Минулого тижня в реалізації заяви представників Партії регіонів у Верховній Раді та поза нею про доцільність проведення місцевих виборів ще цієї осені — 31 жовтня — не було практично жодних сумнівів. Експерти лише зауважували, що є певні конституційні неузгодженості, а таку швидкість влади пояснювали тим, що Партія регіонів просто поспішає використати ще не втрачений нею електорат. Проте в кінці політологи скромно додавали — якщо владна фракція хоче, так тому і бути. Але на початку поточного тижня стало зрозуміло — парламент причаївся у невизначеності, а скоріше у недомовленості… і поки що нічого не буде.
У понеділок на засіданні погоджувальної ради парламенту депутати ухвалили провести додаткові консультації щодо дати місцевих виборів. Зокрема, перед цим лідер фракції “НУ-НС” Микола Мартиненко запропонував відновити роботу робочої групи з вивчення виборчого законодавства на чолі з першим віце-спікером Адамом Мартинюком. Він також нагадав, що в Конституційному суді наразі перебувають проект змін до Конституції щодо уніфікації строку повноважень місцевих органів влади до 5 років.“Крім того, наша фракція вважає, що місцеві вибори треба проводити лише після зміни законодавства та Конституції, які б розширювали можливості місцевих громад”, — сказав Микола Мартиненко. Його пропозицію підтримав голова парламентського комітету з питань нацбезпеки і оборони Анатолій Гриценко, який запропонував скликати нараду, де й обговорити питання зміни виборчої системи.
У їхніх колег по опозиційній діяльності зауваження, щодо дати проведення волевиявлення українських громадян були конкретнішими.“ Місцеві вибори повинні проводитися або наприкінці року, або, як запропоновано окремим законопроектом, — 27 березня наступного року” — заявив лідер фракції БЮТ Іван Кириленко. — “Таким чином на п’ять років ми оберемо і керівників місцевого самоврядування — сільських та міських голів, і депутатський корпус. Тоді ми повністю внормовуємо всю систему державної влади по вертикалі”, — наводив аргументи він. На думку БЮТу, такою повинна бути логіка подій в конституційному полі. Всі інші дати до того часу– це позачергові вибори, проведені неконституційним чином,- вважає бютівська опозиція.
Голова ж Верховної Ради Володимир Литвин доволі невизначено, якщо не сказати туманно, відповів на запитання журналістів щодо того, коли саме потрібно проводити місцеві вибори і коли за це питаня візьмуться у парламенті. Володимир Литвин зауважив, що на сьогодні у Верховній Раді вже накопичилось півтора десятки законів, які стосуються місцевих виборів та приблизно стільки ж законодавчих актів щодо виборів народних депутатів. “Парламентський комітет розглядаючи всі ці документи і ухвалюючи рішення повинен буде пояснити логіку своїх дій. Я думаю, що все можливо врегулювати із профільним комітетом до осені цього року. Тобто, я не виключаю цього, але на першому місці стоятиме питання щодо дати виборів”,- зауважив він. Водночас він зазначив, що дата повинна бути змінена і тоді активізується процес щодо виборчого законодавства. На сьогодні на думку спікера, Верховна Рада перебуває в конституційному процесі щодо визначення дати виборів, тому говорити про неї поки рано.
А от колега Литвина по фракції Ігор Шаров був більш конкретний і у коментарі кореспонденту “Голос UA” зазначив, що Блок Литвина виходить з того, що для проведення місцевих виборів необхідний час, щоб змінити виборче законодавство. “ Тому, очевидно, вибори треба проводити 27 березня наступного року. До цього часу ми би змогли внести зміни до законодавства і, напевно, запровадження змішаної системи виборів було б компромісом на цьому шляху” — наголосив він.
У кулуарах парламенту теж неспокійно, депутати перемовляючись один з одним часом немов забувають хто з них опозиції, а хто в коаліції. Так за “столом” переговорів перед початком засідання погоджувальної ради можна було побачити “регіоналів” разом із “бютівцями”, парламентарів від “НУ-НС” разом з представниками “Блоку Литвина”. Тема одна і важлива для кожного — дата місцевих виборів. І тут бажання Партії регіонів ухопити “бика за роги” не зовсім збігається з бажанням іншого “населення” Верховної Ради.
Зрозуміло, провести місцеві вибори на хвилі поки що не втраченої популярності вигідно команді Віктора Януковича. До весни ситуація може змінитися як в економці, так і політичних настроях суспільства і тоді позиції “білоблакитних” похитнуться. Проблема в тому, що не всі готові до електоральних втрат на користь Президента без гідної політичної компенсації. Політична сила Голови Верховної Ради через останні “перебіги” та відсутність власної думки суттєво втратила свій авторитет в очах політично свідомої частини суспільства. Та й результат Володимира Литвина на президентських виборах не особливо надихає. У БЮТ та “НУ-НС” теж свої мотиви для переживання — не зумівши продемонструвати себе, як дійова опозиція, фракції ризикують восени не отримати підтримку населення України навіть на нинішньому рівні.
“Головне, щоб все відбувалося в межах закону і Конституції, — зауважив лідер фракції Компартії України Петро Симоненко. — Дата не надто принципове питання, якщо йдеться про порушення законодавства. Тому варто спершу розібратись, а потім галасувати”