3 апреля в информационном агентстве «ГолосUA» состоялась пресс-конференция на тему: «Могут ли украинские банки повторить судьбу кипрских?»

В пресс-конференции участвовали: Роман Горбачев —заместитель главы правления «Еврогазбанка»; Дмитрий Сологуб—экономист; Александр Охрименко—президент Украинского аналитического центра; Андрей Новак—председатель Комитета экономистов Украины,

Ольга Смалюхівська: Колеги, вітаю вас у прес-центрі інформаційної агенції «ГолосUA». Сьогодні будемо говорити на тему: «Чи можуть українські банки повторити долю кіпрських?» Сьогодні з нами в прес-центрі працюватимуть наші експерти. Почуємо ми сьогодні, сподіваюся, різні точки зору і, можливо, якісь варіанти для українців, для наших вкладників, чи остерігатися нам чогось, чи навпаки, поки ще не варто хвилюватися.

Хочу вам представити наших гостей, це: Андрій Новак — голова Комітету економістів України, Дмитро Сологуб — економіст, Олександр Охрименко — президент Українського аналітичного центру, а також Роман Горбачов — заступник голови правління «Єврогазабанку».

Пане Андрію, перше запитання до вас. У принципі те, що сталося минулого місяця — ситуація з Кіпром, яка сколихнула, скажімо так, всю Європу, додала головного болю в першу чергу багатьом світовим олігархам. І в принципі, як доля Кіпру, того, що там зараз відбувається з банківською системою, може вплинути на Україну? Тому що загальновідомий факт, що найбільше прямих іноземних інвестицій до нашої країни надходить узагалі за всі роки незалежності саме з цієї зовсім малесенької держави.

Які це становить ризики, насамперед, для української економіки та для українського банківського сектору? Чи варто нам очікувати якихось загроз, якихось реальних фінансовим проблем найближчим часом? Будь ласка.

Андрій Новак: Дякую за запрошення. Взагалі від банківської кризи, як її називають на Кіпрі, єдиний результат для України, який я можу спрогнозувати, це, маю надію, що хоча б невеличкий відсоток вкладень і фізичних осіб і наших компаній офшорних, які працювали з Кіпром, хоча б невеличкий відсоток цих грошей тепер опиняться в українських банках. Коли і олігархи, і майже олігархи зрозуміють, що вже немає абсолютно безпечних фінансових місць у світі, й навіть офшорні зони не є абсолютно безпечними фінансовими територіями. Тому я сподіваюся, що хоча б п’ять-десять відсотків коштів наших українських компаній, українських бізнесменів перейдуть в українську банківську систему.

Ольга Смалюхівська: Пане Андрію, ви хочете сказати, що українські банки настільки зараз стабільні, що саме в них варто вкладати гроші? Ми ж теж пережили кризу 2008-2009 років…

Андрій Новак: Тут уже справа не в стабільності, а справа в зручності. Ну, і справа в тому, що все-таки на відміну від реального сектору економіки, український банківський сектор все-таки відроджується, він долає кризу найшвидше з усіх секторів, як це не дивно. Але тепер виникає дуже просте запитання — чи потрібне нам відродження такого банківського сектору, яким є на сьогодні український?

Чому я так говорю? Тому що станом на сьогодні з 814 мільярдів кредитних ресурсів нашої банківської системи тільки 276 мільярдів спрямовані на довгострокове кредитування, тобто в реальний сектор економіки. Тобто на сьогодні з кредитного портфелю українських банків тільки одна третина цього кредитного портфелю йде в реальний сектор економіки. І відповідно дві третини не працює на кредитування реального сектору, а працює на спекулятивні фінансові операції і працює на нерепродуктивну частину економіки, наприклад, на споживче кредитування. Тобто виникає запитання, чи потрібне нам відродження такої банківської системи.

