12 февраля в информационном агентстве «ГолосUA» состоялась пресс-конференция на тему: «Как подорожание бензина повлияет на цены?»
В пресс-конференции участвовали: Леонид Косянчук — президент Ассоциации операторов рынка нефтепродуктов в Украине;
Геннадий Рябцев— заместитель директора научно-технического центра «Психея»; Юрий Воскобойник — начальник отдела ценообразования ННЦ «Институт аграрной экономики» Национальной академии наук.
Модератор — журналист Ольга Смалюхивская.
Ольга Смалюхівська:Колеги, доброго вам дня! Вітаю у прес-центрі інформаційної агентства «ГолосUA». Сьогодні будемо обговорювати тему, яка в принципі актуальна та хвилює всіх, не тільки автомобілістів, а й простих людей. Тому що можливе подорожчання бензину, власне, як завжди, відіб’ється і на гаманцях простих українців. Сьогодні будемо говорити з експертами — нашими гостями, хочу вам їх представити. Це: Геннадій Рябцев — заступник директора науково-технічного центру «Психея», Леонід Косянчук — президент Асоціації операторів ринку нафтопродуктів України, а також Юрій Воскобойник — завідувач відділу ціноутворення, кон’юнктури та інфраструктури ринку Інституту аграрної економіки Національної академії аграрних наук України.
Пане Геннадію, перше запитання буде до вас. Тут пан Леонід щойно підказав, що середня ціна сьогодні А-95 десь тримається на рівні 10,93 гривен за літр. Ваші взагалі прогнози, чи збережеться, чи може, точніше, ціна бензину зберегтися на такому рівні в 2013 році? І які існують фактори та підстави для дорожчання або здешевлення пального? Будь ласка.
Геннадій Рябцев: Вітаю всіх! Звичайно, казати, наскільки зросте ціна бензину до кінця року, зараз ще зарано. Проте, можна вже говорити про те, що протягом останніх трьох-чотирьох тижнів на ринку нафти та нафтопродуктів в Європі спостерігається стійка тенденція до зростання нафтових котирувань, і ця тенденція, як завжди, з лагом у три-чотири тижні розпочинає відбиватися на українському ринку. Тобто якщо нафта та нафтопродукти (особливо нафтопродукти) у Європі дорожчають, то в українських трейдерів з’являються всі підстави, економічні підстави для дорожчання як бензину, так і дизельного пального.
За станом на сьогодні існує економічно обґрунтований потенціал для зростання цін на бензин у розмірі близько десяти копійок на літрі. Мається на увазі бензин марки А-95 за стандартом 2001 року. Стосовно імпортованого пального потенціал для зростання дещо вищий, і становить від десяти до п’ятнадцяти копійок, залежно від того, чиє це паливо і який трейдер його реалізує.
Крім того, Україна виходить із так званого «мертвого сезону», коли попит на нафтопродукти, особливо в регіонах був набагато нижчий, аніж у середньому за рік, і зараз уже починають великі трейдери формувати запаси для початку весняно-польових робіт, і до початку сезону транзитних перевезень, які також мають місце відразу після того, як сходить сніг.
При цьому існують деякі ризики, які також змушують трейдерів, не очікуючи, доки у них вичерпаються всі запаси нафтопродуктів, які були зроблені в січні-місяці, підвищувати ціни. Ці ризики пов’язані з дуже нестабільним курсом євро по відношенню до гривні, а як ви знаєте, всі акцизи обчислюються в євро. І зараз відбувається здорожчання акцизів через зниження курсу гривні. Крім того виникають певні проблеми з купівлею іноземної валюти. І щоб убезпечити себе від цих ризиків, щоб сформувати певний масив обігових коштів, великі трейдери змушені піднімати ціни. І ми бачили, що розпочинаючи вже з 4 по 8 лютого низка великих мереж підняли відпускні ціни на бензин на власних автозаправних станціях у середньому на десять копійок.
Я вважаю, що ця тенденція продовжиться, і ми матимемо зростання і середніх цін на нафтопродукти протягом найближчих двох тижнів саме на цю величину — від десяти д п’ятнадцяти копійок.
