У вересні цього року в засобах масової інформації з’явились повідомлення про те, що в світі почалась Перша валютна війна. Держави стали знецінювати свої національні валюти, намагаючись таким чином збільшити експорт і підвищити конкурентоспроможність своїх товарів на світових ринках. Минулими вихідними в Кореї відбувся саміт «Великої двадцятки», де сильні світу цього домовились про відмову від конкурентної девальвації. От тільки долар і далі падає, а українські експерти вбачають загрози валютних війн для гривні.
Основними суперниками у валютній війні, безперечно, стали США та Китай. Китайський юань залишається найстабільнішою та найбільш забезпеченою золотом валютою, що активно сприяє великим обсягам експорту цієї країни. Засилля китайських товарів – тема, знайома і нашій державі, — в США сприйнята надзвичайно гостро. Для посилення власного експорту США стали знецінювати свою валюту і це мало свої результати: згідно з даними «Financial Times», впродовж серпня-вересня цього року Центральний банк Японії «викинув» зі своїх резервів на ринки близько 25 мільйонів доларів для утримання курсу єни по відношенню до долара. Іншим країнам така схема не допомогла: корейський вон подорожчав у вересні на 5,4%, тайський бат – на 4,3%. Тим не менше, не зважаючи на те, що довкола нього долар «спалює землю», Китай не бажає посилювати свою валюту. Посилення юаню означатиме для Китаю зменшення конкурентоспроможності його товарів на світових ринках, тоді як утримання позицій національної валюти сприятиме економічному зростанню країни.
На думку доктора економічних наук, директора Інститут трансформації суспільства Олега Соскіна торговельно-валютна війна між США та Китаєм буде посилюватись, оскільки Китай намагатиметься будь що бути присутнім за допомогою своїх товарів на світових ринках. «Однак, всі країни зараз розуміють, що потрібно все ж таки витісняти китайський ширвжиток, тому що він не потрібен. Тому що його можна спокійно замінити своїми такими ж товарами, значно якіснішими навіть. Отже, фактично, Китаю зараз будуть перекривати ринки для його національної продукції. Складова Китаю та Індії, їхніх величезних ринків буде відігравати величезну роль в розгортанні світової валютної війни. Світова валютна війна буде посилюватись, буде набирати більш жорстких обертів», — вважає О.Соскін.
Посилення валютної війни і подальша девальвація долара вплинуть і на Україну – вона в цій ситуації виявилась заручником. Більшість українських експертів вважає, що гривня почне «тонути» разом з доларом і в 2011 році курс гривні до долара становитиме 12 до 1. «Зараз це не дуже помітно, але може статися так, що в першому кварталі наступного року і в Україну прийдуть величезні суми «гарячих» доларів. Як тільки нас почнуть «затоплювати», може повторитися ситуація 2005 року, коли нас «затоплювали». У нас насправді невеликий вибір. Коли приходить багато долара, то його або викуповують, або друкують гривню; гривні стає дуже багато на ринку, йде різке зниження відсоткових ставок за депозитами та кредитами. Невигідно тримати в таких умовах гривню… Наші розумні люди почнуть йти з гривні в більш прибуткову валюту, враховуючи потенційний валютний ризик. А що зроблять іноземці: вони зайдуть, півроку, рік попрацюють, зберуть «вершки», потім дістануть валізи, запакують їх дорогою гривнею, перепакують в дешевий долар і на вихід», — наголошує фінансовий експерт Ерік Найман.
Тим не менше, є експерти, які вважають, що девальвація гривні піде на користь українській економіці. Так, спеціаліст з фінансів, директор аналітичної групи Анатолій Баронін вбачає позитив у прогнозах на 2011 рік, коли девальвація гривні може досягти 12 гривень за 1 долар. В такому разі обсяг валюти на ринку стане надмірним, і Національний банк зможе використати частину золотовалютних резервів для покриття зовнішніх заборгованостей, основні виплати за якими припадуть на 2013-2016 роки. За словами А. Бароніна, виходячи з сьогоднішньої ситуації, зростання золотовалютних резервів за рахунок залучених кредитних коштів забезпечить додаткову емісію гривні. Таким чином, в разі девальвації країна виграє двічі: з одного боку, вивільняться кошти для відшкодування зовнішніх боргів, з іншого — будуть підтримані експортери.
Поки експерти роблять прогнози, в НБУ стверджують, що девальвувати гривню до 11-12 гривень за долар не будуть, а лишать курс в межах 8 гривень за долар. «Є політичні провокатори, які намагаються такими заявами дестабілізувати ситуацію в країні. Є валютні спекулянти, які бажають заробити на паніці серед населення, яке через те, що повірить чуткам, побіжить скуповувати валюту зі страху, що гривня впаде. Офіційно заявляю – такого не буде», — переконує директор департаменту зовнішньоекономічних відносин НБУ Сергій Круглик.
Загалом, робити певні висновки і будувати прогнози стосовно того, яким буде валютний ринок України можна буде лише тоді, коли ворогуючі сторони валютної війни дійдуть згоди. У будь-якому разі, США не зможе нескінченно друкувати нові гроші і девальвувати долар, а Китай, розкидавши всі свої козирі, змушений буде налагоджувати економічні зв’язки зі світом. І тоді вже стане зрозуміло, в який бік варто рухатись Україні, аби не потрапити під валютний обстріл.