Программа «РазворотUA» — совместный проект информационного агентства «ГолосUA» и «Радио Эра FM».
«РазворотUA», тема: «Какие последствия наводнения в этом году в Украине?»
Эфир за 15.05.2013 г. Ведущая — Оксана Ващенко.
Оксана Ващенко: У Чернігівській області залишаються підтопленими кілька десятків будинків і вулиць у населених пунктах через підйом рівня води в річках, — повідомляє Держслужба з надзвичайних ситуацій. Зокрема в селищі міського типу Радуль Ріпкинського району підтоплені сорок вулиць через підйом води у Дніпрі. Рятувальними надали допомогу дев’яносто одній людині. Крім того до сіл Новосілки та Кукари можна дістатися лише човнами, порушено транспортне сполучення з селами Суслівка, Плехтіївка та Старі Яриловичі.
Це програма «РозворотUA». З вами Оксана Ващенко. Вітаю вас!
Сьогодні говоритимемо про повінь в Україні та її масштаби, наслідки для нашої країни, особливо для аграріїв. І сьогодні у нашій студії Тетяна Адаменко — начальник відділу агрометеорології «Укргідрометцентру. Добрий день вам!
Тетяна Адаменко: Добрий день!
Оксана Ващенко: Шановні слухачі, не забувайте писати нам на електронну адресу efir@radioera.com.ua. Пізніше можна буде, як завжди, долучатися.
І я нагадую, що на телефонному зв’язку ми зможемо ще поспілкуватися ще з одним співрозмовником, це буде підполковник Євген Дубина — представник Управління надзвичайних ситуацій у Чернігівській області. Пане Євгене, ви з нами так? Добрий день!
Євген Дубина: Так, я з вами. Добрий день!
Оксана Ващенко: Пане Євгене, розкажіть, будь ласка, яка ситуація зараз на Чернігівщині, що з підтопленням, і чи справді люди ще продовжують пересуватися за допомогою човнів?
Євген Дубина: Хотів би зазначити, що на Чернігівщині гідрологічна обстановка, а це по головним водним артеріям — це Дніпро, Десна, Сож і Снов, поступово нормалізується. Тобто стабілізується, і на сьогоднішній день по гідрологічним постам, відбувається зниження рівня води по річці Дніпро та по річці Десна. Сьогодні в селищі Радуль Ріпкинського району, яке було одна з найбільш постраждалих, скажімо так, наш пост пожежно-рятувальний, який там працював із 30 квітня, сьогодні завершив свою роботу. Оскільки на найбільш підтоплених ділянках, які були на території селища, зараз рівень води до двадцяти сантиметрів, тобто такий рівень вже можна переїхати звичайним легковим автомобілем.
Оксана Ващенко: Якщо говорити про шкоду, якої завдало це підтоплення, скільки людей все-таки постраждало, їхні будинки в якому стані? І якщо говорити про городи, як правило, люди на цій території займаються сільськогосподарською діяльністю, то коли можна буде їм займатися саме цим, і коли можна буде сіяти та садити ту саму картоплю, овочі, фрукти?
Євген Дубина: По підтопленим житловим будинкам, то було лише три підтоплених житлових будинки в селищі Мньов Чернігівського району, а все інше — це підтоплення, скажімо, ділянок та людських городів. Люди почнуть, скажімо, займатися городами, коли вода повністю зійде, тобто річки зійдуть у своє русло. За прогнозами це станеться десь приблизно, скажімо так, за три тижні.
Оксана Ващенко: Тобто ще три тижні на це потрібно?
Євген Дубина: За прогнозами десь так, тобто вода вже відступає, і відступає непоганими темпами. І я кажу, що десь п’ять-шість сантиметрів по Дніпру на добу, а по Десні ще краща ситуація. В районі Новгород-Сіверського десь дванадцять за минулу добу відбулося зниження. Тобто вода потрохи відступає.
Оксана Ващенко: Ви знаєте, наші колеги, які мешкають саме на Чернігівщині, я кажу про журналістів, вони говорять про те, що, скажімо, така ситуація з року в рік повторюється саме на цій території, і люди фактично вже звикли до таких підтоплень, особливо це стосується селища міського типу Радуль. За вашою оцінкою, за вашими спостереженнями, чи відповідає ця інформація дійсності? І що можна було би зробити, щоб мінімізувати шкоду від щорічного підтоплення?
Євген Дубина: Якщо зазначити щодо Радуля, то кожного року в селищі Радуль відбуваються підтоплення. Населення вже в курсі, що кожної весни будуть підтоплені окремі ділянки, люди до цього готуються. Але в цьому році снігопади, які відбулися наприкінці березня, дали неочікуваний результат, тобто води пішло більше, ніж її завжди буває на цих територіях. І чому туди, скажімо, в ці населені пункти були направлені наші підрозділи, які там чергували, допомагали людям. Тому що ці прогнози були трохи вищі, ніж це буває кожного року щодо підтоплення.