Ольга Смалюхівська: Пане Геннадію, а як же з вимогою Антимонопольного комітету, щоб навпаки знизити ціни на пальне? Тут відбудеться певний дисбаланс. І чи підуть трейдери на те, щоб ціни знизити під тиском Антимонопольного комітету? Тому що двічі він пропонував знизити ціни, й друга спроба була вдалою.
Геннадій Рябцев: По-перше, Антимонопольний комітет не є регулятором, не є ціновим регулятором в Україні. Він не має права встановлювати той чи інший рівень цін для того чи іншого трейдера. Він може лише пропонувати знизити ціни до економічно обґрунтованого, на погляд Антимонопольного комітету, рівня. Але кожен із постачальників має можливість апелювати до Антимонопольного комітету, надавши відповідні розрахунки, які підтверджують, що рівень цін відповідає економічно обґрунтованому саме у того чи іншого трейдера.
Деяк постачальники сподівалися, вірніше, планували знижувати ціни попри будь-які заяви Антимонопольного комітету. Це зниження відбулося декілька тижнів тому, ми спостерігали таке зниження цін наприкінці січня-місяця, вірніше, десь у середині січня-місяця. Ціни не суттєво знизилися, проте зменшилися по бензину А-95 в середньому відбулося зниження цін на п'ятнадцять копійок протягом тридцяти останніх днів до початку нового зростання. Тому ті трейдери, які дійсно могли це зробити, воно зробили, і ціни пішли вниз, а ті, які не змогли, ну… тут справа Антимонопольного комітету або відкривати справу на них відповідно, якщо вони вважають, що ціни були завищеними. Або не відкривати, маючи розрахунки таких цін, з якими ці компанії виступили.
Ольга Смалюхівська: От ви говорите про те, що в принципітакий спокійний сезон уже закінчується, зараз більше автомобілістів власне будуть виїжджати на дороги. Якщо все ж таки бензин буде й далі дорожчати, нехай навіть на десять копійок, як узагалі ринок відреагує? Попит від того не знизиться? Тобто попит залишиться високим, як у принципі по сезону це має бути? Чи, можливо, якось реагуватиме ринок пального?
Геннадій Рябцев: По-перше, що стосується роздрібної торгівлі, то обсяги споживання бензин і дизельного палива у великих містах майже не відрізняється протягом усього року. Ідеться про те, що у «мертвий сезон» знижуються обсяги споживання в регіонах, особливо в сільськогосподарських регіонах, і зменшуються обсяги споживання бензину транзитними перевізниками, дизельного пального зокрема.
В промисловому секторі також існує певне скорочення споживання пального. І збільшення попиту не відбивається суттєво на рівні роздрібних цін, воно є одним із чинників, який заважає трейдерам знижувати ціни. Крім того, коли зростає попит, ті, хто пропонують великі гуртові партії, середні гуртові партії нафтопродуктів, за винищення певного ситуативного дефіциту, вони використовують таку можливість.
Однак при цьому слід наголосити, що зростання цін на початку сезонів польових робіт, а це навесні або восени, відбувалося суттєво тоді, коли український ринок нафтопродуктів був закритий. Тобто коли на ньому працювало лише декілька українських нафтопереробних заводів. Зараз український ринок відкритий, бензин і дизельне паливо постачається з-понад десяти джерел, а це означає, що ймовірність виникнення дефіциту, навіть ситуативного, протягом найближчих місяців дуже низька. Ось у тому разі, коли буде запроваджено відповідні антисубсидіарні мита, про які зараз знову почалася розмова, ось тоді можуть виникнути певні проблеми і з наповненням ринку, і з цінами на бензин і дизельне пальне.
Ольга Смалюхівська: Але в принципі те подорожчання незначне, яке вже відбувається, буде?
Геннадій Рябцев: Так, таке подорожчання відбуватиметься, але воно спричинене насамперед зростанням цін на нафтопродукти в Європі, а зростання попиту просто співпало в часі з цими процесами, які відбуваються на європейському ринку.
