Рекордний урожай цього року супроводжується низькою якістю, що вже призвело до проблем з експортом продукції. Низка країн, таких як Іран, Туніс Єгипет та ін. відмовилися від закупівлі вітчизняного зерна. Через високу вартість послуг із зберігання урожаю вітчизняні фермери традиційно можуть залишитися в програші.
Урожай зернових цього року в Україні найбільший за всі роки незалежності. Вже зібрано більш ніж 44 млн. тонн зернових культур з 13 млн. гектарів засіяних площ, при врожайності 34,4 центнера зерна з гектара. Пшениці з них 26,9 млн тонн. Проте, рекордна кількість зернових супроводжується їх низькою якістю. За оцінками експертів близько 60-65% цього урожаю складає т.з. фуражне зерно.
Виникає питання, чи вигідні Україні великі урожаї, адже якщо невеликі виробники продадуть його за сьогоднішніми цінами – вони ледве відшкодують витрати?
Дійсно, відразу після початку збирання мінімальні ціни на пшеницю озвучувалися на рівні 700 грн/т, проте активного продажу за вказаною ціною не відбувалося. Аграрії, яким виробництво сільгосппродукції цього року обійшлося у декілька разів дорожче, ніж торік, звернулися до уряду з проханням про допомогу в регулюванні цінового питання.
Держава зреагувала і підтвердила, що має намір здійснювати закупівлі до Аграрного фонду, встановивши мінімальні закупівельні ціни на пшеницю 3 класу — 1251 грн/т, 4 класу — 1134 грн/т, 5 класу — 967 грн/т.
Коли було зібрано близько половини від урожаю, власники зерна почали повідомляти про те, що ціни попиту на пшеницю нестримно падають і ледве перевищують 1000 грн/т. У свою чергу, Прем’єр-міністр Юлія Тимошенко заявила, про збільшення бюджету Аграрного фонду на 1 млрд. грн., що за задумом уряду мало допомогти здолати тенденцію зниження закупівельних цін на зерно. Проте ринок зробив свою справу. Аграрний фонд дуже невеликий гравець на зерновому ринку, щоб утримати ціну, котру пропонує держава.
Зараз ціни пропозиції на фуражне зерно досить часто перебувають на рівні 700-800 грн/т, а на продовольче зерно – 1000-1100 грн/т. При цьому, собівартість фуражної пшениці складає 800-850 грн/т., а продовольчої – близько 1200 грн/т. Основною причиною виникнення даної тенденції є дефіцит потужностей для зберігання зерна, зважаючи на високий урожай зібраного в цьому сезоні, а також на залишки пшениці попередніх років.
Так, за оцінками експертів, завантаженість вітчизняних елеваторів зерном урожаю попереднього року складає до 35%, а в деяких регіонах до 60%. Всього ж українські спеціалізовані підприємства зі зберігання зерна, яких в країні понад 650, мають потужності порядка 31 млн. тонн.
За даними уряду, на сьогоднішній день експортовано 4,9 млн. тонн урожаю зернових, з них 2,3 млн.т. – пшениці. Таким чином, спільна пропозиція пшениці складає приблизно 24 млн. тонн, проте якісної продовольчої пшениці виявилося менше, ніж планувалося. Головне завдання полягає в тому, як вона розподілятиметься між зовнішнім і внутрішнім ринком.
Відмову деяких країн від закупівлі вітчизняного зерна можна сприймати неоднозначно. Для більшості покупців, у тому числі Єгипту, питання ціни є пріоритетним, і з цієї точки зору українська пшениця зберігає високу конкурентоспроможність. Проте високим урожаєм можуть похвалитися й інші країни, такі як Росія, Казахстан, деякі країни ЄС, так що не виключено, що зерно низької якості доведеться спрямовувати на внутрішній ринок.
Що стосується дрібних вітчизняних виробників, то кон’юнктура ринку сьогодні така, що «виробники, які не мають оборотних коштів, особливо дрібні виробники, яким необхідно годувати худобу, вимушені будуть продавати урожай за сьогоднішніми низькими цінами. Сьогоднішні умови ринку просто змусять так зробити» — констатує начальник відділу ціноутворення Інституту Аграрної Економіки Олександр Шпикуляк.
Але якщо дивитися глобально, то на думку фахівця, користь від великого врожаю зерна є у будь-якому випадку. «Навіть якщо у виробника немає можливості дочекатися підвищення закупівельної ціни на зерно, якщо таке станеться, то в плані розвитку тваринництва, зайве зерно можна використовувати як корм для великої рогатої худоби, свині і зрештою можна поліпшити ситуацію на ринку м’яса» — додає фахівець.
У контексті заяви Президента України Віктора Ющенка, що з продажем урожаю варто було б почекати, мовляв пізніше можна буде продати дорожче – це не зовсім коректно. На думку керівника аналітичного відділу консалтингової компанії «ААА» Марії Колесник, невеликий сплеск цін або, навпаки, зниження можна чекати в грудні, коли будуть зрозумілими прогнози урожаїв у південній півкулі, особливо в Австралії та в Аргентині, від чого і залежатиме ціна зерна на міжнародних ринках.