Інший показник. Станом на сьогодні прострочених кредитних ресурсів є більше, ніж навіть у найбільш кризовому 2009 році. Якщо в 2009 році таких прострочених кредитних ресурсів було менше сімдесяти мільярдів гривень, то на сьогодні вони вже становлять 75 мільярдів 600 мільйонів. Тобто, з одного боку, нібито банківський сектор оживає, але він оживає не за рахунок розвитку реального сектору економіки. І саме тому ми маємо в реальному секторі економіки, який показник? Спад промислового виробництва на шість відсотків. Оце прямий наслідок у тому числі того, що банківський сектор України не працює на кредитування реального сектору економіки.

Тому, з одного боку, зі статистичної точки зору банківський сектор України оживає, але він оживає не за рахунок підтримки українського реального сектору економіки, а знову за рахунок того, що ми з розгону стаємо на ті самі «граблі», які нам зробили дуже яскравий дзвін у 2008 році. Якщо так і надалі буде працювати банківська система України, і наш регулятор серйозно не втрутиться і не виконає свої регуляторні функції, то через два-три роки ми знову опинимося в ситуації 2008 року. Тобто нашому регулятору, перш за все, треба зробити нарешті висновки з фінансової кризи 2008-2009 років, і все-таки змінити підходи до своєї регуляторної функції в банківський системі України. Дякую.

Ольга Смалюхівська: Пане Андрію, все ж таки про ризики. Які ризики існують для нашої банківської системи? Тобто навіть гроші, які надходили в банківський сектор, явно, що зараз значна частина грошової маси не буде поступати в Україну. Тоді як це вплине на розвиток економіки, на її модернізацію, на банківський сектор знову ж таки? Хоча б у цілому змалюйте кілька сценаріїв.

Андрій Новак: Якщо ми розраховуємо знову на те, що ми називаємо «інвестиції з Кіпру», то ми самі чудово розуміємо, що це ніякі не іноземні інвестиції, це перетікання грошей нашого крупного бізнесу просто через кіпрські офшорні рахунки. Це ніякі не іноземні інвестиції, і ті українські бізнесмени, які вирішують все ж таки працювати на території України, не закривати своє виробництво, не купувати підприємства за кордоном, продовжувати все ж таки працювати на території України, то ті бізнесмени все одно будуть працювати й все одно будуть проганяти свої гроші через офшорні компанії, і якщо не кіпрські, то будь-які інші.

На сьогодні в світі існує 29 повноцінних офшорних територій, ще декілька таких часткових офшорних територій, і немає жодних проблем закрити офшорну компанію на Кіпрі, і відкрити навіть у тій самій Європі, серед Балканських країн, де вже досить великий вибір. Відкриття компанії для офшорних операцій у Європі в середньому коштуватиме від 600 до 2,5 тисячі доларів. Ви розумієте, що для наших бізнесменів навіть середньої руки це не є проблемою.

Тому проблема в іншому. Скільки українських бізнесменів усе же розраховують працювати та розвивати свій бізнес на території України? От у цьому велике запитання. Тому що ми бачимо, що сьогодні є відтік не тільки іноземних прямих інвестицій, справжніх іноземних інвестицій з України, а найгірше те, що ми відбувається відтік наших внутрішніх інвесторів. Коли український бізнесмен закриває, або продає майже за безцінь свій завод чи фабрику в Україні, й купує відповідний завод чи фабрику, як правило аналогічного виробництва, або схожого, в Польщі, в Угорщині, в Словаччині, чи навіть у Російській Федерації. Це найгірша тенденція.

І до речі, сприяє такій тенденції в тому числі те, що наш банківський сектор тільки одну третину своїх кредитних ресурсів спрямовує в промисловість, в аграрний сектор, а на дві третини кредитних ресурсів використовує просто для спекулятивних операцій, на яких можна швидше заробити і під вищий відсоток. Тому ще раз наголошую, що наш регулятор повинен зробити дуже серйозні висновки і з кризи 2008-2009 років, і з тенденції, яка простежується останніх два роки по відтоку, наголошую внутрішніх українських інвесторів. Тому що якщо територію України покине вже український бізнес, це вже занепад економіки буде остаточний.

