Сумна передмова
Зараз ніч з неділі на понеділок, 1-2 листопада 2009 р. Завтра Україна чекає прибуття мудрих експертів ВОЗ, завтра повинна дати відповідь якась особливо правильна Лондонська лабораторія.
Я справді збирався написати про грип через пару днів – вже дуже хотілося дочекатися хоч якої-небудь адекватної та об’єктивної інформації. Але тільки но розмовляв із знайомою медсестрою, яка працює в поліклініці. Їй подзвонив начальник (завідувач відділенням) і сказала: так, щоб завтра на роботу з собою принесла 3 маски. На цілком справедливе заперечення, мовляв, де ж я їх візьму, послідувала більш ніж адекватна за нинішніх українських реалій відповідь: «твої проблеми, наказ головлікаря, ніч довга, пошиєш…». Ця інформація стала останньою крапкою: схоже, мовчати більше не можна — треба говорити.
Насправді і у п’ятницю, і в суботу я лише і робив, що говорив. В адресній книзі мого телефону 850 записів і, схоже, за ці два дні подзвонили всі. Відповідав на питання, як міг: заспокоював, пояснював… Я прекрасно розумів, що якщо вже мої друзі та пацієнти (тобто люди, які свідомо пройшли і практичну і теоретичну підготовку по лікуванню вірусних інфекцій) впадають в паніку, то загальна ситуація просто катастрофічна.
В п’ятницю я розмовляв з керівником одного з Харківських телеканалів. З’ясувалося, що шансів поговорити з жителями міста немає жодних. Абсолютно весь час зайнятий політиками. Увечері того ж дня йшло шоу Савіка Шустера, присвячене ситуації в Україні у зв’язку з грипом. Це шоу було моїм найбільшим потрясінням за останні роки: такого пекучого сорому за власну країну я не відчував ніколи… В суботу, наївна душа, подзвонив до Києва. Говорив не з найостаннішими людьми на телебаченні. Сказав, що готовий приїхати, що соромно, що треба заспокоїти людей, що це ж національний сором… Люди постаралися допомогти. Не змогли. Причин не пояснювали. І так все ясно. Грип і вибори так само несумісні, як грип та аспірин – купа ускладнень (не на печінку, так на мізки).
Конкретна інформація
В Україні з максимально можливою вирогідністю епідемія ГОСТРОЇ РЕСПІРАТОРНОЇ ВІРУСНОЇ ІНФЕКЦІЇ.
Дорогі батьки! Люди!!! Запам’ятайте найголовніше: тактика ваших дій абсолютно не залежить від того, як називається вірус. Це грип сезонний, свинячий, слоновий, пандемічний — це, взагалі, не грип – це не важливо. Важливо лише те, що — це вірус, який передається повітряно-крапельним шляхом і вражає органи дихання. Звідси і конкретні дії.
Профілактика
Теоретично, тут я повинен дати (і даю) посилання на главу зі своєї книги про ГРЗ (профілактика ГРВІ) і замовкнути, оскільки все вже сказано. Але, практично давайте все найголовніше ще раз повторимо.
Якщо ви (ваша дитина) зустрінетесь з вірусом, а у вас немає в крові захисних антитіл — ви захворієте. Антитіла з’являться в одному з двох випадків: або ви перехворієте або ви пройшли вакцинацію.
Робити щеплення можна лише від сезонного грипу. Від «свинячого» вакцини поки немає (в Україні). Проте, мати захисні антитіла до тих трьох вірусів, які входять до складу сезонної вакцини, краще, ніж не мати взагалі жодних.
1. Є можливість вакцинуватись (прищепити дитину) – робіть це, але за умов, що, по-перше, ви здорові й, по-друге, для вакцинації не треба буде сидіти в сопливому натовпі в поліклініці. Останнє положення робить ваші шанси на адекватну вакцинацію примарними.
2. Жодних ліків з доведеною профілактичною ефективністю не існує. Тобто жодна цибуля, жоден часник, жодна горілка та пігулки не здатні захистити від жодного респіраторного вірусу, взагалі, та від вірусу грипу зокрема. Все, за чим ви оббиваєте пороги в аптеках, всі ці нібито противірусні засоби, нібито стимулятори інтерфероностворення, стимулятори імунітету і страшно корисні вітаміни, все, що в аптеках до сьогоднішнього дня зникло, все чим уряд обіцяв в найближчий день аптеки наповнити – все це ліки з недоведеною ефективністю, ліки, що задовольняють головну ментальну потребу українця – «необхідно щось робити» – і росіянина – «надо что-то делать».
