5 марта в информационном агентстве «ГолосUA» состоялась пресс-конференция на тему: «Что происходит со здоровьем человека весной?»
В пресс-конференции участвовали: Людмила Бондаренко — гинеколог-эндокринолог; Отто Стойка — главный врач Киевского городского центра здоровья; Владислав Сова — психиатр.
Модератор — журналист Ольга Смалюхивская.
Ольга Смалюхівська: Колеги, доброго дня! Рада вітати вас у прес-центрі інформаційної агенції «ГолосUA». Сьогодні маємо розмову на тему про те, «Що відбувається зі здоров’ям людини навесні?» Як нам, власне, як нашому організму підготуватися до цієї прекрасної пори року, будемо говорити сьогодні з нашими експертами. Зачепимо сьогодні всі сторони, як кажуть, цього питання. Хочу вам представити наших гостей, це: Людмила Бондаренко — гінеколог-ендокринолог; Владислав Сова — психіатр, а також Отто Стойка — головний лікар Київського міського центру здоров’я.
Пані Людмило, моє перша запитання буде до вас. Ми вже тут за межами прес-центру з вами почали говорити про те, що особливо зміну, або точніше перехід від зими до весни відчуває жіночий організм. Мова йде про певні зміни гормонального фону. Скажіть, будь ласка, як узагалі цей перехід із зими на весну впливає на організм? Тому що жінки скаржаться, наприклад, що волосся сиплеться, нігті псуються, шкіра тьмяніє. Як це взагалі відбувається, і який уплив має на організм саме цей перехід? Будь ласка.
Людмила Бондаренко:На самом деле вот у женщины самый основной ее биологический ритм — это менструальный цикл. И так как женщина — это существо биологическое, то естественно ее этот биологический ритм напрямую связан с биологическими ритмами природы. Он зависит от времени года, от времени суток и так далее. И получается так, что чем больше женщина может приспособиться к изменению вот этих вот окружающих ее ритмов, тем меньше она чувствует себя плохо в соответствии с тем, весна это, зима, лето, осень или утро-вечер.
На самом деле получается так, что все витамины, микроэлементы потребляются в основном летом. Потому что много фруктов, овощей, которые содержат эти витамины. А уже к весне, прошла осень, прошла зима, и к весне, особенно к концу весны, уже этих витаминов в таких продуктах, как фрукты, овощи, содержится меньше. И естественно организм женщины, а это кожа, волосы, ногти — очень это ощущает.
Поэтому, на самом деле, очень важно правильно заготовить продукты, которые потом она и ее семья будут есть целую осень и всю зиму. И очень важно следить за тем, чтобы не происходило переистощения вот этих вот адаптационных возможностей ее организма, с тем, чтобы женщина могла приспосабливаться к каким-то сложностям в ее жизни. Например, к холодной зиме, или там к коротким дням и длинным ночам. Это тоже на самом деле накладывает свой отпечаток.
И если женщина ведет активный образ жизни, если она высыпается, что очень важно, потому что во время сна нарабатывается ее нервный потенциал, который потом в течение дня она расходует. И если она наработала достаточное количество такого потенциала, то потом она его может расходовать, и этого потенциала ей хватает на целый день. Потом ночью она спит и опять ее нарабатывает. Так вот такое равновесие очень важно для женщины, чтобы она могла суметь приспособиться к каким-то там ситуациям, и даже стрессовым, потому что ведь даже смена времени года, смена дня на ночь, смена… Вот даже менструальный цикл — это тоже своеобразный стресс в организме женщины.
Но если адаптационные возможности ее достаточные, то этот стресс она просто не ощущает. А если они подистощены, например, она много работает, много нервничает, мало спит, неправильно питается, мало двигается — вот это все моменты, которые приводят к тому, что у женщины переистощаются нервные резервы, и это может приводить на самом деле вот к таким вот ситуациям переистощения, то есть к стрессовым ситуациям.
Ольга Смалюхівська: А з приводу того, що відбувається з нашими нігтями, з волоссям? Якщо от західні експерти-лікарі говорять про те, що якщо вирівняти в принципі гормональний фон, тоді таких проблем не виникатиме. Але ми вже знову ж таки з вами зачепили цю тему, і мова йшла про те, що в Україні до гормонів жінки ставляться дуже неоднозначно. Їх, чесно кажучи, навіть побоюються. Що ви можете сказати з цього приводу?
Людмила Бондаренко: На самом деле, если гормональный препарат назначается правильно, тогда он не должен привести к неприятностям. Или даже не так. Надо сказать, что он приносит больше благоприятных эффектов, чем неблагоприятных. Но в любом случае медикаментозное средство, это медикаментозное средство. И ожидаемых эффектов может быть много, но всегда могут возникнуть эффекты неожидаемые, потому что каждый организм — это индивидуальность, и реакция может быть совершенно разная.