Оксана Ващенко: Як правило, ми працюємо фактично, і ви працюєте як представники, як людина, яка працює в системі надзвичайних ситуацій, тобто в пожежному режимі. А от попередити, наскільки можливі такі ситуації, щоб мінімізувати наслідки, це реально чи ні?
Євген Дубина: Ну, сказати мінімізувати чи попередити…
Оксана Ващенко: Ну, скажімо, якщо би завчасно вивозили сніг, була би меншою кількість підтоплень, які відбулися цього року?
Євген Дубина: Ви розумієте, в таких об’ємах снігу, якщо його і вивозити, все одно він попадає в землю, і підтоплення все одно відбулися б. Тобто це стихійні природні явища.
Оксана Ващенко: Зрозуміло. Дякую вам за те, що долучилися. Це був представник Управління надзвичайних ситуацій у Чернігівській області підполковник Євген Дубина.
І я би хотіла долучити до нашої розмови Тетяну Адаменко, яка зараз перебуває в нашій студії. Пані Тетяно, скажіть, пан Євген сказав, що це все-таки стихійна ситуація, і те, що в селищі міського типу Радуль постійного кожного року відбуваються підтоплення, доля у них, я так розумію, така, географічне їх розташування, і вони будуть зазнавати підтоплення щороку. Але в принципі якщо щороку повторюється така сама ситуація, я знову повертаюся до цього, чи реально щось застосовувати, щоб зробити ці пошкодження меншими, щоб люди менше страждали від цього? Чи, скажімо, тут наука безсильна?
Тетяна Адаменко: Ні, мабуть, наука тут ні до чого. Тут якісь управлінські рішення, скоріше за все, потрібно застосовувати, гідротехнічні, я так розумію.
Оксана Ващенко: Але це можна все робити, так?
Тетяна Адаменко: Звісно, я не є спеціалістом у цій області, але…
Оксана Ващенко: Наприклад, рити канави навколо, так?..
Тетяна Адаменко: Чи якісь там дамби будувати, чи щось подібне…
Оксана Ващенко: Тобто це все можна робити, і це зменшить наслідки?
Тетяна Адаменко: Мені здається, що так. А що стосується, я не гідролог, звісно, але ж я працюю в Українському Гідрометцентрі, тому в курсі справ, звичайно, повінь була вищою, ніж у останні декілька років. Але катастрофічною її назвати не можна. Тобто що стосується того селища, про яке ви говорите, скоріше за все, це потребує якихось гідротехнічних рішень.
Оксана Ващенко: Я би хотіла, щоб ми долучили до розмови ще і Дмитра Савчука, який зараз із нами на телефонному зв’язку. Ще немає зв’язку з ним, так? Але мені наш режисер обіцяє, що обов’язково зв'язок налаштує. Я нагадаю, що Дмитро Савчук — це завідувач лабораторії захисту від шкідливої дії вод Інституту водних проблем і меліорації Національної академії наук України. Тоді ми з вами, пані Тетяно, поки що продовжимо. Якщо щось і могла зробити влада, звичайно, це вже запитання до місцевої влади, яка би могла полегшити життя цих людей, які б не переправлялися на човнах. Але от те, що зараз нам сказали, що повінь сходить поступово, і потрібно ще три тижні на це чекати. За вашими прогнозами, чи відповідає ця інформація тій, яку ви маєте зараз?
Тетяна Адаменко: Український Гідрометцентр — це структура Державної служби з надзвичайних ситуацій, тому, звичайно, прогнози у нас одні.
Оксана Ващенко: Співпадають?
Тетяна Адаменко: Не співпадають, а просто ті самі.
Оксана Ващенко: Тобто вони користуються вашими прогнозами, так?
Тетяна Адаменко: Природно, що готуються прогнози відділом гідрологічних прогнозів Українського Гідрометцентру. До речі, прогноз весняного водопілля, я хочу поздоровити своїх колег, справдився дуже добре. Що стосується все ж таки того, коли можна буде зайти в город на тій території і щось там посадити, то я сьогодні зранку консультувалася з начальником відділу гідропрогнозів, це відбудеться десь наприкінці травня — на початку червня. Скоріше за все, що до п’ятого червня можна буде абсолютно все садити.
