З приходом ночі на екранах телевізорів з"являються вони — продавці «телещастя», ведучі вікторин, які до самого ранку з радістю розказуватимуть вам як і куди слід телефонувати, щоб відгадавши простеньке слово отримати від 200 до 5 тисяч гривень. Тільки от граючи в такі ігри ви маєте значно більше шансів отримати кілометровий рахунок за розмови, ніж порадіти «легким грошам».
Готові пожертувувати власні заощадження на розвиток подібних телепередач? Телефонуйте, телеканали будуть вдячні! Тим паче сьогодні, коли телерадіокомпанії в найкращому випадку отримують 40% від минулорічних прибутків.
Та, схоже, що невдовзі ведучі інтерактивних передач лишаться без роботи, а телеканалам доведеться шукати нове джерело доходів. Нардепи виступили з черговою законодавчою ініціативою — захистити українців від шахрайств і у слід за азартними іграми “репресувати” і «телелохотрони». 20 травня зареєстровно законопроект народних депутатів Олени Кондратюк і Миколи Баграєва «Про внесення змін до Закону України «Про телебачення і радіомовлення» (щодо регулювання трансляції програм і передач з платними інтерактивними конкурсами)». Таку категорію програм, після ухвалення змін, можна буде побачити тільки на каналах з обмеженим доступом.
Діряве дно золотої скриньки
На сьогодні трансляція телевікторин регулюється рішенням Нацради з питань радіомовлення і телебачення від 19 березня минулого року «Про рекомендації Національної ради щодо трансляції в ефірі телеорганізацій передач, які можуть завдати фінансових збитків телеглядачам», згідно з якими, попередження про умови участі та ціну має займати не менше 15% від площі екрану та контрастувати з кольором загального тла. «Вікторини є дуже поширеною формою програм у більшості країн Європи, — розповідає, член Національної ради з питань телебачення та радіомовлення Тетяна Мокріді.- Ці формати продають на телеярмарку в Каннах, найбільше їх виробляють та поширюють в Угорщині та Німеччині. Регулюються вони у кожній країні по-своєму, але головне – забезпечити достовірність інформації, бо у цих вікторинах багато пасток. По перше, це вартість дзвінків, по-друге, в ігри грають неповнолітні, і насамкінець – обіцяного три роки чекають і люди дуже часто не отримують ані грошей, ані обіцяних призів».
Коли дивишся такі вікторини чи віщування долі по ТБ, то здається, що там все чесно: попередження є, розмір та колір відповідний, ціна і умови участі прописані. Тільки-от всі ці дані, як правило, або вказують у рухливому рядочку, котрий мчить як блискавка, або подані таким дрібним шрифтом, щоб без лупи не роздивишся. Але навіщо довго вчитуватись та розбиратись? Все дуже просто: склав з набору літер «РОДОГА» слово «ДОРОГА», зателефонував за вказаним номером, вислухав усі інструкції, потрапив у ефір, гордо виголосив відгадку і грошенята твої!
Так думала і Наталія, 65-річна жителька міста Коростень, телефонувавши на «Грошові хвилини» на ТРК “Україна”. Вгадала, виграла 300 грн., залишила свої паспортні дані, щоб через три тижні у банку отримати 220 грн., а наступного дня — телефонний рахунок за «щасливий» дзвінок на 280 грн. В результаті – нульовий виграш і зіпсовані нерви. Хоча пані Наталії ще пощастило, іншим і рахунки по 2 тисячі гривень приходять.
Зрозуміти, чому так відбувається, можна лише розібравшись у схемі тарифікації дзвінків та правилах ігор. Насамперед, слід зауважити, що виробництво подібних телепроектів не вимагає значних витрат, адже необхідна лише симпатична та говірка ведуча, камера та примітивна компютерна графіка.
