Офіційна статистика надає першу несміливу надію на одужання української економіки. За даними Держкомстату у травні 2010 року, порівняно з квітнем, в Україні спостерігалася дефляція, що становила 0,6%. Рівень інфляції з початку року склав 3,7%. Однак фахівці стверджують, що дефляційні процеси можуть свідчити про наявність деяких прихованих проблем і у будь-якому разі не є досягненням кількох останніх місяців.
До травневої дефляції діючий уряд ніякого відношення не має — стверджує член парламентського комітету з питань економічної політики, народний депутат від блоку “Наша Україна — Народна самооборона” Олександр Бондар. Насамперед тому, що інфляція чи дефляція завжди має часовий “лаг” і як би уряд не намагався щось зробити, ще не встигла б відреагувати економіка. “Це, скоріше, наслідки діяльності попереднього уряду. Друге – сезонний вплив однозначний, тому що завжди перед відпустками люди скидають долари і це впливає на рівень інфляції. І зараз ще європейська валюта падає, долар теж, порівняно з гривнею. На додачу, стримуються певні виплати, маю на увазі повернення ПДВ, і таке інше. Тому все це у комплексі дає рівень дефляції”.
Натомість, його колега по Комітету з питань економічної політики Верховної Ради, представник фракції Партії регіонів Олексій Плотніков вбачає у проявах дефляції ознаки того, що українська економіка почала нарешті спинатися на ноги. “Тут є кілька свідчень. У першу чергу, це свідчить про те, що у країні є певна стабільність. Тобто, закінчилися вибори, сформований уряд, сформований Кабінет міністрів, працює Президент і коаліція у Верховній Раді. Такого плану політичні чинники свідчать про те, що тут не має якихось підстав для того, щоб економіка не зростала. Далі, це і прийняття бюджету, і початок економічної роботи Кабінету міністрів”.
На думку Олексія Плотнікова, додатковим стабілізуючим чинником є вичерпання можливостей безкінечного руху інфляційної “гойдалки”. “Відбувається певна зупинка зростання цін. Якщо подивитись на показники економічного зростання і у травні, і у першому кварталі, то можна говорити про магістральний шлях одужання національної економіки”, — наголосив народний депутат.
Разом із тим, обидва народні обранці одностайні у думці, що осінь поточного року виявить наявні й приховані тенденції розвитку або занепаду економіки. За словами Олександра Бондаря, ринок неодмінно відреагує на двадцятимільярдне запозичення, яке зробив уряд через внутрішні державні позики — тобто, фактичне друкування грошей Нацбанком – і буде зовсім інша ситуація. “5 мільярдів Нацбанк передав до бюджету, ще 15 мільярдів випущено через викуп облігацій внутрішньої державної позики. Дефіцит бюджету поки що покривається тільки внутрішніми запозиченнями, що рано чи пізно спричинить тиск на ринок і призведе до інфляції”, — прогнозує він. Представник фракції Партії регіонів Олексій Плотніков вірить у більш позитивний сценарій. “Я не бачу якихось причин для того, щоб восени була інфляція чи чергова хвиля кризи, і взагалі вважаю, що не буде цієї чергової хвилі”, — переконаний він.
Саме по собі явище дефляції для економіки, що перебуває у фазі пригнічення, є непересічним і неоднозначним явищем — переконаний заступник директора Інституту світової економіки Валерій Новицький. Непересічним тому, що дефляції немає і не може бути у жодній країні, котра знаходиться у кризовому стані. Водночас, для розвитку економіці потрібні гроші, має відбуватися їх природний обіг, мають працювати кредити.. “Я б не сказав, що дефляція – це явище на користь будь-якій економічній системі, яка знаходиться у стані структурної кризи. Але це явище не є поганим не саме по собі, воно постфактум навіть задовольняє, тому що немає інфляції, гроші не знецінюються. Але це означає те, що не було створено додаткових грошових вливань у економіку, яка їх потребує”. Експерт вважає, що заміна дефляції на інфляцію восени суттєво нічого не змінить для української економіки у часовій перспективі. Гірше, якщо Україна не буде мати програмно-цільових підходів розвитку, не буде розвивати пріоритетні високі технології.