Ніколи "математика" світового впливу та порядку не була такою складною та незрозумілою як зараз, — наголошується у статті, яку опублікувала газета “Тhe Guardian”. "Ми постійно тільки й чуємо про різноманітні світові форуми як велика вісімка, велика п’ятірка, велика двадцятка, велика трійка і тепер велика 14-ка (себто, “велика вісімка” плюс “велика п’ятірка” та Єгипет)"- зазначається в матеріалі. Ще у 2005 році колишній генсек ООН Кофі Анан спробував підлаштувати структуру різноманітних інституцій до вимог нової світової реальності. На жаль, йому це не вдалося, адже індустріалізована північ не готова була визнати вагомість економік, що розвиваються, та грамотно встановити баланс сил між північчю та півднем, сходом та заходом.

"Чи зміниться щось зараз?- запитує газета. -"Чи дасть нинішня світова економічна криза, відповідальність за яку лежить на США, поштовх до виникнення нового балансу сил у світі і реформування мультилатеральних інституцій?" Відповідаючи на це запитання, видання робить висновок, що ще рано сподіватися на те, що у світі виникне повністю нова розстановка сил. "Водночас вже стає зрозумілим, що ребаланс сил між півднем та північчю має розпочатися із щирого визнання Брюселем власної неконкурентноспроможності у мультилатеральній системі інституцій. Здається, що Європи так багато, але водночас так мало. Таке відчуття виникає, перш за все, через велику кількість європейських держав, які беруть участь у світових топ-форумах, постійно висловлюючи протилежні позиції. Водночас, за таким показником, як вагомість та впливовість, європейські держави програють, зокрема, свому американському союзнику через власну нездатність об”єднатися"- зазначає газета.

На початку 1980-х, колишній міністр закордонних справ Франції, Жан Франсуа-Понсе запропонував Франції та Великобританії обміняти свої крісла у Раді безпеки ООН заради спільного представництва ЄС. У такому разі, наголошується у публікації, Німеччина не намагалися б утримати своє місце у Раді безпеки, а Італія б не відчувала себе у програші. Водночас європейська національна ідентичність тільки б посилилася. Тим не менше ні Лондон, ні Париж непобажали пожертвувати своїм ядерним та міжнародним статусом. Не готові вони це зробити в ім’я союзу і зараз. "Попри всі неузгодженості у середині ЄС, йому слід визнати абсурдність присутності Італії у форумі “великої вісімки” і відсутність там офіційного членства Китаю, Індії та Бразилії. Частково через цю аномалію Європі не вистачає легітимності та голосу на міжнародній арені"- вважає “Тhe Guardian”.

Газета відзначає, що кожен європеець має визнати, що США суттєво виграє у ЄС у визначенні міжнародної політики і винуваті в цьому, перш за все, саме європейці. "ЄС як не вистачало, так і не вистачає харизматичного, активного та готового відстоювати інтереси союзу лідера,- зазначається у статті. — Очевидно, що американці обрали Обаму через його сяючу харизматичність. Як може Барозу (голова Європейської комісії) сподіватися бути рівним із ним, якщо він повна йому протилежність? Звичайно, Жозе-Мануель Барозу знову обійме посаду, коли його обере Європейський парламент, але це не наділить його харизматичністю та міжнародною повагою. Тим не менше, схоже, що європейців влаштовує така кандидатура і вони не хочуть це навіть обговорювати".

Видання також припускає, що ЄС сплачує високу ціну за присутність у своїй політичній системі бюрократичної анонімності її лідерів. "Відчуження та байдужість громадян до політичних процесів у ЄС було нещодавно продемонстровано на виборах до Європарламенту, явка на які виявилася рекордно низькою. У результаті- єдність у Європі починає зникати і це спричиняє падіння її авторитету на міжнародній арені. "- пише газета. Підсумовуючи, вона наголошує, що єдине, що допоможе Європі відновити міжнародний авторитет, гордість та колективну надію — це негайне об’єднання і обрання лідера, який потужно висловлюватиме єдину європейську позицію.

Підг. Л.Дубенко.

Київ	Одеса	Харків
вологість: тиск: вітер:	вологість: тиск: вітер:	вологість: тиск: вітер:

# інституції