Причому треба буде поспішати, тому що настільки швидко відбувається втрата ґрунтом вологи, що буквально три дні назад стояло «блюдце» в городі, а сьогодні вже там ґрунтова кірка й абсолютно суха поверхня ґрунту. Тому треба буде звернути на це увагу, і якомога швидше посадити всі городні культури, в тому числі не пізно буде садити і картоплю на початку червня, і городину. Але треба цього року, звичайно, приділити особливу увагу сортам, які будуть використовуватися. Тобто виправданим буде садіння в цих районах Чернігівської області, й не тільки Чернігівської, а це стосується і північних районів Волинської області, місцями це Житомирська область, Рівненщина цим не страждає на сьогодні, наскільки мені відомо. Тобто потрібно буде садити сорти та види культур, які мають короткий вегетаційний період, для того, щоб вони встигли зійти й дати урожай.
Оксана Ващенко: Зрозуміло. Дякую. Дмитро Савчук уже з нами на зв’язку. Пане Дмитре, добрий вам день!
Дмитро Савчук: Доброго дня!
Оксана Ващенко: Хотіли й вас, звичайно, долучити до нашої розмови. Говоримо ми сьогодні про підтоплення, і як факт називаємо Чернігівську область. От за вашими спостереженнями, яка ситуація зараз там, наскільки все було очікувано для людей? І от знаєте, ми вже тут у студії спрогнозували, що в принципі влада могла щось зробити, щоб мінімізувати таке підтоплення, і щоб людям легше було. Можливо, не зовсім уникли б цього паводку, але тим не менше, розрити навколо канави, або ще щось. От у цьому напрямку, скажіть, чи можна було би врятувати ті регіони, де підтоплення відбуваються майже щороку?
Дмитро Савчук: Безумовно, можна, і багато чого робиться. В першу чергу, я хочу сказати, що потрібно розмежувати. Існує поняття «підтоплення», тобто коли відбувається підтоплення рівнем ґрунтових вод, а є поняття «затоплення територій», тобто затоплення поверхневими водами. В Інституті водним проблем і меліорації робиться моніторинг таких водних стихій, і на сьогоднішній день ми можемо сказати, що, скажімо, в цих північних районах, де цього року випала рекордна кількість снігу у весняний період, починаючи з 22 березня, безумовно, ці процеси розгорнулися з дуже великою силою. Тому що сам факт такого явища був також рідкісним, унікальним, і надзвичайно великим, велика кількість опадів.
Потім танення снігу відбулося і піднявся рівень ґрунтових вод, і відбулося затоплення низинних місцин. І, до речі, це затоплення продовжується ще й досі, тобто вже майже два місяці пройшло, тому що підтоплення досягло дуже великих масштабів. І навіть сьогодні рівні ґрунтових вод місцями піднялися до поверхні землі, витіснивши все живе, що знаходилося в зоні аерації, спричинивши, безумовно, наслідки, які обмежують можливості обробітку землі й таке інше. Безумовно, спрогнозувати таку подію було практично неможливо, незважаючи на те, що взагалі прогнози зараз доволі точні, буквально на два-три дні у нас є можливість отримувати дані Гідрометцентру, реагувати на них. І прогноз погоди — це одне з досягнень, винахід суспільства за останні двадцять п’ять років, і воно відноситься до таких сучасних винаходів. Але спрогнозувати такі аномальні явища, наука ще, на жаль, не може. Тому тут потрібно тільки відповідно реагувати.
Моніторинг наш показав, що зараз швидкість зміни рівня ґрунтових вод у зонах підтоплення, відбувається з інтенсивністю порядку два-три сантиметри на добу. Відповідно можете підрахувати, якщо вода піднімалася майже до поверхні, то процес спрацювання буде відбуватися протягом кількох місяців.
Оксана Ващенко: Нам сказали, що три тижні.
Дмитро Савчук: Дивіться, якщо швидкість зниження рівня, скажімо, два сантиметри на добу, то один метр буде спрацьований (сто сантиметрів поділити на два), тобто за п’ятдесят діб. А це майже два місяці. Це, звичайно, простий розрахунок. Але існує велика небезпека нових підтоплень на цьому фоні, на фоні високого залягання ґрунтових вод, тому що ми розуміємо, що немає зони аерації, яка могла би бути запобіжником, тобто акумулювати всю цю воду. Тому на це треба звернути увагу, і чітко реагувати на прогнози погоди. Тому що випадання навіть невеликої кількості опадів може викликати повторне підтоплення, і для цього треба бути готовим.
Оксана Ващенко: Чергове, не зважаючи на зниження рівня води?
Дмитро Савчук: Так, не зважаючи на це. І тим більше, що зараз настає вже період дощів. У літній період настає період дощів, злив, і в цьому якраз є небезпека. Ви розумієте, це наукові дані.