Часто виробництвом вікторин займаються провайдери, що відзнімають їх поза межами України, напевно, з метою економії коштів. Так, як пояснила менеджер інтерактивних проектів телеканалу «Україна» Вікторія Жерельнікова, передача «Грошові хвилини» не є продуктом власного виробництва каналу «Україна»: «Організацією виробництва займається українська компанія «Телеплюс». Хоча сама програма виходить у прямому ефірі із студії в Будапешті, всі дзвінки обробляються в Україні і виплата винагород переможцям здійснюється також в Україні».
Телефонні послуги, що використовуються в телевікторинах та ворожіннях, або так званий “Аудіотекс”, надають провайдери за номерами формату 8-900-30ХХХХХ. Доступ абонентів телефонної мережі до обладнання операторів послуг “Аудіотекс”, облік та тарифікацію послуг, а також виставлення рахункiв та збiр коштiв здійснює «Укртелеком». />
За даними офіційного сайту компанії тарифи на послуги «Аудіотекс” кожен оператор встановлює самостійно, доступ до них здійснюється за кодами 8–900–Х1Х2–Х3–Х4Х5Х6Х7, де Х1Х 2 — код оператора послуг «Аудіотекс». В Україні працюють 8 операторів цієї послуги, що мають коди 11, 13, 14, 15, 21, 23, 25, 30, 45; решта цифр — номер конкретної послуги в системі нумерації оператора, при цьому Х3=0, 1,…9 — номер тарифної зони. Відповідно, якщо номер починається з 8-900-307 – за дзвінок слід сплатити 7 гривень. В умовах телепрограм дійсно зазначені ці цифри, проте «Укртелеком», визначаючи загальний схему надання послуг, вказує, що після з’єднання абонента «для подальшого виставлення рахунку обліковуються тільки повні одиниці часу надання послуги, які дорівнюють 12 секундам». Тобто, ті 7 гривень нараховуватимуть за кожні 12 секунд розмови.
Не менш заплутаною є і схема дозвону в студію. Так, умови участі в телевізійних іграх «Золота скринька» та «Кіноманія», розміщені на сайті showcalltv.com, змушують сумніватись в реальній можливості участі у вікторині. Кожній 5 заявці від абонента компютерна пограма присвоює «унікальний ідентифікаційний номер», далі всі вони вносяться до списку, з котрого обирається кожна 30-та заявка. Тільки після цього щасливчику перетелефоновує редактор і виводить його в ефір. Якщо ж дзвінок обривається – до участі в грі обирається інша заявка із спецсписку. І на останок заключне положення правил: «організатор залишає за собою право тимчасового чи остаточного припинення прийому заявок на участь в ТБ-грі в будь-який час». Отакі от системи, не дарма ж кажуть: обіцянки — то лише цяцянки.
Остання протидія — заборона
Незважаючи на те, що навколо платних інтерактивних телевікторин, ігор та ворожінь крутяться чималі суми грошей, така діяльність телерадіоорганізацій перебуває фактично поза межами правового регулювання, що є причиною ймовірного заподіяння фінансових збитків телеглядачам.
Законопроект щодо регулювання трансляції програм і передач з платними інтерактивними конкурсами не є першою законодавчою ініцативою в цій сфері. Попередній законопроект депутата Фельдмана не було прийнято, оскільки він дублював рішення Нацради з питань телебачення і радіомовлення та мав зауваження від Незалежної Асоціації телерадіоМовників. Останній ж законопроект зрозумілий та очікуваний як і для Нацради, так і для медіаекспертів.
Відповідно до законопроекту трансляція програм та передач з платними інтерактивними конкурсами (іграми, вікторинами) може бути дозволена лише на кодованих каналах, і має постійно супроводжуватися інформацією про обсяг дзвінків, шанси підключення до студії і, зрозуміло, точну вартість послуг.