Ольга Смалюхівська: Пане Дмитре, долучайтеся до розмови. Продовжуючи слова пана Андрія, як ви гадаєте, чи зреагує зараз українська влада? Чи будуть зроблені певні кроки, розроблена програма так званої лояльності для бізнесу? Щоб усе ж таки затримати українські гроші хоча б на певний час у нас в Україні.

Дмитро Сологуб: Такая программа есть, и она уже не первая за три года в принципе…

Ольга Смалюхівська: Але я маю на увазі, які можуть бути взагалі кроки, і якими вони мали би бути для того, щоб наші бізнесмени не виводили свої гроші в офшори? Якщо не на Кіпр зараз, то в якісь інші країни, а щоб вони все ж таки залишали їх тут.

Дмитро Сологуб:Ответ в принципе универсальный. С одной стороны, он легкий, потому что он лежит на поверхности. С другой стороны, сложный, потому что вряд ли этим кто-то будет заниматься. На самом деле в принципе об этом все говорят.

Ольга Смалюхівська: Але чому? Невже влада наша не зацікавлена в покращенні інвестиційного клімату?

Дмитро Сологуб: Ну, да, вопрос, в чем заинтересована власть? Мне все-таки кажется, что главной проблемой украинской экономической политики, независимо от цвета тех, кто у власти, связана с тем, что все очень нацелены именно на свои краткосрочные интересы, чтобы в принципе дожить до выборов там и так далее.

Видите, мы прошли парламентские выборы, уже понятно, что теперь фокус смешается на президентские выборы, плюс ситуация достаточно тяжелая политическая, которая в принципе не способствует нормальному законотворчеству, сложно провести какие-то законы. Все это говорит о том, что в принципе фокус опять сосредоточен на каких-то краткосрочных целях, до президентских выборов уже осталось меньше двух лет, и соответственно, скажем, когда стоит задача сохранить экономическую, валютную стабильность вот на этот краткосрочный период.

И все эти долгосрочные вопросы об улучшении инвестиционного климата, борьбы с коррупцией, скажем, улучшение ситуации в бюджетном секторе, они все как бы отходят на второй план. То есть слишком фокус такой краткосрочный, то, что называется электоральный цикл, когда живут от выборов до выборов.

Ольга Смалюхівська: Пане Дмитре, експерти взагалі говорять про те, що існують різні підрахунки, коли значна частина грошей, які знаходяться саме в кіпрських банках, це гроші українців і росіян. Чи існують якісь підрахунки, бо я знаходжу різні цифри, хоча б якісь приблизні? І як можна порахувати, скільки приблизно хоча б українських грошей пішло на Кіпр?

Дмитро Сологуб: Я думаю, что на сто процентов сложно это понять, потому что эти деньги как раз туда и выводились, чтобы сложно было их где-то найти, поэтому никто этого как бы не подсчитает.

Ольга Смалюхівська: А чи існують схеми, щоб зрозуміти хоча б цей масштаб?

Дмитро Сологуб: Ну, в принципе международные оценки по депозитам иностранным, по депозитам нерезидентов на Кипре, свидетельствуют о том, что депозитов из России где-то там примерно по разным оценкам 20-27 миллиардов долларов. И там же было в одном таком источнике оценка, что депозиты из других стран, то есть, не из России, и не из Британии, у которой тоже много депозитов на Кипре, составляет пять миллиардов. Я думаю, что из этих миллиардов, в принципе львиная доля наших, я бы сказал так, можно оценить еще и так.

Мне кажется, что касается использования Кипра как места для трансакций, как места для проведения банковского бизнеса, и в России, и в Украине масштаб такой деятельности был примерно одинаковый. Ну, потому что в принципе и культурный бекграунд наших бизнесменов один и тот же, я думаю, что и юридические услуги они используют примерно одни и те же. Если посмотреть, что размеры российской экономики где-то в десять-одиннадцать раз больше украинской, то соответственно вы можете 25 миллиардов долларов разделить на десять, и мы получим вот эту цифру — два-три миллиарда долларов. Скорее всего, это вот такая отметка, оценка более-менее адекватная по уровню депозитов.

