Зопалу забрані людьми із депозитних рахунків у комерційних банках десятки мільйонів гривень не лише певною мірою залишили фінустанови без грошей, але й зумовили вимивання значної маси готівки на ринок. Певна річ, що ходіння немалих грошей в гривневому еквіваленті без будь-якої регуляції, посилить проблеми, в яких опинилася кредитно-грошова система країни. Тому сьогодні з уст керівників Національного банку лунають пропозиції щодо «збирання» гривні назад. Головні фінансисти країни пропонують випустити так звані депозитні сертифікати, гарантом повернення грошей за якими буде якраз головний державний регулятор. Самі ж сертифікати будуть продавати комерційні банки. Більше того, як зазначає голова правління Нацбанку Володимир Стельмах, такі цінні папери можуть бути не лише гривневі, а й доларові і в євро.
Банки «за», але всі гроші не повернуться…
Сама по собі ідея вважається слушною. Це засвідчує те, що переважна кількість комерційних банків позитивно відгукнулися на цю пропозицію. Скажімо, начальник відділу планування, моніторингу та аналізу продуктів роздрібного бізнесу VAB Банку Олег Білан вважає, що продаж депозитних сертифікатів буде сприяти припливу грошей в комерційні банки. />
Національний банк залишається чи не єдиною фінансовою установою, якій громадяни довіряють. До комерційних же банків довіра зараз не дуже висока. З цим згоден аналітик компанії "Ренесанс Капітал" Володимир Динул. «В будь-якому разі краще вкласти гроші під гарантії Нацбанку і отримувати якісь відсотки, ніж тримати їх удома і нічого від цього не мати», — зазначив експерт.
Що ж буде являти собою депозитний сертифікат, адже для України та її громадян це досить нова справа? Та й більшість експертів, слід сказати, також вперше стикається із таким інструментом. Це буде звичайний строковий вклад в комерційний банк під невисокі відсотки, весь «тягар» відповідальності за повернення якого буде нести Нацбанк. Певна річ, що зняти достроково гроші з нього буде не можна. Після закінчення строку його дії сертифікат погашається і гроші повертаються клієнту. Як вважають експерти, такий цінний папір може бути іменним.
Звичайно, виникає запитання: а яка кількість знятих із депозитних рахунків грошей може повернутися в банківську систему? Як вважає аналітик компанії Dragon Capital Олена Білан, якщо в такий спосіб вдасться повернути 50% коштів, то це буде дуже добре. А от Володимир Динул взагалі песимістично дивиться на цей аспект проблеми. На його думку, гривні, що «витекла» із депозитних рахунків громадян, вже немає – її переведено в долари.
Довіра населення буде невисокою
Втім, враховуючи психологічний фактор, — тяжке та довге “розгойдування” людей для того, щоб сприйняти нові види цінних паперів – можна вважати, що вони не кинуться скуповувати депозитні сертифікати. «Населення із великою недовірою поставитися до таких паперів. Я думаю, що масове скуповування депозитних сертифікатів слід чекати не раніше, аніж за рік», — вважає аналітик Міжнародного центру перспективних досліджень Олександр Жолудь. Але для того, щоб населення хоча б знало, що ж таке депозитні сертифікати, держава повинна проводити масовану рекламну кампанію. На це, звісно, піде чимало грошей. А це означає, що питання вирішити буде не так вже й легко, як здається на перший погляд.
Є й інша сторона проблеми. У разі, якщо по закінченні терміну дії сертифікатів так званих “підтриманих” грошей для виплати населенню за ними у Нацбанку не вистачить, той може спокійно здійснити звичайну емісію і “видати” в обіг не підтримані нічим паперові гроші. Так, він розрахується із утримувачами депозитних сертифікатів, однак це призведе лише до одного – до інфляції, і люди отримають знецінені грошові знаки.
Але, як би там не було, позитивний досвід випуску різного роду цінних паперів, захищених державою, є як за кордоном, так і у нас. Скажімо, люди старшого покоління пам’ятають внутрішні державні позики, які були дуже популярними після Другої світової війни та на початку 50-х років минулого століття. Правда, там схема була іншою. Однак депозитні сертифікати, за умови їх умілого випуску, також можуть стати захищеними і популярними цінними паперами.