В Україні знову ажіотаж навколо футбольний вболівальників. Ні, це не черговий виїзд фанатів „Динамо” в Охтирку, і не гра „хто на стадіоні хазяїн” дніпропетровських ультрас в Одесі. На цей раз в центрі скандалу – вболівальники київських канонірів, яких 8 листопада на під’їзді до Львова затримали львівські міліціонери у співдії з ДАІ та спецпідрозділом „Беркут”.
Довідка ЛМУ ГУ МВС України у Львівській області
8 листопада, о 8-й год. Ранку на під’їзді до Львова працівники обласної ДАІ затримали для огляду автобус з київськими номерами марки "Неоплан". Під час огляду салону автобуса та його пасажирів, якими виявилися фанати футбольного клубу "Арсенал" (Київ) працівники міліції виявили: понад 100 спортивних бинтів; більше 100 робочих жорстких рукавиць; 10 газових балончиків; 4 пристрої для відстрілу газовими капсулами; боксерські капи; 4 пари кікбоксерських рукавиць; декілька пар кастетів. Фанатів затримало та доставлено у Львівське міське управління міліції. Серед них 21 громадянин Росії, мешканці Чернівецької та Волинської областей і міста Києва.
Таким було офіційне повідомлення представників МВС. Його можна вважати правдивим, якщо не брати до уваги той факт, що арсенал „зброярів” був перебільшений в декілька разів. Зброя справді була, — і це погано — але в кількості 4 ножів, 1 кастета, а також 3 травматичних систем „Удар”, які за своєю “убійною” силою не дотягують навіть до пневматичних пістолетів, і які вболівальники носять цілком законно.
А ще представники МВС чомусь забули зазначити, що міліція проводила обшук автобуса з порушенням встановленої законом процедури, а саме тоді, коли всі вболівальники футбольного клубу „Арсенал” перебували в міському відділку міліції. Тим часом, згідно з ч. 5 ст. 264 Кодексу України про адміністративні правопорушення, “огляд ручної кладі й багажу має здійснюватись у присутності особи, у власності (володінні) якої вони є”. А може наші правоохоронці просто не знають законів, парадокс якийсь виходить. На цьому фоні виникає питання, чому ж в автобусі не знайшли вибухівки, які ж терористи їздять на теракти без С4.
Преса відреагувала миттєво — було все, що потрібно для сенсації: футбольні фанати, міфічна зброя і громадяни Росії. Вже через декілька годин після затримання в інтернеті з’являються статті з сенсаційними заголовками про спробу провокації російських спецслужб з метою підірвати репутацію Львова як міста претендента на ЄВРО-2012.
Особливо відзначились журналісти ТСН з телеканалу „1+1”. Вони вирішили, що зброї явно мало для провокації і доповнили арсенал інформацією про вилучені гранати. В громадянах Росії вони встигли помітити представників не тільки політичних опонентів з “Євразійського союзу молоді” та “Слов’янського братства”, але і скінхедів. Але виявилось і цього замало: вони вирішили якимось зовсім таємничим методом прив’язати до справи зруйнування національних символів на горі Говерла в 2006 році.
Тільки ось кому була потрібна ця брехня, і, найголовніше, кому зараз вигідні провокації у Львові в контексті підготовки до ЄВРО-2012?! Може тим, хто не розпочав будівництво жодних інфраструктурних об’єктів і не знайшов інвесторів на будівництво стадіону в мільярди гривень?! А відхопити декілька жирних клаптів землі під виглядом виділення території під будівництво?! І саме головне питання: чи дійсно підготовка до ЄВРО-2012 є настільки прозорою і успішною, як на прес-конференціях розказують люди в дорогих костюмах і краватках.
Ці запитання залишаються без відповіді і викликають масу нових. Я не берусь на них відповідати і робити якісь висновки. Нехай кожний зробить для себе висновок сам: аналізувати факти та події або кожний день зомбуватись „сенсаціями” з ТСН. Зрештою, завжди винних у всьому можна зробити звичайних вболівальників, фанів, ультрас, якщо говорити на європейських манер.
А фанати „Арсеналу” просто опинились не в тому місті і не в той час. Вони просто їхали на футбол, щоб повболівати за команду. Їхали з друзями з Москви, які після ряду подій в столиці РФ, носять з собою зброю для самозахисту. Їхали, щоб відпочити та прогулятись європейським вуличками стародавнього Лемберга. Прогулялись. Відпочили. Посміхнулись. У стінах львівського СІЗО, де ремонт не робили, схоже, ще з часів революції.
Антон Бігус, очевидець цих подій