Світ все більше і більше підпадає під керівництво прекрасної половини людства, вважає видання “The Economist”.
"У часи економічної кризи знайти причини для радості дуже важко, однак у представниць прекрасної статі, зокрема у американських, вона є: упродовж наступних двох місяців жінки становитимуть більшість робочої сили у країні. Успіхи американок неодинокі, наголошується у публікації. Серед країн-членів ОБСЄ (Європа, Канада та інші) жінки вже становлять більшість серед випускників університетів, в той час як у тих же США вони ще й переважають серед висококваліфікованих працівників. Під керівництвом жінок опинилася не одна світова суперкомпанія, достатньо лише назвати такі як “PepsiCo” у Америці та “Аrev”a у Франції". "Тепер, коли стан речей так кардинально почав змінюватися на користь представниць слабкої статі, можна твердо стверджувати, що набуття жінками економічної влади є одним із найбільших соціальних зрушень нашого часу. Лише одне покоління тому максимум, що жінки отримували — це другорядні, переважно секретарські роботи, які вони залишали як тільки виходили заміж та народжували дітей. Сьогодні ж вони очолюють деякі організації та компанії, які ще нещодавно відносилися до них як другокласних громадян. Мільйони жінок отримали можливість нарешті взяти контроль над своїм життям. Мільйони талановитих випускниць змогли реалізувати себе та принести користь суспільству.
Звичайно, не всі держави, зокрема арабські та деякі південноєвропейські, підтримують такий жіночий бум і все ще опираються цьому процесові, не усвідомлюючи, що згодом вони заплатять величезну ціну у виді викинутого на вітер таланту", — пише видання.
Не дивлячись на ті успіхи, які зуміли досягти жінки, все ж не всі проблеми вдалося подолати, відзначає газета. Досі відсоток представниць прекрасної статі у вищих ешелонах компаній та державних структур залишається низьким. Наприклад у Америці та Британії, відсоток жінок у керівництві компаній становить лише 2% та 5% відповідно. До того ж багато жінок все ще стоїть перед складністю поєднання роботи та догляду за дітьми. Держава частково допомагає їм, але іноді цієї допомоги виявляється недостатньо. /> Проблема поєднання материнства та кар’єри
Дві зазначені проблеми насправді дуже взаємопов’язані, стверджується у публікації. Більшість жінок відчуває, що вони змушені обирати між народженням дітей та побудовою власної кар’єри. Ті жінки, кар’єра яких зазвичай вдається коли їм двадцять, не можуть повернути собі ті ж позиції, коли їм тридцять, зокрема через те, що вони приступають до створення сім’ї. Менш обдарованим жінкам доводиться працювати на низькооплачуваних посадах, які до того ж не допомагають їм у догляді за дітьми.
"Попри загальне переконання не сексизм, а саме материнство є величезною проблемою, зокрема у Америці. Зазвичай американки, які не мають дітей, заробляють майже стільки ж скільки чоловіки, в той час як матері — набагато менше, що не може не позначатися на їхніх дітях". — пише “The Economist” та додає, що попит на жіночий розум хоча і допомогає частково подолати зазначені проблеми, однак цього недостатньо. Саме тому багато юридичних фірм, консультацій та банків намагаються переформатувати свої системи кар’єрних сходів, відмовляючись від моделі "нагору або геть" через те, що багато талановитих жінок просто не здатні дотримуватися її. До того ж 90% компаній у Німеччині та Швеції вже частково пристосували свої робочі графіки, зробивши їх більш гнучкими, що разом із новими дистанційними технологіями значно полегшило життя багатьом працівницям.
Видання вважає, що протягом минулого десятиріччя жінки однозначно продемонстрували себе більш ппродуктивними, ніж чоловіки. У країнах ЄС вони обійняли 6 із 8 млн запропонованих посад, починаючи із 2000 року. У Америці 3 із 4 працівників, яких скоротили, саме чоловіки. Зростання попиту на жіночий інтелект триватиме і далі,- переконане видання, — до 2011 року, зокрема у США студенток стане на 2,6 млн більше за студентів.
