Україна та СОТ: плюси та мінуси все ще дискутуються

 Той факт, що Україна є членом СОТ, вже давно зафіксувався у свідомості громадян країни. Однак ще майже півтора роки Україна перебуватиме у перехідному періоді, тобто досі існують деякі обмеження у правовій та митний системі за для переформовування внутрішнього та зовнішнього ринків.

Проте весь час люди чують різні, а іноді і протилежні думки щодо того чи принесе користь країні вступ до СОТ?

Власне, для того, щоб з’ясувати всі перешкоди, позитивні моменти та визначитися із подальшими діями України у рамках СОТ у п”ятницю в Києві була проведена “Міжнародна конференція щодо проблем та перспектив розвитку країни у форматі СОТ” за участю як політиків, так і бізнесменів, а також закордонних спеціалістів.

В будь-якому разі всі переконані у тому що внаслідок вступу до СОТ на внутрішній та зовнішній ринки України чекають суттєві зміни. І як наголосив заступник міністра промислової політики Сергій Грищенко, членство в цій організації стосується всіх учасників економічного процесу: як власників промислових корпорацій так і представників малого та середнього бізнесу.

Втім, добре це, чи погано — чиновник оцінювати не береться. Він лише виділив деякі позитивні та негативні сторони цього процесу. Серед переваг членства у СОТ, Сергій Грищенко назвав інтеграцію до міжнародної економіки; збільшення інвестицій в економіку країни та збільшення обсягів цих інвестицій, принаймні протягом першого-другого років після вступу до СОТ у 1,5-2 рази; одночасне спрощення умов доступу для вітчизняних підприємців до ринків практично 150 країн; збільшення експорту продукції на близько $1 млрд., суттєве посилення позицій вітчизняних виробників при вирішенні спорів за допомогою застосування механізмів врегулювання суперечок передбачених світовими нормами; збільшення надходжень до державного бюджету за рахунок збільшення обсягів виробництва та поліпшення торговельних відносин з закордонними партнерами. Із посиланням на розрахунки Мінфіну та Міністерства економіки Сергій Грищенко назвав цифру на 3-4 млрд. гривень — завдяки збільшенню потоку іноземних товарів, послуг та інвестицій українські виробники матимуть доступ до більш дешевого устаткування та сировини, а споживач, як наслідок, матиме більший вибір товарів та послуг.

Щодо негативних наслідків чиновник назвав ряд проблем у металургійній та хімічній галузях, зокрема зрівняння цін на продукцію металургії на внутрішньому і зовнішньому ринках та недосконалість податкового законодавства в Україні. Також вступ до СОТ загострить питання залежності хімічної галузі країни від імпорту сировини для неї. За словами Сергія Грищенка , чутливим місцем хімічної промисловості є її залежність від імпортного газу, деяких видів пластмас, пестицидів та хімічних волокон. В той же час, Україна експортує за рубіж готову продукцію: за даними чиновника, 70 % всієї продукції, яка виробляється хімічною галуззю України, йде на експорт.

Народний депутат Ксенія Ляпіна вважає, що перед вступом України в СОТ прихильники і противники дуже багато говорили про наслідки, але серйозного аналізу ніхто не робив. «Тепер прийшов час побачити, чого боїться український бізнес, чи використовує він ті можливості, які у нього з’явилися і чим йому допомогти», — каже нардеп. На думку депутата, серед переваг можна відзначити зростання ВВП через більші можливості торгівлі на зовнішніх ринках, збільшення конкуренції, особливо на ринку споживчих товарів, менша вірогідність антидемпінгових розслідувань щодо вітчизняного виробника, ширші зовнішні ринки, більша кількість дешевих товарів та збільшення кількості і якості робочих місць через збільшення інвестицій.

Як причину ймовірних втрат України після всупу до СОТ нардеп відзначила неготовність сільського господарства до реальної конкуренції, і через це можлива втрата якихось наших традиційних сільськогосподарських виробників; прихід на ринок більш дешевих, але незвичних за якостями товарів, що може негативно вплинути на споживача, не готового до вибору; недостатня поінформованість наших споживачів щодо різних моментів, наприклад, маркування генетично модифікованої продукції та втрата певними бізнесами своїх споживачів, а, власне, через це можливе розорення окремих бізнесменів.

Втім, за висновками експертів, після того як Україна стала членом СОТ вітчизняні підприємства повинні бути готові до жорсткої конкуренції із завоювання ринків збуту своїх товарів і виготовляти конкурентоспроможну продукцію, яка за своїми показниками відповідатиме або навіть перевищуватиме технічні і якісні характеристики кращих закордонних аналогів.

Читайте также по теме