Ольга Смалюхівська: Дякую. Пане Леоніде, долучайтеся до розмови. Власне, ваша позиція? Пан Геннадій говорить про те, що в принципі тенденція до незначного зростання все ж таки буде. Ми вже з вами почали перед початком прес-конференції обговорювати тему, яка подавалася в 2012 році, але в принципі в уряді, певно, зрозуміли, що вона може призвести до негативних тенденцій на ринку. Мова йде про мито на імпорт нафтопродуктів.
Якщо ці законопроекти знову будуть намагатися цього року проштовхнути через Верховну Раду, як це власне може вплинути на ситуацію? Якщо навіть будуть встановлені незначні мита, здається, на рівні ста євро, якщо не помиляюся…
Леонід Косянчук: 181 євро.
Ольга Смалюхівська: Як це може взагалі позначитися на ситуації? Будь ласка.
Леонід Косянчук: Добрий день, шановні колеги! Дякую за запитання. Що стосується ініціатив, які протягом минулого року ми весь час відбивали, і які не пройшли. І вони не втілилися навіть не тому, що уряд схаменувся, або зрозумів сам, куди, власне кажучи, до чого це призведе. А ці всі мита, які хотіли на всі нафтопродукти встановити, ті мити, які сьогодні ініціюються знову ж таки вдруге, друга черга антисубсидіарного розслідування, призводять до того, що підвищуються податки на пальне, і знищується диверсифікація постачання нафтопродуктів, про що казав пан Геннадій, що в наша країну сьогодні постачається більше, ніж з десяти джерел. Тобто досить серйозно забезпечена енергетична безпека держави.
Але всі ці заходи Кабінету Міністрів призводять до того, що врешті-решт, ми з вами всі це розуміємо, кінцевим платником усіх на світі податків, крім ренти за видобуток природних ресурсів є ми з вами, тобто пересічні споживачі. Тобто все буде, але буде набагато дорожче й набагато гіршої якості, якщо будуть введені ці мита.
Для чого це робиться? Це робиться лише з однією метою, щоб українські нафтопереробні заводи, які свого часу були фактично приватизовані та придбані тими панами, які зараз ними володіють, власне кажучи, по ціні металобрухту, не модернізувати. А це високотехнологічне устаткування, яке було придбане за ціною металобрухту, але вони не бажають вкладати кошти, які вони заробили на цих заводах, в їх модернізацію, щоб якість нафтопродуктів, які у нас виробляють відповідала хоча б якимось міжнародним, і взагалі розумним нормам.
Але це ремарка щодо мит. І ми вже не дивуємося з того, що можновладці продукують якісь ідеї, які шкодять ринку, і тим, власне кажучи, перерозподіляють видатки на плечі рядових громадян. Мабуть, зараз така тенденція, чи зараз так модно в уряді робити.
Що стосується цін. Узагалі якщо ми запитаємо одне одного, або задамо таке риторичне питання, чи подобаються ці ціни споживачам? То я готовий відповісти точно, що споживачі скажуть, що їм такі ціни не подобаються. І оператори ринку скажуть, що їм також не подобаються. І ось чому. Якщо ми далі підемо й запитаємо, чи економічно обґрунтовані сьогодні роздрібні ціни на пальне? То для операторів ринку, на жаль, ні, і споживачів, на щастя, також ні. Чому?
Ольга Смалюхівська: А якими мають бути ціни на пальне?
Леонід Косянчук: Тобто сьогодні, якщо ми візьмемо середньозважену ціну, давайте будемо оперувати середніми цінами про Україні, тому що ми з розуміємо, що міста-мільйонники і столиця — це зовсім не те, що ціни, скажімо, в якихось депресивних регіонах, і тому треба завжди казати про середньозважену ціну на українському ринку. То сьогодні така ціна на бензин А-95 — 10,93 гривні, а дизельне пальне — 10,04 гривні за літр. І таким чином, чому я сказав, що вони економічно необґрунтовані? Тому що це ціни занижені на 15-17 копійок за літр бензину, і десь 10-12 копійок за літр дизельного пального.
Що стосується якихось прогнозів, то ми з вами розуміємо, в який режим ми входимо зараз. Якщо ви подивитеся на ось такий графік, то це графік минулого року. І можу сказати, що цей графік доволі точно повторював і 2011 рік. Тобто ми бачимо підйом до кінця березня, потім починається спад, а потім знову підйом. Цей підйом — посівна, а цей — збиральна кампанія. Ви розумієте, так? Це піки, коли підвищується попит на нафтопродукти. Оце червоним показано, що сьогодні темпи зростання споживання набагато нижчі, ніж були в минулому році в цей період.
