Старт президентських перегонів: неофіційний і… неефективний

До офіційного старту президентської кампанії залишилося трохи більше місяця, та насправді „війна” рейтингів і передвиборча гонитва кандидатів за найвищу посаду в державі де-факто розпочалися ще влітку. Чого чекати українському виборцю цього політичного сезону здогадатися не важко – агресивно-нав’язливої реклами, обіцянок і традиційного „чорного піару” на адресу опонентів… Щоправда, чи подіє це на пересічного українця спрогнозувати важко, адже у вітчизняного виборця, здається, вже виробився імунітет до усіляких передвиборчих технологій і маніпуляцій. От і доводиться політтехнологам із шкіри лізти, щоб привернути увагу до своїх „підопічних” (кандидатів у президенти), день і ніч креативити, вигадувати нові ходи… Результати такої аж надто активної роботи щоправда бувають не завжди очікувані – і замість всенародної любові кандидат може стати героєм анекдотів… 

Провал фальстарту „рятівника країни”

Більшість потенційних кандидатів у президенти розпочали свої неофіційні передвиборчі кампанії, розвісивши по Україні бігборди. У кожного з них були свої „виправдання” стосовно „неполітичного” характеру цього вчинку: хтось називав це „соціальною рекламою”, інші „гарячою лінією допомоги громадянам” і т.ін.

„Наймоторнішим” у „бігбордній навалі” виявився наймолодший кандидат у президенти Арсеній Яценюк, який „фальстартував” ще в липні. За інформацією голови Асоціації підприємств зовнішньої реклами Артема Біденка, Арсеній Яценюк вже викупив біля 1,5 тис. рекламних площ по всій Україні на загальну суму в майже 2,5 млн. грн.

Його смугасті плакати кольору хакі, які восени почали „синіти”, „зеленіти” й „червоніти”, вже викликали жваве обговорення як серед пересічних громадян, так і у спеціалістів. Якщо Арсеній Петрович хотів „виділитися” і здивувати, тоді він своєї мети досяг, та все ж більшість політологів вважають цей піар-хід „рятівника країни”, який на своїх бігбордах ну дуже схожий на Лаврентія Берію, відверто провальним.

Зокрема, директор Інституту глобальних стратегій Вадим Карасьов зазначив: „Проблема не в сіті-лайтах, бігбордах, лайт-боксах, проблема не в кольорі хакі, який вже встигли як покритикувати, так і гаряче підтримати спеціалісти з реклами. Просто рекламна стартова кампанія Яценюка потрапила у смугу концептуальної невизначеності, бо він так і не визначився зі своєю основною місією і концепцією своєї президентскої кампанії. 

Починав він як лідер Фронту змін. Але потім, під впливом, очевидно, московських політтехнологів, він став позиціонуватися як „рятівник країни”. А це вже інша позиція, інша місія, це інша логіка кампанії, інша траєкторія, інший вектор і контур кампанії”.

Політолога припускає, що московські політтехнологи вирішили зіграти на тій потребі в порятунку великої країни, яка вивела на передові політичні позиції Володимира Путіна в РФ. „Але російський досвід – це одне, а український – інше, бо Росія як держава будувалась на війні в Чечні, звідки йшли всі загрози. Зрозуміло, що виникла необхідність у сильній руці, в новому іміджі правителя країни, лідера, який би почав позиціонуватися як спаситель великої Росії. Чи потрібно це Україні? В Україні таких проблем немає. І навіть при всій безтолковщині, хаосі, парламентщині, коаліційщині, тим не менше, ці питання не постають так екзистанційно», – резюмував Карасьов.

Окрім того, рейтинг Арсенійя Яценюка, який ще навесні пророкувався політологами на рівні з Тимошенко, попсував і горезвісний інцидент в Ужгороді, де мер цього міста Сергій Ратушняк влаштував штовханину з активісткою „Фронту змін”. Запахло смаженим, коли з’явилося скандальне відео „роздумів уголос” Ратушняка про національну приналежність Яценюка до євреїв. Після цього Арсеній Петрович припустився серйозної помилки: на запитання про свою національно приналежність, він відповів запитанням на запитання: „А якої національності може бути дитина, якщо його батьки українці?” І щоб ще більше сподобатися галичанам, заявив про те, що він греко-католик, щоправда „виправився” для іншої частини віруючих, повідомивши, що його дружина православна. /> Та зовсім скоро на такі „пояснення” „рятувальника країни” публічно образилися євреї. 19 серпня представники єврейства провели прес-конференцію на тему „Не допустимо в Україні нового Холокосту і Коліївщини”. Її учасники направили А.Яценюку звернення, в якому, зокрема, зазначалося: „Ви не повинні цуратися єврейства і, нарешті, офіційно заявити, що Ви єврей і гордитися цим”.Тож своєю позицією „сподобатися всім” Арсеній Петрович призвів до того, що тепер він може стати чужим як серед як українців, так і євреїв…

ВОНА і ВОНИ… Хто кого?

