Україна посідає «почесне» сьоме місце в світовому рейтингу за кількістю спиртного на душу населення та перше (!) серед 41 країни світу по вживанню алкоголю підлітками. Саме з огляду на ці «досягнення», закон про підвищення акцизів на спирт етиловий, проголосований парламентом і підписаний головою Верховної Ради, не дивлячись навіть на плутанину із внесенням змін Ксенією Ляпіною, міг би здатися рятівною соломинкою у боротьбі з алкоголізмом.
Вказаним законом, ухваленим 31 березня, передбачається підвищення ставок акцизного збору на спирт етиловий, вина, вермути та на важкі дистиляти. Окрім цього він передбачає запровадження з 2010 року щорічної індексації ставок акцизного збору на спирт етиловий та алкогольні напої залежно від індексу споживчих цін. У законопроекті зазначено, що його метою є наближення ставок акцизного збору на алкогольні напої та дизельне пальне до рівнів країн-сусідів, подальше інтегрування України до світової спільноти, а також поповнення державного бюджету вже цього року на 1,3 млрд. грн. Після підпису президента Віктора Ющенка з 1 липня літр 100% спирту етилового подорожчає на 58% тобто до 34 гривень за літр, додатковим податком також обкладатимуться вина, натуральні з 1 копійки до 50 копійок за літр, а міцні — (залежно від вмісту спирту) — до 1,4 і 34 грн. за літр. />
Попри всі благородні наміри, що декларуються, важко не помітити, що закон, прийнятий на вимогу Міжнародного валютного фонду, не тільки порушує норми внесення змін до податкового законодавства, а й не містить чіткого обґрунтування збільшення акцизного збору.
«Я не приховую свого розчарування цим законом, — зізнався в інтерв’ю ГолосUA голова комітету митної та податкової політики Сергій Терьохін. – Але це не воля депутатів чи уряду, це вимога наших кредиторів. Я зустрічався з представниками МВФ і попереджав про можливі ризики, але це не змінило їхнього переконання. Безумовно, у виробників алкоголю будуть проблеми — і з річними фінансовими планами, і зі скороченням працівників».
За словами політика, акцизний збір потрібно збільшувати планово та поступово. Результатом такого різкого підвищення буде розширення сірого (тобто саморобного) та чорного (нелегального брендового) сегменту ринку України. Сприятиме цьому, на думку Терьохіна, і повна відсутність покарання, хоча б адміністративного, за виготовлення самогону та контролю на східних рубежах державного кордону, через які може потрапляти контрабанда та контрафакт. Хоча, здавалося б, це вже питання до працівників МВС та митниці.
Нагадаю, що цього року акцизний збір на спирт етиловий вже підвищувався – з 1 січня до 21,5 грн з 19 грн, у січні 2007 року він збільшувався до 18 гривень за літр, а вже в липні того ж року до 19 гривень. За закон, що входить до антикризового пакета МВФ, не голосували комуністи та регіонали.
Найбільш радикальну позицію щодо цього документа займають комуністи. Як наголосив лідер КПУ, народний депутат Петро Симоненко, його політична сила наполягає на встановленні державної монополії на виробництво та продаж тютюнових і горілчаних виробів, оскільки це левова частка надходжень до бюджету. А підвищення акцизів, за його словами, — це «латання дірок за рахунок людей, бо весь акциз піде у ціну, тобто платити будуть не ті, хто володіє цим бізнесом, а споживач. У тих злиднях, у які влада націоналістів і олігархів загнала людей, вони менше курити і вживати горілки не стануть. Тому будь-які заклики, що, мовляв, влада піклується про здоров’я нації, — це нахабне блюзнірство», переконаний Петро Симоненко.
Зрозуміло, що проти цього закону виступили і виробники алкогольної продукції. Зокрема, народний депутат-регіонал, а за сумісництвом почесний президент горілчаної компаніїї «Олімп» Павло Климець вважає, що «влада власноруч та на диво із задоволенням зруйнувала унікальну в економічному та соціокультурному плані галузь». «Чекати від влади уваги до проблем горілчаної галузі, на жаль, безглуздо. – заявив він в інтерв’ю ГолосUA. — Те, що збільшений акциз заплатять споживачі — прописна істина. Те, що всі відреагують, коли в бюджеті недорахуються близько 800 млн. грн., мені підказує логіка. Мені не зрозуміло тільки, чому зараз не прийняти компромісний варіант, який і галузь не знищить, і бюджет наповнить. За моєю інформацією ані уряд, ані Секретаріат Президента на відкриті листи галузі не відреагували. Так само мені відомо, що виробники горілки і спирту вкрай незадоволені тим, що влада ігнорує їх. Далі ситуація може розвиватися за класичним, суто українським сценарієм "хто- кого" — замість того, щоб домовитися як дорослі люди так, щоб ніхто нічого не втратив». За оцінкою політика, з 1 липня відразу зменшаться обсяги надходжень таких потрібних країні доларів – в минулому році галузь експортувала продукції на 220 млн. дол. США, а тепер вона втратить шанс завойовувати міжнародні ринки. При цьому він звернув увагу на те, що горілчана галузь чи не єдина, в якій майже не присутній іноземний капітал.
