Завершився етап подачі оригіналів документів до вищих навчальних закладів — третя з чотирьох складових вступної кампанії: попереду зарахування. Експерти, науковці, урядовці та самі абітурієнти підбили перші підсумки та висловили свою думку про плюси й мінуси цьогорічних змін та організації вступної кампанії. Думки найрізноманітніші. І хоча в цілому кампанію оцінюють позитивно, проте, деякі проблеми відчули і абітурієнти, і члени приймальних комісій. Так, скорочення термінів вступної кампанії спричинило неймовірний ажіотаж, підкріплений рекордною спекою.
Черги…
Нагадаємо, що вступна кампанія у виші розпочалася 15 липня. Охочі стати студентами університетів та інститутів першого ж дня масово понесли документи.Черги займали на світанку, але ранніх підйомів виявилося недостатньо – бажаючих подати документи виявилася багато. Тому наступну ніч деякі вчорашні школярі та їхні батьки провели біля стін обраних вишів. Переважали іногородні. Вони, запізнившись на свої потяги, залишилися помилуватися київським зоряним небом.
Цього року умови вступу до вишів дещо відрізнялись від торішніх. Прийом документів тривав два тижні, а не місяць, як раніше. Абітурієнти, які вступали на конкурсній основі, повинні були подати документи не пізніше 22 липня. У громадській мережі "ОПОРА", експерти якої кілька років поспіль здійснюють моніторингвступної кампанії, вважають, що скорочення терміну прийому документів у виші до двох тижнів призвело до значного перезавантаження приймальних комісій. Там не передбачили великого напливу абітурієнтів і тому не збільшили кількість персоналу для роботи з документами. Так само ніхто не потурбувався про додаткову оргтехніку для перевірки даних додатків до сертифікатів з результатами зовнішнього оцінювання. Не подумали і про необхідність створити "електронні черги" через мережу Інтернет або ж скласти попередні списки. Саме тому, 20 липня біля стін Київського національного торговельно-економічного університету можна було побачити списки з 8040 прізвищ! А у Чернігівському національному педагогічному університеті імені Тараса Шевченка абітурієнти та батьки через "затори" на вході до навчального закладу виламали дубові двері. І це не єдиний випадок хаосу, який спричинило скорочення термінів цьогорічної вступної кампанії.
"Ситуацію необхідно виправляти. Потрібно сказати всім абітурієнтам, що термін прийому документів необхідно продовжити, наприклад, на два тижні – виступити і прямо сказати", — заспокоював Прем`єр-міністр Микола Азаров, наголосивши, що великі черги біля приймальних комісій у вишах свідчать не про збільшення охочих навчатися, а про прорахунки в організації.
З ним згодна і голова правління громадської мережі "ОПОРА"Ольга Айвазовська . "Не треба звинувачувати у величезних чергах самих абітурієнтів", – вважає вона. Міністр освіти Дмитро Табачник спочатку опирався, мовляв, ректори абсолютно упевнені, що з прийманням документів впораються. Та і в комітеті Верховної Ради з питань науки та освіти говорили, що немає ризику порушення термінів вступної кампанії з 15 до 31 липня. Але після критики міністр все-таки вирішив піти назустріч абітурієнтам, збільшивши термін приймання документів на п’ять днів.
"Були надзвичайно серйозні проблеми,пов’язані з кліматичними умовами в нашій країні. Тому був лист-роз’яснення Міністерства освіти і науки щодо збільшення площ, закріплених за приймальними комісіями, і кількості людей, які мають там працювали. Після того, як цей лист розійшовся, в більшості вищих навчальних закладів ця проблема була вирішена і величезні черги просто зникли", — запевнив член парламентського Комітету з питань освіти та науки Максим Луцький. За його словами у цьому році був неочікуваний і невиправданий ажіотаж. "В засобах масової інформації постійно підігравали, що не вистачить часу, треба продовжити термін роботи приймальних комісій. Перед початком вступної кампанії з цього приводу ми проводили селекторну нараду спеціально і одностайно прийшли до думки, що не потрібно було продовжувати термін роботи приймальних комісій. Але ми дійсно продовжили на п’ять днів, бо на цьому наполягали громадські організації, хоча це було абсолютно недоцільно. Останні сім днів в приймальних комісіях були одна-дві особи, а кількість людей, які працювали там була величезною",- наголосив він. Однак, за словами Максима Луцького, наступного року все ж таки буде запроваджено електронний метод реєстрації.
Іншої думки дотримуються батьки майбутніх студентів. Мама одного з абітурієнтів скаржиться, що "У приймальних комісіях працювати не квапились. Нас видворили за двері вишу на п’ятдесятиградусну спеку. Пускали порційно. Я вже навіть мала на думці гроші за прохід у будівлю запропонувати, як це робили інші".
Наміри запровадити електронне приймання документів у ВНЗ з 2011 року Ольга Айвазовська вважає популізмом. За її словами, документи, які приходять по електронній пошті, не є офіційними, оскільки в Україні немає поняття "Електронного документообігу" і "електронного підпису". "Ми відкриваємо можливості абітурієнтам, зацікавленим особам через цю систему прийняття документів маніпулювати даними", — переконана О.Айвазовська. Для перевірки достовірності довідок, цільових направлень, за її словами, необхідно залучити Міністерство охорони здоров’я, Міністерства праці і соціальної політики, обласні державні адміністрації, всі підприємства, які мають право надавати цільові направлення. "Якщо не будуть створені інтегровані бази даних, наприклад, від облдержадміністрацій, про абітурієнтів, які дійсно отримали цільове направлення, від Міністерства охорони здоров’я про інформацію про довідки, які надають право абітурієнтам мати які-небудь пільги, тоді жодним чином члени приймальних комісій не зможуть перевірити документи", — констатувала вона. Водночас О.Айвазовська переконана, що навіть у такому разі "без оригіналів не обійдеться". На її думку, спростити прийом документів до ВНЗ можна шляхом впровадження електронних черг, попередньої online реєстрації, коли абітурієнт знатиме, о котрій годині якого дня йому необхідно прийти, щоб подати документи.
