Законопроект про судоустрій і статус суддів Прзидента Віктора Януковича, прийнятий народними депутатами в першому читанні, викликав гострі дискусії як політично-суддівському середовищі, так і серед експертів. Опозиція розкритикувала законопроект, заявляючи, що головна його мета – поставити судову систему під повний контроль Партії регіонів. Натомість, представники Партії регіонів стверджують, що такий закон є значним кроком у напрямку формування професійного та незалежного судочинства, подолання корупції в суддівському середовищі. Щоправда, у приватних розмовах вони все ж таки не приховують, що в запропонованих реформах закладено вагомий політичний підтекст.
Більшість експертів наголошує: у законопроекта є свої плюси, але є й чимало мінусів."Судова реформа і справді потребує змін, але потребує змін якісних, таких, яких українська судова система не знала вже 10 років", — вважає заступник голови правління Центру політико-правових реформ Роман Куйбіда. До позитивів президентського законопроекту він відніс запровадження прозорої конкурсної системи добору кадрів на посаду судді, обов”язковість спеціального навчання-підготовки претендентів на цю посаду, адже сьогодні існує лише Академія суддів, але вона займається виключно підвищенням кваліфікації.До позитивів експерт відніс централізацію системи добору суддів, коли всі рекомендації буде давати один орган — вища комісія, а також систему притягнення суддів до дисциплінарної відповідальності, вирішення проблеми касаційних інстанцій в цивільних та кримінальних галузях, розгляд справ у пленарному режимі.
Проте, за оцінкою Романа Куйбіди, негативів у проекті набагато більше, і "вони можуть перекреслити всі перелічені позитиви". Недоліками він вважає відсутність чітких критеріїв для підвищення суддів по службі, що дає можливість маніпулювати і відбирати більш вигідних комусь суддів, а також призначення голів судів Вищою радою юстиції, що не передбачено Конституцією.
З цим погоджується і експерт з правових питань Ігорь Коліушко, який наголошує, що текст внесений на розгляд парламенту містить чимало напрацювань минулих років, що приводять його у відповідність до європейських стандартів. Позитивом він назвав і сам факт появи комплексного закону, який врегульовує організацію судових органів та статус суддів. Водночас експерт навів і цілу низку негативних новацій цього закону, метою яких, на його думку, є підпорядкування судової влади політичним органам. Зокрема, він піддав критиці надання надмірних повноважень Вищій раді юстиції, приниження ролі Верховного Суду, беззахисність суддів перед Вищою кваліфікаційною комісією.
До переліку позитивів адвокат міжнародної юридичної групи "Astapov Lawyers" Олег Громовий відніс "внесення ясності у визначенні статусу Верховного Суду України і його повноважень як вищого судового органу", однак вважає суперечливим положення нового законопроекту щодо складу Вищої кваліфікаційної комісії суддів України.
Загалом експерти сходяться на думці, що кожна "позитивна" сторона закону має свй підтекст. Так, до беззаперечно позитиву з-поміж запропонованих змін вони відносять запровадження обов’язкового щорічного декларування всіма суддями та їхніми родинами не тільки доходів, а й витрат, які перевищують їхню місячну зарплату, та оприлюднення цієї інформації на веб-сайті Державної судової адміністрації України. Правда, якщо йде про суддів Верховного Суду та вищих судових органів спеціалізованих судів, то за неподання або несвоєчасне подання декларації про майновий стан для її оприлюднення, а також за відображення в ній наперед неправдивих відомостей, притягнути їх до дисциплінарної відповідальності має Вища рада юстиції. Але в цьому разі було б дуже доречним запитати: "А судді хто?" Бо щодо самих членів Ради немає вимоги декларувати ні доходи, ні витрати. /> Хоча якщо подивитися на їх склад, то розумієш, що небагатих серед них, мабуть, і немає.
Неоднозначні оцінки законопроект викликав і політичному середовищі. Так, опозиція уже заявила, що якщо документ буде прийнятий в другому читанні, то вона звернеться до Конституційного суду щодо визнання деяких положень цього закону такими, що не відповідають Конституції. “Судова реформа Януковича — це не реформа, а технологія підпорядкування всієї судової гілки влади Януковичу”, — заявила лідер опозиції Юлія Тимошенко. За її словами, опозиція буде вносити альтернативний законопроект про судоустрій, розраховуючи на те, що рано чи пізно “ця криміналізована влада піде, і рано чи пізно, повернеться демократичне правління в нашу країну”. У тому, що законопроект Президента про судоустрій і суддів знищить Верховний суд не сумнівається і депутат від фракції "НУ-НС" Юрій Кармазін.
Натомість в Партії регіонів запевняють, що законопроект відповідає всім європейським нормам. За словами депутатки від Партії регіонів Ірини Бережної, документ суттєво підвищує статус судів, але разом з тим підвищується і їхня відповідальність за виконання своїх професійних обов`зків. Також буде оптимізована судова процедура, причому в інтересах звичайного громадянина, буде скорочено терміни розгляду справ у судах в порядку апеляційного та касаційного провадження тощо. Тим часом голова фракції Партії регіонів Олександр Єфремов наголошує, що законопроект буде прийнятий восени. "Ми не поспішаємо із прийняттям, бо це важливий закон, який треба підготувати до другого читання з поправками та пропозиціми, в тому числі і від опозиції" — сказав він.
Правда, те, що у Партії регіонів назвали "європейськими стандартами", вирішили в Європі не перевіряти і не відправляти документ на розгляд Венеціанської комісії. "Ми не маємо часу на це, бо комісія збирається чотири рази на рік, а у нас мало часу" — наголосив Олександр Єфремов не уточнивши при цьому, що комісія під час представлення законопроекту рекомендувала суттєво доопрацювати його. У тому, що влада повинна надіслати законопроект про судоустрій до Венеціанської комісії переконаний Роман Куйбіда. “Експертиза Венеціанської комісії не завадить з формального боку, але звертатися до Венеціанської комісії з експертизою кожного законопроекту справді не варто. Але судова реформа — дуже важливий для суспільства крок, помилки в якому можуть дуже дорого коштувати. Якщо думати про інтереси якісної реформи, звернутися до Венеціанської комісії необхідно. А якщо дбати винятково по те, аби підпорядкувати судову владу існуючим політичним структурам, що як мені здається, є метою багатьох політиків, тоді звертатися зовсім не потрібною. Бо Венеціанська комісія жодної допомоги в цьому не надасть”, — наголосив він.