Враховуючи наявність безперервного інформаційного тиску на українських громадян з боку вітчизняної політики не зайве замислитися як саме він впливає на кожного з нас. “Шустерізація” країни призвела до того, що чи не кожен громадянин знає в обличчя не тільки всіх керманичів країни, а й їхні уподобання. Для українців стала звичною у вжитку складновимовлювана термінологія: інфляція, дефляція, ревальвація та інші. Слово “криза” вже настільки в’їлась в українські будні, що слід подумати про те, до чого це може призвести.
Чи впливає інформація про кризу на психологічний стан українців?
На думку виконавчого секретаря Асоціації психіатрів України Семена Глузмана, політична криза негативно відбивається на пихологічному стані українців. Зокрема зараз, у поєднанні із економічними негараздами тиск посилюється, що може, на його думку, призвести до загальноукраїнської депресії. Так, більшість українців психічно здорові люди і наперекір бажанням політиків хочуть мінімально знати про кризові “розклади” у владі. Проте постійний тиск політичної кризи через ЗМІ погано впливає на людей, вганяє їх у ситуаційні депресії, люди перестають сподіватись на комфортне майбутнє для себе та своїх дітей, це призводить до песимізму та погіршення настрою. Найбільше депресивні стани зараз характерні для населення Сходу України, де тиск політичної кризи у поєднанні з економічною досягає апогею. Але за словами експерта, це не психіатрична депресія, яка за визначенням може призвести до збільшення суїцидів. “В Україні є спекулянти, які говорять, що на сьогоднішній день кількість суїцидів збільшилась — але це спекулянти, які нагнітають атмосферу. Жодного подібного дослідження на теренах України не проводилось” — зазначає він.
Іншої думки дотримується доктор психологічних наук, професор Юрій Швалб. За його словами політичну кризу можна розглядати в Україні лише разом із економічною. Наразі вони не тільки спричиняють депресивнй стан, а й, на думку науковця, загострюють певні радикальні погляди у суспільстві. Так, за його словами, в Україні окрім загального занепокоєння власним майбутнім через політичні негаразди люди почали демонструвати гостро-агресивне ставлення до керівників країни.
Якщо ще півроку тому, люди якось довіряли політикам, то зараз вони вважають, що владі вигідно тримати країну у кризі. “Взагалі, це не дуже гарна ознака, адже агресія населення призводить до непердбачуваних наслідків у будь-якому варіанті. Якщо влада цього досі не розуміє, це погано, адже скоро може бути пізно” — налякав, а, можливо, й закликав психолог.
Чи може політична та економічна криза призвести до збільшення алкоголізму?
Доволі суперечливі думки висловлюють психологи щодо можливості зростання алкоголізму через нинішню ситуацію у країні. Тут фахівці поділилися на два табори: одні схиляються до думки, що алкоголізм може виникнути лише внаслідок відповідного виховання і ментальності і криза не може бути рушійною силою для його стрімкого розповсюдження, друга ж частина, бачить можливість викликаних кризою сплесків алкоголізму у всіх регіонах.
Вивчення психологічного стану українців, що проводилось декілька років тому у співпраці з американськими фахівцями, засвідчило, що найбільш благополучні у сенсі роботи, зарплати та соціальних гарантій Донецька, Дніпропетрівська та Луганська області дали більше випадків депресії і алкоголізму, ніж наприклад Львівщина, де, до речі, відсоток людей з вищою освітою менший. Тому, вважають представники першого табору психологів, це скоріше залежить від внутрішньої культури людей та виховання.
Водночас, на думку фахівців Київського національного університету імені Тараса Шевченка, політична криза в поєднанні з економічною цілком може призвести до збільшення вживання алкоголю серед населення. Загальне правило полягає в тому, що з огляду на ситуацію в Україні серед населення має збільшуватись вживання алкоголю і з цим нічого не можна вдіяти. А подорожчення алкогольних напоїв в торговельній мережі, переконані експерти, призведе до збільшення самогоноваріння.
Як захиститись від інформаційного сміття?
Захиститись від згубного впливу інформаційного "бруду", на думку психологів, майже неможливо. Та деякі поради, щоб вберегти свою голову від деструктивного тиску агресивної політичної інформації психологи та психіатри дати можуть. «Звісно можна піти і витратити останні гроші на психотерапевта, який доведе, що у вас — все клас. Але ваші діти від того ситніше жити наврядчи стануть і придбати їм новий одяг ви не зможете» — наголошує Семен Глузман.
Відгородитись від світу — доволі жорстка ідея. Але для збереження здорової психіки варто скоротити кількість переглядів політичних програм. На думку психологів, політичні програми формують в українців відразу до політиків, а без політиків країна не може існувати. Верхом народного незадоволення, спричиненого політичним інформаційним тиском, експерти вважають запитання від українського населення до Президента ”Скільки вам потрібно дати грошей, щоб ви зібрались і залишили Україну?”. Це доволі небезпечний сигнал, — переконані психологи.
На жаль, реально люди не можуть вийти з інформаційного простору, але коли його переповнюють повідомлення про кризову ситуацію або низкоякісні розважальні програми, люди починають кидатись з однієї крайності в іншу. Кожен шукає для себе якийсь захист. Але треба зрозуміти, що перебуваючи у тотальному інформаційному полі захиститись неможливо. Люди все більше занурюються у інформацію, сподіваючись дізнатися щось корисне. Вони не можуть від цього відмовитись. Тому психологи радять ставитись до інформації диференційовано: розуміти, що далеко не вся вона є правдивою. При тотальному інформаційному наступі у людини виробляється тотальна недовіра до інформації та її розповсюджувачів. Хоча просто треба вміти аналізувати інформацію і порівнювати її із тим, що вже є — це знімає емоційну складову, — радять психологи. Але найголовніше треба, аби вітчизняна політика почала розуміти відповідальність за свої дії та слова.