З Павлом Климцем погоджуються керівники найбільших виробників алкоголю в країні. Вони одностайно прогнозують падіння споживання алкогольної продукції до 90% та призупинення роботи найбільших підприємств, як мінімум на два місяці. Внаслідок цього, за їхніми підрахунками, бюджет недоотримає 800 млн. грн., а десятки тисячі людей просто залишаться без роботи. «Жодна з країн світу не збільшує ставки акцизу в період кризи, навпаки, відбувається підтримка вітчизняного виробника, який, по суті, є фундаментом життєдіяльності економіки у фінансових умовах, які склалися сьогодні», — зазначив генеральний директор компанії «Союз-Віктан» Андрій Охлопков, додавши що зменшення виробництва спирту призведе до проблем у сільському господарстві, як наслідок зменшення попиту на зерно.
«Еру фальсифікату» з 1 липня пророкує країні і генеральний директор компанії «Національні алкогольні традиції» Роман Вашколуп. «Вся багатолітня робота по боротьбі з тіньовим ринком буде зведена нанівець», — запевнив він. При цьому жоден з виробників не зміг чітко назвати хто ж він такий, той всемогутній фальсифікатор і ті «кримінальні структури», які здатні взяти під контроль більше третини ринку та виробництво близько 50% обсягу всієї горілки. За оцінками досвідчених бізнесменів, мільйони пляшок горілки щорічно можна виробляти у «підвалах та гаражах». Хоча це питання вже власне до органів МВС: підвищення акцизів не скасовує закони про покарання злочинців, навіть, якщо більшість справ закривається ще до суду?
Голова асоціації «Укргорілка» Іван Жолнер також виступив за поетапне, обдумане, обґрунтоване підвищення акцизів. “Серед року не можна змінювати податкове законодавство», — наголосив він, пообіцявши від імені асоціації звернутися з цього приводу до Конституційного суду. Також горілчаники пропонують голові уряду зустрітися та обговорити ситуацію, що склалася в галузі і знайти спільне рішення. «Якщо нас не почують, якщо нас не зрозуміють, ми будемо попереджати суспільство, що у випадку зупинки наших підприємств через неможливість розрахуватись з поставниками, працівниками наших підприємств будуть проведені масові акції з метою привернення уваги до наших проблем», — заявив Іван Жолнер.
За неофіційною інформацією, найбільші виробники міцного алкоголю та спирту за давньою українською традицією розділилися на два табори – одні, переважно із східних регіонів країни, готові відстоювати свої інтереси за прикладом автомобілістів та підприємців — шляхом проведення акцій протесту у столиці. Інші сподіваються, що даний закон буде скасований відразу після отримання кредиту Міжнародного валютного фонду. Втім, багато хто скептично оцінює шанси представників ринку алкоголю щось змінити шляхом демонстрацій. «Ну ви уявляєте собі натовп з п’ятисот чоловік, які вимагають на Банковій зробити дешевшою горілку? Як це сприйматиметься? – дивується Сергій Терьохін, додавши, що хоча й розуміє незадоволення виробників, але не бачить шляхів змінити ситуацію.
До речі, українські парламентарії вже мають досвід різкого підвищення акцизів на спирт етиловий. В 1998 році уряд Валерія Пустовойтенка збільшив акцизні ставки на міцні алкогольні напої в 2,3 рази! Такий жарт із законами економіки призвів до різкого обвалу ринку алкогольних напоїв, спаду виробництва та збуту всього за 56 днів! Після цього Кабмін змушений був терміново зменшити акцизні ставки нижче попереднього рівня, але повернення до попередніх обсягів виробництва алкоголю тривало аж 5 років. Бюджет 1998 року внаслідок таких ініціатив втратив надходження акцизного збору на суму 63 млн. грн.
Чи дозволить рішення парламенту отримати додаткові надходження до держбюджету — покаже лише час, але оператори ринку алкоголю вже виявили готовність сплачувати акцизні збори, щоправда на рівні не 34 гривень, а 25 – 28 гривень. Точніше, сплачувати доведеться покупцям спиртного, а от виробники змушені будуть залучати кредити, які сьогодні дають не менше ніж під 25%, адже вони спочатку сплачують акцизний збір, а вже потім реалізують продукцію з відстрочкою оплати до 90 днів.
Задля справедливості варто додати, що інші теж підвищують ставки акцизу. Наприклад, Великобританія з кінця квітня 2009 року підвищить акцизи на алкогольну й тютюнову продукцію на 2% . Крім того, з вересня 2009 року на 2 пенси за літр підвищать акцизи на бензин. Також планується підвищити податок на прибуток для громадян країни, які заробляють понад 150 тисяч фунтів стерлінгів за рік, до 50% з 40%. Можливо, нам варто було б скористатися досвідом англійців, у яких, очікуване в цьому році падіння ВВП в 3,5% може стати найгіршим з 1945 року, і запровадити податок на доходи народних депутатів-бізнесменів? А акцизи? Акцизи теж підвищити, але коли вартість життя пересічного українця трошки подешевшає, а його цінність зросте.