Так вже повелося в нашій країні, що все значиме намагаються освячувати. Віктор Янукович, звісно, не виняток. Тим паче, для нього особисто, як новообраного Президента України, цей день був вкрай важливим, адже очікував новий глава держави власної інавгурації, як він каже, цілих 10 років. 5 років тому, екс-лідера Партії регіонів уже оголосили переможцем виборів, правда, ненадовго, після чого Віктор Янукович увійшов в історію, як тепер кажуть, “поганим героєм”. Саме тому, день, коли його не просто оголосили Президентом, а ще й офіційно висвятили, можна вважати підкреслено особливим.
Інавгурація Віктора Януковича, попри видиму “зарегульованість” церемоніалу все ж відрізнялась від інавгурації його попередників. По-перше, ані Віктор Ющенко, ані Леонід Кучма, ні тим більше Леонід Кравчук не починали день вступу на президентську посаду з благословення Патріарха Московського і Всієї Русі. А Віктор Федорович, будучи людиною вкрай набожною, вирішив освятити своє сходження на найвищий щабель державної влади молитвою самого Патріарха Московського. Напередодні увечері в Партії регіонів повідомляли, що молитву за Україну і український народ, яку за участю Патріарха Кирила повинен був відслужити митрополит УПЦ МП Володимир, новообраний Президент не відвідає. Але вранці він все ж прибув до Трапезної церкви Києво-Печерської лаври, де його вже чекали окрім сановників, дехто із запрошених на інавгурацію. “У стінах Києво-Печерської Лаври, звідки пішла Русь свята, ми зараз молилися, щоб Господь благословив ваше сходження у владу Президента України”, — сказав Кирило під час молебну.
Мабуть, найважче потрапити до Верховної Ради, де відбулася головна інавгураційна подія — урочиста присяга новообраного глави держави, — було журналістам. На пунктах пропуску стояли лише по двоє-троє охоронців із єдиним списком журналістів. Тому декому із пишучої братії довелося простояти перед будинком Верховної Ради близько двох годин, аж поки обурена преса та телебачення не почали скаржитись. Це було не перше їхнє розчарування, адже ще вчора Голова Верховної Ради розпорядився “потіснити” журналістів і запросити на балкон сесійного залу, де традиційно розміщуються вони, гості церемонії. А це означало, що за інавгурацією журналісти мали стежити з моніторів в кулуарах парламенту.
На інавгурацію прибули деякі члени уряду, які розмістилися в урядовій ложі, представники судової гілки влади, високоповажні іноземні гості, голови дипломатичних місій, акредитованих в Україні, та інші особи, запрошені на урочистості. Серед присутніх була помічена і дружина Президента Людмила Янукович, яка до початку урочистого засідання зайняла місце в одній із лож у сесійній залі. Поруч з нею сидів онук Віктора Януковича. Іноземне представництво було найбільшим за всю історію незалежної України. Прибуло близько 100 делегацій, зокрема 10 країн були представлені на найвищому рівні. На інавгурацію приїхали президенти Латвії, Литви, Білорусі, Польщі, Угорщини, Вірменії, Македонії, Чорногорії, а також спікер Молдови. Для порівняння: 5 років тому в Україну приїхало близько 50 делегацій, 7 з яких очолювали президенти.
Цілком очікувано не з’явилася на інавгурацію новообраного Президента Віктора Януковича фракція БЮТ. Не було у сесійній залі ані головного конкурента Януковича на виборах – Прем’єр-міністар Юліі Тимошенко, ані першого Президента України Леоніда Кравчука. Не прийшов на церемонію і Віктор Ющенко, заявивши, що вони з Віктором Януковичем мають зустрітися після інавгурації, щоб Віктор Ющенко мав змогу зробити формальні процедури для передачі влади. На думку тепер вже екс-голови держави, саме ця зустріч і мала стати “демонстрацією того, що країна отримала нового Президента”. З колишніх Президентів України в залі парламенту був присутній лише Леонід Кучма.
