Cварки, образи і знову сварки – жодних правил та стриманості. Політики давно перейшли рубіж самоповаги, толерантності, інтелігентності, а червоний вогник увімкненої телекамери – змушує,схоже, їх не стримуватись, зважаючи на високі посади, а навпаки – демонструвати на всю країну неврівноваженість, та знання епітетів рідної мови. Здавалось би після горезвісного засідання РНБО, наше нагодоване політичними чварами суспільство уже нічим не здивувати, але ні — звернення першого Президента України Леоніда Кравчука в черговий раз продемонструвала, що тиша на політичному рингу буває, якщо не перед грозою, то перед холодним дощем точно.
Найцікавіше в тому, чому звернення уже колишнього Президента викликало такий резонанс серед політиків і їхніх політологів, громадян та в пресі, адже звинувачення на адресу нинішнього Президента Віктора Ющенка звучать не вперше? Звісно, можна віднести це на прецедентність випадку: “колишній”у нас вперше отак відкрито на всю країну попросив “нинішнього” піти у відставку; або на те, що цей виступ був прихованим ходом Юлії Тимошенко. Але стомлений кризою, безробіттям, невиплатами зарплат, підвищенням цін та нездійсненними обіцянками український народ звик до піар-ходів наших державників, а тут — виступ Леоніда Макаровича жваво обговорюють у громадському транспорті, на роботі і вдома.
Звичайно, виникає запитання: невже у нас все так погано? Адже називає Президента Віктора Ющенка недійовим, невдалим керівником і просить піти по-хорошому доки країна ще не впала, політик, правління якого “увінчалося” «кравчучкою» — цим надзвичайно поширеним “транспортним засобом” періоду чи не найбільших злиднів українського народу в новітній час, колишня державна особа, багато що з діяльності якої заповнило не кращі сторінки української історії. Щоправда, слід визнати: коли склалися обставини, звільнив президентське крісло легко і з гідністю.
Для чого було витягати нафталін із шафи?
«Очевидно, ви бачите вихід для себе і свого оточення у свідомому доведенні економічної ситуації до точки кипіння за принципом «чим гірше, тим краще». Невже ви бачите вихід у запроваджені надзвичайної ситуації лише заради того, аби лишитися при владі? – Запитував Леонід Кравчук у Віктора Ющенка в прямому телеефірі. – Найлегше за все перекласти вину на уряд. Вихід бачу лише один – дострокові вибори Президента. Цього прагне народ. Дозвольте нагадати, що я в свій час, також пішов на дострокові вибори. Хотілось мені це робити? Звичайно, ні. Справжній патріотизм Президента, Вікторе Андрійовичу, полягає в тому, щоб глибоко проаналізувати ситуацію, власну позицію та прийняти рішення піти у відставку!»
Слід зазначити, що звернення Леоніда Кравчука відбулось ввечері, а зранку наступного дня під час зустрічі з студентами Міжрегіональної академії управління персоналом з таким же закликом виступив БЮТівець Володимир Яворівський, наголосивши, що Віктор Ющенко повинен зробити акт доброї волі та піти на дострокові вибори, як це зробив колись перший Президент України. />
У свою чергу, Голова Верховної Ради Володимир Литвин вважає, що дострокові вибори можливі тільки у випадку, якщо «ситуація увійде в некероване річище». Коментуючи заяву Леоніда Кравчука, спікер зауважив, що ніяких дострокових президентських виборів не буде, натомість ця заява приведе до чергового витка протистояння в Україні, а якщо ж дострокові вибори відбудуться, то немає жодної гарантії, що вони пройдуть в цивілізований і демократичний спосіб. «Ми радше ведемо мову як помінятися каютами на «Титаніку» замість того, щоб вийти на прийняття відповідних рішень. Хоча я не виключаю дострокових виборів президента, але вони будуть залежати не від заклику окремих політиків, груп політиків, політичних партій. Вони будуть залежати від того, як буде розвиватися ситуація. Вона може увійти в некероване річище, коли політики вимушені будуть погодитися на дострокові і президентські, і парламентські вибори», — сказав спікер.
Звісно ж, звернення колишнього Президента не залишило байдужим і самого адресата. Віктор Ющенко висловився доволі гостро: «…з минулого буде витягнуто дуже багато «героїв», які будуть покликані працювати на виборчу кампанію. Я абсолютно переконаний в тому, що з нафталіну не треба діставати тих політиків, які прожили свій історичний час». Він додав, що «ті політики, які використовують Леоніда Макаровича як рупор, роблять дуже погану послугу, коли під танки кидають стариків».
Напевно, щоб не залишатися в боргу, наступного дня «бойовий старик» скликав прес-конференцію і нагадав, що на гостре слівце він теж мастак. «А якщо Віктор Андрійович вважає, що він – танк, то у мене великі сумніви. Танк, який не стріляє, він нікому не потрібен. Тобто, є речі, які треба говорити сьогодні серйозно, не вдаватись до сумнівних аналогій, алегорій, які, до речі, не завжди потрапляють у ціль. І це треба робити грамотно, досконало, розумно і талановито. А якщо не можеш – краще помовчать» — сказав екс-Президент і відкинув звинувачення у тому, що його виступ — це хід Прем’єр-міністра України Юлії Тимошенко. “Інформаційним приводом”, втім, скористався, наголосивши, що єдиним органом, який працює, — не важливо як, але працює – є саме уряд і Прем’єр-міністр.
В будь-якому разі із телезвернення Леоніда Кравчука можна зробити хоча б найочевидніші висновки. По-перше, як би нам не хотілось це не чути, схоже — у нас, дійсно, все не дуже добре. У других — секрет Полішинеля: президентська кампанія стартувала і бій за місце під “найтеплішим” сонцем не відзначатиметься особливою вишуканістю та толерантністю.