Як спілкуватися з ДАІ, якщо ви не «vip»?

За даними Міністерства юстиції України, вже за першу половину 2010 року було оштрафовано майже 1 мільйон 300 тисяч українських водіїв. Найбільші суми накладених штрафів тоді припали на Запорізьку область –  в середньому 737 гривень на кожного порушника. А нещодавно на сайті YouTube з'явилося відео з наради у відділенні ДАІ м. Бердянська Запорізької області, на якому начальство ставить інспекторам завдання з виконання плану складання протоколів за різними видами порушення Правил дорожнього руху.

Як зазначив користувач, який розмістив відео з міліцейською «нарадою» на YouTube, на записі командир підрозділу ДАІ Бердянська диктує підлеглим «план», без виконання якого вони не мають права закінчити свою зміну. «Потрібен небезпечний вантаж … Зробите два — взагалі відмінно … Біля заправки покрутити … Може, подивіться, хто там каністрами бере, буде 60 літрів", — інструктує один з начальників. «Вони по 50 літрів, засранці, возять», — чути відповідь підлеглого. Однак протоколи потрібні не тільки «по небезпечних вантажах». «Перехрестя, швидкість, сигнал, пішохідний перехід. Решта — все треба», — сказав інший керівник.

Міністр внутрішніх справ Анатолій Могильов поспішив заявити, що про скандальне відео було відомо ще у грудні 2010 року. «Я побачив цей ролик сьогодні вранці. Хочу сказати, що цей співробітник був звільнений ще у грудні минулого року. Але, подивившись відео, я дав завдання провести службову перевірку і з´ясувати, чи був цей факт. Якщо інформація підтвердиться, то постраждає і керівництво ДАІ міста і області, — прокоментував відео голова МВС.

Те, що подібне «планування» штрафів можливе і не лише у Запорізькій області, нещодавно змогла “відчути” і я, на прикладі випадку, що стався з моїм другом. За його словами, у середині лютого він, не порушивши жодних Правил дорожнього руху, був зупинений інспектором ДАІ у малолюдному місці неподалік від одного з київських парків. Під психологічним тиском інспектора він був примушений до підписання протоколу. «Відбувшись» мінімальним штрафом та зазнавши моральної шкоди (у вигляді втрати рештків довіри до міліції), він поділився зі мною своєю історією. Коли я почала розпитувати інших знайомих, почула чимало подібного. Тож, аби не втрапити у подібну халепу, вирішила порадитись з юристом, як саме має поводитися громадянин під час спілкування з інспектором українського ДАІ.

Юрист агентства «Інфор» Сергій Львович пояснив, що оптимальний алгоритм поведінки, особливо за «обтяжуючих» обставин, а саме темної пори доби, незнайомого місця, наприклад, коли людина перебуває у відрядженні або подорожує, є таким: з автомашини за жодних обставин  виходити не можна, документи працівникам міліції треба передавати через вікно, звичайно, за умови, що вони чимось аргументували зупинку автомобіля. Потрібно також, по можливості, записувати розмову на цифрові аудіоносії (мобільний телефон). Хоч такий запис і не може слугувати доказом у суді, він є джерелом інформації про ситуацію.

У конфлікти з «даїшниками» правник вступати не радить, жодним чином не провокувати їх. Натомість, водій має вимагати, аби працівники міліції склали протокол.  «Я є прихильником думки, що краще підписати протокол з роз’ясненням, чому з ним не згоден. У протоколі обов’язково треба вичитувати всі пункти, закреслювати всі пропущені, вільні місця. Якщо з протоколом незгодний, обов’язково треба це вказати, чітко прописавши та розшифрувати свою точку зору, у чому саме полягає незгода. У жодному випадку не раджу відмовлятися від підпису. З простої причини: протокол може бути підписаний за вас невстановленою третьою особою й у подальшому використаний — можна загрузнути у експертизах та доведенні, що це не підпис водія, таким чином погіршивши ситуацію не на свою користь», — сказав він.

Юрист також порадив — якщо водій вже вирішив не виходити з машини, потрібно дотримуватися обраної лінії поведінки. З протоколом він має ознайомитись всередині власного авто, попросивши працівника ДАІ передати документ через вікно. Якщо міліціонер відмовляється це зробити, треба їхати до найближчого стаціонарного посту ДАІ, де вимагати викликати старшого зміни або вищу посадову особу. Якщо це світла пора доби, можна також поїхати до найближчого населеного пункту та написати заяву до міліції .

Якщо ж людина перебуває і відрядженні, переїжджає з області у область, потрібно доїхати до кінцевого пункту і у найкоротші строки написати заяву про подію, що сталася у контролюючі органи та службу довіри. Така заява, за словами С. Львовича, має бути складена  одразу у трьох екземплярах. По-перше, у керівні органи Дорожньо-патрульної служби, по-друге, копія заяви відсилається до прокуратури,  по-третє, в управління внутрішньої безпеки. «Одразу йде скарга начальству про те, що співробітники припустилися порушень, і яких саме, скарга в управління – аби всередині себе скаргу не «зам’яли», у прокуратуру – з метою здійснення законності у ситуації, яка мала місце», — пояснив він.

За словами експерта працівники ДАІ у разі виникнення конфлікту чи суперечки свідками не є – бо, за законом, вони є зацікавленими особами, як і водій. Відповідно, слово водія проти слова працівників міліції у суді повинно мати певну вагу. С. Львович також підкреслив, що перспектива виграти подібну судову справу напряму залежить від конкретної ситуації. «Якщо, наприклад, зупинили темним вечором та вимагали сто гривень на вечерю – зрозуміло, тоді всі гуртом облаяли одне одного, ніхто з машини не вийшов – тоді абсолютно безперспективна справа.

А якщо була якась критична ситуація, намагалися застосувати якісь засоби фізичного впливу, виламати двері або витягти водія з машини і, не дай Боже, завдали йому хоча б легких тілесних ушкоджень, кілька разів вдарили кийком або головою об капот автомашини, то вірогідність рішення у суді набагато більша», — пояснив він. За інформацією юриста, застосування ст.185  Кримінального кодексу за «злісну непокору працівникам міліції» не настільки однозначне,  не всіх можна під цю статтю «замести». «Я не кажу, що у нас така ідеальна правова держава, що все можна вирішити через суд позитивно, але шанси є», — резюмував С. Львович.

P. S. Варто лише додати, що у дійсно правовій державі подібний «лікнеп» виглядав би доволі диким.

Читайте также по теме