Роль держави у підтримці жіночого права на самореалізацію
Питання про необхідний ступінь державного втручання у підтримку жіночих прав на самореалізацію не має однозначної відповіді. Як показує практика скандинавських держав, де 40% законодавців — жінки, втручання держави у забезпечення рівності статей, є ефективним, але не повністю. Хоча рівень жіночої занятості у цих країнах найвищий у світі, більшість жінок працює саме у державному секторі, адже комерційні компанії, зазвичай, не мають стимулу оплачувати надзвичайно тривалі декретні відпустки.
"Саме тому держава має шукати більш хитрі та непомітні шляхи допомоги жінкам у їхній самореалізації, при цьому забезпечуючи базові зобов’язання як оплата декретних відпусток", — пише видання. — "Повертаючись до прикладу США, які славляться своїми надзвичайно низькими соцстандартами, порівняно з більшістю європейських держав, там досі держава відмовляється оплачувати декретні відпустки, що не дуже відповідає гучним заявам президента Обами про забезпечення "справжніх сімейних цінностей". Тож, підсумовує видання, не дивлячись на всі проблеми та перешкоди, за останні два десятиріччя жінки здійснили величезний прогресс у забезпеченні своїх прав на самореалізацію і найближчим часом така тенденція тільки триватиме за сприяння як держави, так і приватних-комерційних компаній.
Досвід України
Світові тенденції неоднозначно позначаються на українському ринку праці та забезпеченні жіночого права на самореалізацію. За словами організації “Human Resource Watch”, незважаючи на прийняті поправки до Трудового кодексу, які забороняють дискримінацію за статевою ознакою, більшість роботодавців регулярно відмовляє жінкам у роботі через такі неприпустимі причини як вік, зовнішність чи сімейний стан. Українські жінки зазвичай змушені обіймати гірші посади, ніж чоловіки, і до того ж їх частіше скорочують. Однак не можна сказати, що все настільки похмуро для українських представниць прекрасної статі. Вони, як їх і закордонні колеги, зробили величезний прогрес у забезпеченні власних прав на самореалізацію за останнє десятиріччя.
Згідно з даними компанії з рекрутингу “HeadHunter” (HH.UA) за 2009 рік, на позиції у адміністративному персоналі, HR, бухгалтерії та маркетингу претендують переважно кандидати-жінки. «Чоловічими» за час свого становлення та розвитку стали область інформаційних технологій, виробництво, а також торгівля:
Гендерний розподіл кандидатів за професійними напрямками:
(жінки; чоловіки)
Адміністративний персонал — 85%; 15%
Управління персоналом — 75%; 25%
Бухгалтерія, фінанси — 67%; 33%
Маркетинг, реклама — 62%; 38%’
Початок кар’єри, студенти — 54%; 46%
Юристи — 50%; 50%
Страхування — 49%; 51%
Банки та інвестиції — 46%; 54%
Транспорт та логістика — 40%; 60%
Будівництво та нерухомість — 29%; 71%
Продаж — 29%; 71%
Вищий менеджмент — 20%; 80%
Виробництво — 19%; 81%
ІТ, телекомунікації — 15%; 85%
Щодо допомоги української держави жінкам у забезпеченні їхніх прав на самореалізацію, слід зазначити, що лише нещодавно були прийняті деякі кроки для поліпшення ситуації: серед них зазначені поправки до Трудового кодексу, виплати при народженні дітей і т.д. Однак часто ця допомога, як та ж виплата грошей при народженні дітей нівелюється необґрунтовано високими цінами на різноманітні товари. Загалом же держава не схильна приділяти багато уваги жіночим проблемам, в тому числі проблемі поєднання кар’єри та материнства. Частіше всього чиновники або не цікавляться цими питаннями взагалі, або не бажають притискати приватні-комерційні компанії в оплаті декретних відпусток і тому подібного.