А взагалі, якщо ми подивимося графік по нафті, то за місяць, за попередні тридцять днів ось така картина — тобто відбувається підвищення цін на нафту. І ми розуміємо, що коли у нас ціни залежать також від світових процесів, тобто вони об’єктивні, то сьогодні в цьому сенсі є дві новини. Одна погана, друга не зовсім погана. Або навіть добра. Погана новина полягає в тому, що ми мусимо за цим підйомом піднімати також і роздрібні ціни — це погана новина. А гарна новина та, що це не буде відбуватися раптово, це буде робитися по мірі відпрацювання запасів у торговельній мережі нафтопродуктів, які були придбані за дещо нижчими цінами.
Проте, якщо така тенденція, як я вам продемонстрував, по нафті збережеться, тобто ми ще будемо мати до початку березня підвищення ціни на нафту, а відповідним чином і нафтопродуктів, тільки з таким часовим трендом 25-30 діб, то ми можемо очікувати крім того, що ми сьогодні недобираємо, ще маємо такі економічних передумови для підвищення на 15-20 копійок на А-95 і десь 10-15 на дизельне пальне.
Тобто, про що йдеться? Що якщо за березень-місяць, початок, середина, можливо навіть наприкінці встановиться середня ціна на бензин марки А-95 — 11,20 гривень за літр, і 10,30 гривень на дизельне пальне для мене особисто не буде якоюсь дивиною, чи незрозумілою.
Проте, мушу наголосити тільки на одному, що ми завжди кажемо, що будь-які прогнози в нафтовому ринку мало чого вартують. Чому? Тому що зміниться ситуація, й усе знову поміняється. Тобто, коли ми робимо певні прогнози, то ми кажемо, за умови… І я вам кажу, що якщо тенденція до темпів зростання цін на нафту та нафтопродукти на європейських ринках збережеться.
Але якщо там щось зміниться, а на це існують, до речі, очікування, тому що за останні там кілька дні сталася цікаві ситуація на ринку, якщо, наприклад, на 8 лютого ми мали на нафту 119 доларів за барель по бреду, то на сьогодні — вже 118,5 доларів. Тобто один день провал. Проте, це якби певні очікування, і робити якісь прогнози, орієнтуючись на такі ринкові стрибки, не потрібно. Тому що, як казав колись бувший міністр палива та енергетики Юрій Анатолійович Бойко, що взагалі «світовий ринок нафтопродуктів поводиться, як полохлива гімназистка у безмісячну ніч»… Тобто стрибає туди-сюди…
Ольга Смалюхівська: Але, знаєте, які б тенденції не відбувалися на світових ринках, у нашій країні чомусь все одно люди (автомобілісти) дуже скептично до того ставляться, тому що вони не відчувають ніколи зниження цін на заправках у бік зменшення.
Леонід Косянчук: Неправда.
Ольга Смалюхівська: Особливого зменшення цін не відбувається…
Леонід Косянчук: Подивіться два тижні тому, на зростаючому ринку відбулося пониження. Я хочу, щоб ви зрозуміли, і щоб усі зрозуміли, навіть не журналісти, а ваші читачі та слухачі. Що оператори ринку не зацікавлені у високих цінах. Точно так само, як і не зацікавлені в цьому споживачі. Чому? Тому що чи вища ціна, тим менше відбувається проливів, по-нашому, — обсягів продажу пального. І тому оператори ринку не заробляють на абсолютні маржі, вони заробляють на проданих обсягах, як ви розумієте. І тому сьогодні, розумієте, бізнес тоді бізнес, коли він є: перше — прибутковим, друге — економічно обґрунтованим і інвестиційно-привабливим. Якщо бізнес буде збитковим, ви розумієте, що у нас не буде розвитку.
