Парламентська меншість знову викликала на килим Генерального прокурора України. Правда, поки що не уточнено, хто інформуватиме депутатів: сам генеральний — Віктор Пшонка, чи хтось із представників цього правоохоронного органу меншого калібру. Втім, достеменно відомо, що буде йтися про арешти чиновників та кваліфікацію цього як переслідування владою своїх опонентів.
У стінах парламенту Генеральна прокуратура уже озвучувала свою думку не тільки про останні арешти, але й про сутичку у сесійній залі вночі 16 грудня. Тоді фракції “НУ-НС” та “БЮТ-Батьківщина” радісно говорили про те, що таки змусили депутатів підтримати пропозицію про звіт Генпрокурора. Раділи, правда, недовго, бо після самого виступу з`ясувалось, що винними, за версією Віктора Пшонки, є зовсім не ті, на кого вказувала «справедлива опозиційна рука».
Цього досвіду опозиції виявилось мало. Відтак, 12 січня, в день, коли порядок денний формує парламентська меншість, Генеральна прокуратура має надати інформацію щодо арештів чиновників та відповісти на запитання депутатів. Правда, на ранковому засіданні у вівторок парламентарії спочатку відмовились підтримати внесений опозиційними депутатами проект постанови про заслуховування інформації Генпрокурора та Уповноваженого Верховної Ради з прав людини з приводу політичних переслідувань представників опозиційних партій та окремих колишніх високопосадовців. Натомість була проголосована постанова від «регіонала» Олександра Єфремова та депутата від «Народної партії» Ігора Шарова, де на вимогу опозиції зазначено, що Верховна Рада хоче заслухати з цього питання саме Генерального прокурора Віктора Пшонку.
У Партії регіонів вже провели психологічну підготовку серед потенційних слухачів прокуроського звіту, заявивши, що сказане генпрокурором матиме для представників опозиції негативні наслідки. “Комунікат” озвучив депутат від Партії регіонів Владислав Лук’янов. “Я, відверто кажучи, не надто розумію дії опозиції: з одного боку, їх спіймали на гарячому, тобто були справді розкрадені державні кошти, це підтверджено міжнародним аудитом і за це треба нести відповідальність; з іншого боку, — вони могли б відмежуватися від зайвого галасу довкола цієї ситуації і не запрошувати по десять разів людей, які тільки підтвердять все”, — сказав він. Підшукав В. Лук’янов і літературну аналогію, яка, на його думку, ілюструє вчинок опозиції — “вдова відомого літературного твору, яка сама себе відшмагала”. “
Самі опозиціонери також не вірять в «результативність» звіту, проте пояснюють, що їхні дії спрямовані на те, “аби суспільство вкотре дізналось правду». Водночас, «бютівці» не виключають і традиційних форм поведінки і пообіцяли визначитися із питанням блокування роботи парламенту після звіту Генерального прокурора. Так, голова фракції “БЮТ-Батьківщина” Іван Кириленко в коментарі кореспонденту “ГолосUA” пояснив позицію своєї політичної сили. “Ми вже говорили, що не братимемо участі у засіданнях, якщо влада не виконуватиме наші вимоги. Перший крок ми вже здійснили — керівництво Генпрокуратури доповідатиме завтра у сесійній залі”, — сказав він. Водночас, за словами Івана Кириленка, якщо Генпрокуратура звітуватиме “так, як минулого разу, тобто, зробить винними опозиціонерів”, представники парламентської меншості визначатимуться чи братимуть участь у засіданням та у питанні блокування трибуни. “Все залежатиме від завтрашнього звіту. Після цього ми зберемо засідання фракції і вирішимо, що робити”, — наголосив народний депутат.
Тим часом, частина депутатського корпусу взагалі не підтримує «розбір польотів» у сесійній залі. «Верховна Рада не має витрачати свій час на справи, якими повинні займатися правоохоронні органи», — зазначив депутат від фракції Компартії Петро Цибенко в коментарі кореспонденту “ГолосUA”. Говорячи про майбутній звіт Генпрокуратури у Верховній Раді він наголосив, що парламент “витрачає свій час не на свої функції”. “Я сам собі ставлю запитання — чому цим має займатися Верховна Рада, чому парламент повинен підганяти ці структури правоохоронних органів, які безпосередньо повинні займатися ситуацією щодо арештів чиновників?”, — сказав він. На його думку, якщо парламент “йтиме цим шляхом і надалі, а арешти триватимуть, Верховна Рада може незабаром забути про своє справжнє призначення”. “Давайте будемо слухати лише звіти і те, що нічого нового не несе. Будь-хто з представників правоохоронних органів прийде сюди і скаже: “Вибачте, цього я вам не скажу, цього я не знаю, а щодо іншого — ви і самі в курсі”. Тобто, це своєрідний тиск, який здійснюють опозиціонери”, — зауважив народний депутут.
Звісно, опозиція не повинна мовчати, навіть коли їй справді “перекривають кисень”, але її дії зараз швидше нагадують намагання виправдатись, а не домогтися правди. Це на руку партії влади, яка нібито має всі докази «державного розкрадання» та й ще демонструє демократичність, бо зайвий раз дозволяє опонентам діяти на свій захист. Проблема, мабуть, в тому, що і опозиція, і влада у нас дещо схожі між собою, тільки час від часу міняються ролями, тому їхні дії і не вимагають особливої логіки