Там есть еще и «Приватбанк» в принципе, который, насколько я помню, официально объявил, сколько у них там на Кипре финансов вих филиале.

Ольга Смалюхівська: Це десь сімсот мільйонів, якщо я не помиляюся, так?

Дмитро Сологуб: Да.

Ольга Смалюхівська: Дивіться, ще з приводу того, що от зараз очевидно, що багато наших бізнесменів задумаються над цим, тому що простим українцям немає чого боліти їхнім головам, бо у них таких грошей немає. Люди, у яких грошей достатньо, можливо, в когось і забагато, очевидно, будуть думати над тим, щоб уже не виводити гроші в кіпрські банки. Це будуть якісь інші місця. Куди вони можуть тепер їх виводити? І знову ж таки, все ж таки скільки грошей, на вашу думку, може затриматися в Україні? Хоча б на якийсь період, поки ситуація на Кіпрі якимось чином врегулюється.

Дмитро Сологуб: Ну, это все такое «гадание на кофейной гуще». Я в принципе считаю, что вот так чисто глобально в макроэкономическом плане это вряд ли повлияет. Наверное, кому-то придется больше платить адвокатам и юристам, чтобы понять, как по-новому структурировать эту схему. И, может быть, мы в один месяц увидим какую-то меньшую сумму, но чтобы это, скажем, по итогам 2013 года сильно повлияло на приток иностранных инвестиций и приток долгового капитала из-за границы, мне кажется, это вряд ли.

Потому что в принципе эти деньги заходили из оффшоров сюда не просто так, они заходили для финансирования своей бизнес-деятельности и так далее. То есть бизнесмены, олигархи в принципе кровно заинтересованы в том, что им эти деньги нужны для финансирования здесь своего бизнеса и так далее. Не будут же они, скажем, увольнять людей и закрывать свои предприятия, если они не смогут деньги из Кипра перевести еще куда-то. Поэтому, чисто логически мне сложно предположить, что это уж такой большой макроэкономический эффект будет иметь.

Ольга Смалюхівська: Пане Олександре, долучайтеся до розмови. Давайте з вами все-таки трішечки питання кіпрських банків більше детально розглянемо. Як ви думаєте, все ж таки, чи буде Кіпр зараз однією такою офшорною гаванню, з якої зараз ці проблеми почалися, чи за допомогою Європи, чи там за допомогою інших якихось кредиторів, їм вдасться вирішити? Чи все ж таки відлуння піде й далі?

Олександр Охрименко: Чи будуть у інших офшорних зон проблеми?

Ольга Смалюхівська: Так.

Олександр Охрименко: Важко сказати, бо Кіпр… Давайте просто озвучу маленьку інформацію, про яку, я так розумію, мало хто писав. Проблеми Кіпру в такому стані вже два роки, як усі, скажімо, міжнародні аналітики знали та писали. Якщо хтось звертав увагу на кредитно-дефолтні свопи, то вони вже два роки по Кіпру стоять там само, де Греція. Тому на сьогоднішній момент говорити, що у олігархів зависли гроші на Кіпрі, я не повірю. Я ж розумію, що там були…

Ольга Смалюхівська: Ви хочете сказати, що вони вже давно перевели їх у якісь інші банки?

Олександр Охрименко: По-перше, давайте трошки розмежуємо ці питання. Ми говоримо про інвестиції Кіпру. Кіпр ніколи не був місцем, де зберігали гроші. Якщо ми говоримо про збереження грошей, то ніхто в кіпрських банках… Були часи, коли кіпрським банкам більш-менш щось довіряли, після того якщо й довіряли, то довіряли американським, німецьким, австрійським банкам. Яким завгодно, але не кіпрським.