В отношении выпадения волос, повышенного количества сальности кожи, а значит, появление акне, на самом деле все это проявления влияния мужских половых гормонов на волосяные фолликулы и сальные железы. Это на самом деле действительно есть и такое бывает, и это тоже можно расценить как результат стресса. Потому что на стресс в организме женщины идет выработка мужских половых гормонов, а они в свою очередь провоцируют выпадение волос, повышенную сальность кожи, а значит, появление акне.
Но нельзя говорить, что это все связано, например, именно с зимой. Почему? Потому что может быть абсолютно гладкая, хорошая кожа, и все благополучно с волосами у женщины, а потом летом она едет куда-нибудь в отпуск, казалось бы, солнце, жара — все замечательно, но для организма это стресс. Пусть положительный, но все-таки стресс. И выбросы этих гормонов могут спровоцировать неприятности с кожей, с волосами, с ногтями и с чем угодно.
То есть, на самом деле очень важно тренировать свои адаптационные возможности. Очень хорошо, вы знаете, как говорят, 108 шагов по ручейку — это такая вот система, когда человек проходит закаливание, просто шагая в ванной по прохладной воде. Сто восемь раз он ступает по прохладной воде, и чтобы этой воды было где-то по щиколотку. Это контрастные души, это гимнастика, это правильное питание. И при этом обязательно достаточное количество сна. То есть, кому-то нужно спать девять часов, кому-то — семь часов, но ни в коем случае не четыре-пять.
Такого не бывает, чтобы человек спал четыре-пять часов в день (ну, может быть, существуют какие-то индивидуальные такие особенности), и чтобы организм все-таки наработал за это время тот необходимый потенциал, который нужно будет человеку потратить за день. Поэтому очень важно вести правильны образ жизни, тренировать свои адаптационные возможности, и правильно себя настраивать. Потому что наши эмоции в этом плане тоже играют не последнюю роль.
Ольга Смалюхівська: Тобто тоді ми в формі зустрінемо і весну, і літо, так?
Людмила Бондаренко: Да, и мы будем красивыми и здоровыми, веселыми и способными к тому, чтобы совершать какие-то приятные для себя и для других поступки.
Ольга Смалюхівська: Дякую вам дуже. Пане Владиславе, долучайтеся до розмови. От пані Людмила поділилася з нами своїми порадами. Думаю, ви теж поділитися з нами своїми порадами з приводу того, що весна — це от період так званої весняної депресії, це період, коли зазвичай психологічно нам важко перейти з зими на весну. І період осінніх і весняних суїцидів — це період певного такого загострення. Як його власне пережити, ваші поради? І як от зустріти, як кажуть, весну з гарним настроєм? Будь ласка.
Владислав Сова: Я считаю, что следует начать с того, что в общем-то у нас люди, к сожалению, не могут разделить снижение настроения и действительно депрессивное состояние, или депрессию как заболевание. Это два разных состояния.
Почему? Потому что снижение настроения бывает вследствие объективных факторов у всех людей. То есть любой человек в силу проблем на работе, например, или смены образа жизни, часового пояса, смены биоритма в связи с переходом на весеннее время или там на зимнее, испытывает дискомфорт, потому что его нервная система должна адаптироваться к смене биоритмов, к продолжительности солнечного дня и так далее. Но это не может быть показателем того, что у человека действительно есть депрессия.
Потому что депрессия — это системное снижение настроения более одного месяца, не имеющее для этого веских причин, скажем, если говорить по-простому. Соответственно сама болезнь депрессия имеет свои периоды течения, имеет периоды обострения и требует специализированного лечения. То есть, волевым усилием, и там каким-то обычным переключением, скажем, человек не может выздороветь, к сожалению.
Если же мы говорим о среднестатистическом обывателе, который в силу истощенности, неправильного образа жизни, недостаточного количества сна (то есть всех тех факторов, которые назвала коллега), испытывает тот или иной дискомфорт в психологическом плане, который проявляется бессонницей, тревогой, раздражительностью, астенией, то есть как бы психологической такой слабостью, тогда, скажем, эти люди могут такую ситуацию контролировать. Они должны, опять же, вести здоровый образ, четко должны понимать, что при изменении, скажем, интенсивности и освещения, и длительности солнечного дня, организм должен активироваться. Но при этом человек должен понимать, чем ему активироваться. Соответственно, надо следить за собой, нужно следить опять же за своим питанием, нужно следить за своим поведением.
