У Черкасах завершився міжнародний театральний фестиваль “Сцена людства”. Цьогоріч коштів із держбюджету на нього виділили небагато, а тому вдалося запросити лише два закордонні театри. Втім, приїхали не всі запрошені.
Львівський театр імені Марії Заньковецької показав “Сватання на Гончарівці”. Львів’яни, як виявилося, є єдиним в Україні театром, що не має ані хору, ані балету. Натомість, усі актори вміють танцювати і співати. Черкащани мали змогу в цьому переконатися, адже режисер-постановник — лауреат Національної премії імені Тараса Шевченка Федір Стригун — дуже любить так звані “народні сцени”, які актори називають просто — “масовки”. Тому традиційно камерна вистава “Сватання на Гончарівці” в інтерпретації львівського театру більше схожа на масові народні гуляння. />
Львівський театр імені Марії Заньковецької
Гродненський обласний драматичний театр не зміг порозумітися із білоруськими митниками і дістатися до Черкас. Актора, який мав грати головну роль у виставі “Брат Альоша” (за мотивами “Братів Карамазових” Достоєвського), не випустили із країни. Чому — досі невідомо. Натомість, до Черкас терміново приїхав Київський обласний театр імені Панаса Саксаганського з Білої Церкви із виставою “Занадто одружений таксист” Рея Куні. Театрали лишилися розчаровані, бо Куні — це не Достоєвський, а Біла Церква — не Гродно…
Київський обласний театр імені Панаса Саксаганського
Дніпропетровський театр російської драми імені Максима Горького
Дніпропетровський театр російської драми імені Максима Горького привіз на фестиваль свою інтерпретацію творчості Олексія Дударєва. Трагікомедія “У сутінках”. Після спектаклю наймолодший актор Андрій Мельніков (виконавець ролі Тімона), відповідаючи на питання глядачів, сказав, що ця вистава буде актуальною завжди: “Чи може нація встигнути деградувати настільки, щоб сказати “нам це нецікаво”?” — риторично запитав актор. Складно дати відповідь, проте складається враження, що вистава, яка вже п’ять років іде на сцені театру, принаймні, дуже застаріла і, м’яко кажучи, неактуальна.
Київський національний театр російської драми імені Лесі Українки
Шанувальників єврейського прозаїка Ісаака Зінгера потішив Київський національний театр російської драми імені Лесі Українки. Вистава “Остання любов” вразила своєю вишуканістю та глибиною. Актори зізналися, що глядача не довелося завойовувати, вони навіть чули, як “дихає” зал. “Родзинкою” спектаклю стала напрочуд енергійна народна артистка України Олександра Смолярова, яка є однією із засновниць театру і в червні святкує 60-річчя своєї творчої діяльності.
Драматичний театр “Михай Емінеску”
Потужний етно-заряд подарували румунські актори. Драматичний театр “Михай Емінеску” із міста Ботошань привіз виставу “Іван Турбінке”. Філософську казочку про мандрівного солдата презентували не лише актори та режисер, а й мер міста Ботошань Кетелін Флутур, який завітав на фест. Виявилося, що румуни танцюють щось дуже схоже на наші коломийки, а смерть можна обдурити так само, як свого часу Івасик-Телесик обдурив Зміючку Оленку. Режисер Іон Сапдару так визначив жанр спектаклю: “Етнографічне шоу, у якому актори “клеять дурня” і грають самі себе”.
Харківський театр опери та балету імені Миколи Лисенка
Послухати славнозвісний дует Одарки та Карася із опери “Запорожець за Дунаєм” у виконанні Харківського театру опери та балету імені Миколи Лисенка захотіло чимало черкащан. Було розкуплено всі квитки. Довелося навіть ставити додаткові стільчики. Оцінити спів харків’ян прийшла й праправнучка композитора Семена Гулака-Артемовського Ольга Шляхова. Втім, дехто перебував під враженням постановки “Задунаєць за порогом” у виконанні театральної компанії “Бенюк і Хостікоєв”, яку привозили в Черкаси саме напередодні “Сцени людства”. Виявляється, перед тим, як зіграти роль Карася, Богдан Бенюк ходив зі своїм сином на класичну постановку в національну оперу. На п’ятнадцятій хвилині син актора запитав: “Тату, а можна взяти пульт і перекрутити, щоб швидше все відбувалося на сцені”…
Київський національний театр імені Івана Франка
Київський національний театр імені Івана Франка показав “Одруження” за Гоголем. Замість покійного Леся Сердюка у виставі роль Жевакіна зіграв Володимир Коляда. Прем’єра спектаклю відбулася рік тому, і за цей час “франківці” встигли вже показати її в Росії, перебуваючи там на гастролях. “Повезли п’ять вистав і всі показували українською мовою. Найбільше росіянам сподобалася вистава, як вони казали — “Кайдашевое семя” — сміявся Богдан Бенюк. “Одруження” підкорило черкаського глядача. Будь-які зауваги навіть без натяку на критичність (на кшталт запитання “чому у виставі так багато садизму?”) викликали спротив і обурення з боку публіки, що зібралася після вистави на обговорення побаченого.
Черкаський академічний музично-драматичний театр імені Тараса Шевченка
Завершував фестиваль Черкаський академічний музично-драматичний театр імені Тараса Шевченка міжнародним театральним проектом “Циганський барон”. У грудні минулого року виставу поставив нідерландський режисер Марк Крон. Головні ролі виконували актори із Австрії, Німеччини та Нідерландів. Театр возив “Циганського барона” за кордон, де виставу побачили понад 10 тисяч європейців. У березні ж черкащани зробили свою, україномовну версію спектаклю. І ось, після майже двомісячної перерви, знову показали комічну оперу, головні ролі в якій виконали провідні актори театру Наталка Мамалига та Юрко Прокопчук.
Ось так уже вп’яте “Сцена людства” спробувала дати відповідь на майже риторичне запитання “як грати класику сьогодні?”. От тільки кожен лишився при своїй думці.