Новости Экономика мвф украина

Подальше співробітництво України із МВФ має сумнівний характер

base article image

Україна прострочила зобов'язання з МВФ, урядовці сподіваються домовитися з Міжнародним кредитором.

Про це пише український тижневик.

Уперше наявність прострочених зобов’язань перед МВФ віце-прем'єр-міністр Сергій Тігіпко визнав ще 26 січня, заявивши, що „ми неготові (до продовження співробітництва з МВФ), поки не прийняли всіх необхідних рішень“. Повторна констатація прострочення пролунала з вуст віце-прем’єра через кілька днів: „Якщо подивитися по програмі МВФ, то ми ці терміни пропустили“. Але при цьому чиновник був налаштований дуже оптимістично: „Я вважаю, що з МВФ ми зможемо домовитися“.

У своєму щотижневому огляді аналітики „Райффайзен Банку Аваль“ навели перелік найпомітніших перешкод для успішного завершення нинішньої місії фонду. „Зокрема, показник грошової бази незначно перевищив рівень, закладений у програмі (утім, це був лише індикативний критерій, невиконання якого не є серйозним порушенням угоди), — стверджується в звіті. — Крім того, не до кінця зрозуміло, чи змогла Україна вкластися в показник загального фіскального дефіциту, передбаченого угодою з МВФ (6,5% ВВП). Адже ситуація в „Нафтогазі“, судячи з усього, залишається досить важкою, тому не виключено, що фінансовий дефіцит компанії набагато перевищив прогнозний показник у 1% ВВП“.

Оцінювати фінансові показники „Нафтогазу“ за минулий рік дуже важко через цілковиту інформаційну закритість відомства. Мало не єдиний оприлюднений показник — дані про вартість закупівель блакитного палива, які не становлять у відриві від інших індикаторів жодної практичної цінності.

Також Україна не виконала ще одного індикативного“, але вкрай показового критерію — зобов’язання автоматизувати відшкодування ПДВ, зводячи до нуля накопичення заборгованості за найбільш корупційним податком. Пояснення причин своєї неспроможності у чиновників Мінфіну і ДПАУ, звісно ж, є, та головне з них — наявність великих обсягів фіктивних заявок. За даними обізнаних джерел DT.UA, навіть після зростання торік ставок за послуги конвертаторів (з 7—8 до 12—15%), обсяги тіньових операцій торік становили 450—500 млрд. грн. Нинішнього року потенційний оборот відмивально-конвертаційної системи, ймовірно, перевищить 800 млрд. грн. „Кришується“ ця система, природно, в найвищих владних кабінетах, і перерозподіл грошових потоків у потрібному напрямку вже відбувся.

Ще один камінь спотикання, як справедливо зазначають аналітики „Райффайзену“, — ситуація з проблемними банками. „НБУ та уряд мають намір і надалі надавати фінансову підтримку рекапіталізованим банкам (на даний момент планують додаткові ін’єкції капіталу на суму 12,5 млрд. грн., і це не враховуючи банку „Надра“), — зазначається в аналітичному звіті.— Водночас МВФ і Світовий банк критично налаштовані в цьому питанні та кажуть про те, що, можливо, найбільш оптимальним виходом із поточної ситуації є ліквідація цих інститутів (оскільки перспективи їхнього повернення до нормальної ринкової діяльності та подальшої приватизації виглядають досить туманними)“.

За матеріалами: Дзеркало тижня

Загрузка...

Оставайтесь в курсе событий.
Подписывайтесь на нас в социальных сетях.