Новости Экономика банкнарушение

В банку «Надра» не вважають оприлюднення списків боржників порушенням банківської таємниці

base article image

В банку «Надра» вважають оприлюднення списків боржників не порушенням банківської таємниці, а виключно добрими намірами та виконанням доручень президента.

Після того, як минулої середи президент Віктор Ющенко провів зустріч з недобросовісними позичальниками проблемного банку «Надра», а Генеральна прокуратура оголосила колишнього голову правління банку Ігоря Гиленка в розшук, історія з проблемною фінустановою отримала друге дихання.

«Надра Банк», який розмістив в п'ятницю на своєму сайті графік зустрічей робочих груп з недобросовісними позичальниками на поточний тиждень звинуватили в порушенні закону про банківську таємницю, а корпоративний сайт поставив рекорд по відвідуваності за всю історію свого існування — 1,5 млн. заходів.

Впродовж п'яти днів — з 9 по 14 жовтня — у банку планували провести переговори з недобросовісними позичальниками — фізичними особами, спільна заборгованість яких складає 1,5 млрд. грн., представниками малого і середнього бізнесу, сума заборгованості яких складає 658 млн. грн. і клієнтами корпоративного бізнесу, заборгованість яких складає 6,4 млрд. грн.

За офіційною заявою тимчасової адміністрації «Надра Банка», розміщення на сайті графіка зустрічей представників робочих груп з позичальниками і списку осіб, яким необхідно звернутися в банк для досягнення компромісу по погашенню простроченої заборгованості «обумовлено необхідністю виконання своїх зобов'язань перед вкладниками» й «не суперечить ст. 60 («Банківська таємниця») Закону «Про банки та банківську діяльність».

Крім того, НБУ в своєму листі встановив вимогу про розміщення в строк — до 22 жовтня 2009 г. — як на офіційному сайті банку так в засобах масової інформації відомостей про позичальників, що не врегулювали з тимчасовою адміністрацією питання про погашення заборгованості.

На думку старшого юриста фірми «Magisters» Оксани Ільченко, оскільки банк дійсно не обнародував достатньої інформації для повної ідентифікації клієнта-фізособи (паспортні дані, адреса і ін.), клієнтові, що вважає себе постраждалим, буде важко довести, що банківська таємниця дійсно була розкрита і що були порушені саме його законні права.

Проте, на думку Ільченко, спроби залучити посадових осіб банку до кримінальної або адміністративної відповідальності, ініціювати вживання регулювальником заходів дії або стягнення компенсації за заподіяну шкоду особливо в умовах мораторію, що діє, на задоволення вимог кредиторів банку, для більшості обнародуваних позичальників неефективні з точки зору необхідних витрат на ці заходи.

«Думаю, що це саме той випадок, коли юрист, насамперед, порекомендує позичальникові припинити своє порушення кредитного договору з метою припинення можливого порушення своїх прав банком», — відзначила Ільченко.

За матеріалами: «Экономические Известия».

 

Загрузка...

Оставайтесь в курсе событий.
Подписывайтесь на нас в социальных сетях.