ПРОГРАМА «РОЗВОРОТ UA» — спільний проект «РАДІО ЕРА FM» та інформаційної агенції «ГОЛОС UA». Програма про найбільш актуальні питання поточного тижня, підготовлена журналістами агенції «Голос UA», звучить щосереди упродовж години в прямому ефірі «Радіо Ера». Початок ефіру о 19.50.
Ефір за 15.04.2009 р. Ведуча — Тетяна Хмельницька.
Тетяна Хмельницька: Мої вітання слухачам “Радіо-Ера” ФМ, перед мікрофоном Тетяна Хмельницька і ми розпочинаємо програму “Розворот.UA”. Нагадаю, що це спільний проект “Радіо-Ера” ФМ та інформаційної агенції “Голос.UA”. Отже, незабаром українці знову стануть перед вибором, кого нам обирати президентом країни та делегувати до парламенту. Нас вкотре закликатимуть зробити правильний вибір у обмін на безтурботне майбутнє. Отже, з чим ідуть на вибори основні кандидати у президенти та їхні політичні сили, проаналізуємо сьогодні у програмі. Наші гості — директор української філії інституту країн СНД Володимир Корнілов та політтехнолог Тарас Березовець.
Перед початком програми я хотіла би нагадати. Яких десять кроків за п'ять років обіцяв нам Віктор Ющенко, нинішній Президент. Крок перший — створення 5-ти мільйонів нових робочих місць. Крок другий — забезпечити пріоритетне фінансування соціальних програм. Крок третій — збільшити бюджет зменшенням податків. Отже, пригадуйте, як це обіцялося, і що ми маємо на сьогодні. Крок четвертий — змусити владу працювати для людей, рішуче боротися з корупцією, але боремося до цих пір. Крок п'ятий — створити безпечні умови для життя людей. Захистити цінність сім'ї, повагу до батьків і права дітей. Крок сьомий — сприяти духовності, зміцненню моральних цінностей. Крок восьмий — сприяти розвитку українського села. Крок дев'ятий — підвищити боєздатність армії, повагу до людей у погонах. Крок десятий — проводити зовнішню політику в інтересах народу України.
Верховна Рада призначила нові президентські вибори на 25 жовтня, невідомо, що буде з парламентськими виборами, є деякі нюанси, кажуть, що вони можуть бути одночасно або одразу після президентських. Обговоримо, скільки реальних кандидатів буде та які вони мають шанси вибороти крісло глави держави, що вони обіцятимуть та за кого голосуватимуть українці. І за що голосуватимуть — за форму чи за суть. Якщо за форму, то як вона мала би змінитися від 2004 до 2009 року. Розпочинаємо о 20.09, а зараз матеріал, який підготували журналіти інформагенції “Голос.UA”.
Кор: «В Україні існує народна прикмета: якщо політики стали добрими – значить, наближаються вибори. Справді, щоразу учасники перегонів готові обіцяти громадянам золоті гори, аби тільки отримати бажану посаду. Тому зовсім не дивно, що більшість політичних гравців на час виборів переходять на ліві позиції. Більше того, вже неможливо визначити справжнє спрямування політиків, адже їх передвиборчі кампанії нагадують конкурс «Хто стане кращим популістом?». Воно, звичайно, було б добре, якби хоча б деякі передвиборчі обіцянки ще й виконувались. Однак, за оцінкою директора Європейського інституту інтеграції та розвитку, заступника секретаря РНБО Дмитра Видріна, наразі жодна політична партія в Україні не виконує своїх зобов`язань.
Д.Видрін:«Я в Україні не знаю жодної партії чи блоку, яка виконала хоча б на 50% свої зобов`язання. Ми пам`ятаємо гасла, під якими йшли ці блоки, ми пам`ятаємо гасла про соціальну справедливість, про скасування депутатської недоторканості, пам`ятаємо гасла про підвищення пенсій та скорочення безробіття. Якщо партійні лідери думають, що у виборців коротка пам`ять то мені здається, що вони помиляються».
На думку експерта, за рівнем виконання своїх обіцянок всі вітчизняні партії знаходяться на одному рівні, причому це не рівень конкретної партії, але й рівень парламентських можливостей всіх партій. Як зауважив Дмитро Видрін, жодна партія не може вистрибнути з парламентських штанів, тобто, вона не може працювати краще, ніж працює парламент.
