(Цей матеріал надійшов до редакції як відгук на підготовлену агенцією “Голос UA“ програму “Українська армія: відступати нікуди”, яка прозвучала на хвилях “Радіо Ера ФМ” 7 жовтня).
Для України ЄВРО-2012 − штучний проект, нав’язаний ззовні. Реально Україна не готова до проведення таких масштабних заходів. У Верховній Раді відбувається бій за якісь 10 млрд грн із запланованих витрат на спочатку 160,0, а тепер вже 120,0 млрд грн. — це десь 15 млрд доларів. Внутрішній валовий продукт України за минулий рік становить майже 1,0 трлн грн. Зробивши певні розрахунки, визначимо, що витрати на проведення фінальної частини чемпіонату становлять 12% від внутрішнього валового продукту!
Для порівняння ВВП Португалії за чотири роки (2000 рік) до проведення ЄВРО-2004 становив 100 млрд євро. Витрати на підготовку − 4,5 млрд євро, що не більше 5% ВВП. Як наслідок − збудовано 7 стадіонів та 3 реконструйовано.
ВВП Австрії, одного з господарів ЄВРО-2008, станом на 2004 рік становив 200 млрд євро. Витрати Австрії на підготовку фінальної частини футбольного чемпіонату – 400 млн євро, що становить 0,2% від внутрішнього валового продукту. /> У світі стадіони на 90% будуються за кошти територіальних громад, а не за кошти, фактично, держави, як це робиться у Києві, Львові, Харкові — та ще й емісійно-інфляційного походження.
За кошти, що заплановано витратити на ЄВРО-2012 в Україні можна збудувати кілька ядерних реакторів. Можна поставити на рівні ноги та озброїти сучасною технікою українську армію, забезпечити нормальні умови проживання сімей військовослужбовців. Мінімальний рівень фінансування армії − це приблизно 20,0 млрд грн. або 2% від ВВП. Дійсно ж, на військо, за словами Головнокомандувача Збройних Сил України генерала армії України Сергія Кириченка, в 2009 виділено 11,6 млрд грн (1,2% ВВП), тоді як Голова Верховної Ради Володимир Литвин взагалі вважає, що реальні потреби − 60 млрд грн. А ще є освіта, медицина?
До речі, Росія поспіхом не гониться за ЄВРО, хоча методично заявляється із заявками на проведення заходу (і згодом знімається). Причина відкликання заявки, як пояснюють російські чиновники, інфраструктурна неготовність, хоча мають кілька сучасних стадіонів. Детально спинятись на тому, що військовий бюджет Росії − 50,0 млрд дол. (~ 3% ВВП), а підготовка до Олімпіади-2014 в Сочі ~ 1% ВВП — не буду.
Китай витратив на підготовку до Олімпіади-2008 7% від ВВП. Ми що, багатші за Китай? Після таких витрат Україну можна брати голими руками.
Ні структура нашої економіки, ні структура управління та прийняття рішень в органах представницької, законодавчої, виконавчої ще й судової гілок влади не здатні втілити такі масштабні проекти. Можливі просто фантастичні зловживання. Потрібно чітко та тверезо співвідносити свої бажання зі своїми можливостями. Звичайно, реалізація такого проекту − це ривок, ривок на якісно новий рівень, але ривок з надривом всієї економіки, а у разі невдачі — що б це не був «відкат» на багато років назад.