Вже кілька тижнів поспіль українські політики змагаються щодо того, хто кращі зміни запропонує до антикризового пакету. Незважаючи на запевнення спікерів фракцій про унікальність саме їхньої програми, як правило, хоч у кількох пунктах, законопроекти опонентів збігаються. Однак є одна деталь: багато із анонсованого політиками й досі залишається словами. А вже зареєстровані в парламенті документи не містять й половини із того, про що законотворці говорять як про “дії фракції у боротьбі із кризою”.
Автори антикризового, як вони називають, соціального законопроекту від фракції “Наша Україна-Народна самооборона” упевнені, що у боротьбі з фінансовою кризою велику роль відіграватиме можливість ринкового саморегулювання. Роль держави у цьому процесі повинна бути мінімальною. Принаймні так пояснює співавтор цього законопроекту Ксенія Ляпіна. Вона підкреслила, що наразі необхідно зменшити перешкоди для розвитку малого та середнього бізнесу. На думку «нашоукраїнки», саме представники бізнесу можуть швидше, ніж державні структури, знайти нові напрямки, в яких потрібно розвиватися. А це, в свою чергу, нібито дасть Україні нові робочі місця.
Крім цього Ксенія Ляпіна переконана, що будівництво та сільське господарство — це саме ті галузі, розвиток яких сприятиме виходу України із світової кризи. Проте законопроекти, які зможуть допомогти цим галузям, а також законопроекти на підтримку малого та середнього бізнесу досі не винесені на розгляд парламенту. А новий антикризовий документ НУНСу поки має такі дві основні складові.
Ксенія Ляпіна:
"Він стоїть на двох китах. Перший – це жорстка економія коштів фондів соціального страхування. А саме відрізання нецільових витрат. Це не стосується Пенсійного Фонду, оскільки він жорсткіше контролює витрати. Наш законопроект вводить жорсткий мораторій на оці всі витрати, які не стосуються безпосередньо застрахованих осіб. А другий кит – це фінансування часткового безробіття. Що таке часткове безробіття? Це коли людину, попри її волю, відправляють у примусову, умовно кажучи, відпустку — без утримання, тобто те, що ми зараз бачимо буквально масово. Фонд по безробіттю має розглядати це як страховий випадок, і тоді відповідно виплачувати ті самі суми, які виплачуються на скорочену особу там, де виникає повне безробіття».
Комуністи теж мають свій рецепт боротьби з кризою. Лідер Фракції Петро Симоненко наполягає на посиленні ролі держави в управлінні економікою. В цьому, на його думку, й полягає відмінність законопроекту від пропрезидентського. Одне із завдань антикризових заходів, які розробляє КПУ — збільшення робочих місць. За словами лідера українських комуністів, цього можна досягти шляхом кредитуванням державних підприємств. На думку політика, це також дасть поштовх і розвиткові малого та середнього бізнесу та збільшить відрахування до бюджету.
Фракція комуністів у своєму законопроекті запропонувала встановити державну монополію на горілчані та тютюнові вироби, а також на видобуток корисних копалин і виступила за націоналізацію приватизованих енергогенеруючих компаній. Як відомо, саме ці галузі за рахунок акцизів та податків приносять в казну країни чи ненайбільші гроші. Петро Симоненко також говорить і про перспективність встановлення держконтролю за вивезенням із України валюти та запровадження монополії на вивезення та продаж за кордон зерна.
Петро Симоненко:
«Фракцією комуністів вже внесені такі законопроекти як «Про повернення майна базових галузей народного господарства, що знаходиться у власності громадян та юридичних осіб у власність держави, тобто «Закон про націоналізацію», «Про засади внутрішньої і зовнішньої політики України»( це якраз питання, як захищати національні інтереси), «Про проголошення Україною постійного нейтрального позаблокового статусу» , «Про оголошення мораторію на продаж землі сільськогосподарського призначення”, " Про оголошення мораторію на звільнення робітників масових професій з роботи в умовах кризи, мораторій на підвищення цін та тарифів».
Свій антикризовий пакет фракція БЮТ також не уявляє без посилення роботи Аграрного комплексу та збільшення робочих місць в Україні. За словами нардепа Валерія Писаренка, урядовий пакет має на меті “точково” допомагати основним галузям народного господарства, аби припинити скорочення робочих місць, внутрішнього валового продукту та промисловості взагалі. За його словами, зареєстрований у парламенті антикризовий пакет БЮТу має, зокрема, такі положення.
Валерій Писаренко:
“Підтримка основних галузей господарства таких, як металургія, агропромисловий комплекс. Уряд намагається долучити додаткові кошти задля проведення серйозних національних інфраструктурних проектів, для того, щоб українська металургія мала ринки збуту своєї продукції в середині країни. Крім того, Уряд допомагатиме шляхом пролонгування кредитів сільському господарству. Виробникам також будуть скасовані митні платежі, які не давали можливості розвитку окремих галузей в агропромисловому секторі. Також будуть зняті експортні платежі щодо соняшника. Крім того, буде запропоновано ввести певні митні платежі щодо імпортних виробників в агропромисловому комплексі”.
Регіонал, Анатолій Кінах вважає, що важливим кроком у подоланні кризи є відновлення довіри громадян до банківської системи та скасування заборони доступу до депозитів громадян. За його словами, нагальним є питання і сприяння розвитку малого та середнього бізнесу. Анатолій Кінах наголосив, що за державної підтримки потрібно також вирішити проблеми АПК, у тому числі необхідно підвищувати його конкурентоспроможність.
Анатолій Кінах:
« Це і законопроект, який стосується підсилення контролю за використанням ресурсів стабілізаційного фонду; це законопроект дуже важливий, який стосується аграрного комплексу (вирішення кризових проблем агропромислового коммплексу України); законопроект, який стосується вдосконалення інноваційної податкової політики: в першу чергу по напрямку стимулювання внутрішнього ринку, будівництва; проблематика, яка стосується прискореної амортизації, реєстрування прибутку».
Звісно, усі ці законопроекти мають право на життя. І очевидно, кожен з їх авторів наполегливо відстоюватиме свій антикризовий план. Однак, варто пам»ятати, що реалізація запропонованих заходів значною мірою залежатиме від політичної кон»юк тури і того політичного клімату, який складеться на момент голосування щодо того чи іншого законодавчого документа.