Із таким твердженням погодився політолог Валерій Бебик. На його думку, жодна з політичних партій, яка зараз перебуває в парламенті, не виконала своїх обіцянок. Тому по-справжньому послідовних представників влади знайти зараз вкрай важко.
В.Бебик:«Можна виокремити два види партійних програм: одна програма для виборців, а друга — для спонсорів. Ті програми, які для власних спонсорів — то вони виконуються переважно, вони ділять там, продають і так далі. А для виборців обіцянки — безумовно, вони лишаються обіцянками».
На думку фахівця, під час виборів політики обіцяють українцям манну небесну, а в результаті «забувають» про свої слова. Найяскравіші приклади політичної амнезії продемонстрували Партія регіонів, яка обіцяла зробити російську мову другою державною, а також Блок Юлії Тимошенко, який обіцяв українцям запровадити контрактну армію з 1 вересня минулого року. Окрім того, не останнє місце в виборчій пропаганді займали обіцянки щодо створення мільйонів робочих місць та виплати грошей радянського Ощадбанку.
Як стверджує народний депутат від «НУ-НС» Олесь Доній, політичні сили ставляться до своїх програм як до одноразових, і потім досить важко переконувати політиків, щоб вони дотримувались своїх обіцянок.
О.Доній: «Зокрема, це стосується хитань і «НУ-НС», і БЮТ щодо коаліції, наприклад, з регіоналами, хоча перед тим була обіцянка під час дострокових виборів в коаліцію з регіоналами не вступати. Це, зокрема, стосується обіцянки БЮТ та особисто Юлії Тимошенко, що всі її представники голосуватимуть самостійно, а не будуть порушувати Конституцію».
Щоправда, за словами Олеся Донія, деякі пункти влада почала впроваджувати. Для прикладу, «Наша Україна — Народна Самооборона» вписали-таки в свою програму боротьбу з зовнішньою рекламою алкоголю та тютюну, за що й було проголосовано.
У той же час, як зауважив директор Агенції соціальних комунікацій Сергій Білашко, проблема українських політиків полягає навіть не в тому, що вони не виконують своїх зобов`язань, а в тому, що вони не мають програм як таких. Зразком такого ставлення він вважає Партію регіонів, яка, за словами політолога, просто «презентувала набір побажань, які місцями суперечили одне одному». За словами політолога, «Регіони» активно виступали за державний статус російської мови та проти вступу до НАТО. Однак, навіть останнє твердження можна вважати виконаним лише частково. «Це можна вважати певною мірою виконаним, але в програмі Партії регіонів була вимога надати остаточну відповідь на це питання, тобто провести референдум і сказати: так чи ні. На сьогодні референдум не було проведено і ніякої відповіді Україна на це питання не дала».
За словами експерта, вимога про федералізацію також не була виконана. Так само не був реалізований проект щодо подвійного громадянства. Більше того, ані цей проект, ані проект щодо другої державної мови не були реалізовані у вигляді поправок до Конституції. Абсурдною, на думку Сергія Білашка, була обіцянка щодо підвищення мінімальної заробітної платні до 900 грн, адже ресурсів для цього немає і найближчі 2 роки не буде. У той же час, на його думку, подібна ситуація з невиконаними зобов`язаннями склалась у Блоці Юлії Тимошенко.
С.Білашко: «Відносно Блоку Юлії Тимошенко, то в них ніякої програми ніколи не було. Вони завжди використовували красиво запакований набір популістських обіцянок та лозунгів із серії «Весна переможе» чи «Справедливість є, за неї варто боротися». Проти такої програми важко щось заперечити».
У свою чергу, Дмитро Видрін виділив інший приклад непослідовності політиків, а саме обіцянки щодо скасування депутатської недоторканості. За його словами, з цього приводу точилося багато суперечок, але не було зроблено жодного кроку для реалізації такої програми.
Д.Видрін: «Я пам`ятаю, що гаслами про депутатську недоторканість була заклеєна майже вся Україна. Я колись їхав з Києва до Черкас і нарахував 56 бордів, де нам обіцяли скасувати депутатську недоторканість. Я не бачив іншого гасла, яке б тиражувалось в такій кількості, тому мені здається. Що це було гасло, яке накрило всю Україну і яке було брутально невиконане».
