Про стан столичної медицини ходять цілі легенди: з приходом до влади команди Черновецького її намагались робити платною, реорганізовували, змінювали її структуру та звільняли керівництво. Лікарі неодноразово виходили на вулиці з вимогами вчасно виплачувати їм заробітні плати (до речі за перші три місяці цього року досі висить борг), та влаштовували пікети проти “нападів” на їхні профспілкові організації. Чи не кожен киянин, відчув на собі зміни, що охопили столицю з 2006 року:– де юре, безплатна медицина, де факто, платиш навіть за зеленку у лікарнях швидкої допомоги.
КМДА вважає, що все добре
Не дивлячись на скрутну ситуацію, в якій опинилась столична медицина, виступ першого заступника Київської міськдержадміністрації Ірени Кільчицької під час сесії Київради переконував у позитивних змінах. Після реструктуризації столичних закладів охорони здоров’я в ТМО (винахід начальника Головного управління охорони здоров’я КМДА Людмили Качурової – Територіальні медичні об’єднання), за словами Кільчицької, вдалось зменшити кількість «зловживань» у фінансовій сфері, заощадити 4,1 мільйона гривень на приміщеннях для персоналу, впровадити економію коштів при проведенні тендерних закупівель (біля 20%) і, головне, — ТМО змогли покращити показники здоров’я населення! Після останньої фрази, вимовленої Кільчицькою, депутати всіх фракцій враз пожвавивились і в приміщенні сесійної зали запанував галас.
Проте вона продовжила кидати цифрами: приріст населення у 2009 році склав +0,7% проти від’ємного (-1,4%) у 2005. Смертність зменшилась та склала 10,9 осіб на 1000 киян, проти 11,2 в 2005 році. Також знизилась смертність серед новонароджених порівняно з іншими регіонами України — 9,3 малюка на 1 тис. новонароджених в 2008 проти загальноукраїнського показника 10,3. Тривалість життя киянина складає 71,3 (66,5 чоловіки та 76 жінки), тоді як по країні середній показник становить 68,3 роки. Також, рівень смертності від туберкульозу в столиці вдвічі менший за середній показник по Україні, а тривалість життя онкохворих більша на 5 років. І це, на думку Ірени Кільчицької, не пов’язане з тим, що рівень зарплати та життя середнього киянина ледь не удвічі більший ніж, наприклад, у кримчанина.
Окремо перший заступник міського голови відзначила закупівлю карет швидкої допомоги, реставрацію медичних закладів та придбання нового обладнання для медичних закладів столиці. Але сесійна зала вже вирувала у вигуках з місць і секретар Київради Олесь Довгий спинив колегу по команді. Річ в тім, що інформація, яку вона доводила до відома зали, була також роздана у друкованому варіанті, що дало змогу депутатам бачити озвучені цифри та швидше їх аналізувати. Втім виступ Ірени Кільчицької був зірваний, і хоча представники провладних фракцій сиділи тихо, інші засипали її запитаннями, на які заступник керівника мерії майже жодного разу не відповіла.
Депутати вважають інакше
Представники ряду фракцій однозначно заявили, що виступ Ірени Кільчицької не відповідає дійсності. Більше того, депутат Олексій Давиденко навіть запевнив, що надані нею фотографії, які ілюструють зроблений у поліклініках та лікарнях ремонт, є банальним фотомонтажем. За його словами, народні обранці виїжджали на місця, де, за даними Головного управління охорони здоров’я КМДА, проводились ремонтні роботи, і можуть засвідчити, що на фотографіях “до” і “після” ремонту показані різні будівлі з різним плануванням: “До ремонту показані приміщення у одних поліклініках, а після ремонту показані абсолютно інші приміщення”. Також він “зловив” високопосадового міського чиновника на лікарні швидкої допомоги, де була сфотографована табличка з подякою за ремонт турецькій громаді – тобто, за версією депутата, виходило, що КМДА виділила кошти на проведення ремонту, а його фактичне фінансування здійснила абсолютно інша установа.
Також депутати звернули увагу на інформацію Ірени Кільчицької про те, що середня зарплата медичних працівників Києва без урахування 20% надбавки в першому кварталі 2009 року складає 1700 грн., і є найвищою серед медичних працівників України. Проте, стверджують опоненти, “муніципальну надбавку” виплачують рідко, а проживання в Києві набагато дорожче, ніж деінде в Україні. Окрім цього, виявлено проблему зі спіральними томографами – це дорогі високопрофесійні прилади для надчіткої діагностики хворих. Вони є лише у двох лікарнях міста і мають працювати 24 години на добу, та всупереч запевненням міських функціонерів від головного медичного управління, нібито зламані і простоюють без діла.
Серед шляхів покращення ситуації в місті називалась необхідність припинити виконання рішення Київради щодо фінансування комунального підприємства "Стоматологія". Для нього виділили 5 млн. грн, в той час як ці кошти, вважають депутати, варто було б витратити на ремонт томографічного обладнання для Київської міської лікарні швидкої медичної допомоги — 3 млн грн, а інші — на покращення умов перебування хворих у Київській міській туберкульозній лікарні №. 2. Також пропонується спрямувати кошти, які надходять від оренди комунального майна, на галузь охорони здоров’я, а саме на оновлення медобладнання та устаткування в місті. КМДА має взяти на себе відповідальність за виплату медичних надбавок (+20%), оскільки райдержадміністраціям доводиться брати нові й нові кредити, щоб медпрацівники не залишались без заробітних плат.
Найбільш радикальні у Київраді взагалі вимагають звільнення керівника столичної медицини Людмили Качурової. Інформація, що була надана Іреною Кільчицькою, на їхнюдумку, дуже прикрашена і ситуація набагато гірша. Тому у двох депутатських запитах до мера міста Леоніда Черновецького висунута вимога щодо зміщення головного ініціатора реформ Л.Качурової з посади та повернення до старої структури медичної галузі, що передувала Територіальним медичним об”єднанням. Якщо не буде ніякої реакції від мерії, то депутати погрожують звернутися до прокуратури.
Існує також думка, що керівництву міськдержадміністрації треба було б говорити про наміри повернутись до рівня 2006 року, а не відзначати неіснуючі здобутки. Скажімо, Ірена Кільчицька стверджує, що борг перед медиками станом на початок цього року становив 206 мільйонів гривень. Однак називається й інша цифра — 282,3 мільйона. Тобто, різниця у 76 мільйонів, що, як мінімум, свідчить про безлад, який панує у столичному господарстві. За деякими даними, борги у сфері охорони здоров’я за п’ять місяців становлять 164,6 мільйона, а фактичне фінансування галузі – 80,5%. Хоча заступник мера заявляє зовсім інше, стверджуючи, що за 5 місяців поточного року галузь профінансована на 92%.
Окрема позиція ТСК з розслідування зловживання владою у КМДА
Голова Ттимчасової слідчої комісії Кирило Куликов не зміг чітко охарактеризувати інформацію надану міською мерією. За його словами це мають робити київські депутати, а не Верховна Рада. Проте, за його словами, розслідуванням ТСК були виявлені факти бюджетних коштів. Кирило Куликов стверджує, що відповідна кримінальна справа вже порушена і розглядається у прокуратурі.
/> Довідка ГолосUA: Бюджет галузі охорони здоров’я ц 2009 році склав 2 мільярди 24 мільйони гривень. Для порівняння, бюджет Харкова у 2009 році склав 1,9 млрд., Львова — 1,26 млрд. гривень, і лише бюджет міста Донецьк перевищує бюджет столичної медицини й становить 2 млрд. 253 млн. грн..