Так, яка була система. Реєстрували та компанію. Що значить, зареєстрована компанія? Це лише набір документів, як ви розумієте, там немає нічого, і по документам якби товар проходить через Кіпр. Усе. Тобто в деяких випадках там навіть гроші не ходили, тому що розраховували, скажімо, по товарному кредиту.

Тому на сьогоднішній момент ніхто гроші на Кіпрі, скажімо так, із олігархів не зберігав, для цього існують більш надійні країни, ті самі Сполучені Штати Америки, та сама Австрія, Нідерланди. По-перше, там ніхто не «пхає носа», скільки в кого грошей. З іншого боку, там вони більш надійні у порівнянні з Кіпром.

Інша справа, що зараз існують розмови, що, можливо, наступною країною, яка теж може мати проблеми, починають уже називати потихенько хто Мальту, хто починає знову згадувати Ісландію. Можливо, там теж будуть проблеми. Розумієте, проблеми Кіпру — це, скажімо, Греція номер два. НВ Греції почалося і вони дійсно там взаємопов’язані. І в принципі, якщо ми вже зачепили проблеми Кіпру та єврозони, то вони там як були, так і залишилися. На сьогоднішній момент виникла яка ситуація? В європейській зоні існують лідери (Німеччина, Франція), які на сьогоднішній момент фактично витягують цю єврозону.

Відповідно там існують і інсайдери, яких треба дійсно, виходить так, що спасати. З іншого боку, що задовольняє, що спасаючи ситуацію, ці країни дійсно маленькі, але ви звернули увагу, що навіть позиція Німеччини щодо Кіпру, фактично, так, ці десять мільярдів для Німеччини невеликі гроші, але Німеччина хотіла, що Кіпр вибачився, покаявся, став на коліна, і лише тоді отримав цю допомогу. Скажімо, щоб було все по порядку, щоб він зрозумів, хто тут головний. І на сьогоднішній момент ми спостерігаємо таку ситуацію.

Стовно взагалі Кіпру, чи збільшаться до нас інвестиції. Існує така цікава інформація, що за 2012 рік із Кіпру як приватні переводи, наголошую приватні, надійшло 337 мільйонів гривень. Як бачите, гроші трошки «бігають». Можливо, пройде зараз прийде й більше, по ряду обставин можуть збільшитися перерахування.

Що стосується самого Кіпру як офшорної зони, ми забули про маленький нюанс. Як відомо, зараз планується переглянути договір про уникнення подвійного оподаткування. Була інформація ще наприкінці минулого року, що хочуть прийняти. Фактично, якщо його переглянуть у такому вигляді, дійсно, тоді не буде зиску відкривати кіпрські компанії. Ви можете її відкрити, можете використовувати, але платитимете податки, і це нецікаво. Так, дійсно, тоді можуть перейти в інші країни.

Причому, дійсно, на сьогоднішній момент офшорних зон достатньо, скажімо, з такої точки зору. Але я вам одразу ще наголошую на тому, про що ми тут узагалі не говорили. Якщо проймуть закон про трансфертне ціноутворення, законопроект по якому вже є, то я так розумію, що взагалі ставлення до офшорів, скажімо так, у нашого бізнесу радикально поміняється.

Ольга Смалюхівська: Скажіть будь ласка, а нинішня ситуація з Кіпром, як ви думаєте, все ж таки похитне довіру наших олігархів, багатих людей до банків у цілому? Можливо, вони почнуть більше грошей вкладати в щось конкретне?

Олександр Охрименко: А вони і вкладають.

Ольга Смалюхівська: В нерухомість, наприклад.

Олександр Охрименко: Давайте так, якщо ми говоримо, куди вкладатимуть гроші… Навіть коли у нас рахують у переліку олігархів, наприклад, там п’ять мільярдів, двадцять… Люди добрі, це не в гаманці, це якраз вкладені конкретно в підприємства. Як правило, коли рахуються статки, на сьогоднішній момент наші олігархи, чому багаті? Тому що вони володіють достатньо багатими підприємствами, і вони в них вкладають.