Основна користь всіх цих ліків – психотерапія. Ви вірите, вам допомагає – я радий за вас, лише не треба штурмувати аптеки – воно того не варте.
3. Джерело вірусу – людина і лише людина. Чим менше людей, тим менше шансів захворіти. Карантин – чудово! Заборона на масові зборища – прекрасно! Пройтися зупинку пішки, не піти зайвий раз до супермаркету – мудро!
4. Маска. Корисна штука, але не панацея. Обов’язково має бути на хворому, якщо поруч здорові: вірус вона не затримає, але зупинить краплини слини, особливо, багаті вірусом.
5. Руки хворого – джерело вірусу не менш значиме, ніж рот та ніс. Хворий торкається обличчя, вірус потрапляє на руки, хворий хапає все довкола, ви торкаєтесь цього всього рукою – добрий день, ГРВІ.
Не чіпайте свого обличчя. Мийте руки, часто, багато, постійно носіть із собою вологі дезинфікуючі гігієнічні серветки, мийте, тріть, не лінуйтесь!
Вчиться самі і вчіть дітей, якщо вже немає хустки, кашляйте-чихайте не в долоньку, а в лікоть.
Начальники! Офіційним наказом введіть у підлеглих вам колективах заборону на рукостискання.
Користуйтеся кредитними картками. Паперові гроші — джерело поширення вірусів.
6. Повітря!!! Вірусні частки годинами зберігають свою активність в сухому теплому і нерухомому повітрі, але майже миттєво руйнуються в повітрі прохолодному, вологому і рухомому. У цьому аспекті мітинг в центрі Києва, на який зібралося 200 000 чоловік, менш небезпечний, ніж збори у 1000 чоловік в клубі в Ужгороді.
Гуляти можна скільки завгодно. Підчепити вірус під час прогулянки практично нереально. У цьому аспекті, якщо вже ви вийшли погуляти, так не треба показушного ходіння в масці по вулицях. Вже краще подихайте свіжим повітрям, а маску натягніть перед входом в автобус, офіс або магазин.
Оптимальні параметри повітря в приміщенні – температура близько 20 °С, вологість 50-70%. Обов’язкове часте й інтенсивне скрізне провітрювання приміщень. Будь-яка система опалювання сушить повітря. Саме початок опалювального сезону став початком епідемії! Контролюйте вологість. Мийте підлогу. Включайте зволожувачі повітря. Настійно вимагайте зволоження повітря і провітрювання приміщень в дитячих колективах.
Краще тепліше одягніться, але не включайте додаткові обігрівачі.
7. Стан слизових оболонок!!! У верхніх дихальних шляхах постійно утворюється слиз. Слиз забезпечує функціонування т.з. місцевого імунітету – захисту слизових оболонок. Якщо слиз та слизові оболонки пересихають – робота місцевого імунітету порушується, віруси, відповідно, з легкістю долають захисний бар’єр ослабленого місцевого імунітету, і людина захворює при контакті з вірусом з більшою вірогідністю. Головний ворог місцевого імунітету – сухе повітря, а також ліки, здатні висушувати слизові оболонки (з популярних і всім відомих – димедрол, супрастин, тавегіл, трайфед – список далеко не повний, м’яко кажучи).
Зволожуйте слизові оболонки! Елементарно: 1 чайна ложка звичайної кухонної солі на 1 літр кип’яченої води. Заливаєте в будь-якій флакон-пшикалку (наприклад, з-під судинозвужувальних крапель) і регулярно пшикаєте в ніс. Для тієї ж цілі можна купити в аптеці фізіологічний розчин або готові сольові розчини для введення в носові проходи – салін, аква маріс, хумер, марімер, носоль і так далі. Головне – не шкодуйте! Капайте, пшикайте, особливо тоді коли з будинку (з сухого приміщення) ви йдете туди, де багато людей, особливо якщо ви сидите в коридорі поліклініки.
Відносно профілактики це все.