У свою чергу Прем’єр-міністр вирішила „взяти” виборця не портретом себе коханої чи креативною концепцією чогось „надзвичайного”, а вдатися до традицій постсталінського періоду, використовуючи у своїх бігбордах безособові лозунги: „ВОНИ брешуть, ВОНА – працює”, „ВОНИ зраджують, ВОНА – працює”, „ВОНИ блокують, ВОНА – працює”… Звичайно, зрозуміти, хто ця анонімна Попелюшка було не важко – лаконічні транспаранти виконані в характерних корпоративних кольорах „БЮТу – білих і червоних . Натомість „ті, хто заважають ЇЙ працювати” виділені чорним кольором. 

На кого натякає Леді Ю, здогадатися не важко – Президент, Партія регіонів і всі-всі-всі. Навряд чи замість погрозливо-викривальних „ВОНИ” будуть оприлюднені імена кривдників Тимошенко. Натомість зараз з’являються нові варіанти „Вона працює”, де повідомляються досягнення Прем’єра – відбудова авіації, створення резервних запасів вугілля і зерна, тощо…

Окрім того, восени на телебаченні з’явився відеоролик „Разом ми сильні!” , в якому Юлія Володимирівна заколисує під спокійну музику обіцянками, що все буде добре…Воно й зрозуміло, на фоні нестабільності національної валюти, провалу економічної політики й внутрішньополітичних негараздів, Юлії Володимирівні вигідно мати імідж впевненої в собі особистості без зайвих істерик і пишнослів’я. 

Позитивний вплив на виборців такого „аскетизму” в рекламі Тимошенко відзначають і політологи. Так, на думку директора центру політичного аналізу „Пента” Володимира Фесенка, головне гасло, що „вона – працює”, а все інше – це контраст, є досить ефективним. „Певної тактичної цілі це досягає, але наскільки це додасть балів в електоральних перегонах побачимо в опитуваннях. Я не думаю, що це одразу дасть якийсь ефект”, – зауважив він. Щоправда, офіційна агітація ще не розпалася, а тому політологи прогнозують можливі зміни у вдавано-спокійному тоні президентської кампанії Юлії Тимошенко.

„Подзвони мені, подзвони”…

А тим часом головний конкурент Юлії Володимирівни в президентських перегонах Віктор Янукович, а також його технічний кандидат Сергій Тігіпко пішли іншим шляхом, який можна охарактеризувати, як інтерактивну кампанію „Подзвони мені, подзвони”. Так Віктор Федорович обіцяє „Почути кожного”, а колишній голова Нацбанку відповісти на запитання „Коли закінчиться криза”, і „Що буде з національною валютою восени?”.

Варто зазначити, що наразі найбільше бігбордів Сергія Тігіпка розміщено саме в Києві, адже на Сході й Заході країни електорат вже більш-менш визначився, а от за симпатії розчарованих киян ще можна спробувати поборотися… До того ж, з’явився і відеоролик від головного опозиціонера країни, в якому Янукович пророкує повний крах економіки України й остаточне зубожіння народу, якщо він „не визволить країну від непрофесійності дій нинішнього уряду”. Зрозуміло, що всю свою передвиборчу кампанію головний „регіонал” будуватиме на критиці дій Кабміну на чолі з Тимошенко (яка раніше, до речі, діяла так само, коли була в опозиції до уряду Януковича напередодні парламентських виборів у 2007 році).

В очікуванні старту і… спонсорів

Усі інші потенційні кандидати в президенти поки що завмерли в очікуванні офіційного старту передвиборчих перегонів. Очевидно, що більшість з них в умовах кризи, а відповідно і за браком спонсорів, економлять гроші й ресурси.
Так на відсутність достатнього фінансування поскаржився Голова Верховної Ради Володимир Литвин, який поки що спромігся на „негусту” рекламу на ТБ і нечисленні бігборди, в яких він обіцяє зробити простих людей депутатами, якщо в них є відповідне бажання і професіоналізм…

Майже не чути поки що і Президента, який, щоправда, попіарився влітку походом на Говерлу і затриманням генерала Пукача. Можливо, після з’їзду „Нашої України”, який заплановано на кінець жовтня, глава держави буде більш активним. Інше питання, чи допоможе це йому, адже сьогодні його рейтинги бажають кращого, а тому варто, мабуть, ставити питання по-іншому: а чи потрібно Віктору Ющенку взагалі балотуватися чи, може, краще красиво піти… Проте, здається, кандидати, в президенти ще й досі вірять в „магічну” силу зовнішньої реклами себе коханих, хоча, як показують результати опитувань і рейтингів, за літо розклад симпатій виборців майже не змінився.

Експерти впевнені, що тієї відкритості людей по відношенню до політичних обіцянок, які були у 2004 році вже немає і не буде. Очевидно, що більшість людей не вірить обіцянкам жодного кандидата. Як зазначив політтехнолог Сергій Гайдай політреклама і обіцянки вже не діють на виборців так, як на попередніх виборах. ”Реклама не працює так, як думають політики. Головна причина – ми не довіряємо рекламі, її надто багато. В нас до неї вже виробився імунітет. Точніше свідомість виборця вже сама виробила імунітет до неї”.

 

Читайте также по теме