На думку медіаекспертів, прискоренню вирішення цього питання сприяє і економічна криза. Якщо рік тому депутати вважали проблему врегулювання трансляції платних інтерактивних конкурсів надуманою, то сьогодні вони розуміють, що всі грошові питаня є дуже болючими. «Подібні нерегульовані, а від того як мінімум маніпулятивні, якщо не сказати шахрайські, платні інтерактивні ігри в умовах фінансової кризи завдають суттєвої фінансової шкоди звичайним телеглядачам, рівень життя яких відчув наслідки негативних процесів в економіці», — наголошує народний депутат, ініціатор законопроекту Микола Баграєв. За його словами, основною аудиторією телевізійних інтерактивних ігор є неповнолітні та люди похилого віку, тому законодавче унормування відносин в даній сфері є конче необхідним для забезпечення належних умов для здорового морального розвитку неповнолітніх.
Проте представник ТРК «Україна» іншої думки про подібні законодавчі ініціативи, а найбільше її турбує те, що запропоновані заборони не стосуються лотерей. «Це рішення схоже на сухий закон, при якому дозволяється пити, скажімо, тільки коньяк. Тобто, ми забороняємо всі платні розіграші, окрім лотереї», — каже Вікторія Жерельнікова. За її оцінкою, автори законопроекту змішують поняття вікторини та “колл-тв”. Вікторина триває поза ефіром і ролики, що сповіщають про неї, мають рекламний або анонсний характер. «Принцип ж дії традиційного “колл-тв” більше схожий на лотерею. Ведучий у прямому ефірі оголошує завдання та дає час глядачам, які знають правильну відповідь, зареєструватися у грі. Після закінчення часу реєстрації із бази зареєстрованих абонентів автоматично обирається один номер, на який телефонує оператор, та виводить абонента у прямий ефір. Якщо абонент у прямому ефірі дає правильну відповідь, він отримує заявлену грошову винагороду. Вікторини і “колл-тв” з інтерактивними конкурсами за своїми принципами є не менш чесною грою, ніж лотерея, а шанси виграти в них навіть більші. Проте, по правді кажучи, майже всі виробники “колл-тв” грішать нечітким поясненням правил у ефірі. З іншого боку, організатори лотерей також навряд чи вказують на квитках ймовірність виграшу», — відзначила Жерельнікова.
В же той час, за її словами, формат традиційного “колл-тв” застарів, має низькі рейтинги, тому ТРК «Україна» розглядає кілька альтернативних бюджетних ігрових форматів, що зможуть замінити в ефірі «Грошові хвилини». Але практично всі вони також передбачають платну участь телеглядачів у програмі. «Я повністю згодна із законопроектом у тій частині, яка зобов’язує організаторів чітко і достатньо часто оголошувати правила та вартість участі у програмі для глядачів. Але, на мою думку, маючи всю необхідну інформацію, глядачі здатні самі вирішити, чи брати їм участь у платних заходах», — вважає представник телеканалу.
Проте Нацрада вже не бачить іншого шляху протидії використання телеканалами людських слабкостей і необізнаності власної аудиторії, ніж суттєві обмеження. «Сподіваюсь народні депутати хоч інколи дивляться телевізор і бачать наскільки примітивними є ці вікторини. Ці ігри не працюють на те, щоб визначати інтелект, це тупа викачка грошей у довірливих людей. Я думаю, що цього разу законопроект все ж має пройти, і як тільки його буде ухвалено, члени Нацради відразу почнуть стежити за його виконанням. Платні телевікторини приносять значний доход телерадіомовникам, звичайно, телеіндустрія в цьому відношенні зазнає деяких втрат, але мені здається, що краще створювати нові формати, зацікавлювати ними людей і через високий рейтинг програми залучати рекламу. Це буде дійсно чесним по відношенню до власних телеглядачів», — переконана Тетяна Мокріді.
То ж поки платні інтерактивні конкурси не заборонені, перемикаючи телеканали і натикаючись на телевікторини уважно вичитуйте вартість та умови участі в них, а ще краще — не беріть дурного в голову і слухавки в руки, лягайте раніше спати.