Проблема фінансів цього року є чи основною причною головного болю українського уряду. А тим паче сьогодні, коли гроші потрібні і для розрахунків за російський газ, і для реалізації закону про підвищення соціальних стандартів, і для виконання спонтанної ініціативи Президента збільшити фінансування української армії. />
До всього того існує ще й держвний борг, який потрібно обслуговувати й повертати. Якщо перші два квартали 2009 року зниження держборгу не викликало запитань у більшості економістів, сьогодні вони ставляться до цього з обережністю. Станом за 30 вересня поточного року, за інформацією Міністерства фінансів, сукупний державний борг України порівняно з початком року збільшився на 41,9% — до $34,91 млрд. Однак віра у те, що Міжнародний валютний фонд надасть фінансову допомогу, затьмарювала цю цифру.
Сьогодні ж надія на закордонні джерела якщо і не вмерла, то відійшла на другий план. Без чергового траншу кредиту від Міжнародного валютного фонду спеціалісти оцінюють становище країни як близьке до критичного. Та й перші особи країни поводяться неоднозначно — Прем’єр-міністр оптимістично заявляє, що уряд до кінця року поверне 1,5 млрд. доларів зовнішніх запозичень і при цьому стверджує, що сукупний державний борг України у 2009 році зросте до 44,5% ВВП. Екс-заступник голови Національного банку України Сергій Яременко переконаний, що ситуація нагадує змію, яка поїдає свій хвіст. Основний удар при відсутності чергового траншу МВФ приймуть банківська та валютна система. За оцінками все того ж МВФ, державний борг України до кінця року зростатиме, повернувшись до рівня 2002 року.
Водночас вітчизняні фінансові експерти вважають, що найбільшою небезпекою для України до кінця поточного року є внутрішні борги. Член Української спілки фінансових аналітиків Леонід Карпенко зазначив: «зовнішній борг — достатньо невеликий, тому великих проблем тут не буде. Україна навряд чи зможе розплатитися за своїми внутрішніми боргами». При цьому Президент Віктор Ющенко подав до парламенту проект змін до цьогорічного бюджету, який, за словами гаранта, дає відповіді на запитання про джерела фінансування підписаного ним закону про підвищення соціальних стандартів. Президент пропонує фінансувати підвищені соцвиплати за рахунок коштів внутрішнього державного боргу.
Але ні уряд, ні Президент, ні Комітет з питань бюджету не можуть дійти згоди у питанні, скільки ж саме потрібно коштів для підвищення пенсій і зарплат бюджетникам. ксЕперт з економічних питань Центру «CASE-Україна» Ольга Кравець каже, що дані цих відомств занадто різняться, аби чітко відповісти на це запитання. “Щодо закону про підвищення соціальних стандартів — там немає конкретної цифри, до якого дефіциту бюджету прозведе прийняття цього закону. За підрахунками Секретаріату Президента додатково буде потрібно виплатити ще 20 млрд. грн., за розрахунками Кабінету міністрів — це 80 млрд. грн., за розрахунками Комітету з питань бюджету — це близько 40 млрд. грн. Тому говорити про те, яким чином і чи є ресурси, досить важко”.
Якщо уряд поступиться Президенту і почне виплати за новим законом, Україна може відчути наслідки цього вже у другому кварталі 2010 року, коли необхідність сплати внутрішніх і зовнішніх запозичень постане одночасно. За словами економіста Міжнародного центру перспективних досліджень Олександра Жолудя, грошей треба буде багато, проте відомо, де їх брати. “Наступного року у нас можуть бути проблеми, особливо у другому кварталі 2010 року, бо на другий квартал приходяться певні суттєві виплати. Тимчасово це може вплинути на послаблення гривні і зростання попиту на іноземну валюту для виплати цих боргів”. У будь-якому разі, за його словами, уряд не зможе заплатити всі кошти. Натомість відбудеться переоформлення кредитів і виплата боргів розтягнеться на наступні роки.