Лікування
Фактично єдиним препаратом, здатним зруйнувати вірус грипу, є озельтамівір, комерційне ім’я – таміфлю. Теоретично є ще одні ліки (занамівір), але воно використовується лише інгаляційно, та і шансів побачити його в нашій країні небагато.
Таміфлю реально руйнує вірус, блокуючи білок нейрамінідазу (ту саму N в назві H1N1).
Таміфлю не їдять при будь-якому чиханні. Це і недешево, і побічних ефектів багато, та і сенсу немає. Таміфлю використовують тоді, коли хвороба протікає важко (ознаки важкої ГРВІ лікарі знають) або коли, навіть, легко хворіє людина з групи ризику – люди похилого віку, астматики, діабетики. Суть: якщо прописане таміфлю, то як мінімум під наглядом лікаря і, як правило – госпіталізація. Недивно, що з максимально можливою вірогідністю Таміфлю, що надходить до нашої країни, розподілятиметься по стаціонарах, а не по аптеках (хоча все може бути).
Увага!!!
До абсолютної, до переважної більшості тих, хто читає ці рядки, лікування противірусними засобами не має жодного відношення.
ГРИП – ЛЕГКА ХВОРОБА ДЛЯ БІЛЬШОСТІ.
Лікування ГРВІ, взагалі, й грипу зокрема – це не ковтання пігулок! Це створення таких умов, щоб організм легко впорався із вірусом.
ПРАВИЛА ЛІКУВАННЯ.
1. Тепло одягнутися, але в кімнаті прохолодно і волого. Температура близько 20 °С, вологість 50-70%. Мити підлоги, зволожувати, провітрювати.
2. Категорично не примушувати їсти. Якщо просить (якщо хочеться) – щось легеньке, вуглеводне, рідке.
3. Пити (поїти). Пити (поїти). Пити (поїти)!!!
Температура рідини дорівнює температурі тіла. Пити багато. Компоти, морси, чай (у чай дрібно порізати яблучко), відвари родзинок, кураги. Якщо дитина перебирає – це буду, а це не буду – хай п’є що завгодно, аби пив. Ідеально для пиття – готові розчини для пероральної регідратації. Продаються в аптеках і мають там бути: регідрон, хумана електроліт, гастроліт і так далі. Купуйте, розводьте по інструкції, поїть.
4. У ніс часто сольові розчини.
5. Все «відволікаючі процедури» (банки, гірчичники, припарки, ноги в окропі й так далі) – класичний совковий батьківський садизм і знову-таки психотерапія (треба щось робити).
6. Якщо надумали боротися з високою температурою – лише парацетамол або ібупрофен. Категорично не можна аспірин.
Головна біда в тому, що тепло одягнути, зволожити, провітрити, не пхати їжу і напоювати – це по-нашенськи називається «не лікувати», а «лікувати» – це послати тата до аптеки…
7. При ураженні верхніх дихальних шляхів (ніс, горло, гортань) жодні відхаркувальні засоби не потрібні – вони лише підсилять кашель. Ураження нижніх дихальних шляхів (бронхіти, пневмонії) не мають до самолікування жодного відношення. Тому самостійно жодних «лазолванів-мукалтинів» і тому подібне.
8. Противоалергічні засоби не мають до лікування ГРВІ жодного відношення.
9. Вірусні інфекції не лікуються антибіотиками. Антибіотики не зменшують, а збільшують ризик ускладнень.
10. Всі інтерферони для місцевого вживання – ліки з недоведеною ефективністю або «ліки» з доведеною неефективністю.
11. Гомеопатія – це не лікування травами, а лікування зарядженою водою. Безпечно. Психотерапія (треба щось робити).
Коли потрібен лікар
ЗАВЖДИ!!!
Але це нереально. Тому перераховуємо ситуації, коли лікар потрібен обов’язково:
відсутність покращення стану на четвертий день хвороби; />
підвищена температура тіла на сьомий день хвороби;
погіршення після поліпшення;
виражений тяжкий стан при помірних симптомах ГРВІ;
поява ізольовано або в поєднанні: блідості шкіри; спраги, задишки, інтенсивного болю, гнійних виділень;
посилення кашлю, зниження його продуктивності; глибокий вдих приводить до нападу кашлю;
при підвищенні температури тіла не допомагають, практично або дуже ненадовго допомагають парацетамол та ібупрофен.
