Україні вказали на двері, за якими майбутнє… Можливо, без віз

Головним результатом саміту Україна – ЄС, що відбувся на цьому тижні у Брюсселі, стало ухвалення Плану дій для встановлення між шенгенською зоною та Україною безвізового режиму. Наразі не йдеться про найближчу перспективу, хоча Президент Віктор Янукович уже висловив переконання, що в цьому питанні Україна на прямому шляху до мети. Та попри певні зрушення, можна сказати, що саміт Україна-ЄС не вніс важливих змін у взаємини Києва з Брюсселем. Адже, перший, як і раніше, підписує декларативні документи, другий продовжує вимагати реформ. Окрім того, європейські керівники нагадали українським лідерам, що інтеграція до Європи тісно пов’язана із повагою до демократичних цінностей, а от із цим у нас досі не визначились — ані влада, ані значна частина суспільства.

"Тепер справа за Україною",– з полегшенням підвів риску під обговоренням на саміті голова Єврокомісії Жозе Мануель Баррозу. У відповідь Україна в особі її Президента Віктора Януковича запевнила, що усвідомлює рівень відповідальності і зможе виконати заходи Плану дій щодо скасування візового режиму з Європейським Союзом вже у першому півріччі 2011 року. "Цей документ відображає чіткі умови, які Україна повинна виконати для досягнення мети – безвізового режиму, – розтлумачив український Президент. – Безумовно, це певні послідовні кроки, які ми повинні зробити найближчим часом – швидше за все, у першому півріччі 2011 року. Ми над цими реформами вже працюємо, і, сподіваюся, це завдання ми виконаємо, і тоді, як кажуть, "м’яч буде на європейському боці".

Впевненості Віктора Януковича та його оптимізму можна тільки позаздрити, адже план від Євросоюзу це цілий ряд вимог, втілення яких вимагає величезних зусиль. Окрім того, на це буде потрібно як мінімум декілька років і значні фінансові вкладення. Але навіть у разі виконання умов документа Брюссель залишив за собою право відмовитися від скасування віз для українців. 

Документу включає 60 вимог ЄС до України, розбитих на 4 блоки: безпека документів; нелегальна міграція; громадський порядок і безпека; міжнародні відносини і фундаментальні права. Київ виконуватиме план у два етапи: перший з них передбачає адаптацію законодавства до вимог ЄС, другий, — імплементацію прийнятих законодавчих норм. Більшість пунктів плану дій безпосередньо пов'язана з якістю митного контролю, боротьбою з нелегальними мігрантами, а також із забезпеченням безпеки документів українських громадян для зарубіжних поїздок. Перша вимога в списку — відмова від закордонних паспортів, що використовуються сьогодні, і перехід до біометричних паспортів. При цьому має бути забезпечений адекватний захист персональних даних. Так звані “старі закордонні паспорти” червоного кольору з вклеєною фотографією мають бути “поступово виведені з обороту”. 

На першому етапі українська влада зобов'язана також ухвалити нове законодавство у сфері міграційної політики, укласти угоду з європейською структурою “Eurojust” (орган міждержавної співпраці у сфері юстиції і безпеки) і ратифікувати ряд документів ООН і Ради Європи.

Другий етап виконання плану дій набагато більш витратний. Україна повинна “забезпечити адекватну інфраструктуру, технічне устаткування, фінансові і людські ресурси” для роботи прикордонників і усіх пов'язаних з ними установ. Окрім іншого, Україна взяла на себе зобов'язання прийняти і втілити в життя “всеосяжну стратегію по боротьбі з організованою злочинністю”. Рівень і якість виконання цієї стратегії контролюватимуться Євросоюзом; при цьому показники ефективності боротьби із злочинністю, до яких необхідно прагнути, ніде не зафіксовані.

Попри перераховані вимоги Європа також, “не проти”, аби Україна нарешті таки здійснила демократичний прорив. Так, Голова Єврокомісії Жозе Мануель Баррозу вказав на нерозривний зв’язок між демократичним поступом та євроінтеграцією, додаючи, що Європа та Україна справді хочуть амбіційного майбутнього, що виражатиметься у політичній асоціації та економічній інтеграції. Так само вважає і голова Європейської ради Герман Ван Ромпей. “Повага до цих принципів є засадничою умовою для майбутнього розвитку України, як конкурентного, динамічного та інноваційного суспільства. Динаміка та глибина наближення України до ЄС дуже тісно пов’язані з цими принципами”, – зауважив він, додаючи, що угода про Асоціацію, переговори з якої сподіваються завершити наступного року, – це не лише економічний чинник, але й ключ до подальшого прогресу України на шляху реформ. 