Приблизно о 10.10 до Верховної Ради під’їхав кортеж Віктора Януковича. Усміхаючись він поспішив до приміщення, але несподівано перед ним почали зачинятись двері парламенту. Порушуючи протокол, два молодих охоронця з переляканими обличчями кинулись притримувати їх. А тим часом у кулуарах одразу поповзло: “Знак. Верховна Рада не пустила Януковича!”. Щоправда, це був не останній “знак”.
Віктор Янукович вже піднявся на другий поверх, щоб через центральні двері увійти до сесійної зали, але в цей час голова парламенту Володимир Литвин все ще зачитував довгий список високих гостей, які прибули на інавгурацію. В результаті якусь мить “майже Президентові” довелося постояти перед дверима, переминаючись з ноги на ногу. />
Зрештою далі все пішло благополучно і за протоколом . Голова Центрвиборчкому Володимир Шаповал зачитав рішення ЦВК про перемогу Віктора Януковича на виборах, а голова Конституційного Суду Андрій Стрижак передав текст Присяги Президента Віктору Януковичу і той заходився зачитувати. “Я, Віктор Янукович, вступаючи на цю посаду, урочисто присягаю на вірність Україні і присягаюся берегти її суверенітет, обстоювати права і свободи громадян і підносити авторитет України у світі”, — виголосив він. поклавши долоню на Євангеліє, а лікоть на Конституцію України.
Потім главі держави вручили символи Президента: знак Президента, Булаву, але, схоже, найбільше з усього врученого Віктору Януковичу сподобалась печатка, яку він якийсь час, міцно стиснувши у піднятій руці, демонстрував залу. Голова Конституційного Суду також вручив Віктору Януковичу посвідчення Президента України, яке той, напевно, щоб не загубилось, поклав у внутрішню кишеню піджака, замість червоної подушки, з якою за протоколом вже стояв воїн Почесної варти..
Свою промову Віктор Янукович виголосив, заглядаючи в наперед підготовлений папірець. Це трохи не в’язалося з дійсністю, коли глава держави заговорив про відчуття, які його переповнили, коли він півхвилини тому складав Присягу Президента України. А відчував він, тримаючи руку на Святому Пересопницькому Євангелії, відповідальність і смиренність. Перед народом України і перед Всевишнім.
Крім того Віктор Янукович пообіцяв, що першими кроками стануть — переформатування влади, виконання обіцянок виборчої програми, скорочення складу Секретаріату Президента, повернення боргів із зарплати і зміна системи роботи уряду, шляхом створенням справжньої команди, а не “політичних офіціантів”.
Далі Президент вирушив приймати командування над Збройними Силами України, а за ним і парламентські кулуари почали розходитись. “Ми задоволені церемонією, я навіть бачила сльози в очах Сергія Льовочкіна” — раділа Ганна Герман, демонструючи камерам свою двохсотрічну вишиванку, яку вона “дістала як справжня галичанка з бабусиної скрині”.
Задоволеними залишились і українські олігархи — Віктор Пінчук та Олександр Ярославський.
“Найперший позитив для нас — це те, що найближчим часом, я сподіваюся, зміняться відносини між бізнесом і владою. Ми заживемо по-іншому” — майже вторили вони один одному. А поки розходились гості і кулуари поступово порожніли один з “регіоналів” обіймав на прощання свого колегу з фракції “НУ-НС”. “Ну все, породичались, — зауважив хтось із спостерігаючих. — Це знову знак!”.
І ще одна “позакулуарна” деталь. Як відомо, напередодні в центрі Києва з пам`ятника засновникам міста Кию, Щеку, Хориву і їхній сестрі Либідь відвалилися фігури Щека і Хорива і на кораблі залишились лише жінка та чоловік. Знаково це чи ні, нехай скажуть астрологи, але достеменно можна констатувати, що президентський корабель офіційно і освячено вирушив у поки що п`ятирічну мандрівку.