Громадські спостерігачі констатують, що батькам довелось вистоювати черги на вулиці та самостійно контролювати дисципліну в них. Враховуючи тропічну температуру, можна уявити, які тортури терпіли батьки та діти.У деяких вишах батьки, однак, перестаралися. Так, "Опора" повідомила про створення так званих "чорних черг". Наприклад, в рдному із київськи х технічних університетів поза загальною чергою було прийнято документи від 300 осіб. У деяких, навіть дуже престижних, вищих навчальних закладах, зазначає Ольга Айвазовська, на чотирьох членів приймальної комісії був лише один комп’ютер. Тож враховуючи те, що сертифікат кожного абітурієнта повинен бути звірений з базою українського Центру якості освіти, можна було зрозуміти, чому у деяких вишах черги рухались дуже повільно.
…та інші прорахунки
Було б добре, якщо б чергами всі проблеми цьогорічних абітурієнтів вичерпувались. За даними Опори, бували випадки, коли у абітурієнтів не приймали документи відразу на кілька спеціальностей в одному виші. Їм пропонували прийти завтра і повторити процедуру. Хоча це суперечить чинним умовам прийому, які дозволяють віддавати документи максимум у п’ять вишів на три спеціальності в кожен. Ускладнювалась процедура прийому документів і додаткові перевірки в самих університетах.
Ще одна проблема – відсутність даних про держзамовлення на конкретні спеціальності у вишах. Тобто абітурієнти реально не могли оцінити чи мають вони шанс стати студентами і навчатися "на бюджеті". Якби обсяг держзамовлення сповістили перед початком вступної кампанії або ж відразу після підписання відповідного наказу – не пізніше 16 липня, абітурієнти могли б самостійно зорієнтуватися чи буде шанс вступити і наскільки великим буде конкурс.
Були збої і в інформаційній системі "Конкурс", створеної для того, щоб абітурієнти могли слідкувати за своїм рейтингом та рейтингом інших вступників. Але через погану технічну підготовку, інформація з приймальних комісій до інформаційної системи потрапляла з запізненням. А деякі ВНЗ, за інформацією експертів, з невідомих причин систему "Конкурс" бойкотували і не надсилали дані своїх приймальних комісій.
Водночас багато проблем, зокрема, труднощі зі значною кількістю пільговиків, так і не було розв’язано, визнає головний спеціаліст відділу моніторингу вищої освіти Алла Рибалко. Найбільша кількість скарг, які надходять на гарячу лінію Міністерства, саме з цього приводу, зазначає вона. Окремо слід сказати про приклади несумлінної реклами явно маніпулятивного характеру. Наприклад, Київський національний університет культури і мистецтв у своєму оголошенні гігантськими літерами на тріумфальному червоному фоні вказав, що зараховує всіх без винятку абітурієнтів. Навіть без сертифікатів. Проте, як з’ясувалося пізніше, без сертифікатів приймали лише на заочну форму навчання і лише випускників шкіл до 2007 року.
Напруженість в приймальних комісіях в перші дні роботи затьмарила проблему пільговиків, яка була актуальна в попередні роки. "Я передбачаю, що ця вона знову вигулькне надвечір 15 серпня, коли деякі батьки пересвідчаться, що їхня дитина набрала 615 балів і ще десять дітей набрали 615, але чомусь їхня дитина не проходить. Ця проблема постане, тому вона що законодавчо вона не розв’язана. Міністерство освіти і науки зовсім не є винуватцем цієї проблеми, тому що є ціла низка законів України, які може змінити тільки український парламент. В силу демографічного складу, а саме зменшення кількості конкуруючих вступників, цього року ця проблема може бути менш гострою, у всякому разі цього б хотілося", — запевнив голова правління Центру освітнього моніторингу Павло Полянський.
Однак самі представники Міністерства освіти називають цьогорічну вступну кампанію більш прозорою порівняно з минулим роком. Проте у тому, що наступного року терміни вступної кампанії треба переглядати, ніхто не сумнівається. "Я думаю, що наступного року ми зробимо інакше. Ми дозволимо тим, хто закінчив школу раніше без сертифікатів, – хай собі йдуть і подають документи, а ті, хто проходять ЗНО, можуть подавати їх відразу після отримання сертифікату, але за умови, що тоді вже по апеляціях вони не переглядатимуться", – повідомив Дмитро Табачник. Стосовно ж незалежного оцінювання Міністерство заспокоїло майбутніх абітурієнтів, заявивши, що з впровадженням наступного року дворівневих тестів — для випускників звичайних і «профільних» шкіл — воно зачекає.
Водночас представники Міносвіти зазначили, що розглядають можливість впровадити новий різновид тестів, що оцінювали б так звану «загальну навчальну компетенцію», тобто здатність абітурієнта до навчання у виші. За словами професора Нью-Йоркського університету Говарда Еверсона, який консультував цього року розробників тестів для вступників, така практика поширена у світі – тільки у США «загальну навчальну компетенцію» оцінюють уже понад 20 років.