З наближенням президентських виборів активізуються різні соціологічні служби. Результати опитувань ретельно вивчають та узагальнюють політики, враховуючи, безумовно, їх у своїй роботі з електоратом. Засоби масової інформації широко коментують рейтинги ймовірних кандидатів на посаду Президента України, намагаючись спрогнозувати результат. Отже, соціологи й політики стали необхідні один одному як повітря. />
Тим часом в середовищі самих соціологів немає єдиної точки зору, у якій мірі рейтинги впливають на суспільну свідомість. Але політичні партії, не вдаючись до теоретичних тонкощів, давно взяли на політтехнологічне озброєння таке знаряддя, як соціологічне опитування і насамперед маніпуляцію його результатами. Пік впливу соціологічних рейтингів на громадську думку припадає в останній тиждень чи навіть дні, коли ці рейтинги дозволено оприлюднювати, і якщо результати опитувань фальшиві, то створюється широке поле для маніпуляції думкою людини.
Доктор соціології, керівник проекту контент-аналіз новин на провідних українських телеканалах, головний науковий співробітник Інституту соціології Національної академії наук України Наталя Костенко переконана, що соціологічні дослідження безумовно впливають на виборця, але в той же час їхні результати не завжди об»єктивні. «У нас останнім часом все більше людей стають учасниками соціологічних досліджень і коли рейтингові оцінки кандидатів стають публічними, то, звичайно, вони набувають масового характеру. Наскільки це впливає? Безумовно, це впливає. Наприклад, є такий феномен, як «спіраль мовчання», яка ще 25 років тому вивчалась німецькими соціологами, коли масова думка, або масово поширена думка впливає на виборця. Але можливо це більше фіксується не в момент самих виборів, а у період передвиборчих опитувань. Тобто, якщо думка опитуваних не збігається з масовою, він просто її не викаже. А от опитування під час самих виборів можуть напряму впливати, адже тут багато психологічних факторів.»
Український центр політичного менеджменту та Український інститут соціальних досліджень, здійснюючи чергове опитування громадян, одне із своїх запитань сформулювали так: «Яким чином дані щодо рейтингів впливають на Ваші орієнтації та готовність підтримати того чи іншого кандидата?» Соціологи підрахували, що сорок п"ять відсотків виборців знайомляться з результатами опитувань громадської думки напередодні виборів. Але вплив цих даних на волевиявлення незначний, стверджують вони. На вибір людини — за яку політичну партію чи блок проголосувати — впливає ціла низка факторів, кажуть психологи і політологи, і соціологічні дані — лише одна її ланка.
Так, на думку політолога Віктора Небоженка на вибір населення впливає комплекс факторів, який створює своєрідний «мейнстрім» громадської думки. «Соціологія може стати одним з камінчиків створення «міфообразів», але не головною складовою. Створенням вдалих передвиборчих міфів можуть зайнятися політичний рух, мас-медійний пул, коло впливових інтелектуалів або навіть одна розкручена політична фігура. Так, один з поширених міфів – це те, що «бандити рвуться до влади». Але, якщо перевірити «список 10», то виявиться, що всі особи, які мають непогашені судимості і, відповідно, мають бути виключені зі списків, знаходяться або в непрохідних списках, або в непрохідних частинах прохідних списків, тобто навіть не мають шансів бути обраними до парламенту. У той же час, реальна проблема повального продажу місць у списках фактично не обговорюється громадськістю. Так і соціологія стає заручником сухої статистики й у грі з визначення лідерів перегонів мимоволі допомагає відволікти увагу від якості списків». — переконаний політолог.
Окрема тема – вплив фальшивих соціологічних служб. З їхньою допомогою замовники намагаються побороти стабільні міфи в суспільстві й вибудувати нові. Так, деякі політологи переконані, що можна із упевненістю стверджувати, що ті дослідження, про які повідомляється в ЗМІ або взагалі не проводяться, або проводяться винятково з метою подальшого оприлюднення «потрібного» результату. Про дані реальних, а тому закритих опитувань рядовий виборець, як правило, не довідується.
Красномовним визнанням маніпуляцій громадською думкою за допомогою публікації «результатів» соцопитувань стало недавнє зізнання народного депутата-регіонала Дмитра Табачника, який в інтерв»ю одному із українських видань заявив, що першим в Україні під час президентської кампанії 1994 року почав використовувати “брудні політичні технології”. За його словами, усім “чорним піаром” займався він. Через одне з інформаційних агентств виборчий штаб кандидата Леоніда Кучми, де керував Табачник, часто розміщував соціологічні опитування, в яких із великим відривом лідирував Кучма. Цифри брали зі стелі. На його думку, таким чином він додавав упевненості прихильникам свого кандидата. “При цьому блефував», — цитує газета слова нардепа.
