Новости Экономика секонд-хенддержкомпідприємництво

Одяг з померлих та важкохворих приносить в бюджет України щорічно 400 млн гривень, - Держкомпідприємництво

base article image

Держкомпідприємництво попереджає українців про небезпечність речей в магазинах секонд-хенд.

Про це йдеться в повідомленні Державного комітету з питань регуляторної політики та підприємництва, який вирішив навести українській спільноті 6 фактів “небезпечності” секонд-хенду.
   
Першим аргументом проти “потриманого” одягу Держкомпідприємництво називає дезінфекцію одягу небезпечною для здоров’я людей, оскільки вона проводиться формальдегідом. “Дезінфекцію секонд-хенду повинні проводити за допомогою хімічних речовин, зокрема формальдегіду. Формальдегід токсичний, він негативно впливає на генетичний матеріал, репродуктивні органи, дихальні шляхи, очі, шкірний покрив. Сильний вплив здійснює на центральну нервову систему. Формальдегід занесений до списку канцерогенних речовин. Основним шляхом потрапляння формальдегіду в організм є інгаляційний (т.б. через вдихання)”, - попередили у відомстві.

Пароформаліновій дезінфекції у камерах піддають шкіряний та хутряний одяг, одяг зі шкіряною підкладкою, шкіряне та гумове взуття, бавовняні та шерстяні вироби, оброблені хутром, вироби з хімічних волокон та інші предмети одягу. Водночас за даними дослідження, проведеного Інститутом мікробіології та вірусології й Інститутом екогігієни і токсикології, дезінфекція зменшує кількість мікроорганізмів до прийнятного рівня, але повністю може їх і не знищити.

Як другий фактор не на користь секонд-хенду чиновники наводять статистику імпорту цих речей. В 2008 році в Україну було завезено понад 91 млн. кг секонд-хенду на суму 58,4 млн. дол. США.

“Це означає, що на кожного українця було завезено майже по 2 кілограми «ношеного» одягу. Дана тенденція зберігається і нині. За 6 місяців 2010 року вже завезено 39,6 млн. кг таких товарів на суму 39,3 млн. дол”, - зазначили в прес-службі.

Окрім того, в Держкомпідприємництві наголосили, що 30% секонд-хенду ввозиться як гуманітарна допомога, за яку не сплачується мито. Адже вживаний одяг збирається за кордоном у пунктах прийому при церквах, в тому числі там приймають речі після померлих та важкохворих. Попри те, що в комерційних цілях такі товари використовувати не можна, в Україні вони масово продаються у магазинах та на ринках. Присутність значних обсягів товарів групи секонд-хенд на території країни може становити загрозу для життя і здоров’я населення через ризик ввезення збудників небезпечних інфекцій.  

Ще одним аргументом є нерівні цінові умови з вітчизняними виробниками. У структурі секонд-хенду значну частку посідає новий стоковий одяг, а також продукція відомих світових брендів. Оскільки при ввезенні подібних товарів в Україну не сплачується мито, їхня ціна часто виявляється нижчою за продукцію вітчизняного легпрому, що створює нерівні умови на внутрішньому ринку. “Таким чином національний товаровиробник витісняється з вітчизняного внутрішнього ринку імпортними товарами, здебільшого завезеними контрабандно”, - сказано в повідомленні.

Частка імпорту на ринку країни, за даними Української асоціації підприємств легкої промисловості, зросла до 80-90%. При реальній ємності ринку у 40-50 млрд. грн. вітчизняні товари, за підрахунками асоціації, охоплюють лише 6,6 млрд. грн., тобто ринок України практично повністю «тінізований». В результаті втрати державного бюджету від несплати ПДВ, податку на прибуток, ввізного мита, відрахувань із заробітної плати у Фонди соціального страхування складають щонайменше 9 млрд. грн. щороку.

За 2009 рік ввезено секонд-хенду на 57 млн. дол. та сплачено до бюджету мита 24, 168 млн. грн. (ставка мита - 5,3%). За запевненнями представників секонд-хенду, вони сплачують до держбюджету 400 млн. грн. щороку.

Для порівняння, сьогодні легка промисловість Туреччини приносить країні щороку понад 5 мільярдів доларів.

Останнім фактором, на думку працівників Держкомпідприємництва, Україна повинна захищати свій внутрішній ринок, а не потурати збільшенню обсягів імпортованого секонд-хенду та наповненню гаманців підприємців, що займаються контрабандою. Поштовхом для нового витку розвитку вітчизняної легкої промисловості стане комплекс заходів, запропонований урядом, включно із запровадженням на 10 років нульової ставки податку на прибуток. Розбудова галузі дозволить створити в країні нові високооплачувані робочі місця, зокрема для жінок, та збільшити надходження до бюджету.  

 

Оставайтесь в курсе событий.
Подписывайтесь на нас в социальных сетях.