Початок зими став для киян по-справжньому холодним. Та пов`язано це не з температурою на вулиці, а з відключенням опалення та гарячої води в будинках. Хоча поки тепло зникало ненадовго, серед киян поширюються панічні настрої. Ситуація здається парадоксальною: як в місті, жителі якого розрахувалися за комунальні послуги на 100-103%, міг виникнути борг за теплопостачання майже в півмільярда гривень? Якою б не була відповідь на це питання, стає абсолютно зрозумілим, що заручниками ситуації є не високопосадовці, а пересічні кияни.
На думку депутата Київради Івана Плачкова, брак тепла в столиці стався через непродуману політику мерії. За його словами, сьогодні можна помітити абсолютне небажання міськдержадміністрації займатися проблемою теплопостачання. При цьому він нагадує, що загроза відключення існує досі. “Ситуація може погіршитися в будь-який момент, і разом із теплопостачанням ми можемо отримати масштабну системну аварію електромереж із непередбачуваними наслідками. Тоді вже не буде ні тепла, ні води; постраждають транспорт, підприємства і все інше”, — наголосив депутат.
На сьогодні борг “Київенерго” перед “Нафтогазом” становить 400 млн. грн. Такої цифри, кажуть, не було за все існування “Київенерго”. Чому він виник? Як вважає Іван Плачков, це сталося тому, що київський мер проводить популістську політику. “Його тарифна політика навіть не піддається аналізу. Окрім того, Леонід Черновецький не виконав обіцянку компенсувати різницю в тарифах. Сьогодні ця цифра вже становить 250-300 млн грн. Зрозуміло, якщо місто не розплачується з “Київенерго”, то “Київенерго” не розплачується з “Нафтогазом України”. Через це в трубі закінчується газ, і тиск сам спадає. Тому відключення тепла було мужнім кроком зі сторони “Київенерго”, який допоміг врятувати систему. Якби не вдалось втримати гідравліку, теплопостачання довелось би відновлювати не менше місяця. Тому я вважаю, що в цій ситуації винне керівництво міста, яке втратило контроль за ситуацією та, більше того, свідомо не хоче втручатися. Якби спеціалісти “Київенерго” не відключили тепло, то просто відключилось би все, і наслідки були б значно гіршими”, — прокоментував депутат Київради.
Як вважає Іван Плачков, покращити ситуацію могла б реформа тарифоутворення. На сьогоднішній день тарифи на комунальні послуги в Україні встановлюють місцеві органи влади. “Депутати місцевих органів влади — це завжди популісти, і вони неохоче йдуть на підвищення тарифів. Наприклад, в Києві тарифи не змінювалися з 1998 до 2004 року. Цілих 6 років тарифи на теплову енергію не підвищували, і це заганяло “Київенерго” в такі економічні проблеми, які не дозволяли вирішувати питання з реконструкції та модернізації цього комплексу. Схожа ситуація відбувається сьогодні”, — зауважив представник Київради. У західних країнах тарифи на основні комунальні послуги встановлюються незалежним державним органом. Така комісія повинна формувати тарифи на теплопостачання, а міська влада може знизити їх, виплачуючи різницю енергокомпаніям. Україна наразі має Національну комісію з регулювання електроенергетики, проте вона залежить від Кабміну, і тому не є повністю неупередженою.
У той же час, перший заступник міністра з питань житлово-комунального господарства Олександр Мазурчак вважає, що у відключенні киян від тепла винне “Київенерго”. За його словами, підприємство мало вчасно подати позов на Київську міську державну адміністрацію щодо несплати заборгованості. “Проте, “Київенерго” цього не зробило. А відключати киян від тепла за борги міської влади вони аж ніяк не мали”, — переконаний він.
Як повідомив заступник міністра, столична влада не використовує субвенцію з Державного бюджету на погашення заборгованості з різниці у тарифах, яка виникла у зв’язку з невідповідністю їх фактичній вартості. Так, станом на 05 грудня використано лише трохи більше 26 млн. 595 тис. грн. з 81,6 млн. грн., виділених Києву лімітами Міністерства фінансів, що є найгіршим показником в Україні. За словами Олександра Мазурчака, протягом року Київміськдержадміністрація відмовилася від використання 23 млн. грн., виділених на реконструкцію системи опалення та водопостачання, а також 3 млн. грн. на встановлення теплових лічильників.
Поки чиновники не можуть розібратися, хто правий, а хто винний, Київ досі пребуває в зоні теплового ризику. Щоправда, проблема не така вже й безнадійна, як може здатися. Можливий вихід із даної ситуації — це реструктуризація боргу, який є у “Київенерго” перед “Нафтогазом України”, із зобов`язанням міста сплачувати за поточне споживання, а також погасити хоча б 10-20% боргів. Варто зауважити, що випадки домовленостей між київською владою, урядом та керівництвом “Нафтогазу” вже мали місце. Зокрема, завдяки комунікації владних структур на 1 січня 2005 року в Києві були повністю відсутні борги за теплопостачання. Отже, наразі міська адміністрація знову повинна довести власну дієздатність та проявити дипломатичні здібності на практиці.