Лікар потрібен обов’язково та терміново:
втрата свідомості;
судоми;
ознаки дихальної недостатності (важке дихання, задишка, відчуття браку повітря);
інтенсивний біль де завгодно;
навіть, помірний біль в горлі за відсутності нежиті;
навіть, помірний головний біль у поєднанні з блювотою;
набряклість шиї;
висип, який не зникає при натисканні на нього;
температура тіла вище 39 °С, яка не починає знижуватися через 30 хвилин після вживання жарознижувальних засобів;
будь-яке підвищення температури тіла у поєднанні з ознобом і блідістю шкіри.
Все, що я написав вище – це інформація, яка теоретично має бути відома будь-якому лікарю і яку лікарі повинні нести в маси. На практиці відбувається абсолютно інше, тому все, про що я говоритиму далі – це вже чиста публіцистика та емоції. Якщо ви мати – ви вже знаєте все, що вам треба знати про грип, насамперед, а якщо хочете знати більше – так на цьому сайті є, чим зайнятися.
Решту я пишу в надії, що який-небудь кандидат в президенти, або дружина кандидата, або чоловік кандидата, або радник кандидата, або дружина радника все-таки прочитає та подумає, проаналізує… Врешті-решт, прочитав же президент Медведєв статтю Ходорковського, а раптом, і мені пощастить…
Віддзеркалення перше
Протягом двох днів панічної істерії головними радниками і вчителями народу були політики – депутати, міністри, колишні міністри і так далі. Як тільки на екрані з’являвся лікар, тут же з’ясовувалося, що політики уміють говорити краще…
Апофеозом паніки була заява кандидата в президенти (!!!) про те, що українці вмирають не від грипу, а від легеневої чуми. Ще раз повторю: це не бабуся, що торгує насіннячком, сказала, а кандидат в президенти європейської країни.
Інший кандидат в президенти гірко нарікає, що в нашій країні немає оксолінової мазі, і злочинні фармацевти її не завезли. Зрозуміло, ніхто з присутніх не зміг пояснити кандидатові, що ефективність оксолінової мазі не доведена, і її не завезли і не збираються завозити ні в США, ні до Франції ні у яку іншу країну.
Ну то гаразд. Серед кандидатів в президенти лікарів немає, а мати медичного радника, мабуть, дуже дорого. Але ж є і політики-лікарі!
Один з них весь час плутав терафлю (жарознижувальний засіб) і таміфлю, інший не бачив різниці між вірусною пневмонією та пневмонією, котра є бактеріальним ускладненням вірусної інфекції, але коли депутат-лікар, не просто депутат, а секретар комітету з охорони здоров’я Верховної Ради (!!!), говорить, що таміфлю – це препарат, який всього лише підтримує імунітет, а ми на Раді національної безпеки вирішили, що купуватимемо озельтамівір, мені стає страшно і соромно.
Якщо долю країни вирішують люди, які не знають, що таміфлю і озельтамівір – це одне і те ж саме, то чого нам всім чекати!
Кого слухатимуть ті, хто приймає рішення?
Адже, хтось же пише тексти для президента і прем’єр-міністра, адже хтось зараз затверджуватиме список ліків, які обов’язково мають бути в аптеках! І тоннами повезуть в нашу країну соромливі ліки, що ніде у цивілізованому світі не застосовуються: оксолінові мазі, анаферони, афлубіни, стимулятори імунітету, краплі інтерферону та багато чого іншого, а розчину, щоб напоїти дитину та солі, щоб в ніс закапати – вдень з вогнем не знайдеш.
Порада для влади: попросіть експертів ВОЗ скласти список обов’язкових ліків.
Віддзеркалення друге
Найнаполегливішою порадою, яку дають нашому народові всі (ВСІ): не займайтесь самолікуванням, при перших симптомах звертайтеся до лікаря.
Більш того, всі запевняють: мов, якщо вчасно звернетесь — так обов’язково врятуємо. Кульмінація – заява головного санітарного лікаря країни, який сказав приблизно наступне (чув своїми вухами): хто викликав пневмонію, ми доки не знаємо, але треба вчасно звертатися за допомогою – лікарі знають, що робити.
Від всіх цих заяв у пересічного обивателя створюється враження, що лікарям відомі якісь таємні ліки, які можуть допомогти при ГРВІ.