Але щоб ми розуміли. Я нещодавно був в Адміністрації Президента, де розказував, які ми маємо доходи насправді на ринку. І мені там не повірили, але ви повірте мені на слово. Якщо ми сьогодні візьмемо ціну, то в ній шістдесят відсотків — це вартість узагалі самого бензину на світових ринках і в гуртовому сегменті, а тридцять відсотків і більше — становлять податки, і десять відсотків — становить операційна діяльність. Тобто утримання роздрібних мереж і дрібно-гуртових мереж, ви маєте розуміти, що це досить серйозні кошти. Якщо ви подивитеся, як сьогодні виглядають наші АЗС, скільки там працює людей, як вони облаштовані, й скільки те все вартує, притому, що тарифи на всі енергоресурси зросли, плата за землю зросла, плата за викиди збільшилася й таке інше.
Тобто сьогодні десять відсотків — це навіть не той відсоток, за яким працюють сьогодні посередники, бо посередники сьогодні хочуть мати більше десяти відсотків прибутку. Думаю, що фахівець по сільгосппродукції це підтвердить. Тобто, ми рахуємо, що на сьогодні насправді 2,5-3 відсотки доходу, навіть не прибутку, а доходу — це є гарна цифра для ринку. І на об’ємах оці три відсотки перетворюються в те, що дає нам змогу жити та розвиватися. Тобто немає там таких супердоходів.
Ольга Смалюхівська: Стовідсоткових прибутків?
Леонід Косянчук: І нам кажуть, що ми думали, що ви отримуєте щонайменше сорок відсотків… Ага, мабуть… І так і було, що раніше так заробляли, посередники навіть більше тридцяти відсотків мали. Але сьогодні, на жаль, так виходить. І тому це вже так традиційно склалося, що всі кажуть, що якщо ціна на нафту піднімається, то ціна на бензин зростає, а ціна на нафту падає — а у нас ціна бензину не знижується… Неправда ж це. Знижуються ціни, і працював ринок у збиток собі напередодні виборів, наприклад, напередодні ще інших там ситуацій.
Ольга Смалюхівська: Зрозуміло. Пане Юрію, долучайтеся до розмови. Наші експерти вже в принципі підтвердили, що тенденція для здорожчання бензину існує. І ми всі прекрасно розуміємо, що це ланцюжком відіб’ється і на нас із вами, як на покупцях. Що ризикує подорожчати у першу чергу, яку продукти? Будь ласка.
Юрій Воскобійник: Мої вітання для всіх! У першу чергу, хотілося б зазначити, що бензин — це такі інфраструктурні витрати, які закладені абсолютно в усіх продуктах. Тобто навіть у продукції послуг також закладена частина на бензин у собівартості, в структурі собівартості послуг. Тому здорожчання бензину, безумовно, потягне за собою подорожчання усіх інших продуктів. Причому включиться мультиплікаційний ефект так званий, коли подорожчає спочатку сировина, потім дорожча сировина плюс бензин на перевезення, потім пробка, торгівля і таким чином ми будемо мати значне подорожчання.
Якщо говорити про продукцію сільського господарства, то 2012 рік, за попередніми даними, показав, що зростання цін на даному ринку відбулося за рахунок подорожчання нафтопродуктів десь на сімнадцять відсотків. Як це вплинуло на кінцеву продукцію? Ціни на продукцію рослинництва збільшилися десь на сім відсотків, за рахунок саме підвищення цін на нафтопродукти. Ціни на продукцію тваринництва збільшилися менше, десь на три відсотки.
Тут варто зважати ще на один, скажімо, такий момент. Ми коли говоримо про зростання ціни, ми говоримо про підняття ціни пропозиції — тобто ціни виробника. Але ми всі знаходимося в ринку, і ми знаємо, що кінцева ціна для споживача формується з ціни від виробника і ціни для споживача. Тобто ціна пропозиції та ціна попиту. Так от, на жаль, ціна попиту на сьогодні надзвичайно низька. Тобто на сьогодні купівельна спроможність громадян надзвичайно низька, і збільшення ціни на будь-які товари, особливо на товари споживання, на сільгосппродукцію, якраз обмежуються цією ціною попиту.
