Україна все частіше стає епіцентром гучних скандалів через жорстоке поводження з тваринами, яке призводить до їхньої загибелі. І якщо раніше вони стосувалися переважно безпритульних тварин, то тепер у скандалах фігурують спеціальні заклади, в яких мають піклуватися про тварин і охороняти їх. Лише торік спалахнуло кілька подібних скандалів : через жорстоке ставлення до тварин у пересувному звіринці „Мауглі” на Луганщині та протизаконне утримання морських тварин у київському дельфінарії „Немо. Цього разу „тваринний” скандал розгорівся у столичному зоопарку через трагічну загибель улюбленця киян — слона на ім’я Бой, який був найбільшим азіатським слоном в Європі.
Ця трагічна подія стала приводом для проведення акції протесту проти жорстокого ставлення до тварин у Київському зоопарку, яку влаштували активісти громадської ініціативи "Стоп зооциду!" і Співтовариство вільних журналістів "Природа над усе!" Прощальна демонстрація на вшанування пам’яті 40-річного слона Боя пройшла в останній день квітня перед будівлею Київської міської державної адміністрації. Небайдужі кияни вимагали від мерії звернути на цю трагічну подію особливу увагу, адже два роки тому саме чиновники київської міської адміністрації оголосили про свою опіку над тваринами столичного зоопарку. Зокрема, Леонід Черновецький взявся піклуватися про слона, а його заступники — Анатолій Голубченко та Ірена Кільчицька виявили бажання взяти під свою опіку зубра та двох тигрів. Тоді ж, “молода команда” мера, широко афішуючи своє гуманне ставлення до тварин, заявила про виділення з бюджету 76 млн. 325 тис. грн. на реалізацію київської міської програми регулювання чисельності бездоглядних тварин гуманними методами. Програма мала розпочатися у перші дні 2008 року і тріумфально завершитися до “Євро – 2012”. Однак, судячи по подіях у зоопарку – вона також залишається тільки заявою.
До катастрофічної ситуації з утриманням тварин, що склалася у столичному зоопарку, неодноразово зверталися як захисники природоохоронних організацій, так і представники засобів масової інформації. За даними активіста громадської ініціативи „За порятунок зоопарку” Кирила Трантіна, лише за два останніх роки в київському зоопарку загинули жираф Ремі, уссурійський білогрудий ведмідь Ося, броненосець, амурський тигр Іван та самець зебри Гранта Тео. Також була тяжко травмована самка зебри, невідомо куди зник важкохворий кінь Пржевальського і більше десятка великих водоплавних птахів, а поні, які раніше жили у вольєрах стали використовувати для катання дітей. Чимало тварин перебувають у важкому стані і потребують фахової допомоги. Отож, члени громадської ініціативи „За порятунок зоопарку”, серед яких багато колишніх працівників столичного звіринця, вважають причиною смерті тварин некомпетентність нинішнього керівництва.
На сьогоднішній день в Україні офіційно працюють 12 зоопарків, серед яких найбільшими є Харківський (8 тисяч тварин) та Київський (6,5 тисяч тварин). „Зоопарк — це справжній концтабір для тварин, оскільки вони утримуються там у жахливих умовах”, — заявляють представники громадських організацій, які опікуються тваринами. А ще в Україні й досі не існує відповідного закону, який би регулював діяльність звіринців, тому у нас така велика кількість пересувних зоопарків, які, до речі, заборонені законом уже 4 роки. Останнім часом з’явилася мода ще й на ресторанні міні-звіринці, де тримають не лише свійських, а й диких та екзотичних тварин задля того, аби привабити клієнтів. Звісно, тварини в них утримуються в умовах далеко не ідеальних. В той час, як в усьому цивілізованому світі власники звіринців намагаються створювати для тварин умови, максимально наближені до їхнього природного середовища. Приміром, за Заході існує Європейська асоціація зоопарків, яка розробила спеціальну програму утримання тварин, спрямовану, передусім, на збереження видів. Тепер цими правилами керуються усі зоопарки країн ЄС. В них чітко розписані рекомендовані розміри експозиційних вольєрів, раціони годівлі, ветеринарні програми, захист тварин і людей. На противагу Європі, у наших зоопарках офіційно діють ще старі, радянські нормативи щодо умов утримання звірів (у них, зокрема, зазначений метраж кліток, вольєрів, раціон).
