Українсько-російські відносини у 2009 році розпочалися газовим протистоянням двох країн, при цьому зазнали і східні країни Євросоюзу — споживачі російського газу. Після досить тривалої зупинки постачання газу Росія і Україна 19 січня все ж таки підписали газову угоду, що викликала абсолютно неоднозначну реакцію в суспільстві. Деякі експерти з питаннь енергетики виділяли переваги цієї угоди, аргументуючи таку позицію тим, що нарешті «газові питання» двох країн відійшли від політичної залежності. Противники газової угоди аргументували свою позицію незмінною ставкою на транзит газу і високою базовою ціною палива. Тим часом енергетична складова — це лише частина економічних відносини між двома країнами.
Експортні операції України в 2008 році
Загальна валютна виручка від експортних операцій в Україні за 2008 рік склала понад 67 млрд. дол., при цьому 23,82 млрд. дол. припало на країни СНД (35,55% від загального експорту), у тому числі 15,74 млрд. дол. виручки припало на Росію що склало 23,5% від загальної суми валютних надходжень. На країни Євросоюзу припало -19,7 млрд. дол. (29,4% від загального експорту), на країни Азії — 15,3 млрд. дол. (22,8% від загального експорту).
Головними позиціями українського експорту є недорогоцінні метали та вироби з них – 41,2% від всього експорту, і чорнi метали – 34,3% від обсягу експортних операцій.
Імпортні операції України в 2008 році
Операції з імпорту до України в 2008 році склали 85,5 млрд. дол., при цьому 33,5 млрд. дол. припало на країни СНД (39% від загального імпорту), у тому числі Казахстан – 3,2 млрд. дол.(енергетичні матеріали, нафта – 2,6 млрд. дол.), Туркменістан – 5,6 млрд. дол. (енергетичні матеріали, нафта – 5,6 млрд. дол.), Росія – 19,4 млрд (енергетичні матеріали, нафта – 8,68 млрд.дол.), що склало 22,7% від загального імпорту до України.
На країни Євросоюзу припало — 30,5 млрд. дол. (35,7% від загального імпорту), на країни Азії — 15,3 млрд. дол. (17,9 від загального імпорту).
Товарообіг між Україною і Росією
За 2008 рік товарообіг України з Росією збільшився майже до 40 млрд. дол. При цьому, Росія залишається головним торговельним партнером України. Серед найбільш крупних товарних груп українського експорту до Росії є машинобудування: вагони, трансформатори, турбіни, насоси та інша продукція галузі . При цьому Україна найбільше імпортує з Росії нафтопродукти і газ, і тільки потім продукцію машинобудування: котли, машини, механічні пристрої…
Що цікаво, близько 70% товарів українського машинобудування орієнтовано на російський ринок, і продавати їх, грубо кажучи, більше нікому. В Росії приблизно така ж ситуація, тому ця галузь дуже взаємозв’язана між двома країнами.
З хіміками все зрозуміло
А ось в контексті газової угоди, деякі галузі української економіки стають на межу банкрутства, зокрема хімічна галузь. Це і не дивно, адже при сьогоднішніх цінах на світовому ринку на хімічну продукцію і при нових цінах на газ українські виробники якщо і працюватимуть, то на межі рентабельності. "Ця ціна, яку продекларував й затвердив уряд та Національна комісія регулювання електроенергетики, робить неконкурентоспроможними наші підприємства, а відповідно створює умови для експансії на наш ринок імпортної продукції, у першу чергу, мінеральних добрив з Російської Федерації", — прогнозує народний депутат Юрій Бойко. За його словами, від підвищення цін на газ найбільших втрат зазнають підприємства хімічної, скляної й хлібопекарської промисловості, а також аграрний сектор.
Чи то машинобудівна галузь, чи то аграрний сектор — окремо стимулювати якісь галузі немає сенсу – на ринку все вирішується дуже просто: ціна і якість продукції. «Тому все залежить безпосередньо від бізнесменів і підприємців» — запевнив співдиректор Інституту економічних досліджень Ігор Бураковський
Металурги і російський газ
З сьогоднішньою ціною на газ металургам в доменному виробництві вигідно замінити газ коксом. Це стосується навіть тих металургійних компаній, які не мають в своїй структурі суттєвих потужностей з видобутку вугілля і виробництва коксу (“Запоріжсталь”, Маріупольський металургійний комбінат ім. Ілліча, підприємства “Індустріального союзу Донбасу”). А в разі затяжної стагнації в металургійному секторі (до півтора-двох років) навіть при зниженні газових цін кокс може цілком замінити блакитне паливо в українському доменному виробництві. Як відомо, в металургійному секторі, в собівартості металевої продукції частка ціни газу становить в середньому 7%.
Будівництво чи машинобудування?
Прем’єр-міністр Юлія Тимошенко планує стимулювати будівельну галузь, аргументуючи, що це дасть можливість заробити металургам і частково переорієнтуватися на внутрішній ринок. При цьому не згадується той факт, що частка металу в будівельних конструкціях становить 2-4%… Навіть якщо робити все із залізобетону, то все одно це буде декілька відсотків від кінцевої вартості житла . Тобто для того щоб "продати" металу на 10 дол., потрібно знайти покупця, який витратить 500-1000 дол. за 1 кв.м. житлової площі. Про лобізм і не йдеться…
При цьому в машинобудуванні частка продукції металургії в середньому становить понад 40%. Тому якщо і “піднімати” металургію, то необхідно стимулювати машинобудівну галузь, ринок якої поки ми ще не втратили остаточно.
Курсова політика
При цьому, практично ніхто не помічає очевидної деталі: російський рубль девальвував за останній час навіть більше, ніж гривня. Тому бажання влади спробувати затриматися на курсі 7,7 грн/дол викликає здивування. Це означає що ми повертаємося до обмінного курсу по рублю в час, коли ми імпортували, приблизно, на 25% більше, ніж експортували (2006 -2007 роки).
При курсі гривня/долар, про який говорить Юлія Тимошенко, Україна збереже негативне сальдо торговельного балансу. Більш того Україна підтримає Росію, бо товари з євро і доларової зони тепер дорожчі, ніж російські.
Якщо така курсова політика триватиме й далі – через рік-півтора Росія зможе святкувати економічну перемогу над Україною в боротьбі, що триває вже багато років і прояв якої особливо контрастно спостерігався в процесі «газового протистояння» на початку цього року.