Не дивлячись на те, що «його Високопревосходительство пан Президент Російської Федерації» (саме так офіційно представляли в Україні Дмитра Медведєва) дав доручення українським журналістам на прес-конференції, що передувала його приїзду до Києва, організувати гарну погоду до його візиту, сильні вітер, злива, град, грім втрутилися у розпорядок такого важливого дня. Втім, це не зіпсувало настрою високоповажним колегам. Лише довелося скоротити програму: після того, як президенти повністю змокли під час вшанування пам’яті жертв Голодомору 32-33 років та поклали вінки до Могили Невідомого солдата від традиційного садіння калини у Парку Слави вирішили відмовитися. Програму продовжили у Адміністрації Президента України, у нових сухих костюмах, краватках і вже практично без несподіванок. />
Під час третього засідання міждержавної комісії, як і обіцялося, було підписано підсумковий протокол, який передбачав п’ять міжвідомчих угод. Зокрема, міністри закордонних справ Росії і України Сергій Лавров і Костянтин Грищенко підписали міжурядову угоду про демаркацію російсько-українського державного кордону. Керівник Роскосмосу Анатолій Пермінов і генеральний директор Національного космічного агентства України Юрій Алєксєєв — про співпрацю в області використання і розвитку російської глобальної навігаційної супутникової системи ГЛОНАСС. Міністри освіти двох країн Андрій Фурсенко і Дмитро Табачник підписали угоду між двома відомствами про першочергові заходи по розвитку науково-освітньої співпраці на 2010-2012 роки, а міністр культури Росії Олександр Авдєєв і міністр культури і туризму України Михайло Кулиняк підписали Програму співпраці між відомствами на 2010 – 2014 роки.
Найважливішою та найоб’ємнішою за обсягом тексту стала спільна заява, підписана президентами, про вдосконалення системи європейської безпеки, зокрема, про врегулювання придністровської проблеми та питання у чорноморському регіоні, останнє, ніби-то, з’явилося у документах останньої хвилини.
За словами Віктора Януковича, Росія та Україна «запропонують своїм сусідам на всьому євроатлантичному просторі створити такі умови безпеки, які відповідають сучасним викликам та загрозам». Водночас, він запевнив, що дві сусідні держави не «дружитимуть разом проти когось». « Рішення, яке ми прийняли, ухвалене для того, аби захищати свої національні інтереси”, — наголосив він. Пізніше, стало відомо, що завдяки «новому підходу до питань безпеки» Президент України сподівається отримати позаблоковий статус. «Впевнений, що нові підходи забезпечення колективної безпеки повинні будуватися на поєднанні інтересів країн-учасників оборонних блоків, позаблокових країн, а також країн з нейтральним статусом», — заявив він.
На короткій прес-конференції, в якій право поставити питання було надане українським «плюсам» (мабуть, на знак того, що цензура таки відсутня) та російському «Інтерфаксу», президенти розсипалися в компліментах. «У Росії з’явився повноцінний партнер. Тобто нормальне керівництво, яке приймає рішення і виконує їх. Це дуже важливо для міждержавних відносин, коли твій партнер відповідає за свої слова, коли він керується не негайними політичними інтересами, політичною кон’юнктурою, яка, безумовно, є в кожній державі, а стратегічними інтересами розвитку своєї країни, розвитку своєї нації. Саме таких партнерів Російська Федерація отримала в особі Президента України та тих людей, які сьогодні складають його команду, входять в уряд та Адміністрацію”, — наголосив Д. Медведєв.
Український Президент, в свою чергу подякував колезі за «чіткий підхід» до співпраці, але пожартував, що в такому темпі працювати не можна, адже це вже сьома зустріч за три місяці. На що Дмитро Медведєв відповів, що «доведеться». Президенти також обмінялися заявами щодо збільшення товарообігу. Віктор Янукович спрогнозував, що ця цифра перевищить 35 мільярдів доларів вже цього року, а Дмитро Медведєв закликав «ставити перед собою амбіційні плани і виходити у перспективі на 100 мільярдів річних». Також, глави держав анонсували, що найближчим часом буде підготовлено та підписано ряд галузевих угод. Зокрема, в авіа- та суднобудівництві, енергетиці та інших сферах.