Цього року, я так розумію, що буде така мода і дуже багато будуть вкладати в сільське господарство і в виробництво продуктів харчування. Так, в це будуть вкладати. Важко сказати, які конкретно будуть інвестиції, деякі називають двадцять мільярдів. Думаю, двадцять, напевно, не буде, будемо вважати, хоча б половину. Але дійсно, на сьогоднішній день дуже модно вкладати гроші в сільське господарство… Ну, в продукти харчування, давайте так скажемо, і в те, що з цим пов’язано.

Дійсно, мода така наближається. Причому, я так розумію, якщо один із наших олігархів зараз трошки згорне свій металургійний бізнес і гроші направить на харчування, у нас зараз виникне нова тема — Україну захопили. Але він дійсно, так скажемо, по дорослому хоче так цим зайнятися. Він уже заходить, але зараз, як так розумію, що з часом, коли ми будемо говорити чия земля в Україні, то не ускладнюйте реєстр, рахуємо так — раз, два, три, чотири, п’ять… А всі інші, то вже так, не заважайте.

Тому що дійсно, на сьогоднішній момент відбувається процес створення величезних, я би сказав, назвіть це латифундій. Я назву це великими сільськогосподарськими підприємствами. Але це дійсно факт, і туди дійсно гроші будуть вкладати.

Єдине, що може статися будь-яка ситуація. За статистикою, зараз був Кіпр, а тепер будуть дивитися, наприклад, Чорногорія. Я думаю, для нас яка різниця, як буде називатися країну, звідки прийшли гроші? формально буде у нас найбільшим інвестором, наприклад, Чорногорія, Македонія може бути сміху заради. Тоді вже буде дивно, що Македонія може вкладати в Україну. Теоретично таке можливо. Можливо, зараз Австрія почне в нашу країну якби інвестувати. Але ж ви самі розумієте, що знову ж таки інвестиції по кругу. У нас така система працювала і працює.

Хоча от для фізичних осіб, я так розумію, на сьогоднішній момент ця інформація злякала в якому варіанті? А чи не введуть в Україні таке? Я не чув, щоб Міжнародний валютний фонд вимагав би від України під час переговорів, щоб ввели такі податки. Не чув, хоча переговори зараз ведуться, і не знаю, які ще нові свіжі вимоги можуть появитися. Наскільки мені відомо, поки що була тільки одна вимога — щодо тарифів. Можливо, фонд подивиться на Кіпр, і подумає, що й нам пора таке зробити. Тому що, ви розумієте, що основний індикатор…

Чому це все почалося? Тому що Міжнародний валютний фонд, скажімо, поставив вимогу: якщо хочете десять мільярдів, немає проблем, але оподатковуйте депозити, які у вас є. Все дуже просто. Не хочете, не оподатковуйте. І от Кіпр вирішив, що вони хочуть. Тому ось така ситуація сталася з кіпрськими банками. І тому дійсно, ця тема вже емоційно перейшла на Європу, і нашої країни торкнулася також.

Ольга Смалюхівська: Пане Романа, долучайтеся також. Скажіть, будь ласка, як людина-практик ви вже відчули вплив на наші банки кіпрської ситуації? І те, про що казав пан Андрій, про сподівання, що в українські банки олігархи почнуть вкладати свої гроші — чи вже якісь перші вклади?

Роман Горбачов: В принципе особого ажиотажа нет, что с одной стороны, что с другой стороны. Большинство, по крайней мере моих знакомых,сейчас действительно заняты проблемой, каким образом вернуть те застрявшие деньги, у кого они застряли в кипрских банках. Но я больше бы говорил и рассуждал о том, что это все-таки частные вклады. И эти вклады никоим образом не касаются там предприятий или промышленности, деньги которых выводили туда.

Безусловно, это частные вклады, и это теперь проблема частных лиц, каким образом они будут решать эти вопросы. Опять же, из практики можно рассуждать и говорить о том, что киприоты на данный момент сами ничего толком не знают, и никто не может ничего прогнозировать. Завтра опять же состоится очередное заседание, на котором будет обсуждаться пакет мер, которые необходимо будет принять. Кроме той шумихи, которая там раздута, как увольняем министров, принимаем министров, проводим какие-то расследования. То есть, надо показать какую-то бурную деятельность. Пока ничего кроме этого на самом деле ничего нет.

