Останній звіт уряду після візиту президента Росії Дмитра Медведєва відбувся у Верховній Раді на вимогу опозиційних сил. Зрештою, можна було очікувати, що міністр закордонних справ Костянтин Грищенко принципово нового після всіх заяв, оцінок та промов не скаже. Проте, попри прогнозованість його виступу представник зовнішньополітичного відомства розставив акценти, повідомивши чого робити не будуть і що не здадуть. Не всім парламентаріям виступ міністра сподобався, а БЮТівці навіть заявили, що почута інформація не переконала їх в тому, що в українсько-російських угодах не йдеться про здачу національних інтересів українською стороною. Втім, і така оцінка опозиційної сили була передбачуваною….
Звісно від угод з Росією представники парламентської меншості очікували найрезонанснішого — здачі української ГТС. Проте, якщо такі переговори і ведуться, то вже точно не тоді, коли всі очікують. /> "Ні на міждержавному, ні на відомчому рівні перемовини щодо об’єднання газотранспортних систем не ведуться. Ніякої конкретної угоди на сьогоднішній день не існу", — заявив керівник українського МЗС. За його словами, у рамках контактів між відповідними урядовими структурами України та Росії ведеться обговорення питання про максимально ефективне використання української ГТС, яку ніхто не збирається нікому передавати. Також урядовець відкинув можливість створення спільного підприємства між «Турбоатомом» та російським «Атоменергомашем». "Ніхто нічого нікому передавати не збирається. Йдеться про таку систему, яка б дозволила розвиватись нашим провідним технологічним галузям і відкривати для себе нові ринки", — заявив він.
Ще один важлива теза виступу Костянтина Гищенка у парламенті стосувалася делімітації морського кордону. Згідно з інформацією міністра, домовленість про демаркацію сухопутного кордону з Росією не призведе до втрати Україною контролю над Керченською протокою та українською акваторією Азовського моря. "Практичне завершення демаркації та укладення в подальшому договору про режим українсько-російського державного кордону забезпечить суверенітет, територіальну цілісність та недоторканність державного кордону України", — сказав він.
За його словами, завдяки цьогорічним домовленостям президентів Росії та України переговори щодо розмежування Азовського та Чорного морів і Керченської протоки "набули нового імпульсу", а українська сторона на переговорах домагається від Росії визнання колишнього міжреспубліканського адміністративного кордону у Керченській протоці. "Позиція Росії полягає в тому, що кордон по водному простору за часів Радянського Союзу не проводився. У нас є свої аргументи і докази. Ми наводимо картографічні матеріали. Разом з тим вони наводять аргументи, що ніякого конкретного акту, який би показував у прив’язці до цих карт про входження адміністративного кордону в архівах не знайдено", — розповів він.
За словами Костянтина Грищенка, у Росії викликає занепокоєння те, що практично весь Керч-Єнікальський канал проходить в межах українських територіальних вод, якщо проводити розмежування за українським сценарієм. "Ми виходимо з того, що можуть знаходити інші інструменти, які забезпечать Росії гарантії того, що вона зможе безперешкодно використовувати цей канал, звичайно, за погодженням з Україною. Це є принциповим питанням — знайти такий інструмент", — сказав він. На питання, чи не є поступками Росії з боку України те, що під час останніх переговорів було розділено питання демаркації сухопутного та водного кордону, міністр відповів: "Ситуація прямо протилежна. міністр закордонних справ Огризко на кожній зустрічі, де я був присутній як посол, тиснув на Росію тим, щоб була підписана угода про демаркацію. Ми були завжди зацікавлені в тому, щоб демаркацію не відкладати. А послідовна позиція російської сторони полягала в тому, щоб не підписувати угоду про демаркацію, поки не завершимо весь периметр".