Оксана Ващенко: Тобто окремі райони Чернігівщини, які зазнали підтоплення…
Дмитро Савчук: Чернігівщини, Київщини, Житомирщини, Волинської області…
Оксана Ващенко: Можуть бути повторно підтоплені за кілька місяців?
Дмитро Савчук: Так, можуть бути підтоплені й навіть затоплені. Тому що немає зони аерації, вона недостатня через оці весняні максимальні такі аномально великі снігопади. Це випробування досить серйозні всіх споруд і, як ви кажете, і дій влади.
Оксана Ващенко: А от рекомендації науковців для влади, для місцевої влади, як будуть?
Дмитро Савчук: У першу чергу, вони вже відомі, неодноразово озвучені, безумовно, привести якомога в кращий стан дренажні системи, рівчаки почистити, відкриту мережу водовідведення, почистити водовідвідні труби, стежити за тим, щоб були чистими водопропускні труби на автомобільних шляхах, у населених пунктах, щоб вони не були засмічені та забиті, щоб відбувалося безперешкодне скидання води. Де це відбувається у примусовому порядку через насосні станції, то це дренажні насосні станції повинні бути підготовлені, і повинні працювати безперебійно, бути забезпечені електроенергію та запасними частинами. І населення також повинно бути готовим на випадок будь-яких дій, навіть до відселення. Тобто це треба мати на увазі, що такі процеси можуть розвиватися. Вони не обов’язково відбудуться, але ймовірність існує на цьому фоні. Це таке моє застереження, і це треба мати на увазі.
Оксана Ващенко: Скажіть, а Києву щось подібне загрожує? Бо я, скажімо, пам’ятаю минуле літо, коли підтоплювалися так само у нас переходи, потім під мостами дороги, оскільки ці системи водовідведення не так працювали, як мали би працювати. От щось Києву загрожує з точки зору підтоплення чи ні?
Дмитро Савчук: Дивіться, все-таки Київ — це столичне місце, і воно найбільше підмовлене до будь-якого подібного розвитку процесів. Воно найбільш підготовлене, тому що є ресурси, техніка, і люди, і фахівці й таке інше. Тому в цьому відношенні, можливо, в черговий раз потрібно перевірити зливні системи, відкачки.
Оксана Ващенко: Ви знаєте, дуже простий рецепт ви назвали, зовсім простий, який не потребує…
Дмитро Савчук: Ні великих коштів, ні заходів додаткових, так.
Оксана Ващенко: Дякую вам. Дякую за те, що долучилися. Я нагадаю, що з нами на зв’язку був Дмитро Савчук — завідувач лабораторії захисту від шкідливого дії вод Інституту водних проблем і меліорації Національної академії наук України.
У нашій студії залишається Тетяна Адаменко. Шановні слухачі, має можливість зараз писати нам на електронну адресу efir@radioera.com.ua. А буквально за десять хвилин матимете можливість, звичайно, а долучатися, буде працювати наш студійний телефон: 536-9600, код Києва — 044.
Ми ж продовжуємо нашу розмову. Пані Тетяно, ви сказали, що все-таки втрата вологи ґрунтом відбувається досить-таки інтенсивно. Чи означає це, що це літо буде дуже засушливим, і може постраждати серйозно той урожай, який вже посіяний?
Тетяна Адаменко: По-перше, ми говоримо в даний момент про всю Україну, чи про Чернігівську область?
Оксана Ващенко: Ні, ми вже говоримо про всю Україну, оскільки ми ж маємо знати.
Тетяна Адаменко: Так, а Україна — велика країна і з дуже різними умовами. На сьогодні, на жаль, ми вже констатуємо засуху в південних районах, це в Херсонщині, Запоріжжя, це деякі райони Донецької області, це степова частина Криму, південні райони Миколаївської області. Тобто традиційні території, на яких практично щороку спостерігаються засушливі умови.
Але хочу сказати, що засуха нинішнього року все-таки не така страшна, як минулорічна. І цьому ми завдячуємо, дуже дивно це відбувається, але саме тому снігу й тій волозі, яка спричинила високу повінь у деяких районах, але тим не менше, це було велике благо для південних регіонів. Саме за рахунок зимових опадів ще тримається у досить пристойному стані, й навіть з непоганим потенціалом, урожай озимих культур. Дещо інша умови, звичайно, для ярини, для якої взагалі дуже мало часу було, щоб її посіяти, тому що зима тривала, тобто зимовий характер погоди утримувався досить довго в Україні, і цей період між весною та переходом до метрологічного літа, про яке ми з вами говорили в кулуарах, відбувся 24-27 квітня. Тобто два — два з половиною тижні такого комфортного періоду.