Ну ось я лікар, який займається лікуванням ГРВІ без малого тридцять років. Ось прийде до мене пацієнт в перший день хвороби (тобто своєчасно) і скаже – допоможіть! Що я йому відповім? Та все те, що написане вище: зволожити, провітрити, не годувати, напоювати, ліків не треба. І він мені повірить.
А що робити лікарю, від якого всі хочуть золотої пігулки? Який точно знає, що за десять непотрібних ліків скажуть спасибі, а за інструкцію про правила адекватної допомоги звинуватять в неуважності, що це за лікар, який не призначив ліків!
До чого призведе в нинішній ситуації масове звернення по медичну допомогу:
до сопливих черг в поліклініках;
до величезної кількості викликів додому, коли замучений лікар або направлятиме в стаціонар, або призначатиме соромливі ліки, плюс буде розносити інфекцію від одного хворого до іншого;
до масового і необґрунтованого призначення антибіотиків, відхаркувальних та інших засобів, до радості фармацевтів та шарлатанів від медицини;
до черг в аптеках, оскільки від лікарів можна піти лише в аптеку;
до необґрунтованої госпіталізації, до госпітальних пневмоній;
до того, що за масою легких хворих лікарі таки прогледять важкого.
Порада владі: не закликайте при кожному чханні бігти до лікаря. Припиніть передвиборну агітацію, дайте лікарям розповісти людям елементарні речі про те, що робити, і коли лікар дійсно потрібен.
Віддзеркалення третє
Про чутки.
Студент-заочник Харківської юридичної академії помер в Донецьку від ускладнень після операції. Все це сталося в розпал «заспокійливих» виступів наших політиків, тому всі студенти, що контактували із загиблим, відчули нездужання, і один, навіть, був госпіталізований.
В п’ятницю мені подзвонили не менше 20 чоловік, які сказали, що точно знають: у гуртожитку юракадемії двоє дітей померли від свинячого грипу.
Ось текст листа, отриманого мною (таких було багато, цей — найпоказовіший):
ТЕРМІНОВО!!! Докторові Комаровському
Добридень!
Допоможіть, будь ласка, розібратися. З багатьох (неофіційних) джерел: сьогодні в ніч з 30 на 31 над Києвом розпиляють якусь речовину, нібито, для захисту від грипу або профілактики. Для мене, звучить безглуздо, і я б не звернулася до вас з цим питанням, аби
а) мене про це не повідомив редактор міліцейського видання, котрому, за його словами, повідомили працівники органів, котрі безпосередньо проводитимуть операцію.
б) подруга, знайомий котрий працює в Апараті Президента і говорить, що інформація достовірна.
у) сусідка, в котрої хтось працює в санстанції і цей хтось повідомив, що з 12 до 5 ранку розпиляють, потрібно закрити вікна і потім 2 дні не висовуватися.
г) незнайома людина в інтернеті на форумі, яка стверджує, що вірус грипу, дуже ймовірно, зроблений в лабораторіях України і його вже розпорошили над її західними областями. А з приводу того, що розпиляли щось над Києвом 30 жовтня, упевнений, т.к його батько працює на авіазаводі і у них для цього наймали літаки.
д) дівчина-студентка із заходу України говорить, що у них кілька днів назад літали літаки і щось розпиляли.
Отже, питання:
1. Чи існує ця речовина-захист від грипу?
2. Чи є небезпека для маленької дитини?
3. Скільки часу не виходити з дому?
4.Якщо вони розпиляли не антигрип, а щось інше, то що це може бути.
Дякую. м. Київ
Питання: до чого треба довести народ, щоб люди в подібне повірили?
Проте в порівнянні із заявою про легеневу чуму – все це квіточки.
Для тих хто міг не те, щоб повірити, а навіть, засумніватися: по-перше, при легеневій чумі ніхто не звертається до лікарні на 7-й день хвороби – до цього дня вже встигають пов’янути квіти на могилі; по-друге, при легеневій чумі хворіють всі, хто контактував з хворим, і вмирають 100%. Але якщо лікувати, вмирає всього 10%. Отже, персонал лікарень вже весь повинен був захворіти…
Пораду давати складно. Бо просити політиків помовчати у ситуації, коли предмет розмови незрозумілий – це якось, навіть, смішно і незручно...