И если человек знает по себе, что у него, скажем, быстро наступает истощаемость организма, и могут возникать частые перепады настроения, необходимо, и этого не нужно стыдиться, обращаться за консультацией к специалисту, чтобы ему могли выписать какую-то поддерживающую терапию, либо как минимум расписать нормальный режим функционирования. То есть это достаточно такие простые правила, которые в общем-то могут помочь человеку пережить вот этот адаптационный период.
Если же возвращаться к депрессивным расстройствам, которые, к сожалению, действительно обостряются в зависимости от времени года, то это не только депрессивные. Существует целая группа сезонных аффективных расстройств так называемых, это и невротические расстройства, и депрессивные, и серьезная психиатрическая патология, это в частности шизофрения, которые действительно, и это уже отмечено и доказано, сезонно, скажем, обостряются. Тогда такие пациенты, во-первых, должны получать медикаментозное лечение в период смены световых периодов года, даже если у них нет обострения, безусловно.
Ольга Смалюхівська: А людина самостійно без якоїсь допомоги з боку лікарів може вийти зі стану депресії чи ні?
Владислав Сова: Если это истинная депрессия, то нет, или крайне маловероятно.
Ольга Смалюхівська: Тобто таким людям потрібна тільки допомога спеціалістів, так?
Владислав Сова: Конечно. Именно поэтому я и хочу подчеркнуть, что необходимо эти два понятия разделить. Снижение настроения и депрессивные расстройства — это два абсолютно разных момента. У нас люди как привыкли? Так вот это что-то у меня несколько дней настроение плохое — та у тебя депрессия. Но это не депрессия в том плане, в котором она обозначается клинически.
Ольга Смалюхівська: Зрозуміла вас. Пане Отто долучайтеся до розмови. З приводу питання ми вже проговорили певні моменти і психологічні, і певні особливості організму. А от що ви власне порадите — яким чином ще можна пережити от ці весняні загострення? І в період, коли настає авітаміноз, і різні чинники впливають на здоров’я, на організм людини, як у принципі постаратися зустріти весну з гарним настроєм і з хорошим здоров’ям? Що для цього, який комплекс для цього потрібен?
Отто Стойка: Тут дійсно, важливо не пережити, а повноцінно жити. Тобто намагатися просто активізувати організм, і фізично в тому числі. Тому всі ці поради, які надавали колеги, й те, що я от зараз пригадую, це все відноситься до питань особистого здорового способу життя, особистих звичок, навичок, які повинні, скажімо, бути адаптовані до весняного сезону.
Наприклад, якщо казати про фізичну активність, коли люди зараз планують уже відпустку, починають менш важкий одяг одягати, задумуватися більше над своєю фігурою, тому тут не уникнути того, що треба звернути увагу на фізичну активність. Тим більше, що зараз уже легше ходити, і займатися на вулиці, на відкритому повітрі.
Ольга Смалюхівська: Я перепрошую. В цьому плані люди теж іноді депресують, коли після зими знімають товсті одежі.
Владислав Сова: Для того чтобы из-за этого не портилось настроение весной, нужно следить за собой и зимой.
Отто Стойка:Так. Тобто в будь-якому разі фізична активність і вплине на настрій людини, на будь-яке зусилля, хоч і не надмірне, але яке оптимальне, додасть навіть настрою, тому що людина починає опановувати себе, робити щось для себе. Або продовжувати займатися, тільки вже переключатися з зимових видів спорту, з лиж, ковзанів, наприклад, на нордичну ходу, це зараз досить такий модний і цікавий вид ходьби.
Ольга Смалюхівська: Ащо це за вид спорту, розкажіть, будь ласка?
Отто Стойка: Це ходіння за допомогою таких палиць, які нагадують лижні, тільки вони ще можуть складатися, тому їх легко можна перевозити з собою. І людина їх використовує просто як допомогу, з одного боку, для того щоб розвантажити нижні кінцівки та суглоби. З іншого боку, відбувається більш активне та гармонійне навантаження не верхній плечовий пояс, і людина легше дихає, швидше може йти. Для людей похилого віку — це впливає на збереження рівноваги, це більш впевнена хода. Тобто в цьому виді навантаження є багато таких переваг.
І що особливо важливо, для людини це таке щось нове, можливо, вона цікавіше та різноманітніше може провести час на свіжому повітрі. Притому, я знаю, що іноді організовуються групи. І ми навіть були до цього залучені навесні минулого року, коли в парках організовували групи, де інструктори проводили заняття, інструктаж, коли ті палиці використовувалися навіть для розминки. Тобто в цьому багато цікавого.