Оксана Ващенко: Тобто весна в Україні була короткою…
Тетяна Адаменко: Так, і рання ярина, на жаль, усе частіше з року в рік підпадає під засушливі умови саме весняного періоду.
Оксана Ващенко: Чи це означає, що щось треба буде пересівати, чи ні?
Тетяна Адаменко: На сьогодні я би ще не говорила, можна ще почекати, тому що зараз лише п’ятнадцяте травня, і ще два-три добрі дощі у травні, і ситуація виправиться у тих регіонах. На жаль, за прогнозом дощів ми зараз очікуємо найбільше в центральних регіонах, це Київщина, Черкащина та Кіровоградщина, можливо, західна райони Полтавської, Дніпропетровської областей. Дуже мало дощів буде на сході, і там ситуація буде погіршуватися і ще з огляду на те, що найвища температура зараз найближчими тижнями очікується все ж таки також у східних регіонах, коли температура вдень перевищуватиме тридцять градусів (30-32°С). А це для того періоду розвитку ранніх зернових культур несприятливі температурні умови.
Оксана Ващенко: Це Донеччина, Луганщина?..
Тетяна Адаменко: Так, Луганщина, Харківщина…
Оксана Ващенко: Переважно там усе?
Тетяна Адаменко: Так, і це саме схід країни. На решті території все ж таки умови зберігаються більш-менш задовільними. Тобто, знову ж таки повторюся, що неможливо на даний момент говорити про повторення ситуації 2012 року. І перш за все я дуже щаслива за Дніпропетровську область, яка минулого року постраждала дуже сильно, то цього року там умови складаються майже ідеальні.
Оксана Ващенко: Ми сьогодні говоримо про підтоплення, яке має місце зокрема на Чернігівщині в окремих районах, де люди навіть буквально ще тиждень тому пересувалися за допомогою човнів. Але наші експерти, які брали участь у розмові під час першої частини нашої програми, сказали, що ситуація за три-чотири тижні може вирівнятися, і фактично мешканці цих районів Чернігівщини матимуть можливість уже займатися своєю сільськогосподарською діяльністю, тобто висаджувати першу городину.
І в нашій студії, я нагадую, Тетяна Адаменко — начальник відділу агрометеорології «Укргідрометцентру», маєте можливість поспілкуватися з нею, спрогнозувати, можливо, деякі агропитання і свої за допомогою нашої сьогоднішньої програми. І не забувайте, що ще працює наша електронна адреса efir@radioera.com.ua. Що ж, пані Тетяно, ми продовжуємо. Ми говорили частково, навіть більше говорили про Чернігівщину, оскільки набула розголосу тамтешня ситуація, і картинка теж така, коли люди там на човнах пересуваються. Схожа ситуація є в інших частинах України чи ні?
Тетяна Адаменко: Ні, про човни на територіях інших областей України сьогодні вже говорити не доводиться. Справа в тому, що практично тридцять днів, і навіть більше, навіть у північних областях України не було ефективних дощів, а це, звичайно, сприяло тому, що наслідки повені досить швидко втрачали свою шкідливу чинність.
Оксана Ващенко: Кілька місяців… Та яких кілька, півтора місяці тому, коли була у нас ще зима з масштабними сніговими опадами, то всі говорили: Боже, чого чекати Києву?! А чого чекати загалом усій Україні? Так це затопить усіх і зразу… Але як виявилося, що якось погода нас урятувала.
Тетяна Адаменко: Так, погода врятувала. І крім того, мої колеги-гідрологи не прогнозували катастрофічної повені. Звісно, були великі побоювання, тому що весняне водопілля в Україні формується не тільки за рахунок опадів в Україні, це, перш за все, ще й Білорусії, тобто Дніпро та його притоки течуть не тільки по території України. Тобто побоювання були, звичайно, за рахунок і тієї води, яка могла надійти на нашу територію і ззовні. Але все більш-менш відбулося згідно прогнозів, і без катастрофічних наслідків.
Що стосується західних областей, повертаючись до нашої теми, то існують на сьогодні, я буду говорити все-таки в аспекті сільського господарства, в залежності від рельєфу полів застої води, це так звані «блюдця з водою», але вони досить швидко зникають унаслідок такої погоди. Говорити про те, що там на території Волинської, чи Житомирської, чи Рівненської області через стояння води на полях не можна буде проводити сільськогосподарські роботи, на сьогодні абсолютно не доводиться. Навпаки, така область як Рівненська, а я сьогодні спілкувалася зі своїми колегами, вони вже жаліються на те, що верхній шар ґрунту абсолютно сухий, тому що фактично вже місяць не було на території цих областей опадів. І взагалі у нас у квітні випала історично низька кількість опадів, це буквально лише в якихось північних районах Волинської області і все. І це, звичайно, сприяло тому, що відбувається досить така швидка втрата ґрунтом вологи.
