Блоги Общество украинскийязыкязыковойзаконмужчиныжеланияфейсбук

Об украиноязычном контенте, мужчинах, их желаниях и иллюзиях

Когда у журналиста есть несколько свободных минут, доступ в инет, фейсбук и ноутбук, это очень удобный момент написать в комментариях дружественных сообществ какие-нибудь гадости.  Гадости нужны, чтобы собирать лайки: народ на такое падок, как мухи, которые летят на мед.

То есть, если, допустим, я напишу в комментариях одному из спикеров, который неоднократно меня выручал, комплимент, хорошее пожелание, просто добрые слова, то лайков они не соберут.

Поэтому я ищу скандальные темы и начинаю писать в комментариях что-то из серии «автор поста – криворукий, толком объяснить не может», или «фоточка ужасная, беее». И в разгаре этого занятия вдруг попадается мне на глаза пост о том, что вот, мол, есть такие девушки, которые уходят за молоком, гуляют где-то несколько часов, возвращаются счастливые и без молока. А это, оказывается, сильно злит пользователей Сети мужского пола: вернулась домой счастливая, счастливой стала без его участия, это раз, и забыла купить молока, два.

Пока я читаю их гневные комментарии, в поле моего зрения попадает новость о том, что Верховная Рада в октябре 2018 года приняла в первом чтении законопроект 5670-д о функционировании украинского языка как государственного. Документ подразумевает, что если его примут во втором чтении, русскоязычным СМИ в Украине придется резко переходить на украинский язык.

Я почти не сомневаюсь, что примут и во втором чтении.

Отже, треба звикати до рідної мови і в блогах також. Бо після буде запізно, і мені про це повідомлять співробітники ЕсБеУ.

Втім, я не перший рік працюю з контентом, тому ЕсБеУ для мене не така страшна, якими, мабуть, вони насправді є. Бо які можуть бути претензії до журналіста, який пише рідною, правильною, літературною мовою?

Так, от, читаю я думки чоловіків у Фейсбуці щодо того, що, мовляв, дівчата бувають дуже дивними і замріяними... аж раптом бачу комєнт, від якого трохи не впала зі стільця. Спочатку один користувач Мережі, потім інший пишуть: от якби знайти адекватну дівчину-жінку, яка не буває замріяною та не забуває принести додому молоко. А ще краще зустріти жінку-воїна, бо цей типаж то просто велика чоловіча мрія!

Боже, думаю, як сильно хтось хоче триматися за свої кайдани, - і пишу уточнююче запитання: «Тобто ви мрієте про сильну жінку, яка на кшалт Кєнтавра – корисна як господиня в домі та як скотина в хазяйстві?». І додаю: «Мій характер зараз в тренді», натякаючи, що ці чоловічі скарги коментую я, сильна жінка з упертим цілеспрямованим характером.

Логічно було б очікувати, що ті чоловіки, які тільки-но просили вищі сили, аби послали вони їм сильну жінку, мали б просто ломанутися до мене у месенджер знайомитися. Але вийшло навпаки: ніхто нікуди не ломанувся, ба більше – тему взагалі перестали коментувати.

Тю. От тепер спробуйте мені довести, що наші чоловіки не дивакуваті.  А якщо вони вважають, що цілком нормально просити відкрито, у відкритих фейсбучних комєнтах вищі сили послати їм сильну жінку-воїна, а потім банально морозитися від цієї жінки, то чим вони відрізняються від нас, представниць слабкої статі, які пишуть у Фейсбуці час від часу щось дуже рожеве, мрійливе та романтичне? Ми теж часом мріємо та пишемо про це всюди, де дозволяють. У підлітковому віці це були огорожі, зараз є Фейсбук. Втім, як правило, хай там що жінки виписують у своїх блогах, віршах, поемах, постах, в реальному житті ми поводимося інакше. Бо ж у Фейсбуці має бути гарна картинка, а життя є життя.

А теперь скажите мне, дорогие читатели, многие ли из вас, привыкшие к моим  русскоязычным текстам, прочитали этот, украиноязычный текст? Думаю, процентов 20.

Так вот, если русскоязычные СМИ в Украине резко станут украиноязычными, они потеряют своих читателей. Или, как минимум, те перестанут читать статьи с критикой власти. Таким образом, внедряя обязательный украинский язык для средств массовой информации, украинский парламент вводит своеобразную форму цензуры для читателей русскоязычных СМИ. Эта цензура будет проявляться в том, что люди перестанут замечать важные материалы, которые содержат конструктивную критику власти.

Да, нам закроют рот. А вы, наши читатели, останетесь фактически без оппозиционных изданий, потому что на украинском языке вам будет тяжело их читать.

Что скажете?

Загрузка...

Оставайтесь в курсе событий.
Подписывайтесь на нас в социальных сетях.