Ольга Смалюхівська: А українська банківська система якось вже реагує на цю ситуацію?

Роман Горбачов: Что касается банковской системы в Украине, то на мой взгляд, пока как бы вообще говорить о какой-то проблеме преждевременно. Деньги как были, так и будут заходить, и не важно, под каким видом, под каким «соусом». То есть банковская система как работала, так и будет работать, или это в России, или это в оффшорах известных, в Голландии, на Виргинских островах и так далее. Вопрос как бы так не стоит.

Добавится ли в систему денег? Я думаю, что все будут двигаться в рамках запланированного объема сюда. Кто планировал на этот год завести в Украину пару миллиардов, тот и заведет. И, безусловно, я соглашусь с предыдущим оратором вот в том аспекте, что сельское хозяйство на сегодняшний момент вышло в приоритеты как отрасль, и опять же, многие движения даже косвенные, скажем, принятие Закона о создании Земельного банка и так далее. Все это свидетельствует о том, что в ближайшем времени вот тот актив, который еще остался, скажем, нетронутым, или всесторонне неохваченным, он и будет работать.

И опять же, если посмотреть аналитику и прогноз по сбору пшеницы, урожаю на этот год, то многие специалисты склоняются к тому, что это будет в разы больше, скажем так, от предыдущего собранного урожая. Поэтому деньги как были, так они и остаются, и будут заходить. И проблем в общем-то с этим я не вижу.

Ольга Смалюхівська: А чи очікуєте ви, посилаючись на слова пана Андрія, збільшення надходжень у зв’язку з цією ситуацією на Кіпрі? І чи будуть гроші затримуватися в Україні, більше будуть вкладати в українські банки?

Олександр Охрименко: Просто дуже чесні люди будуть більше переводити.

Роман Горбачов: Опять же, нужно говорить о доверии частных лиц, я повторюсь, частных лиц. И не к банковской системе Украины в целом, здесь нужно говорить о многих аспектах и факторах экономических, политических. И, на мой взгляд, по моему убеждению, больших каких-то объемов не следует ожидать. То есть все, что планировалось согласно утвержденным бизнес-планам, заведение денежных средств на компании, предприятия, так и будет двигаться в этих рамках. А большого притока, я не думаю, что следует ожидать.

Опять же, если мы посмотрим на банковскую систему в целом, то еще достаточно большой запас прочности по вкладам, который имеется у населения. То есть, буквально за март приток четыре миллиарда, прирост. И это никак не связано с Кипром. Я думаю, что запас роста еще достаточно большой.

А что касается именно опять же вот того вопроса, будет ли конкретный приток денег с Кипра, я думаю, как такового притока не будет. То есть, скорее всего, деньги будут переведены в другие какие-то оффшорные зоны, и они должны только определиться в какие. Потому что Кипр до сегодняшнего момента был той гаванью, скажем, куда деньги можно было легко завести, их налогообложение позволяло свободное хождение денежных средств. Опять же, они там не оставались надолго или как-то еще, а свободно могли перемешаться. А во всех остальных оффшорных зонах существует масса вопросов. По крайней мере со стороны Украины.

Ольга Смалюхівська: Наскільки я вас зрозуміла, зараз у банківській системі України поки все спокійно? І очевидно, якщо й перейматися, то перейматися олігархам, а простим людям, що їхні депозити можуть заморозити, поки що взагалі не слід хвилюватися?

Роман Горбачов: Вообще разговора об этом нет. безусловно, прецедент как бы существует, его создали, что можно взять и таким вот образом экспроприировать денежные средства. Но опять же, мы говорим о том, что это механизм еще не отработан. То есть мы говорим, что это не только в виде денег будет изыматься, будет предложен взамен там пакет акций банков, которые в определенный момент должны будут все-таки нарастить какие-то там свои мощности и все-таки заработать. Никто не говорит о том, что эти деньги будут потеряны вкладчиками.