Не здадуть Росії, за словами представника МЗС і українські підприємства ядерної галузі, а що стосується співпраці в гуманітарній сфері то угода з РФ підписана на "паритетній основі". В цілому виступ звівся до спростування заяв про здачу національних інтересів Росії, також запевнень про підтримку стратегічних відносин як з "братнім сусідом" та к і з Європою. "Не треба шукати "чорну кішку" в темній кімнаті, якщо вона світла і кішки там немає" — підсумував Костянтин Грищенко.- "Найгірше, що може зробити людина, — це коли їй простягають руку, а вона її відштовхує, бо вважає: раз так, то там, щось за душею темне. Це не є нормальним підходом у вирішенні проблем міждержавного спілкування", — додав міністр.
В парламентських кулуарах опозиціонери одразу ж заявили — міністр закордонних справ України Костянтин Грищенко виголошував загальні слова, не сказав нічого конкретно і що головне — не переконав фракцію БЮТ в тому, що в українсько-російських угодах не йдеться про здачу національних інтересів українською стороною."Мене вже ніщо не здивує після ратифікації харківської угоди. Навіть те, що завтра-післязавтра ми можемо прокинутись на території, яка перейшла до Росії, чи навпаки до нас перейшла якась територія з боку Молдови, на жаль, напівкримінальна з сумнівною репутацією. І ці підкилимні домовленості будуть ратифіковані так само, як 27 квітня ратифікувалася угода щодо Чорноморського флоту", — сказав заступник голови фракції БЮТ Андрій Кожем’якін.
Його однопартієць Андрій Шкіль також залишився незадоволеним. "Коли йдеться про Керченську протоку, то що – міністр сказав, що не зміниться кордон? Ні! Він сказав, що юрисдикція України не зміниться на протоку. А це дві великі різниці. Тому що кордон може пройти по одній частині протоки – і вона буде в спільній експлуатації, як хоче Росія. Тому нічого нового пан Грищенко не сказав. Взагалі, було би дико почути від нього більше, ніж сказав перший віце-прем’єр Клюєв", – сказав він.
Схожої думки дотримується й депутат-нашоукраїнець Руслан Князевич. "Відверто кажучи, ми почули те, що офіційно вже звучало", – зауважив він. За словами представників фракцій БЮТ і «НУ-НС, Костянтин Грищенко не переконав їх у рівноправності та взаємовигоді українсько-російських домовленостей. Проте опозиціонери задоволені загальною тенденцією, підтвердження якої знайшли в словах міністра: після "харківських угод", на які так гостро відреагувала опозиція, влада стала значно обережнішою.
Представників коаліції «Стабільності та реформ» надана міністром інформація задовольнила, як і здобутки у відносинах із Росією. “Грищенко не переконав лише тих, хто не хотів бути переконаним. Для мене особисто виступ був переконливим. Аргументи були достатньо серйозні”, — переконував депутат від Блоку Литвина Олег Зарубінський. За його словами, від міністра годі було очікувати більш радикальних висловів. “Адже люди абсолютно не розуміють, що таке зовнішня політика і як міністр закордонних справ може говорити достатньо різкі речі щодо зовнішньополітичного курсу іншої держави. Якби він зробив наїзд на Росію, відразу була б нота. Тому Грищенко був достатньо делікатний та етичний під час свого виступу. Вів себе як абсолютно фаховий дипломат”, — сказав нардеп. Водночас Олег Зарубінський погодився, що у виступі міністра він не почув нічого нового. “Головне, що нам вдалося проаналізувати все, що зараз відбувається у відносинах з Росією. Сьогодні відбувається нормальна побудова відносин із нашим сусідом. Для нас це лише плюс, коли ми матимемо стабільність по всьому периметру кордонів. Але як це буде далі на практиці, ми побачимо. Десь за півроку будуть видні прориви і поштовхи в економічному і дипломатичному співробітництві між Україною та Росією”, — переконаний депутат. Зрештою, до парламентської риторики всі вже давно звикли, як і до того, що політики говорять сьогодні, а наслідки ми відчуваємо згодом, часто коли того, хто говорив, у політиці вже й близько немає.