Не встигли учні старших класів звикнути до зовнішнього тестування, як Міністерство освіти та науки України приготувало черговий сюрприз. Щоправда, він може виявитись навіть більш неприємним, аніж вступне оцінювання. Цього разу урядовці планують скоротити або суттєво зменшити обсяги прийому до вузів за окремими спеціальностями. Зокрема, не передбачатиметься підготовка бакалаврів за спеціальностями «туризм», «готельно-ресторанна справа» і «реклама та зв`язки з громадськістю». Не пощастило і таким напрямам підготовки, як «економіка», «фінанси» і «правознавство»: у непрофільних вузах держзамовлення для них скоротиться на 50%.
Нагадаємо, в Законі України «Про вищу освіту» зазначено, що кількість студентів, прийнятих на перший курс на навчання за державним замовленням, повинна становити не менше, ніж 51 відсоток від загальної кількості студентів, прийнятих на навчання на перший курс. Окрім того, якщо в 2005 році державне замовлення трималось на рівні 54%, то в 2006 році було прийняте рішення про збільшення кількості бюджетників до 58%. Проте, в наступні роки рівень держзамовлень знову коливався на рівні 51-54%. Зростання кількості студентів відбувалось за рахунок збільшення самих навчальних закладів. Наприклад, в 1991 році було зареєстровано 156 вузів 3-4 рівня акредитації, в яких навчалось 876 тисяч студентів. На 2008 рік кількість навчальних закладів збільшилась до 353, а кількість студентів — до 2 млн 364 тисяч.
Як вважає голова Комітету Верховної ради з питань молодіжної політики, фізичної культури, спорту i туризму Катерини Самойлик, ініціатива Міносвіти щодо обмеження кількості бюджетників порушує Конституцію України, а також чинне законодавство. «Думаю, що комітет Верховної Ради винесе це питання на розгляд для того, щоб вжити відповідні заходи. Так ми можемо взагалі дійти до того, щоб скасувати вищу освіту. Це ганебно для нашої держави, ганебно в тому, що порушується Конституція України».
Депутат вважає, що саме зменшення кількості бюджетних місць навряд вплине /> на вартість навчання за контрактом. Проте, зростанню платні сприятимуть інші фактори — передусім, інфляція. «Зараз в комітеті Верховної ради з питань науки та освіти є законопроект, який забороняє збільшувати плату за навчання. Окрім того, він надає можливість відстрочити плату за навчання. Але я думаю, що все треба множити на інфляцію. Це буде в багато разів більше, аніж на сьогоднішній день».
Начальник управління освіти і науки Київської обласної державної адміністрації Віктор Бутник також вважає, що зменшення держзамовлення стане негативним фактором для вступників. Попри це, на його думку, необхідно зменшити кількість вузів, які не відповідають державним стандартам. «Звісно ж, це погано для дітей. Це зменшує можливість вибору дитини при вступі, і зрозуміло, що це погано. Але існує інша проблема — що зараз вступників менше, ніж кількість місць у вищих навчальних закладах. Тобто, має йтися про ліквідацію закладів 3-4 рівня акредитації, які за своїм рівнем не відповідають цьому статусу. Це псевдовузи. Філіали різноманітні, які на платній основі продають просто дипломи, без знань».
За даними фахівця, останнім часом значно зменшилась кількість випускників шкіл. Як зауважив Віктор Бутник, порівняно з 1998 роком їх чисельність зменшилась приблизно на 20%. Тому деяким навчальним закладам навіть бракувало студентів, і зменшення держзамовлення зможе врегулювати цю ситуацію. «Ми спілкувалися з керівниками інститутів, які входять до складу Національного педагогічного університету імені М.Драгоманова. То вони не можуть набрати студентів, наприклад, на фізико-математичний факультет на вчителя математики».
Більше того, дехто вважає, ніби зменшення кількості бюджетних місць є позитивним кроком для освітнього процесу. Зокрема, як вважає колишній заступник голови Комітету Верховної Ради з питань науки i освіти Віталій Заблоцький, зменшення бюджетників сприятиме вихованню по-справжньому освіченої молоді. «Я вважаю, що існує необхідність, щоб держава регулювала попит та пропозицію, і щоб непрофільні для вузів спеціальності не входили до реєстру держзамовлень».
На думку Віталія Заблоцького, непрофільні вузи надають студентам недостатню підготовку. Відповідно, ринок праці наповнюється не висококваліфікованими спеціалістами, а посередніми працівниками. На думку експерта, держава повинна визначати кількість бюджетних місць, залежно від того, в якому обсязі вона фінансує освітню галузь. Саме той відсоток, який вона фінансує, і повинен бути державним замовленням. «Я вважаю, що головна проблема та головний пріоритет для держави — підтримувати високу якість того, що ми називаємо вищою освітою. Якщо в нас у кожному райценрі буде університет, і в кожному університеті буде вся гамма спеціальностей, а викладати будуть вчорашні викладачі технікумів та профтехучилищ, оце буде повний колапс системи. Я вважаю, що держава, якщо вона контролює витрачання коштів, повинна турбуватись про планку і про певний рівень якості. Бо головна проблема, яка зараз існує — це та освіта, яка великою мірою вже не є вищою».
Поки політики з вищою освітою розмірковують про долю вступників, батьки старшокласників починають бити на сполох. Їх можна зрозуміти, адже тепер дитині з райцентру буде значно важче вступити до омріяного закладу, ніж раніше. При тому, що гроші на контрактне навчання є не в усіх, частина школярів цього року може лишитись без шансу на вищу освіту. Щоправда, на порятунок підлітків можуть прийти депутати, які не підтримають дану постанову. Зокрема, Катерина Самойлик вважає, що Верховна Рада за скорочення бюджетних місць не проголосує. «Я вважаю що може бути скасована ця постанова, як це уже неодноразово було. Приймались рішення, а тоді скасовувались. Я думаю, що вона буде скасована обов`язково, інакше Україна повинна забути про те, що вона європейська держава».