Тому включається тут інший ефект. Коли підвищуються ціни на нафтопродукти, ціна на сільгосппродукцію не може повністю перекрити ці збитки за рахунок підвищення цін, скажімо так, і сільгоспвиробники втрачають частину свої прибутків. Тобто вони не можуть перекрити ці збитки підняттям ціни на ринку, оскільки низька купівельна спроможність українців.
Я порахував, якщо взяти, наприклад, питому вагу в структурі витрат у 1990 році, то нафтопродукти у структурі витрат становили п’ять відсотків (5,1%), а витрати на оплату праці, для порівняння, — 33,6 відсотків. А вже в 2012 році і на сьогодні в структурі продукції сільгоспвиробництва нафтопродукти становлять чотирнадцять відсотків. Тобто збільшилися в структурі витрат майже в три рази — в 2,76 рази. А витрати на оплату праці становлять лише 9,7 відсотків.
Тобто, що відбувається? Товаровиробники не можуть вплинути на подорожчання нафтопродуктів, на здорожчання мінеральних добрив і таке інше, а це такі витрати, як їх називаю, інфраструктурні, без яких сільгоспвиробники просто не може обійтися. Їм потрібно сіяти — вони купують бензин, яка б ціна на нього не була. А за рахунок чого можна обмежити собівартість продукції тоді? За рахунок того, на що вони мають безпосередній вплив. Безпосередньо вони можуть вплинути лише на оплату праці та на амортизацію. Таким чином ми бачимо, що витрати на амортизацію зменшилися з 9,8 відсотків до 5,8 відсотків. Тобто майже в два рази. А оплата праці зменшилася майже в три рази. Тобто саме за рахунок цього вони компенсували свої збитки, задля того, щоб бути хоча б якось конкурентоспроможними на ринку.
Якщо ми говоримо в масштабах, скажімо, світових. То ми всі вже чудово знаємо, що у нашій країні на сьогодні ціна на бензин досягла майже світових цін. Я був нещодавно у Штатах, так у Америці ціна на бензин фактично така сама, а то навіть і нижча, ніж у нас. А якщо говорити про продукцію, про продукти споживання, то ціни у нас набагато нижчі. Тому ось тут існує цей лаг.
Мені сподобалося, як тут говорили про економічно обґрунтовані ціни на нафтопродукти, що вони на сьогодні ще не дотягують п’ятнадцяти копійок. Але якщо говорити про продукцію сільгоспвиробництва, то на сьогодні, наприклад, 2012 рік закінчився з надзвичайно великими збитками для тваринників. В 2011 році вони зазнали трьох мільярдів збитків, не говорячи вже про те, що ми мало отримали прибутків. Ми отримали три мільярди збитків. Особливо великих збитків зазнало виробництво м’яса великої рогатої худоби, майже чотири гривні на кілограмі ми були в мінусі. Ось там якраз існує недобір ціни, і ось таке неекономічне обґрунтування ціни, скажімо так.
І, на жаль, як я говорив, купівельна спроможність українців дуже низька, і з цим ми нічого не можемо вдіяти. Потрібно тільки або державну підтримку вводити, або підвищувати купівельну спроможність населення шляхом, скажімо так, якоїсь адресної допомоги, чи підняттям заробітної плати. У такому плані.
Ольга Смалюхівська: Пане Юрію, а про конкретних продуктах — що подорожчає в першу чергу?
Юрій Воскобійник: У першу чергу подорожчають послуги, якщо говорити в загальному сегменті ринку, тому що послугами ми всі користуємося, і знову ж таки, незалежно від ціни, ми будемо ними користуватися. В другу чергу, можливо, менше, але подорожчає продукція рослинництва, тому що також переважна більшість продукції рослинництва експортно-орієнтована продукція, на яку не має такого значного впливу купівельна спроможність нашого населення. І найменше здорожчання відбудеться саме по продукції тваринництва: м'ясо, молоко, тобто соціальні види цих продуктів.
Тут існує дві причини. Перша — це низька купівельна спроможність не дасть значно підвищитися цінам на цю продукцію. А друга, не будемо кривити душею, всі ми знаємо, що уряд бореться за зниження інфляції й таке інше, і тому для них ці продукти надзвичайно важливі. Тому по цих продуктах відбудеться навіть адміністративне, чи державне регулювання відіграватиме в цьому свою роль. Тому ці продукти піднімуться в ціні набагато менше, ніж решта.