У той самий час починають активніше люди відвідувати тренажерні зали, і це теж, з одного боку добре, з іншого, треба розуміти, що в переважній більшості люди не спортсмени, і треба радитися. По-перше, піти все ж таки та зробити діагностичне обстеження, й бажано взагалі використовувати той привід, що зараз уже сніг і лід тане, й піти хоча би до поліклініки, я вже не кажу до діагностичних центрів, де пройти мінімальне обстеження, хоча б раз на рік, яке людина повинні проходити. Це зняти кардіограму, здати загальні аналізи крови, сечі, флюорографію зробити раз на два роки. Тобто такі звичайна наші процедури, і порадитися з лікарем, що ще необхідно зробити для людини відповідного віку, відповідного стану здоров’я.
Тому що, скажімо, весна — це не тільки привід, знову ж таки, підвищувати свою фізичну активність, а й підвищити увагу до стану свого здоров’я. Тому що це дійсно треба робити. І незважаючи на те, що це загальні якби рекомендації, все ж таки з приводу ходіння хочу ще повернутися. Важливо все ж таки хоча б годину на день ходити. Це така оптимальна рекомендація для людей, які не займаються спеціально фізичними вправами. Хоча би півгодини більшість днів на тиждень, тобто більше чотирьох разів, чотири-п’ять разів на тиждень (бажано кожного дня) проводити фізичне навантаження до поту. Це такі рекомендації, які переважній більшості людей будуть додавати здоров’я.
Ольга Смалюхівська: Пане Отто, весна — період авітамінозу також. Як поповнити запас вітамінів? От ми з пані Людмилою говорили вже про те, що ми сьогодні знаємо, що у нас яблука, буває, лежать по року, по два. Тобто у них кількість вітамінів, а тим більше у фруктах, які перележали зиму, мінімальна. Тоді яким чином усе ж таки поповнювати організм запасами вітамінів?
Отто Стойка: По-перше, потрібно звернути увагу на фрукти та овочі заморожені, у них буває навіть більше вітамінів, ніж у тих, що зберігаються. Це коренеплоди, у моркві, буряку зберігається все ж таки більше поживних речовин. Це також зимові ягоди, як калина, малина, журавлина, горобина, чорниця, які мають велику кількість поживних речовин, мікроелементів.
Взагалі бажано все рівно використовувати різноманітність у харчуванні — це основний підхід до поповнення організму різними вітамінами та мікроелементами. Це мати п’ять-шість страв із фруктів і овочів на день, що становить близько 500-600 грамів, і не вживати, або обмежувати вживання консервованої їжі, вживання рафінованих продуктів, рафінованих вуглеводів. Це такі загальні поради, які начебто всі люди знають, але бажано це втілювати в життя, активізувати, стимулювати себе до того, щоб цього дотримуватися.
І зараз ще хотів би згадати про те, що з приходом вести з’являється більше можливостей бувати на відкритому повітрі. З одного боку, це добре тим, що таким чином можна загартовуватися, і бувати на вулиці більш відкритим тілом. Але, з іншого боку, потрібно бути дуже обережним, тому що наростає сонячне навантаження, ультрафіолетове. І тому особливо людям, які мають світлий колір шкіри, волосся, й погано засмагають, або дуже швидко засмагають, потрібно бути дуже обережними.
Ольга Смалюхівська: Але всі зараз почнуть намагатися засмагати, травень-місяць, скоро, перше сонце, всі біля моря. Колеги, долучайтеся, будь ласка, до розмови. Якщо є запитання до наших гостей, задавайте і представляйтеся.
Ірина Носальська, інформагентство «ГолосUA»: Хотела спросить вас о таком. Ваше отношение к диспансеризации? Вот много говорили о том, что надо бы сделать это, хорошо бы пойти в поликлинику, хорошо бы проверить свое здоровье, и уже на основе этого как-то выстраивать линию поведения весной. Насколько система диспансеризации, которая была раньше, скажем, себя оправдывала? Насколько это действительно помогало людям хотя бы контролировать уровень здоровья, если уже не помогать ему? И как это сейчас такая система должна быть выстроена? У нас все меняется, вроде бы реформа медицины происходит, все выстраивается как бы все по-новому, по-другому. Как сейчас вы видите вот, скажем, новую систему диспансеризации населения? Спасибо.
Ольга Смалюхівська: До кого запитання?
Ірина Носальська, інформагентство «ГолосUA»: Вообще-то ко всем, потому что у нас представители разных областей медицины
Ольга Смалюхівська: Будь ласка, пане Отто, з вас почнемо.