Справа захисту тварин визначається рівнем демократії суспільства
Захисники тварин наголошують, що справа захисту тварин є однією з головних ознак демократії. Отож, якщо підійти до демократизації українського суспільства з цього боку – ми вже не перше десятиліття „пасемо задніх” і, схоже, залишатимемося на цих позиціях ще довго. Історія руху на захист братів наших менших в Україні почалася ще за часів, коли навіть про права людини наважувався говорити далеко не кожний. Перші його паростки почали проростати у 60-х роки під час так званої „відлиги”. З набуттям Україною незалежності на початку 90-х років, рух за права тварин сколихнувся з новою силою. Перші позитивні зміни сталися 1997 року, коли у селищі Пирогів була закрита шкуродерня, що підпорядковувалася столичній міській держадміністрації. Ця подія стала безпрецедентним випадком на пострадянському просторі ще й тому, що їй передував гучний міжнародний скандал. Він спалахнув після показу по телебаченню кількох західних країн шокуючих кадрів, що були відзняті прихованою камерою в цій шкуродерні. Після того, обурена європейська громадськість надіслала понад сто тисяч письмових протестів до київської мерії. Завдяки такому широкому розголосу, спецзавод було закрито, а згодом на його місці був створений Притулок Міжнародного товариства захисту тварин „SOS”.
„Певний прогрес у цьому питанні все ж таки є, — вважає голова Спілки вільних журналістів „Природа над усе!” Анжеліка Комарова, — Рух на захист тварин в Україні набуває сили, хоча йому і доводиться долати чимало перепон”. За її словами, за останні десять років лише в Києві було засновано кілька товариств захисту тварин, побудовані два великих притулки: в Гостомелі та Ясногородці, створені спеціальні інтернет-сайти, які досить ефективно координують волонтерську роботу, в тому числі, і в різних регіонах. Неабияким кроком вперед захисники тварин вважають закон України „Про захист тварин від жорстокого поводження, але навіть після його прийняття ситуація із захистом тварин залишається катастрофічною.
Українських тварин захищатиме міжнародна спільнота
За даними спілки "Природа над усе!”, на захист тварин Київського зоопарку стала й міжнародна спільнота. Ще раніше, до випадку зі слоном Боєм, представники міжнародних організації із захисту прав тварин заявляли про готовність подати позов на керівника Київського зоопарку за жорстоке поводження з тваринами. Торік в українських ЗМІ з’явилася інформація про те, що українські зоопарки, і зокрема Київський, уже десяток років моніторять представники організацій захисту тварин з Великобританії та Австралії. Тоді ж повідомлялося, що міжнародні спостерігачі обурені тим, що за парадним фасадом столичного зоопарку його керівництво намагається приховати жорстоке ставлення і знущання над тваринами, яких тримають у карцерах, не годують як слід і не дотримуються умов звичного для них середовища. Особливо цікавило експертів і те, яким чином витрачаються кошти на утримання тварин.
Напевно, не треба зайвий раз наголошувати на тому, яке значення має гуманне ставлення до тварин для міжнародного авторитету будь-якої держави. Недарма, помірковані європейці прийняли доброзичливе або хоча б толерантне ставлення до тварин, як суспільну норму. Отже, якщо Україна прагне бути ближчою до Європи їй, беззаперечно, доведеться вирішувати цю проблему, що останнім часом набуває все більшого політичного забарвлення. Нагадаю лише, що міжнародні організації із захисту прав тварин неодноразово наголошували про свої наміри бойкотувати "Євро-2012" — якщо Україна не вирішить проблему бездомних тварин.
Про намір почати широку інформаційну кампанію проти жорстокого поводженням з тваринами в Україні попереджали й швейцарські захисники тварин. Зокрема, торік, зоозахисники з організації «SOS Schats» надіслали два листи: Президенту України і міністру охорони навколишнього природного середовища України з попередженням про те, що вони збираються чинити тиск на УЄФА напередодні проведення «Євро-2012». А також мають намір звернутися до впливових громадських діячів і vip-персон Німеччини, Великобританії, Франції, США та інших країн з проханням вплинути на українську владу.
У разі ігнорування вимог українських громадських організацій та європейської громадськості захисники тварин обіцяють поширити інформацію про ситуацію з тваринами в Україні через Інтернет-мережу. Кампанія називатиметься „Stop Ukraine” і матиме спеціальні блоги, на яких буде розміщений заклик підписати петицію проти жорстокості до тварин в Україні. З таким написом на формі виступатимуть відомі спортсмени, а подібна символіка буде масово розповсюджена серед футбольних фанів. Отож, схоже крім стадіонів і готелів, до «Євро-2012» Україна отримала ще один головний біль : що робити з тваринами, які заважають грати у футбол?