У Черкасах упродовж чотирьох років працюватимуть над виставами із тетралогії львівського письменника Богдана Стельмаха «Тарас». Академічний музично-драматичний театр імені Тараса Шевченка вкотре вирішив здивувати глядача та зважився на незвичний і ризикований експеримент. Цього разу йдеться відразу про чотири вистави. Проект присвячений річницям народження та смерті Кобзаря. Уже в березні цього року черкащани та гості міста матимуть змогу побачити спектакль «Тарас. Слава» за останньою частиною тетралогії. Принаймні, у цьому запевняють учасники проекту.
Спектакль із елементами античного театру
Як зазначив директор Черкаського академічного музично-драматичного театру імені Тараса Шевченка Володимир Осипов, подарувати сценічне життя епічній поемі Богдана Стельмаха хотілося давно. Тим паче, що творчість Шевченка у Черкасах у неабиякій пошані. У репертуарі театру є щонайменше два спектаклі за творами Кобзаря, які користуються попитом у глядачів – це вистава-містерія «Великий льох» та вистава-бурлеск «Назар Стодоля».
Проте на державному рівні ідею постановки «Тараса» спочатку не підтримали. «Ми подали в Міністерство культури проект, але там його відхилили. Сказали, що це дуже важливо, але на це немає грошей. Тоді вирішили запросити режисером Сергія Проскурню. Зараз заручаємося підтримкою влади. Виставу буде включено в план заходів з відзначення річниць народження та смерті Тараса Шевченка, просто невідомо коли все профінансують», — пояснив Володимир Осипов.
Тим часом, Проскурню ідея постановки таки справді захопила і він вирішив не дуже сподіватися на державне фінансування і залучив до проекту свого товариша – міського голову Черкас Сергія Одарича. Пояснив, що мер займатиметься фандрейзингом, формуватиме фінансовий пакет і залучатиме інвесторів. Досвід подібної співпраці з можновладцем театр уже мав – у минулому році саме за підтримки мера в Черкасах було реалізовано міжнародний театральний проект «Циганський барон».
Тож поки мер Черкас вирішує фінансові питання, Сергій Проскурня вже почав роботу над спектаклем. За його словами, під час роботи над усіма чотирма частинами потрібно буде вдаватися до елементів античного театру. З такою думкою погодився й автор тексту Богдан Стельмах. «Античний театр мене не лякає. Я, можливо, підсвідомо думав про це, працюючи над «Тарасом», бо навіть так звані картини у мене називаються «епізоди», як називалися вони в античних драмах. «Тарас» — це розповідь про поета від шести років і до останніх днів. Це чотири п'єси по шість епізодів, 24 картини», — пояснив письменник.
Шевченком опікуватимуться піар-менеджери?
У театральній тетралогії буде використано музику відомого українського композитора Валентина Сильвестрова. Головні ролі виконуватимуть запрошені з інших театрів актори. Так у четвертій частині роль Тараса Шевченка виконуватиме головний режисер радіо “Культура” Олександр Денисенко. Його брат Тарас буде грати Шевченка в третій частині спектаклю. Тим часом, увесь колектив черкаського театру буде задіяний у цьому епосі, проте акторів таки бракуватиме. Адже в творі понад сто дійових осіб, тому деяким акторам доведеться грати відразу по сім ролей.
«Я в розподілі ролей користувався архітепічним методом. Тобто, ми розподілили всіх персонажів за знаком архетипу і потім вже розподіляли між акторами. Наприклад, Олександр Гуменний грає Андрія Обеременка — земляка зі Звенигородського повіту, побратима Шевченка на засланні і він же з'являється ще в кількох сценах як персонаж, що підставляє Тарасові плече. Також він грає Пантелеймона Куліша. Або, скажімо, там є ціла низка персонажів, які уособлюють інфернальну складову — альтер-его Шевченка, ту тінь, яка при яскравому світлі дуже стає виразною і може відділятися від самої істоти, яка цю тінь дає, жити своїм особливим життям. Усі ці ролі буде виконувати Андрій Жила. Ми його між собою називаємо «Безталання», — розповів Сергій Проскурня.
Крім акторів, у виставі також будуть задіяні… птахи. Так, персонаж «Доля» у першій частині, де йдеться про дитинство Шевченка, з'являтиметься із голубом. Потім цього голуба посадять у клітку. І, нарешті, в останніх сценах замість голуба на сцені з'явиться сова. Тобто, пташки будуть мінятися, бо мінятиметься сам плин історії, а також події в житті головного героя. За словами режисера, метою театрального епосу є творення сучасного актуального театру, а тому до Шевченка буде ставлення не як до експонату у музеї воскових фігур, тому, наприклад, актор буде наклеювати вуса і бороду на очах у глядачів, не буде вдавати, що на сцену виходить Шевченко, «не гратиме Шевченка, а показуватиме Шевченка», як переконаний Богдан Стельмах.
Будуть на сцені також і сучасні піар-менеджери. Це — добра і погана слави. «Вони можуть підходити до актора, який грає Шевченка, з лупою, з мобільним телефоном, з калькулятором, з айподом, шукатимуть на «Вікіпедії» якісь відгуки суспільства на цю постать і просто аналізуватимуть у всіх на очах, що з цим буде і як із цього зробити бренд. Сумно і нудно не буде — це точно», — запевнив Сергій Проскурня.
Театральний фест на Тарасові березини
Усі учасники проекту запевнили, що четверту частину спектаклю «Тарас. Слава» можна буде побачити 10 березня. Саме цією виставою розпочнеться театральний фестиваль українських театрів, які носять ім'я Тараса Шевченка. У наступні дні колектив із Дніпропетровська покаже «Назара Стодолю», з Чернігова привезуть свою інтерпретацію «Відьми» за творами Кобзаря, а також харків'яни продемонструють спектакль «Мина Мазайло». Показати усі чотири частини епосу «Тарас» обіцяють у 2014 році.
“Ми будемо рухатися від кінця до початку. Беремо зараз четверту частину, де, як каже автор Тарас відходить у вічність, але приходить до нас на сцену з дуже цікавим останнім періодом свого життя. І будемо рухатися до його початку, тобто, до народження. Такий буде зворотній шлях. Але в 2014 році, коли вже всі чотири вистави будуть готові, ми будемо грати їх в один день як великий фестиваль», — запевнив Сергій Проскурня.