Отто Стойка: Я хотів би просто так казати про те, що я дійсно застав від радянського часу. Я застав уже в охороні здоров’я незалежність, то в принципі зараз на себе перебирає ці позиції більше приватна медицина. Тобто це як об’єктивний чинник, я вважаю. Наприклад, навіть ті самі аналізи, буває, що в державних поліклініках цим займається приватний сектор. Тобто більше треба витрачати грошей.
Існує, щоправда, деяка можливість, до речі, коли є безкоштовні талончики в консультативно-діагностичні центри, але зрозуміло, що їх небагато, і кому вони дістаються, це треба вже з’ясовувати і дільничного терапевта. Але такий розподіл існує. Деякою мірою існує потенціал, але дуже багато у нас пільгових категорій, тому пересічному громадянину, тобто як краще, немає можливостей. Тим більше, що знову ж таки, приватна медицина або приватні послуги це теж не панацея, це ті самі бувають лікарі, які працюють у державних поліклініках.
Тобто я бачу профілактику в тому, що людина повинна все ж таки порадитися, бажано, зі своїм дільничним лікарем, або з лікарем, якому вона довіряє, це основне. І виробити для себе потім такий план, що треба зробити, що необхідно, що безумовно треба, і де це можна зробити. Тобто деякі аналізи можна зробити в своїй поліклініці, якісь обстеження, можливо, у приватній клініці зробити, а щось зробити у міських спеціалізованих закладах. І в цьому повинен допомогти лікар-терапевт.
Ольга Смалюхівська: Пане Владиславе, пане Людмило?
Владислав Сова: Система психоневрологических диспансеров как работала, так и работает по сей день, они выполняют колоссальный объем работы до сих пор. Соответственно, если брать диспансерные заведения, то, наверное, в психиатрии на сегодняшний момент они самые эффективные из всех диспансеров остальных.
Людмила Бондаренко:Если говорить о том, чтобы проходить какие-то такие профилактические осмотры, это уже такая профилактическая медицина, и на самом деле это очень важная такая часть медицины. Но, к сожалению, сейчас у нас в стране она в состоянии такого занепаду. К великому сожалению, это так. Когда-то действительно, женщина не могла попасть на прием к другому врачу, и даже в отпуск не могла пойти, если не пройдет консультацию гинеколога. Это просто обязательно нужно было делать. Флюорографию хотя бы раз в год. И это спасало, спасало людей от очень многих бед, от очень многих проблем. На самом деле это все работало.
Сейчас такого нет. Но я знаю, что очень многие государственные учреждения, частные учреждения все-таки учреждают обязательные профилактические осмотры. И вот в медицинских учреждениях, например, где я работаю в нескольких, я знаю, работник обязательно должен представить справку о том, что он прошел флюорографию обязательно и так далее.
Но на сегодняшний день большинство людей все-таки сами отвечают за свое здоровье, и сами должны позаботиться о том, чтобы не пропустить какой-то проблемы в своем организме. Потому что все-таки медицина сейчас набрала таких оборотов, что если вовремя заметить какую-то проблему, тогда с ней легко будет, ну, может быть, относительно легко можно будет справиться. Но можно будет справиться. Главное — не запустить эту ситуацию.
Поэтому периоды, особенно переходные вот периоды. Но поскольку я все-таки гинеколог, то переходные периоды для женщины — это периоды полового созревания, периоды послеродовые, и климактерические периоды, то есть ситуации, когда начинают угасать функции яичников, женщина переходит в новый гормональный фон, и все меняется в ее организме. И вот в этот период организм испытывает огромную стрессовую нагрузку, и ситуации, которые раньше были как-то скрыты, и себя не проявляли, могут выйти на поверхность. И вот могут выйти, а могут проявить себя очень поздно.
Поэтому вот именно в периоде гормональной перестройки, где-то вот после 35-40 лет обязательно каждая женщина хотя бы раз в год должна посещать гинеколога, маммолога. В зависимости от ее веса и генетических каких-то особенностей сделать анализ крови на сахар. То есть, на самом деле есть процедуры, которые нужно делать обязательно. И каждый человек, который заботится о себе и о своей семье, все-таки должен подумать о том, чтобы не пропустить, не дай Бог, не пропустить вот этих страшных проблем, которые если запустишь, то потом приведут к беде.
Ольга Смалюхівська: Колеги, ще запитання, будь ласка? Всім усе зрозуміло? Тоді можна сказати, що після нашої розмови всі перелаштуються на правильний лад і зустрінуть весну з добрим здоров’ям і з гарним настроєм. Дякую вам дуже, що прийшли до нас сьогодні. Колеги, дякую і вам.