Колишня житниця Європи, яка цього року отримала рекордний врожай зернових, може лишитися без хліба. Такої думки дотримуються представники хлібопекарських асоціацій, мотивуючи все тим, що криза настала не тільки у важкій промисловості і грошей у виробників лишається все менше.
За словами голови Української аграрної конфедерації Леоніда Козаченка, криза в хлібопекарській галузі пов`язана з усім зрозумілими чинниками. Це зменшення попиту на продукти харчування, а з іншого боку — збільшення собівартості продукції за рахунок збільшення вартості кредитних ресурсів. Значні проблеми, за словами голови аграрної конфедерації, пов`язані з тим, що велика кількість суб`єктів господарювання взяла кредити в іноземній валюті, і тепер для їх повернення треба мати вдвічі більше грошових надходжень, ніж в минулому році. Істотні труднощі виникли з подорожчанням енергоносіїв, в першу чергу газу. «Це було відчутним ударом по виробниках продукції, коли ціни на газ були підвищені із запізненням на місяць. Тобто, місяць підприємства пропрацювали, і спочатку в собівартість була закладена одна ціна газу, а потім вона підвищилась майже вдвічі. Звичайно, продукція, яка впродовж цілого місяця продавалась, була в половині випадків або збитковою, або мала нульову рентабельність. Далі тримати такі ціни і бути в стані збитку для більшості суб`єктів господарювання не є можливим», — прокоментував ситуацію Леонід Козаченко.
Його твердження підтримує президент Всеукраїнської асоціації пекарів Володимир Слабовський. На його думку, жодна галузь української промисловості не відчувала такого тиску, як хлібопекарська. Цей тиск став відчутним протягом останніх 5-7 років, проте теперішнє становище здається по-справжньому загрозливим. Ще б пак, адже підприємства, які опинилися на межі банкрутства, можуть зупиниться будь-якої миті. У результаті більша частина країни залишиться без «стратегічного» продукту. «Коли виникає проблема в якійсь галузі, на вулицях можна побачити лише представників цієї галузі. Проте, якщо є серйозна проблема в хлібопекарській галузі, ми про це дізнаємось вже вранці. Якщо раптом перестануть працювати хлібзаводи, всі відчують це в той же день», — наголосив Володимир Слабовський.
Конкретні дані щодо хлібопечення в Україні навів заступник міністра аграрної політики України Іван Демчак. Передусім, Мінагрополітики відзначає, що за часи незалежності обсяги державного хлібопечення зменшились ледь не в 4 рази. За словами Івана Демчака, у 1990 році в Україні випікалось 6,7 млн. тонн хліба, тобто, приблизно 128 кг. на душу населення. І навіть за умови, що частина хліба йшла на корм тваринам, та все одно на душу населення припадало понад 100 кг. хліба. Потужності, які були створені до 1991 року, працювали досить успішно. Зараз, враховуючи те, що частина хліба випікається в приватному секторі, державне хлібопечення різко скоротилось. «Минулого року було спечено 1 млн. 903 тис. тонн хліба, тоді як в 2000 році – 2 млн. 460 тис.», — відзначив Іван Демчак.
Окрім того, Мінагрополітики повідомляє, що близько половини українських пекарень є збитковими. Станом на листопад 2008 року в Україні працювало 283 хлібопідприємства, при цьому за минулий рік 106 підприємств мають 121 млн. грн. збитків. Ще 177 підприємств мають сумарний прибуток 91 млн. грн. Тобто, підприємство, яке працює в позитивній рентабельності, отримує до 500 тис. грн. прибутку на рік. «Якщо на підприємстві працює 400-500 рсіб, вони отримують досить мізерні прибутки». — наголосив Іван Демчак.Загалом, за його словами, хлібопекарська галузь має близько 25 млн. грн. збитків.
За словами хлібопекарів, продавати хліб за теперішньою ціною — це дійсно збиткова справа. Внаслідок того, що Україна отримала непоганий врожай зернових, ціни на борошно дещо знизились. Проте, в собівартості хліба сировина складає лише 6%. Решта залежить від таких факторів, як ціна на енергоносії та відсоткова ставка за кредити. А ці показники, разом із курсом долара, впродовж року помітно зросли. «За цілий рік ціни на хліб зросли в середньому на 20-31%. Інфляція на продукти харчування складає 103%, в тому числі хліб – 100,3%. Тому зростання вартості хліба було незначним. Це при тому, що індекс цін на паливо – 110%, не говорячи про курс валют», — наголосив Іван Демчак.
Потрібно зауважити, що держава вже почала займатися порятунком пекарів. Представники хлібопекарських асоціацій провели страйк 24 грудня, а потім провели спільну нараду у Прем’єр-міністра. Внаслідок цього в аграрному комітеті парламенту були визначені параметри хлібопечення, які мають розглядатись найближчим часом Верховною Радою. Окрім того, 17 лютого в першому читанні був прийнятий закон про антикризові явища в пекарській галузі. Згідно з цим документом, передбачається надання хлібопекарям надзвичайних преференцій у вигляді продовження термінів кредитів і реструктуризації боргу по валютних кредитах за курсом долара, який діяв на момент укладання угод. Окрім того, 84 млн. грн. збитків пекарям компенсувала держава, ще 400 млн. грн. взяли виробники.
Проте, таких заходів для повного порятунку галузі замало. Тому представники профільних асоціацій висунули свої пропозиції щодо покращення роботи хлібопекарів. Так, голова Всеукраїнської профспілки працівників харчової й переробної промисловості і суміжних галузей Анатолій Тельних зазначив, що треба терміново укласти тристоронню угоду між представниками уряду, підприємцями та профспілками. Уряд зможе надавати енергоносії та зерно, підприємці будуть стежити за виконанням роботи, а профспілки контролюватимуть працівників.
Окрім того, генеральний директор «Укрзернопром Агро» Євген Ленг зауважив, що має 3 основні пропозиції. На його думку, потрібно перевести валютні кредити для хлібопекарів в гривню по курсу 5,05 грн за долар. Також потрібно виділити товарний кредит борошном та зерном і врегулювати діяльність місцевих органів самоврядування.
У свою чергу, заступник міністра аграрної політики Іван Демчак переконаний, що наріжним каменем хлібної проблеми є питання з соціальним хлібом. На його думку, потрібно не встановлювати ПДВ лише на певні сорти хліба, а просто збільшити виплати малозабезпеченим. «Потрібно виділити додатково по 20-30 грн. малозабезпеченим щомісяця, і тоді не треба буде вирішувати питання з ПДВ», — переконаний він.
Проте, не можна не відзначити, що рятувати пекарів готовий далеко не кожен. Зокрема, Асоціація українських банків радить Верховній Раді відмовитися від надання кредитних преференцій хлібопекарській галузі. На думку Асоціації, такий крок призведе до прискорення інфляції та розбазарювання валютних резервів Національного банку. Більше того, закон про першочергові заходи щодо захисту від кризи хлібопекарської галузі Асоціація вважає лобіюванням чиїхось особистих інтересів. Тому громадянам лишається сподіватися, що керівництво держави зможе ухвалити необхідні рішення та не залишить українців без хліба на столі.