Столичні дельфінарії – розваги поза законом

Києвом поширилися чутки про припинення діяльності дельфінаріїв. За офіційними даними, що їх оприлюднили засоби масової інформації, поки що закрили один з двох існуючих в столиці дельфінаріїв — „Немо”, що на Проспекті Глушкова, 9. Діяльність цього дельфінарію була зупинена представниками Державної екологічної інспекції у м. Києві через неприпустимі умови утримання морських котиків та червонокнижних дельфінів. Екологами було встановлено, що утримання тварин в даному дельфінарії відбувається з грубим порушенням закону «Про захист тварин від жорстокого поводження», який передбачає адміністративну та кримінальну відповідальність для їхніх власників. Втім, у самому дельфінарії запевнили, що він працює без обмежень, а усі квитки на найближчі два тижні вже розпродані.

Протистояння столичних екологів з власниками дельфінаріїв триває вже не перший рік. Так, відкриття першого стаціонарного дельфінарію „Немо” в столиці у вересні минулого року розпочалося зі скандалу. Акція протесту, влаштована проти його відкриття, активістами київських громадських екологічних організацій за підтримки Національного екологічного центру України завершилася справжньою бійкою, яку влаштували невідомі „захисники” дельфінарію.

З того часу, екологи намагаються довести незаконність діяльності дельфінарію та утримання там тварин в неприпустимих умовах. Про це розповів керівник Київського еколого-культурного центру Володимир Борейко. Зокрема, екологи звернулися до Служби безпеки України і Генеральної прокуратури з проханням зупинити роботу київського дельфінарію „Немо” і демонтувати його будівлю.

За словами природоохоронця, робота дельфінарію після опломбування є неприпустимою. Київські екологи стверджують, що мають необхідні докази, які дозволяють відкрити щонайменше 2 кримінальні справи проти власників дельфінарію „Немо”: щодо жорстокого поводження з тваринами та щодо самовільного будівництва самого дельфінарію. „Факт самовільного захоплення земельної ділянки ТОВ “НЕРУМ” і використання її для розміщення будівлі стаціонарного дельфінарію, офіційно підтверджений Державною інспекцією з контролю за охороною та використанням земель у Києві, — стверджує керівник екоцентру. – Про це навіть складено відповідний акт, на який, на жаль, в ТОВ “НЕРУМ” ніяк не відреагували.”

Останнім часом в Україні відбувається масове відкриття дельфінаріїв, особливо у віддалених від моря містах. Лише торік було відкрито 6 дельфінаріїв — у Харкові, Дніпропетровську, Львові, Донецьку і два в Києві. Цим фактом занепокоєні не лише в Київському еколого-культурному центрі, а й у Національному екологічному центрі України. Зокрема, за даними Державної екологічної інспекції України, майже всі дельфінарії країни утримують дельфінів без відповідних дозволів і порушують закони “Про Червону книгу України” і “Про захист тварин від жорстокого поводження”. Це показали результати перевірки у Дніпропетровську, Харкові, Львові, Одесі, Донецьку, Києві, Севастополі та в Криму, які були представлені першим заступником головного державного інспектора НЕЦУ Олексієм Василюком на зустрічі зі столичними засобами масової інформації.

На думку предтавників Національного екологічного центру, дана ситуація є вкрай тривожною і потребує негайного втручання Генеральної прокуратури та СБУ. Також природоохоронці вимагають провести перевірку на факти контрабанди та незаконного вилову морських тварин. Екологічні активісти надіслали свої вимоги до органів державної влади, де просять перевірити, звідки дельфіни в київських дельфінаріях і в яких умовах їх тримають. Серед вимог йдеться також і про розробку документа, який визначав би умови утримання дельфінів та закриття всіх дельфінаріїв у місцях, віддалених від моря. На сьогоднішній день затверджених законодавством норм, які б регулювали утримання дельфінів у дельфінаріях, в Україні немає, тому кожен такий заклад працює на власний розсуд і за власними правилами.

Крім того, екологи вимагають продовжити дворічний мораторій на вилов і експлуатацію дельфінів, термін якого збігає цього року. У Чорному й Азовському морях мешкають афаліна, азовка та білобочка. Всі три види дельфінів занесено до Червоної книги, вони також перебувають під охороною Бернської, Боннської і Вашингтонської конвенцій і ще десятків міжнародних документів. Тому легально придбати цих дельфінів за кордоном дуже складно. За останніми даними, в наших водах залишилося близько двох тисяч особин кожного виду, але кількість їхніх стад щороку зменшується, а незаконний вилов може призвести до вкрай тяжких наслідків для існування дельфінів взагалі.

В Україні в більшості випадків дельфінів використовують для атракціонів або для задоволення примх олігархів. Отже, попит на цих ссавців досить високий. Орієнтовна вартість особини — до 40 тисяч доларів. До 2005 року дельфінів на законних підставах закуповували в Росії, їхня щорічна квота складала до 40 особин. „Після запровадження обмежень на вивезення дельфінів з Росії наші комерсанти знайшли шпарину в законодавстві, яке дозволяє вилов хворих або травмованих тварин для наукових цілей. — розповів Володимир Борейко, — Для цього лише потрібно отримати відповідну ліцензію (яка, до речі, видається безплатно). А ми встановили, що минулого року було видано 30 дозволів комерційним організаціям на вилов хворих і травмованих дельфінів”. В ході експертизи, проведеної еколого-культурною організацією, встановлено, що виловлені тварини в більшості випадків були здоровими, і їх, ймовірно, було відправлено у різні дельфінарії для використання в шоу.

Українські екологи спираються на міжнародний досвід у гуманному ставленні до дельфінів. Вони наголошують на тому, що утримання дельфінів у розважальних комплексах в багатьох країнах світу вважається негуманним та аморальним. Зокрема, в Англії, Канаді, Бразилії, Ізраїлі та більшості штатів США давно відмовилися від дельфінаріїв, а океанарії влаштовуються на морських узбережжях, де є можливість тримати тварин у морській воді….У дельфінаріях, віддалених від моря, чистоту в басейнах, зазвичай, підтримують за допомогою хлору, сульфату міді й інших хімікатів, через що дельфіни змушені плавати із заплющеними очима і нерідко втрачають зір. До того ж, щойно спійманих дельфінів насильно примушують вивчати трюки, а звичними методами дресирування є голод і утримування наодинці.

За науковими даними, у природі дельфіни пропливають до 160 км за день в той час, як у неволі їх утримують в басейнах довжиною від 20 до 30 м. На волі дельфіни лише 10-20% часу проводять на поверхні води, а в басейні їм навіть нікуди зануритись на глибину. Крім того, дельфіни рухаються за допомогою ехолокації: вони отримують інформацію про предмети, що їх оточують завдяки сонарним хвилям. А у маленьких басейнах, де утримують дельфінів, реверберація сонарів самих дельфінів, що відбивається від стін, спричиняє психічні розлади у цих тварин. Таким чином, в неволі дельфіни проживають 5-10 років, відпрацьовуючи програму, і помирають, в той час як в природі вони можуть прожити в середньому від 25 — до 55 років.

 

Читайте также по теме