15 грудня розпочинається реєстрація осіб, які виявили бажання пройти зовнішнє незалежне оцінювання ( ЗНО) у 2010 році. Реєстрація триватиме до 31 березня 2010 року, а саме тестування розпочнеться 2 червня. Це буде третє загальнонаціональне тестування, взяти участь в якому може кожен з майбутніх абітурієнтів вітчизняних „вишів”.
„Наскільки тести є ефективним інструментом відбору студентів до вищих навчальних закладів і чи є надійними результати зовнішнього незалежного оцінювання” – такі питання хвилюють не тільки батьків і випускників навчальних закладів, а й спеціалістів. Впровадження незалежного оцінювання в системі вітчизняної освіти викликало багато суперечок: дехто вважає це позитивним кроком вперед, інші, навпаки, відверто заперечують подібні інновації. Ця проблема залишається актуальною й на найвищому рівні, незмінно привертаючи увагу різних політичних сил, які включають питання про загальнонаціональне тестування до своїх виборчих програм.
Отже, покласти край дискусіям, що точаться навколо цієї проблеми може лише науково-доведена необхідність та доцільність ЗНО в українських освітніх закладах. До речі, подібні дискусії щодо тестування при вступі до ВНЗ відбуваються і в інших країнах, зокрема в США, де тестова система оцінювання знань існує вже близько 100 років. Свій досвід в проведенні загального тестування мають також Німеччина, Ізраїль, Швеція та Польща, де тестові програми адаптовано до місцевих освітніх традицій, які формувалися роками. Зокрема, в сусідній з нами Польщі, впровадження зовнішнього незалежного оцінювання відбувалося впродовж 12 років, за цей час сформувалося покоління школярів, які повністю були готовими до інноваційного оцінювання знань.
Аби виявити позитивні моменти та недоліки зовнішнього незалежного оцінювавння в Україні, протягом з жовтня 2009 до березня 2010 року триватиме моніторингове дослідження якості системи вступу до вищих навчальних закладів за результатами зовнішнього оцінювання абітурієнтів, які стали студентами у 2008р. Участь в цьому проекті беруть близько 50 провідних вишів України, які погодилися надати дані про своїх абітурієнтів. За словами Оксани Копанської — представника міжнародної благодійної організації „Центр тестових технологій та моніторингу якості освіти”, що забезпечує проведення дослідження, упродовж терміну реалізації проекту, передбачається розробка математичного, алгоритмічного та програмного забезпечення для отримання кількісних показників оцінювання ефективності механізмів незалежного опитування, апробація системи даних на базі вишів України і проведення анкетування соціальних груп за статистичною вибіркою із подальшим аналітичним дослідженням усіх матеріалів.
„На сьогоднішній день найголовніша проблема науковців — зібрати всі показники по вітчизняних ВНЗ і звести їх в єдину базу даних, на основі чого можна буде робити аналітичні висновки і підбити перші підсумки незалежного оцінювання. Тільки тоді ми зможемо сказати добре це чи погано, — вважає заступник директора Українського центру оцінювання якості освіти з наукових питань Сергій Раков. — До загальної бази даних мають увійти не лише результати тестування абітурієнтів, а й показники з вищих навчальних закладів про студентів та їхню подальшу успішність. А у перспективі планується включення до цієї ж бази даних результатів соціологічних опитувань цих студентів …” />
За словами представника Центру оцінювання, метою незалежного тестування було забезпечити рівний доступ до якісної освіти в Україні і настав час перевірити наскільки воно виправдало себе. Щоправда, поки що це можна буде зробити, спираючись лише на показники першого „пілотного” тестування 2008 року. Аби здійснити це завдання українським дослідникам, які поки що не мають власного досвіду, доведеться керуватися закордонними технологіями, запозиченими у американських колег, зокрема Програмою сприяння зовнішньому тестуванню в Україні USETI. „В США ця система давно вже відпрацьована, — запевнив С. Раков, — і передбачає, зокрема, справедливість системи вступу та її відповідність попиту суспільства.
У Центрі тестових технологій та моніторингу якості освіти також відзначають, що програма USETI дозволяє отримати найбільш об’єктивні дані для виявлення недоліків та удосконалення системи прийому до ВНЗ, а також самої системи зовнішнього оцінювання і тестів. Але, водночас, визнають, що за кордоном з тестовими програмами працювати простіше, оскільки там є вибір, як для абітурієнтів, так і для навчальних закладів, які самі можуть обирати ті програми, які якнайкраще підходять для оцінювання знань. У нас в Україні зовнішнім незалежним оцінюванням займається лише одна організація. А оскільки конкуренції немає — вітчизняні абітурієнти та освітяни не мають вибору. Отже, питання якості системи вступу поки що залишається відкритим.
Втім, це не єдина інновація, схвалена Міністерством освіти і науки у рамках запровадження зовнішнього незалежного оцінювання. Цього навчального року на майбутніх абітурієнтів чекає іще один педагогічний експеримент, розрахований на три роки : тест загальної навчальної компетенції. „Короткий” виклад концепції цього тесту умістився на 20 сторінках, але суть його, за словами розробників, полягає у кількох складових. Зокрема, вербально-комунікаційній, яка передбачає перевірку вільного володіння мовою як засобом спілкування, отримання та передачі інформації і знань. Другою складовою є логіко-математична, спрямована на перевірку здатності застосовувати математичні нанняь у практично-орієнтованих завданнях. А третім компонентом нового тесту буде написання ессе – короткого прозаїчного твору з вільною композицією.
Яких тестових експериментів майбутнім абітурієнтам, їхнім батькам та вчителям чекати наступного навчального року – поки що не відомо. Але далі буде…