Протягом цього тижня західна преса у своїх публікаціях про Україну традиційно висвітила політику Президента Януковича в контексті зближення Києва із Москвою та знову звернулася до фінансових проблем держави.
Найкатегоричнішим в оцінці політики Президента Віктора Януковича виявилося німецьке видання Rheinischer Merkur, яке наголосило, що Віктор Федорович проводить непомірно централізований, антиукраїнський режим.
"Новому Президенту не вдалося досягнути по-справжньому національного консенсусу у питаннях майбутнього політичного та економічного устрою держави, особливо після того, як була підписана угода про продовження перебування ЧФ у Севастополі в обмін на тридцятивідсоткову знижку на газ", — вказується у публікації.
Газета наголошує, що дана угода та її моментальна ратифікація у Верховній Раді викликала величезне невдоволення в Україні, де із часів помаранчевої революції встигло сформуватися громадянське суспільство із потужною політичною свідомістю, яке не боїться заявити про наміри української верхівки продати державу Росії.
"Студенти, службовці, інтелектуали, підприємці готуються до все активнішого опору спробам В.Януковича встановити в державі владу "сильної руки" та підлеститися до Москви. Заходу слід звернути увагу на їх старання та допомогти у разі необхідності", — наголошує видання.
Натомість австрійське видання Die Presse менш різке в оцінках В.Януковича та його політики. Воно наголошує, що українцям не слід хвилюватися через прискорене зближення Києва із Москвою.
Газета зазначає, що незважаючи на те, що між Україною та Росією відбувається форсоване зближення, багато хто вважає, що цей процес спричинений бажанням президента В.Януковича виграти час та вдало скористатися моментом для забезпечення усіляких вигод для держави. />
До того ж, відзначається у публікації, навіть якби В.Янукович хотів піддатися безпосередньому впливу Москви, навряд чи йому дозволили б це зробити його спонсори, які захищають власний бізнес.
"Звичайно, ніхто не залишається байдужим до того, як українська влада активно підписує різноманітні дещо сумнівні угоди із Москвою, однак, скоріше за все, найближчим часом така ситуація зміниться", — вказує видання. В шпальтах газети наводяться слова одного із високопоставлених чиновників із Києва, який порадив не хвилюватися через занадто прихильне відношення українського президента до Кремля, наголосивши, що через декілька років Віктор Федорович може стати справжнім націоналістом.
Те ж саме видання в іншій публікації вказує, що в той час, як по всьому світу політика взяла літню відпустку, новий український уряд демонструє гіперактивність.ипом "Speed kills" (у вільній трактовці "хто встиг, той і з’їв"), що означає, що влада фактично ставить народ перед фактом вже прийнятих рішень.
"Цього вівторка Віктор Янукович швиденько підписав закон про реформу в сфері правосуддя. В такому ж дусі до цього були підписані зміни до закону про регіональні вибори, згідно яких із політичної гонки виключаються ті партії і блоки, яким на момент виборів не виповнилося більше року. Всі ці блискавичні прийняття свідчать про прагнення українського Президента використовувати свої шанси миттєво та без зайвих дискусій", — наголошує газета. Однак на думку автора публікації, не зрозуміло, чи нова влада готова до рішучої боротьби із корупцією та до адміністративної реформи.
Видання зазначає, що гіперактивність, яку демонструє українська влада, підсилюється також тим фактом, що опозиція в країні на сьогоднішній день слабка як ніколи і не користується особливою підтримкою поміж населення.
Знову звертаючись до теми Росії видання The Moscow Times відмітило, що Кремль став проводити прагматичнішу політику по відношенню до своїх сусідів.
"Протягом минулого року Москва, яка протягом багатьох років вела себе достатньо різко, постійно влаштовуючи газові та молочні війни із Україною та Білоруссю відповідно та навіть вв’язуючись у справжній військовий конфлікт із Грузією, змінила свою поведінку по відношенню до сусідів. Тепер росіяни відмовляються від прямого втручання у внутрішні справи, зокрема України, в якій не так давно відбулися президентські вибори та Киргизії, де нещодавно відбулося повалення режиму Бакієва", — розповідає газета та додає, що на подив всіх Кремль також не користується фінансовою кризою у країнах Прибалтики та навряд чи прагне нової війни із Тбілісі.
Видання наголошує, що зміна зовнішньополітичного курсу Москви пояснюється тим, що довгий час до всіх вчинків росіян відносилися більш ніж підозріло, особливо, після того як у 2005-му році Президент Путін назвав розпад СРСР найвеличнішою геополітичною катастрофою. Цю заяву практично всі держави одразу ж розцінили, як неоімперіалістичну та таку, що несе загрозу для суверенітету сусіднім державам.
"Сьогодні Росія нарешті усвідомила, що такі різкі методи дипломатії не приносять багато користі, що змусило Кремль побудувати новий курс на основі прагматизму, концентрації на національних інтересах, необхідності модернізації та іноземних інвестиціях. Саме тому Заходу слід відновити якомога тіснішу співпрацю із Москвою", — вказує газета.
Водночас швейцарське видання Le Temps, висвітлюючи візит Патріарха Кирилла в Україну, відзначило, що він носить політичний характер.
"У черговому візиті до України Патріарха всія Русі немає нічого духовного. Він носить виключно політичний характер", — вказує газета, додаючи, що ні для кого не секрет, що Кирила вважають, в першу чергу, політиком та дипломатом, і лише потім патріархом.
Видання наголошує, що свідченням політичного характеру візиту Патріарха являються, зокрема, його постійні зустрічі із високопосадовцями, в тому числі із українським президентом Віктором Януковичем.
"Оскільки на сьогоднішній день відбувається політичне та економічне зближення Москви та Києва, цим намагається скористатися і церква, нав’язуючи Україні фактично Російську православну церкву. Однак, при всьому бажанні окремих осіб та партій здійснити таке зближення, навряд чи це їм вдасться, адже Україна не монолітна держава і в ній ніколи не буде існувати єдина державна церква", — наголошується у публікації.
Нарешті британська газета The Financial Times, аналізуючи фінансовий стан державної казни, зазначило, що Україна готується обирати між борговою залежністю від Москви та Заходу.
"Україна, яка все ще перебуває не в найкращому фінансовому стані, намагається покращити його за рахунок зовнішніх кредитів. Нещодавно вона отримала черговий кредит від МВФ у розмірі 15,5 млрд. доларів. Тепер український уряд активно роздумує над тим, які йому слід випустити держоблігації: номіновані в російських рублях, чи так звані євробонди", — розповідає газета.
Водночас у публікації наголошується, що на початку липня Україна скасувала заплановану емісію євробондів, та як не бажала платити більше ніж 8% по 10-річним облігаціям і одразу ж заговорила про можливий випуск рублевих облігацій.
"Хоча прем’єр Азаров стверджує, що варіант із випуском рублевих облігацій активно розглядається урядом, все ж такі заяви скоріше являються спробою тиску на ринок: безпрецедентна емісія таких облігацій займе величезну кількість часу, порівняно із євробондами та, до того ж, збільшить залежність Києва від Москви", — зазначає видання.