Усім відома приказка про український цвіт, тобто українців, яких доля розпорошила по всьому світу. На сьогодні по чужих світах і континентах проживає понад 17 мільйонів українців! Тобто кожен третій українець проживає поза межами України. Саме таку цифру назвав перший заступник Голови Верховної Ради Адам Мартинюк, відкриваючи парламентські слухання «Українці в світі».
Українці Копперфілд і Хоффман
Українці як жодна нація в світі (хіба що євреї можуть скласти нам сумну «конкуренцію»), розкидані по всіх усюдах. Міграція наших людей розпочалася ще в середині XIX століття, коли значна територія сучасної України належала Австро-Угорщині. Потім були післявоєнні «хвилі» переселення українців. На жаль, із набуттям незалежності цей процес не припинився. Змінюється лише географія «уподобань». Хоча про які вподобання можна говорити, коли за кордон наших співвітчизників жене переважно безробіття та злидні.
В Україні ж протидія еміграції здійснюється переважно на рівні гасел та обіцянок: про патріотизм, про побудову Європи в Україні, про створення нових робочих місць і гідну зарплату. А поки влада лише обіцяє, найталановитіші й найпрацьовитіші виїжджають в чужі світи, розчарувавшись у власній країні, де їхнім золотим рукам і мізкам не знайшлося застосування. Як результат – кількість працездатного населення в Україні невпинно зменшується, нація старіє, збільшується кількість населення пенсійного віку, і, відповідно, збільшуються витрати держави на їхнє утримання.
Багато українців протягом сторіч вписували свої імена золотими літерами на скрижалях чужої історії. І якщо про українське коріння першого й останнього президента СРСР Михайла Горбачова чи королеви Франції Анни Ярославни відомо багатьом, то про українськість екс-міністра освіти США Маргарет Спеллінгс (дівоче прізвище якої Дудар), фокусника-ілюзіоніста Девіда Копперфілда чи володаря премії «Оскар» Дастіна Хоффмана знають далеко не всі.
«Українці в світі» потребують захисту в Україні
Аби не лише за кордоном, але й в самій Україні нарешті дізналися про своїх героїв, всеукраїнським об’єднанням «За Помісну Україну» було організовано просвітницький проект «Українці в світі». З цією метою в Українському домі ще в 2008 році було представлено Національну портретну галерею з понад 2 тисяч портретів українських діячів від скіфської доби до сьогодення. Ці видатні особистості стали відомими на весь світ, живучи в Україні або здобули визнання в чужих державах, залишаючись генетично спорідненими з рідною землею. «Ми повинні дати новий імпульс загальнонаціональному і культурно-просвітницькому проекту «Українці в світі», який започаткований у нашій державі і який повинен слугувати патріотичному вихованню нашого суспільства», — зазначив Адам Мартинюк. При цьому перший віце-спікер наголосив, що закордонні українці «залишаються українцями, будучи громадянами інших держав».
Із важливістю проекту «Українці в світі» погодився й заступник міністра закордонних справ Руслан Демченко. За його словами, перевага цієї портретної галереї полягає в тому, що вона доносить важливу інформацію наочно, на прикладах конкретних визначних історичних постатей та їхніх здобутків. «Уявіть, наскільки зростає авторитет України, коли світ дізнається, що, наприклад, першу людину в космос запустив Сергій Корольов – уродженець Житомира», – старанно читав з папірця Руслан Демченко.
Такі промови представника уряду, звичайно, зворушують, якщо не знати всієї правди. А полягає вона в тому, що в липні цього року Національну портретну галерею «Українці в світі» було демонтовано, через відмову Українського дому в продовженні строку оренди приміщень. Чому майже 3 тис. портретів та понад 200 чудотворних ікон було викинуто на вулицю? Де ж був уряд, чому мовчала Київрада, коли йшлося про долю загальнонаціонального проекту?
Та поки влада відмовчується або читає з папірців солодкі промови, які часто не збігаються з її діями, учасники парламентських слухань роблять спроби підшукати нове приміщення для портретів «Українців у світі». Можливо, після завершення ремонтно-будівельних робіт вони переїдуть в приміщення Національного культурно-мистецького та музейного комплексу «Мистецький арсенал».