Ольга Смалюхівська: Будь ласка, пане Леоніде.
Леонід Косянчук: Я хотів пану Юрію дещо заперечити. Де ви взяли сімнадцять відсотків зростання цін на нафтопродукти? Я, чесно кажучи, не дуже зрозумів. Сім чи сімнадцять? Скільки у вас було?
Юрій Воскобійник: Так, за нашими розрахунками на сімнадцять, так.
Леонід Косянчук: То це, можливо, з урахуванням відкатів на гуртових якихось партіях нафтопродуктів? Але ринок тут ні до чого. Давайте собівартість і тобівартість не плутати. Тому я навпаки знаю, наприклад, коли бензин дорожчає на два відсотки, то картопля з 3,5 гривень за кілограм, стає 5,20. І там, я вибачаюсь, не десять відсотків, і навіть не п’ять відсотків.
І потім ще порівняльні характеристики цінового діапазону з іншими країнами не дуже доречні. Бо як відомо, Україна — не Росія, й навіть не Білорусія. А тим паче, не Гондурс чи Сполучені Штати Америки. Я би рекомендував узагалі порівняльні характеристики вести з Туркменістаном, там за 2,5 долари люди заливають повний бак бензину — це 60-70 літрів.
Проте, мушу сказати, що вони навіть не платять за комунальні послуги. Ну, якщо хтось хоче помінятися з ними місцями, дуже прошу до Туркменістану.
Юрій Воскобійник: На жаль, кожен порівнює з тим ринком, який йому вигідніший.
Леонід Косянчук: Тому, розумієте, у нас усі люблять порівнювати, як за радянської влади порівнювали з 1913 роком. Це те саме. Не можна порівнювати навіть попередні два роки, тому що насправді, по-перше, все дуже швидко змінюється, і не тільки у світі, а й в Україні також. І ми, на жаль, живемо там, де живемо, і в тих умовах, які на сьогодні у нас склалися. Тому я готовий ще раз підтвердити, що у нас ціни навіть нижчі, ніж економічно обґрунтовані. І сьогодні казати про те, що вони дуже сильно впливають на собівартість продукції… Ну, це ті самі транспортні витрати. А я маю певну економічну освіту і знаю, що транспортні витрати не перевищують два відсотки у собівартості продукції за будь-яких умов.
Ольга Смалюхівська: Пане Геннадію, щось додасте?
Геннадій Рябцев: Ну, я технічну першу освіту маю, я завжди підраховую. Так от, я підрахував, що от колега сказав, що частка бензину становить 14 відсотків. Це означає, що якщо бензин подорожчає вдвічі, то вартість продуктів відповідно зросте ще на чотирнадцять відсотків.
Леонід Косянчук: Але не на сто сорок відсотків, я переконую вас.
Геннадій Рябцев: Я сказав про те, що ми прогнозуємо подорожчання на десять копійок. Десять копійок — це 0,14 відсотків. Це означає, що якщо у нас батон коштує зараз три гривні, то десять копійок в ціні вартості пального, якщо навіть таке подорожчання на десять копійок відбудеться, здорожчить батон на 0,3 копійки.
Леонід Косянчук: А не на дві гривні.
Геннадій Рябцев: Не на дві гривні, звичайно.
Ольга Смалюхівська: Я так зрозуміла, що значного подорожчання не відбудеться.
Геннадій Рябцев: Тому тільки в тому разі, якщо дійсно прийняти як факт те, що вартість бензину в собівартості товарів харчової промисловості становить чотирнадцять відсотків. За даними Держстату, за 2007 рік вона становила 4,7 відсотки. Я не думаю, що протягом останніх років дуже суттєво збільшилася ця частка.
Леонід Косянчук: Не втомлюйте людей цифрами. Хочу заспокоїти всіх, що ви сьогодні чули тут чисто теоретичні викладки. Це якби економічне підґрунтя й таке інше, це все ніби може відбутися, проте воно відбуватиметься так, я буде диктувати ринок. Тому що згідно Господарського кодексу кожен суб’єкт підприємницької діяльності на ринку України в нерегульованих сегментах визначає особисто самостійно товари на власні послуги та власні продукти. В тому числі і на автопродукти.
