На території Запорізької області, поблизу с. Велика Знам’янка, серед безкраїх полів знаходиться, можливо, один із найвизначніших пам’ятників світової культури — скіфський курган “Солоха”. Знахідки із цього кургану є світовими шедеврами ювелірного мистецтва і становлять гордість державних колекцій України і Росії. Та не зважаючи на національний статус пам’ятки культури, ще в 1991 р. територію, на якій знаходиться курган “Солоха” і прилегле до нього курганне поле, було передано у приватну власність. І вже другий рік поспіль власник цієї землі не дотримується охоронних зобов’язань і застосовуючи орну техніку — сіє на полі горох. На жаль, ні місцева влада, ані археологи і науковці не можуть спинити це аграрне свавілля. Звістка про руйнування кургану поширилася далеко за межі України: своє обурення висловили науковці Франції, Швейцарії, Данії, Росії, США.
Що приховує знам’янська земля?
Курган Солоха являє собою насип заввишки 18 м, поряд із яким розкидані 73 невеликих до 3,5 м, курганів — так званий «почт». Разом вони становлять одне з найдавніших святилищ на території східної Європи. У V ст. до н.е. на цій території була столиця скіфської держави. Давньогрецький історик Геродот, який залишив описи Скіфії, розповідав, що тут мешкали “царські скіфи”, які ховали своїх царів в області Геррос (на території сучасної Запорізької області). Тож дослідники схиляються до думки, що солошське поле, власне, і є цим погребальним комплексом скіфських царів.
Як розповів кандидат історичних наук Андрій Ганжа, скіфських царів ховали із неймовірною величчю, мабуть, порівняною із величчю єгипетських фараонів. Тому, за його словами, не так багато царських не пограбованих поховань залишилося до нашого часу. І на його переконання, окрім вже знайдених в кургані золотих прикрас, що зберігаються в Ермітажі, Музеї коштовностей і Зброярній палаті України, в надрах Солохи ще залишається багато коштовних речей. Адже археолог Веселовський, який відкрив курган у 1912-1913 рр., лише почав його розкопки.
“За тими, матеріалами, які було знайдено на початку ХХ ст., там була похована неймовірно велика кількість людей: як і в будь-якому скіфському кургані, зазвичай, ховали одну людину в центрі, а потім — нових і нових. Це було почесно бути похованим поряд із царем. І ховали теж не бідних. Тож золота там має бути дуже багато”, — переконаний історик.
Однак оранка, яка здійснюється зараз на солошській землі, загрожують подальшому існуванню пам’ятки скіфської культури, адже старовинні могили не можуть витримати ваги сучасного трактора. На свіжозораному полі цього року археологи знайшли шматки старовинних посудин із свіжими слідами розламів. Не важко уявити, що значать для фахівців такі знахідки
А міг би бути туристичний центр
За словами заступника директора Російського центру науки і культури Людмили Чижової, навіть досвідченні археологи були вражені, побачивши велич кургану Солоха. Крім того, це дуже популярне місце відвідування серед місцевих жителів, хоча дістатися туди можна лише розбитою дорогою. /> На думку науковців, цю територію доцільніше було б перетворити на туристичний центр — це було б і набагато вигідніше, аніж вирощувати горох на кам’янистому грунті.
Однак, на превеликий жаль, на заваді цьому стоїть не стільки традиційний “брак грошей”, а беззаконня, через яке національний пам’ятник України має приватного власника. Керівництво району неодноразово пропонувало йому, Володимиру Тарасову, в обмін на цю територію подібний шмат землі, але він ці пропозиції ігнорує. За словами Людмили Чижової, ситуація ускладнюється тим, що Тарасов претендує на посаду голови райдержадміністрації. Тож сподіваються наші науковці лише на допомогу закордонних колег. “Якщо так буде продовжуватись, бучу ми піднімемо не тут, а там (на Заході — ред.)… І бучу ми піднімемо!” — заявив А.Ганжа.