Оксана Ващенко: Є дзвінок і не один, 536-9600, код Києва — 044. Будь ласка. Хто з нами? Добрий день!
Слухач: Мене звуть Дмитро, я з Дніпропетровська. У нас із товаришами є таке запитання. Якщо є конкретні прогнози з обсягами за планових підтоплень і таке інше, то чи можливо попередньо понизити рівень води у водосховищах? У нас є багато, велика кількість водосховищ в Україні, й ми можемо просто понизити у них рівень води до підтоплення, і підтоплення не відбудеться.
Тетяна Адаменко: Ви маєте на увазі попередження?.. Ні, всі ці дії на упереджені робляться, звичайно. Чому при такій кількості води Київ практично не мав наслідків? Тому що є управління, Державне агентство з водних ресурсів, яке тісно співпрацює з Українським Гідрометцентром і звичайно вони впливають на ситуацію, тобто все це регулюється скидами води з водосховищ. Тому що водосховища в принципі здатні мінімізувати абсолютно всі ці наслідки.
Оксана Ващенко: Я так розумію, що якщо дзвінок із Дніпропетровська, і взагалі з Дніпропетровської області, то там узагалі ця проблема на часі, і очевидно йдеться про те, що неналежним усе-таки чином усе це відбувається, і місцева влада це питання, можливо, не визначає як першочергове.
Тетяна Адаменко: Можливо, так.
Оксана Ващенко: Будь ласка. Але я хочу нагадати, що все-таки у нас представник Укргіднометцентру в гостях, а всі інші наші співрозмовники були на телефонному зв’язку і не на всі питання, які стосуються водовідведення, в компетенції нашого сьогоднішнього гостя. Будь ласка, хто з нами далі? Добрий день! Слухаємо вас.
Слухач: Владимир, город Киев, беспокоит. Многих проблем можно было бы избежать, если бы Гидрометцентр, о котором вы так говорите, сообщал бы по радио в момент передачи информации о погоде уровень воды в Днепре, Десне и так далее. Можно было бы подготовиться заранее, освободить погреба, вынести оттуда соответствующие вещи на более высокий этаж и так далее. Почему говорят о погоде, об атмосферном давлении, а об уровне воды в Днепре, в Десне не говорится. Почему? Вопрос.
Тетяна Адаменко: Пожалуйста, обращайтесь на наш сайт: meteo.gov.ua— там абсолютно каждый день и каждый час выставляется уровень воды в Днепре возле Киева.
Оксана Ващенко:Але не в усіх, скажімо, є доступ до інтернету, за допомогою якого можна зайти на ваш сайт. Але, я думаю, що це проблема й тих радіостанцій, які видають ті ж новини, і формують блоки інформації щодо прогнозу погоди.
Тетяна Адаменко: Так. У нас абсолютно відкрита інформація, ми консультуємо всіх, у тому числі не тільки організації, а й приватних осіб, і завжди можете, якщо не знайшли необхідну інформацію в засобах масової інформації, телефонуйте в Український Гідрометцентр, заходьте на сайт, уся ця інформація у відкритому доступі.
Оксана Ващенко: Наскільки мені відомо, просто довгий час я працювала на Українському радіо, то фактично за допомогою Українського радіо дуже часто про такі надзвичайні ситуації можна було людей попереджувати, щоб вони готувалися. Але, на жаль, зараз ситуація така, що це дротове мовлення, яке колись доходило до самих віддалених сіл, у яких ловить лише один канал телебачення й одна радіоточка, цього вже давно немає, ці дроти ніхто не відновлює. І тому такі моменти, які пов’язані з повенями, попередженням людей щодо надзвичайних ситуацій, фактично не відбуваються.
Тетяна Адаменко: Це так, але все-таки це не проблема Гідрометцентру.
Оксана Ващенко: Так, це вже інша компетенція.
Тетяна Адаменко: Згадайте, минулорічну трагедію, чи позаминулорічну українську, коли про це відбулося попередження російською гідрометслужбою завчасно, але місцева влада не спрацювала так, як це потрібно, і люди самі себе спасали, м’яко кажучи. Тобто це проблема не гідрометеорологів.
Оксана Ващенко: Якщо продовжувати, зміна клімату, яка відбувається по території всієї України, очевидно, вона відбувається і на території Білорусії, Росії, тих держав, які географічно розташовані поруч із нами. Чого очікувати от нам, до чого готуватися? Особливо тим людям, які працюють на землі.