Тема злиття двох енергетичних гігантів «Газпрому» та «Нафтогазу» президентами не порушувалася, але голова правління Олександр Міллер, який прибув до Києва у складі справді безпрецедентно високої за всю історію двосторонніх відносин російської делегації, сказав журналістам що «йде взаємне обговорення про об’єднання на взаємовигідних умовах. Зокрема, на його думку, для української сторони зиск в тому, що «спираючись на фінансові можливості "Газпрому", може бути повністю модернізована газотранспортна система України".
Загальний градус зустрічі двох президентів ілюструється доброю волею України у вирішенні всіх принципово важливих для російської сторони питань та жестами поваги зі сторони східних партнерів, як-то вшанування Медведєвим пам’яті жертв Голодомору, відмову в останній момент включити у свою делегацію президента Чечні Рамазана Кадирова, який неоднозначно сприймається в Україні, привітанням українських воїнів українською мовою та обіцянка підтримати прагнення України обійняти в 2013 році посаду голови Організації з безпеки і співпраці в Європі (ОБСЄ).
Перший день візиту глави держав закінчили молитвою у Києво-Печерській Лаврі.
Опозиція цього дня не виявила жодної обіцяної активності. Лише прихильникам Всеукраїнського об”єднання «Свобода» вдалося провести на Софіївській площі, яка не потрапила у маршрут проїзду по місту президентського кортежу, невеликий мітинг. Участь у ньому взяли близько 300 людей, переважно молодих, з плакатами «Медведєв, геть домой!». Серед них і учасники Студентського руху України, які закликали молодь прийти 18 травня до червоного копусу університету Т. Г. Шевченка, де російський президент виступатиме з лекцією, та поставити йому «кілька неприємних запитань». Мітингувальників «охороняли» бійці «Беркуту». Встигли «засвітитися», в прямому значенні цього слова, своєю опозиційністю (і не тільки) учасниці руху «FEMEN», які традиційно роздяглися просто на Банковій з гаслами «Задрана Медведєвим!».
Перші та публічні результати першого дня візиту Дмитра Медведєва до України стали такими передбачуваними, що замість нової форми колективної європейської безпеки увечері інтернет-портали та деякі телеканали обговорювали питання хто намагається справити якомога серйозніше враження. Окрім звичної плутанини в словах — “демілітизація” замість “делімітації” та двозначного «влада повинна використовувати довіру своїх громадян» на Віктора Януковича під час відвідування Могили Невідомого солдата від сильного пориву вітру впав великий синьо-жовтий вінок, змочивши його до нитки. Цьому інциденту судилося максимум б кілька тижнів популярності винятково в нетрях “YOU-TUBE”, якби президентська Адміністрація не поставилася до нього, як до «пропало всьо!» і не заборонила пускати ролик в телеефір (чого ніхто і не збирався робити) телеканалу «ICTV», єдиному з вітчизняних, хто встиг це зняти. Коли телевізійники з інших телеканалів звернулися до «айсітівішників», то виявилося, що касети «з вінком» в них вже нема, російські ж колеги зізналися, що їх також попросили не ділитися прикрим сюжетом з українськими журналістами.
Зрештою, вже за традицією, питання, яке не варте уваги замилило очі від більш серйозного повідомлення, яке пізно ввечері з’явилося в деяких електронних ЗМІ. Це заява української діаспори про політичний тиск на український культурний рух у Російській Федерації з кількома важливими ілюстраціями. Зокрема, керівники організацій діаспори стверджують, що під жорстким тиском з боку органів державної влади Російської Федерації українські культурно-освітні організації Росії опинилися починаючи з кінця 2004 року. Роз’яснення високошановного пана президента Російської Федерації з цього питання, може, і повинно було б стати демонстрацією його справжнього ставлення до українського партнера, на відміну, скажімо, від пошуку своїх українських коренів.