Геннадій Рябцев: Так, ціни є вільними.
Леонід Косянчук: Тобто ціноутворення є вільним, тому так. І як казав колись Петро Олексійович Порошенко на програмі у Шустера, що можна поставити ціну і двадцять гривень за літр, але хто ж його купить? І будеш сидіти зі своєю ціною у двадцять гривень за літр і насолоджуватися відсутністю сторонніх людей на АЗС, наприклад.
Ольга Смалюхівська: Колеги, долучайтеся до розмови, задавайте запитання нашим гостям, представляйтеся, будь ласка. Є запитання?
Леонід Косянчук: Або все зрозуміло, або нічого не зрозуміло, одне з двох.
Геннадій Рябцев: А по газу запитання є? І по газу немає?
Леонід Косянчук: Ви все розумієте, чи боїтеся запитати? Виключайте камери і запитуйте, поки ми живі.
Станіслав Погорєлов, «Ліга-бізнесінформ»: Мы говорим о сезонном повышении в данном случае?
Геннадій Рябцев: Нет.
Станіслав Погорєлов, «Ліга-бізнесінформ»: Или это тенденция стойкая?
Леонід Косянчук: В том числе и сезонном, я бы так сказал.
Геннадій Рябцев: Тут більше тенденция кросту цен нефть, нефтепродуктов. Причем практически ничем не обоснованная. То есть каких-то оснований для роста цен сейчас вот таких вот явных и объективных нет.
Леонід Косянчук: Нет, Гена, неправильно ты говоришь. Спекулятивная составляющая в ценообразовании на нефть на мировом рынке присутствовала, и она была,и она уже сделала свой вклад. А дальше включатся те процессы, которые я вам показывал на графике, помните кривую? Что сегодня да, действительно, традиционно, середина февраля — начинает просыпаться рынок в плане потребления. И следовательно все понимают, что как бы там ни было, но в марте месяца средняя полоса Украины начнет сеять, пахать и так далее. Понимаете, да?
Ольга Смалюхівська: А у нас на цьому ще й люблять спекулювати.
Леонід Косянчук: Нет, мы сейчас говорим без всякой политики. Мы говорим о тех процессах, которые происходят чисто автоматически из года в год. Они не повторяются точно, но они коррелируют, то есть тенденция сохраняется. Вот та планка, о которой говорил пан Геннадий, что спекулятивно были разогреты цены на нефть, да, они подняли вот эту планку, они вот эту ступеньку сделали, и теперь кривая будет похожая, но чуть выше стоять, вот и все.
Станіслав Погорєлов, «Ліга-бізнесінформ»: И второй момент. Вот в Минэнергоугля пришли новые люди. Хотя прогнозы неблагодарное дело, но вы могли бы как-то спрогнозировать действия новых чиновников относительно стабилизации рынка нефтепродуктов, будут ли введены пошлины и так далее?
Леонід Косянчук: Этомоя любимая тема на самом деле. Учитывая и то, что в недалеком прошлом я возглавлял Департамент по нефти и газу в Минтопэнерго. На самом деле все будет зависеть от того, кто придет на ключевые позиции в министерство, имеется в виду в Департамент нефти и газа. Почему? Если придут люди, по принципу личной преданности, мы будем иметь тот же самый бардак, извините за выражение, который мы имели в 2012 году, когда пришли журналисты, со всем моим уважением к вашей профессии, в руководство департамента и банкиры. Один пытался там заработать не понятно на чем деньги, второй вообще не понимал, где он находится. Если этих людей поменяют сегодня, и назначат людей, хотя бы понимающих процессы, происходящие на рынке, я уже не говорю о том, что они должны быть в этой области профессионалами…
Геннадій Рябцев: У нас уже экологи занимают там должности…
Леонід Косянчук: Хотя сейчас профессионалы во власти уже вообще редкость. Если назначат экологов, если назначат гинекологов в нефтепромышленность, извините, мы будем иметь что? То, что мы имеем в тех отраслях, которые я назвал.
Ольга Смалюхівська: Колеги, є ще запитання? Якщо немає запитань, дякую вам, що прийшли.