Тетяна Адаменко: Дійсно, проблема зміни клімату в контексті агрокліматичних ресурсів стосується саме тих людей, які працюють на землі. В Україні дійсно зміна клімату відчувається дуже сильно, практично майже так, як у наших північних сусідів білорусів, чи у південних районах Росії, де температура підвищилася найбільше. Абсолютно у нас на сьогодні можна говорити про те, що змінилися ресурси клімату, які впливають на вирощування, на той набір сільгоспкультур, які традиційно вирощувалися в Україні.
Збільшення теплових ресурсів, підвищення температури повітря у весняний і літній період дозволяє розширити набір культур, вирощувати пізньостиглі сорти культур, які більш урожайні. Але це позивний момент, а існує такий момент, який дуже важливий і, на жаль, ставатиме важливішим із кожним днем, — це річна кількість опадів, яка практично не змінюється в Україні. І навіть існує тенденція до деякого незначного підвищення, але та кількість опадів, яка випадає зараз, і випадала ще тридцять років тому, практично не змінилася. Але тридцять років назад це були зовсім інші температурні умови, тобто ефективність цих опадів була більшою.
Оксана Ващенко: Нижча була температура, так.
Тетяна Адаменко: Температура була нижчою, тому ефективність опадів була більшою. Тобто на сьогодні та на найближче десятиліття ми будемо свідками такої проблеми як зменшення ефективності опадів при тому, що кількісно вони практично не змінюються. Тобто Україні для того, щоб мати вигоди від цього, тому що збільшення теплових ресурсів, це якби позитивний момент, то ми будемо мати проблему з ефективністю опадів, і безумовно, потрібно розширювати, відновлювати зрошення.
Оксана Ващенко: Відновлювати зрошувальні системи, які знищені за останні двадцять років повністю.
Тетяна Адаменко: Так, зрошувальні системи, чи інші види зрошення. Звичайно, ніхто їх не відновить у тому обсязі, але ж існують абсолютно нові якісь європейські технології, ті самі технології Ізраїлю й таке інше.
Оксана Ващенко: 536-9600, код Києва — 044. Будь ласка, хто готовий долучитися до нашої розмови? Маєте можливість поставити запитання сьогоднішньому нашому гостеві. І працює ще й електронна адреса efir@radioera.com.ua.
Якщо продовжити, то ситуація така непроста зі зміною клімату. Я пам’ятаю, ми колись в інформагентстві «ГолосUA» проводити прес-конференцію, на якій навіть сказали, що треба задумуватися, що можна вирощувати на території України вже зовсім інші культури, які раніше неможливо було тут вирощувати. Навіть заходила мова про якісь тропічні культури, які могли би давати певний зиск. Я не знаю, ми йдемо до бананової республіки, чи як це все буде відбуватися?
Тетяна Адаменко: Це така якби зміна сортового набору культур, або видового набору культур в Україні. Це взагалі таке явище, яке ненове, воно називається інтродукція. І перший такий самий класичний приклад інтродукції це та сама картопля, яка росла в горах Перу, а зараз це наш другий хліб. Тобто це є приклад успішної інтродукції. Але існують і такі приклади, які вирощування чайного куща в Україні, такі експерименти також були, але вони не увінчалися успіхом.
Тобто це така складна проблема, і не можна говорити, що у нас будуть рости банани, ананаси і таке інше, тому що перш, ніж вводити якусь нову культуру, треба дуже добре вивчити її вимоги до метеорологічних і кліматичних умов, зіставити їх з нашими погодними ресурсами і тільки після того приймати рішення. А щодо кліматичних умов, то це не тільки температура та опади, це й тривалість світового дня, тобто географічна широта, це ґрунти й багато інших таких нюансів, які обов’язково потрібно враховувати. Ну, й говорити про те, що в найближчі десять років ми будемо вирощувати банани, я би не стала, можливо, це буде через п’ятдесят років…
Оксана Ващенко: Через п’ятдесят може бути?
Тетяна Адаменко: Можливо, якщо не буде призупинене глобальне потепління. Або якщо воно буде розвиватися такими самими темпами.
Оксана Ващенко: А його реально призупинити?
Тетяна Адаменко: Про призупинення викидів ми можемо говорити, про зупинення глобального потепління, можливо, ні. Можливо, мова має йти про те, щоб зафіксувати процес потепління на тому рівні, на якому він зараз є.
Оксана Ващенко: А яким чином його можна зафіксувати?
Тетяна Адаменко: Чисто теоретично можемо уявити, що припинилися, наприклад, шкідливі викиди в атмосферу на сьогодні.