До речі, в четвер, в того ж Савіка Шустера була в шоу Барбара Брильська. Коли дізналась, що мова піде про грип, сказала: я в цьому нічого не розумію, встала і пішла. Ось чудовий приклад!
Віддзеркалення четверте
Чому залишилися беззахисними лікарі? Чому за ситуації, коли ми точно знали, що є свинячий грип і що він буде у нас восени, чому лікарі, які 100% від вірусу не сховаються, не були у вересні від свинячого грипу прищеплені, та і зараз не щепляться?
В Україні немає вакцини. Навіть, для лікарів. Тому зараз, в розпал епідемії, лікарі ляжуть в ліжка першими або прийматимуть з соплями (про медсестер, які будуть удома шити маски, я взагалі, мовчу). Чи могли ми купити (замовити вакцину) хоч би для лікарів, хоч би в обмеженій кількості? НЕ МОГЛИ.
Бо після того, що зробили з вакцинацією в цій країні, після варварської, недостойної і нецивілізованої антиприщепної компанії ніхто, навіть, в думках не міг допустити, що хоч яку-небудь вакцину можна було завести в країну з прискореною процедурою реєстрації, без повторних випробувань і так далі. Схоже реєстрація і випробування до літа закінчаться…
До речі, два дні тому всі масово побігли щепитися від грипу. Виявляється, як тільки загроза хворобі стає реальною, всі відразу починають любити щеплення.
Щеплення, які відсунули загрозу дифтерії, поліомієліту, корі… Хвороби, які наші ЗМІ масово намагаються наблизити – зробити загрозою реальної. Ось тоді буде, про що поговорити. До речі, рівно тиждень тому місцева новинна компанія захотіла поспілкуватися зі мною на тему грипу, і я 15 хвилин розпинався та розповідав. Зі всієї розмови залишили та показали 15 секунд, протягом яких я сказав про те, що епідемія грипу – хороший привід заробити виробникам вакцин і, що немає нічого поганого в тому, щоб продавати якісний товар.
ПІДСУМКИ
Якщо співвіднести кількість хворих (і помножити її надвоє, оскільки до лікарів звертається в кращому випадку половина) з кількістю померлих, то це підтверджує той факт, що жодного особливо важкого (не такого, як в інших країнах) вірусного захворювання в Україні немає. За даними на ранок 2 листопада, офіційно захворіло 200 тис., померло 60. Смертність нижча, ніж зазвичай при грипі.
Пневмонія – головна причина смерті людей у всіх країнах і у всі часи. Пневмонія ускладнює перебіг більшості хвороб і травм. Якщо про кожну смерть від пневмонії масово повідомлятимуть ЗМІ – не буде нічого доброго, м’яко кажучи.
Нам дуже не пощастило, що так все збіглося: криза, вибори, осінь грип.
Але ми твердо повинні знати і розуміти: нежить, кашель, температура – це ГРВІ. Найпоширеніша і легка хвороба, що вимагає спокою і абсолютно конкретних, елементарних дій, цілком доступних людям з будь-яким рівнем матеріального статку.
Які це дії – дивись вище.
P.S. Інформацію про те, що треба робити, можна брати і публікувати де завгодно із посиланням на першоджерело без всяких узгоджень.
P.P.S. Дуже багато років тому, у віці 28 років, будучи молодим та самовпевненим лікарем відділення реанімації, я проводив дитині дихання рот-в-рот і через декілька годин «заробив» крупозну пневмонію середньої долі, викликану госпітальною флорою реанімаційного відділення (лікарі зрозуміють, що це означає). Прекрасно пам’ятаю, що я відчув, коли через 10 днів лікування самими «найкращими» антибіотиками на рентгенограмі пневмонія стала більшою.
Тобто я знаю, що відчуває людина, коли знає: у нього хвороба, від якої він помре.
І я прекрасно розумію людину, яка відчуває стрес, мати, яка щодня з усіх боків чує про смертельну хворобу, і раптом виявляє соплі у власного дитини.
Я лише не зрозумію: навіщо і за що вони все це роблять з нашим народом?
Для довідки: Євген Комаровський — відомий український лікар, автор популярних книг про дитяче і батьківське здоров’я, творець та керівник медичного центру «Клініка Комаровського» — Кліником.
За матеріалами: «Блог лікаря Комаровського»