Директор інформаційного агентства Олександр Мартиненко запевнив, що зізнання Дмитра Табачника жодним чином не стосується нашого часу.« Зізнання Дмитра Володимировича стосується тільки 1994 року, тоді активно використовувались соціологічні опитування і робилось це з великим рівнем фальсифікації, але для сьогоднішнього часу це зізнання не актуальне і великих впливів не несе.»
Водночас медійник запевнив, що на виборах 2010 року покупні і політизовані соціологічні опитування будуть активно використовуватися, але жодного впливу на виборця не чинитимуть. «Так на цих виборах активізуються соціологічні служби, виникнуть нові, і їх будуть використовувати як політичну технологію перед виборами. Вони стануть широко використовуватись в ЗМІ. Але я переконаний, що жодним чином соціологічні опитування не будуть впливати на виборця і його думку»
Одним з тестів на чесність соціологів для керівника Комітету виборців України Олександра Черненка стала президентська виборча кампанія дві тисячі четвертого року — саме тоді соціологи розбилися на два табори: в опитуваннях одних — лідирував Янукович, в опитуваннях інших — Ющенко. Висновок для виборця був один — хтось із соціологів свідомо подає викривлені дані.
Чимала кількість громадян дійсно «ловиться» на подібну «соціологію», відсікаючи таким чином нібито непрохідні кандидати в президенти чи партії і формуючи особисту думку, хто може пройти чи не пройти до Верховної Ради або на найвищу державну посаду. Якщо виборці бачать, що у цієї партії або у цього кандидата в Президенти є шанс пройти – вони їх і підтримують. Однак соціологи не погоджуються, що саме вони за допомогою своїх рейтингів впливають на симпатії виборця. Ці симпатії, стверджують вони, формуються виборчими штабами. А соціологічні рейтинги лише затверджують вибір, діючи, як закріплюючий фактор.
Так, політолог та історик та соціолог Микола Михальченко переконаний, що соціологічні опитування завжди використовувались політичними силами. «Деякі політики заявляють прилюдно, що соціологічні опитування не впливають на вибори. Насправді, більше половини українців знайомляться з опитуваннями і враховують їх під час свого вибору. Інша річ, що деякі процеси соціологічних опитувань фальсифікуються і тоді громадська думка починає ставитись більш критично до них. Це ситуація незахищеності соціальних опитувань».
Також експерт упевнений, що будь-яке соціологічне опитування можна купити і навіть назвав його ціну.«Ці розцінки відомі. Широкомаштабне дослідження, яке проводиться з соціологічно обгрунтованою вибіркою на рівні 2, 100, 2, 500, коштує біля 10 тисяч доларів»,- говорить він.
Самі ж виборці запевняють, що подібні опитування жодним чином на них не впливають і попри результати дослідження вони все одно самостійно робитимуть вибір. Таку думку висловив, зокрема, 30 річний працівник фінансової компанії у Києві Юрій. «Я стежу за соціологічним опитуванням, але вони жодним чином не вплинуть на мій вибір. Якщо я визначився за кого голосуватиму, то опитування про те, що виграє інший, не змінить мого рішення. Можливо, це повязано з тим, що українці не надто довіряють подібним дослідженням, і з тим, що вони рідко справджуються. Погоджусь, що такі опитування змушують замислитись, але вирішальними вони не є».
25-річна Оксана також переконана, що особливого впливу соціологічні дослідження не роблять. «Особливого впливу немає, наші парламентарії надто заїжджені і соціологічні опитування підкупленні. Сьогодні лідер за опитуваннями Віктор Янукович, але це не означає, що він переможе, а лише демонструє, те що Віктор Ющенко не зміг себе показати як Президент. Я багато чула від цих політиків і їхні обіцянки, які не були виконані, тому навряд чи на мій вибір вплине будь- яке опитування».
Натомість 40- річна фармацевт Ірина дотримується іншої думки. «Думаю так. Якщо ти прочитав таке опитування, то вже якісь думки виникають з цього приводу. Це впливає на мій вибір, бо я не хочу голосувати за того, хто програє. Тому, думаю, впливають безумовно».