Оксана Ващенко: Тобто просто зупинити заводи…
Тетяна Адаменко: Але кліматична система така інертна, що навіть якщо й припинити все абсолютно на планеті, всі викиди, все одно ще певний час, десятиліття, можливо, й два ще буде по інерції відбуватися потепління.
Оксана Ващенко: І виходить, що Україна від цього не застрахована? Від того, що таке потепління має місце, і це всі зараз відчувають.
Тетяна Адаменко: Абсолютно не застрахована, навпаки, ми тут одні з передовиків у Європі, у нас глобальне потепління, зростання середньорічної температури майже на півтора градуси, а це майже вдвічі більше, ніж загалом у північній півкулі.
До речі, хочу вказати на такий маленький нюанс, я читала літературу, що на початку шістдесятих років Академія наук Радянського Союзу тоді провела декілька наукових конференцій, темою яких було знайти якийсь винахід, щоб збільшити середньорічну температуру повітря в Росії та північних районах України, тому що тоді були роки, початок сімдесятих років, коли, наприклад, в Україні кукурудза визрівала через рік. А зараз ми таке собі й уявити не можемо. Тобто тоді люди були згодні вкладати великі кошти в розробку таких технологій, а сьогодні ми це маємо безкоштовно. Тобто треба тільки розумно цим розпорядитися.
Оксана Ващенко: У нас є ще дзвінок, і це буде останній дзвінок у програмі «РозворотUA». Добрий вам день!
Слухач: Доброго дня еще раз. Я опять-таки возвращаюсь к прогнозу погоды. В селах Черниговщины нет интернета, нет компьютеров в селах, вы понимаете? Проводной связи, о которой вы говорите, тоже нет. Но приемники и батарейки-то присутствуют у всех, поэтому говорить о том, что не надо давать информацию об уровне воды в реке, это просто дилетантство на вашем уровне.
Оксана Ващенко:Ні, так ми ж такого не говорили. Чекайте… Дякуємо вам ще раз за дзвінок, але ж ми не говорили про те, що не потрібно надавати інформацію про рівень води в річках, в Дніпрі, в Десні. Ми говоримо про інше, що мої колеги-журналісти, які формують новини, вони ж оголошують вам прогноз погоди, мають включати до своїх інформаційних повідомлень саме дані, які стосуються рівня води в річках України. І якщо існує якась загроза, звичайно, повідомляти про ті чи інші факти, і про те, до чого необхідно готуватися мешканцям того чи іншого регіону.
Можливо, тут мається на увазі, що Укргідрометцентр має бути більш активним. Якщо у вас є якась, наприклад, надзвичайно важлива, сенсаційна інформація, що ви її просто миттєво маєте повідомляти через засоби масової інформації.
Тетяна Адаменко: Це відбувається.
Оксана Ващенко: Щоб це було більш активно налаштовано.
Тетяна Адаменко: Ну, так активно, як відбувалося цього року, коли нашого директора замучили буквально брифінгами щодня. Але я хочу сказати додзвонювачу, я так розумію, з Чернігівської області, я так розумію, що в Чернігові є обласний центр гідрометеорології, і можливо, є місцеві якісь радіостанції, обласне радіо, яке передає прогноз погоди по Чернігівській області. Тобто дійсно, можливо, самі журналісти повинні бути також більш активними, більше брати інформації в Чернігівському гідрометцентрі, який також абсолютно відкрито ділиться своєю інформацією з усіма.
Оксана Ващенко: Тобто активність тут має відбуватися з усіх сторін.
Тетяна Адаменко: Абсолютно так.
Оксана Ващенко: Вас, як громадян, звичайно, які потребують цієї інформації, ви як представник Гідрометцентру, який водніє цими матеріалами, інформацією та цифрами, ну, і нас, хто є ретрансляторами, і головне, щоб ми це правдиво ретранслювали від тих, хто видає цю інформацію до тих, хто її потребує.
Тетяна Адаменко: Але це дуже слушне зауваження, і ми абсолютно його сприймаємо щодо себе, і щось зробимо.
Оксана Ващенко: Тетяна Адаменко взяла це, як кажуть, на свій олівець. Якщо можна так сказати. І на завершення, ви знаєте, як підсумок нашої сьогоднішньої програми. Чи можна говорити, що ця весна, яка тривала лише два тижні, була чимось унікальна з точки зору тих же підтоплень? Чи, можливо, ця сезонність, яка існує, схожа як це відбувалося минулим та позаминулим роками, і нічого суттєвого в принципі щодо цього не відбувається?
Тетяна Адаменко: Ні, якщо говорити взагалі про весну, тобто як період після того, як відновлюється вегетація, тобто перехід середньодобових температур через плюс п’ять градусів у бік підвищення — і до переходу через п'ятнадцять, то це є період в