Статистика говорить: щовихідних український обласний центр Чернігів відвідує до 6 тис. білорусів. Громадян сусідньої держави в основному приваблюють не краса старовинного княжого міста, їхні шляхи пролягають до вітчизняних крамниць. Не рідко на чернігівських ринках можна побачити оголошення "білорусам знижка". Але крім товарів першої необхідності у вотчині "непохитного бацькі" люди відчувають й великий дефіцит, так би мовити, хліба духовного.
22-23 серпня в Чернігові, на березі Десни, поруч з готелем "Брянськ" відбувся білоруський рок-фестиваль "Be free"- "Будь вільним". В імпрезі взяли участь 13 гуртів із Білорусі, 6 українських груп, колектив із Польщі "Zero-85", французи — "Vladivostok".
Фестиваль втретє проходить в Україні. Раніше його приймали Луцьк і Львів. />
— Ми, як і раніше, не можемо організовувати такі масштабні акції в себе на батьківщині, — розповідає мінський музикант і журналіст, Олександр Помідоров. — Грати рок-музику білоруською мовою навіть в часи СРСР було легше, ніж зараз.
Більшість гуртів, які виступали "Be free", в Білорусі занесені до так званого чорного списку.
— 20 липня 2004 року закінчувався термін президентства Олександра Лукашенка, за Конституцією, яку він змінив під себе 1996-го, — пояснює Олександр. — На площі Бангалор у Мінську відбувався офіційно дозволений великий рок-концерт. Під час виступу культового гурту ”Нейра Дзюбель” вимкнули світло. І концерт стихійно перетворився на опозиційний мітинг. Влада пояснила, що дозволу на політичну акцію ніхто не давав, тому всі гурти, які тоді грали, потрапили до списку ”небажаних”. Цим музикантам не видають гастрольно-ліцензійних посвідчень. А без них у Білорусі за законом не можна виступати.
На цій забороні хтось заробляв собі дешеву популярність. Два роки тому списки ці начебто відмінили. Випустили пару. Дали зіграти найбільш буйним концерти в столиці. За це, напевно, влада зажадає від музикантів якихось дивідендів. Попереду вибори подивимось, як поведуть себе чиновники і артисти. Тут можуть бути сюрпризи.
У Білорусі існує закон, за яким у телерадіоефірі має бути 75% вітчизняної музики.
— Із цим узагалі ідіотська ситуація, — обурюється Помідоров. — До білоруських виконавців уже встигли приписати росіян ”Машину времени”, бо предки Андрія Макаревича походять із Білорусі. І навіть німців ”Раммштайн”, бо їхній гітарист Пауль Ландерс народився в Бресті. Його батько був військовим армії НДР в контингенті, що за обміном проходив службу в СРСР.
З проведенням таких масових заходів в Білорусі також проблема. 10 років тому під час великого концерту в центрі Мінська почалася злива. Серед натовпу людей почалась паніка. В тисняві на станції метрополітену "Няміга", за офіційними даними, загинули 54 особи.
— Це була катастрофа національного масштабу і з нею ще мають розібратися інспектори ООН і ЄС. — веде далі білоруський журналіст. — Після того вийшла постанова про заборону масових заходів з більш, ніж тисячею відвідувачів. В Україні люди нам ідуть на зустріч, чому б цим не скористатися?
Організатор фестивалю Віталій Супранович ділиться своїми міркуваннями з цього приводу:
— У Білорусі ми повинні були б тісно співпрацювати з владою, що призвело б до якихось непорозумінь і прохань — політичних і ідеологічних. І остаточну відповідь від чиновників щодо проведення фестивалю ми б отримали тільки за тиждень. Але ж за ці п’ять днів — у разі позитивної відповіді — потрібно домовитися з музикантами, зробити рекламу і взяти ще десять погоджень, кожне з яких коштує певні гроші. Навіть якщо б ми отримали дозвіл на проведення «Be Free» у Мінську, все одно немає гарантії, що через якийсь час після початку концерту не пропаде електрика чи не станеться ще щось. Зараз білоруська влада нарешті зрозуміли, що білоруські групи, який би громадянської позиції вони не дотримувалися, це громадяни країни і вони мають право доносити свою думку. Наступний крок — це позбавлення влади від страху, щоб вона перестала контролювати політичні погляди людей. Як тільки в Білорусі зміниться підхід до цього, звичайно, буде і спроба організувати цей фест на батьківщині.
Єдиний у світі фестиваль білоруськомовної рок-музики ”Басовішча” 20 років проходить у польському місті Ґрудек Білостоцького воєводства. Там компактно проживають польські білоруси. До 1945 року це була територія Білоруської РСР. ”Басовішча” — фест скоріше для місцевої білоруської діаспори. Його організовують студенти й тому рівень його продовжує бути аматорським. Із минулого року Польща увійшла до шенгенської зони й людям із Білорусі для яких цей фестиваль був справжнім ковтком свободи, вже важче туди їздити. В Україну ж візи не треба, ані білорусам, ані громадянам ЄС.
Дати проведення "Ве free" збіглися зі святом "Національного прапора України". Тому фестиваль відвідало й чимало українців. За два дні фест прийняв 20.тис людей. Завершувати захід випала честь киянам "Воплі Відоплясова".
— Я давно симпатизую білоруській музиці, — зізнався перед виходом на сцену лідер українського гурту Олег Скрипка. — На мою думку на теренах Європи все що найкраще робиться в музиці, робиться в Білорусі. Переслухав багато виконавців для своїх фестивалів "Країна мрій" і "Рок-січ". Найкраще поєднання року й етніки виходить саме у груп з цієї країни. Шкода тільки, що українці до цього часу так мало знають про музику своїх найближчих сусідів. Маю надію, що подібні фестивалі поглиблять дружні сусідські відносини між нашими народами.