Говорится просто о том, что деньги будут обменяны на какие-то активы банков, которые не сегодняшний момент неликвидные, являются невысоко ликвидными. Что касается Украины, безусловно, мы вообще не в еврозоне. Безусловно, проблема нас касается, но брать и примерять на себя вот тот эффект, который мог бы быть, думаю, пока не стоит. По крайней мере, проблемы Кипра, я в этом соглашусь, безусловно, были связаны в большинстве своем с вопросами, которые возникли и по Греции, так как они держали большой пакет акций в греческих компаниях, предприятиях, банках, не важно. Мы же таким пакетом не владеем.

И опять же, активы, которые были в соотношении с валовым внутренним продуктом там, то есть и с денежными средствами, которые были на Кипре, и нашим валовым продуктом и нашей банковской системой, они просто несоизмеримы. Поэтому как ответ краткий, думаю, что нет.

Ольга Смалюхівська: Хто з експертів ще хоче додати? Тоді переходимо до запитань колег. У кого є запитання до наших гостей, будь ласка, задавайте. Немає запитань? Як завжди, все зрозуміло, або навпаки, нічого не зрозуміло.

Андрій Новак: Запитань немає все ясно — ховайте гроші…

Ольга Смалюхівська: До речі, пане Романе, як ви думаєте, довіра громадян до банків зараз похитнеться у зв’язку з цією ситуацією? Чи знову ж таки, України це не торкнеться?

Роман Горбачов: Вы знаете, опять же повторюсь, что на это влияет очень много факторов. Во-первых, украинский вкладчик, если мы говорим о потенциальном вкладчике, то они, наверное, особенные, со своим менталитетом, потому что, бывает иногда, что идут против рынка. Иногда наоборот, настолько находятся в рынке, по опыту и практике знают, что выцарапывает каждый процент, который в общем-то в пересчете для них, собственно, ничего и не значит.

С другой стороны, мы понимаем, что проблема на самом деле глобальная. Почему? Потому что, вот я слышал мнения о том, что в банковскую систему должен как бы регулятор вмешаться и предпринимать какие-то меры. Но проблема глобальная, проблема на общегосударственном уровне. Почему? Потому что на сегодняшний момент очень мало инструментов, где могли бы работать деньги. То есть, куда обычный человек может принести, разместить деньги, и где он сможет заработать или хотя бы приумножить свои сбережения.

Поэтому существует две альтернативы: либо я вкладываю в какие-то рискованные мероприятия, либо я играю там на «Форексе», либо я, собственно говоря, вкладываю в недвижимость, либо я иду в банк и там выбирают себе какой-либо инструмент. На сегодняшний момент, почему, собственно говоря, люди и выбирают банки, потому что есть уже определенное какое-то доверие. Вопрос там по рейтингам, по надежности банков — это уже как бы второстепенно. Но если говорить в целом, то на сегодняшний момент очень мало инструментов, где бы люди могли заработать от вложений.

Это опять же касается и пенсионной реформы, то есть второго уровня обеспечения пенсионной реформы. Где инструменты, с помощью которых пенсионная реформа могла бы «отбивать» вот те денежные средства, которые она могла бы привлекать? Таких на сегодняшний момент нет, потому что существует вот такая глобальная проблема. Поэтому на сегодня банки являются теми финансовыми учреждениями, где люди могут по крайней мере кратковременно сберечь свои средства. То есть, кто-то приумножает, кто-то сберегает, в зависимости от выбора финансовых учреждений, но тем не менее, доверяет.

Ольга Смалюхівська: Якщо запитань немає, дякую тоді, що прийшли до нас. Колеги, вам дякую також. На все добре.

Київ	Одеса	Харків
вологість: тиск: вітер:	вологість: тиск: вітер:	вологість: тиск: вітер:

# сологуб