Не дивлячись на не дуже впевнені результати саміту, деякі з українських політиків вже мріють отримати безвізовий режим для Києва до чемпіонату по футболу “Евро- 2012”. Мовляв, тоді як раз прийде час відкривати кордони з обох боків. На що європейці давно відповіли заявою Європейського комісара з питань розширення Штефана Фюле, яку той зробив ще у вересні: Європа готова до зони вільної торгівлі і лібералізації візового режиму. Справа лише за реформами з боку України.

Експерти також переконані, що Україні буде важко виконати усі вимоги, передбачені Планом запровадження безвізового режиму з ЄС. Тому найвірогіднішим терміном його запровадження є 10 років. Так, керівник корпорації стратегічного консалтингу “Гардарика”, політолог Костянтин Матвієнко в коментарі кореспонденту “ГолосUA” зауважив, що розтягнення в часі реалізації плану залежатиме не лише від України, але й від внутрішньої ситуації у Європейському Союзі. “Європейський Союз, з одного боку, зацікавлений в тому, щоб притягувати до себе дешеву й відносно кваліфіковану робочу силу на противагу мігрантам з інших частин світу, які потроху змінюють соціокультурне обличчя Старої Європи. В цьому плані в українцях зацікавлені”, — сказав А. Матвієнко.

При цьому він пояснив, для України реалізація ідеї безвізового режиму означатиме запровадження біометричних паспортів, на чому наполягає Європа. “На цьому наполягає, в першу чергу, Німеччина. При тому, що для своїх громадян вони таке не запроваджують”, — зауважив експерт. “Загалом, Європейський Союз займає достатньо жорстку позицію щодо України і я не впевнений, що виконання всіх цих вимог для України буде вигідним”, — заявив К. Матвієнко. Кажучи про час запровадження безвізового режиму, особливо з огляду на внутрішньополітичні обставини в Україні, йдеться про соціальну нестабільність та напруженість, зубожіння населення, політолог наголосив, що не думає, що “це справа близької перспективи”.

Політолог Олександр Палій, також вважає, що очікувати швидкого надання безвізового режиму не варто. “Треба вирішити низку технічних проблем. Це, зокрема, контроль за східним кордоном. Крім того, важливі також питання, які стосуються видачі документів, запровадження біометричних паспортів тощо. Але питання демократії також буде важливим у цьому переліку. І я думаю, що при нинішній владі нам такий режим точно не світить”, – підкреслив експерт.

А от політолог Олена Блоха підкреслює, що “жити однією сім'єю з Євросоюзом, отримати безвізовий режим для української влади давно стало вже не просто метою — головним критерієм своєї успішності. “Довести, що ми ближче до Європи і Європа це визнає. Свого часу цією обіцянкою досить щедро годували народ Ющенко і Тимошенко. І багатьох виборців це притягало. На жаль, за п'ять років візовий режим не став простіший. Навпаки, були конфлікти з вимогою медичних довідок, сумна статистика відмов у візах", — відзначила експерт.

На думку Олени Блохи, українська влада готова йти на серйозні поступки заради цієї явної зовнішньополітичної перемоги в очах виборця. “Зараз уряд йде на досить непопулярні заходи — податковий кодекс, попереду підвищення пенсійного віку. І це, природно, негативно позначається на рейтингу. І в цих умовах для Віктора Януковича і його команди серйозно просунутися вперед на європейському напрямі дуже важливо. “Отже можна бути упевненим — до цієї мети українська влада рухатиметься дуже цілеспрямовано”, — наголосила вона.

А поки що європейці після закінчення саміту в Брюсселі тільки закликали до нових перетворень, відзначили позитив від приєднання України до Енергетичного співтовариства, а також високо оцінили ідею провести в квітні саміт з приводу 25-ої річниці трагедії на ЧАЕС. І пообіцяли повернутися до питання про візи в травні 2011 року на зустрічі країн Східного партнерства в Будапешті. />  

Читайте также по теме