Окреслюючи передвиборчу програму «Нашої України-Народної самооборони», політологи наголошують на внутрішніх суперечностях, а також на тому, що невдовзі після останніх виборів блок фактично розпався. Зокрема, Сергій Білашко зазначив: коментувати позицію «НУ-НС» не варто, адже «в межах цього конгломерату йшли одні партії під одними гаслами, а зараз при владі перебувають зовсім інші діячі». Не кращою виявилась ситуація із президентськими передвиборчими програмами. За словами експерта, під час президентських виборів дієві програми подали лише Анатолій Кінах та Наталія Вітренко, які не увійшли навіть у першу п`ятірку. «Реальні програми були тільки у кандидатів, які не увійшли навіть в п'ятірку і не мали шансів бути обраними. У серйозних кандидатів такої програми не було. Тому що надати таку програму – це взяти на себе серйозну відповідальність, до якої українські політики не звикли і якої вони принципово намагаються уникати».
Утім, іншої думки дотримується представник лівих сил, народний депутат від Комуністичної партії України Спиридон Кілінкаров. За його словами, партії, які перебувають при владі, повинні стовідсотково виконувати свої зобов`язання. Опозиційні ж партії мають менше можливостей, але так само повинні всіма силами намагатись втілювати свої обіцянки. Як зауважив депутат, навіть при тому, що Компартія України має лише 28 місць в парламенті, вона намагається просувати власні проекти.
С.Кілінкаров: «В сьогоднішній ситуації, коли ми знаходимось в опозиції, тим не менше, ті ідеї, які ми висуваємо, частково підтримуються нашими опонентами. Не тому, що вони їм подобаються, а тому, що вони сьогодні користуються попитом. Саме життя, економіка, ситуація змушують їх приймати такі рішення. Реалізовуючи наші програмні положення, ми використовуємо цю ситуацію і намагаємось досягти успіху для впровадження тих чи інших проектів закону».
Тим часом, політики вважають, що різкі зміни курсу ніяк не відобразяться на їхніх політичних рейтингах. Мовляв, люди і так голосуватимуть. Втім, експерти застерігають: суцільна непослідовність може призвести до зневіри громадян в народних обранцях. Як зауважив Валерій Бебик, першим дзвіночком зміни виборчих настроїв став програш БЮТу на тернопільських виборах. І якщо дрібні партії за невиконання обіцянок «вилетіли» з виборчого процесу, то великим варто задуматись, як довго вони зможуть утриматись на політичному Олімпі”.
Тетяна Хмельницька: Мої найщиріші вітання слухачам “Радіо-Ера” ФМ, перед мікрофоном Тетяна Хмельницька. Нагадаю, що програма “Розворот UA” — це спільний проект “Радіо-Ера” ФМ та інформаційної агенції “Голос.UA”. Сьогоднішня тематика непроста, бо ще не почалася офіційна президентська кампанія, і лише згадують про дострокові вибори до Парламенту, але спробуємо розібратися, кого ж ми з вами обиратимемо і з якими лозунгами кандидати підуть на вибори, що в умовах економічної кризи вони обіцятимуть. Першій гість у студії — Тарас Березовець, політтехнолог. Добрий вечір Вам. /> Тарас Березовець: Вітаю Вас.
Тетяна Хмельницька: І очікуємо приєднання до нас директора української філії Інституту країн СНД Володимира Корнілова. Ви можете вже писати на електронку. У другій частині телефонуйте нам. Отже, пане Тарасе, у мене є результати опитування, які говорять, що більшість населення бачить необхідність проведення дострокових виборів Президента (62%), і Верховної Ради (53%). Люди готові проголосувати, на виборах Президента — 52%, Верховної Ради — 46%. Люди дійсно вірять, що вибори щось змінять?
Тарас Березовець: У даному випадку треба говорити не про віру, а про очікування людей. Більшість чекає певних змін серед еліти, але це не означає, що люди прагнуть цілковитого оновлення еліти. Виходжу у цьому твердженні із рейтингів провідних політичних діячів, насамперед Віктора Януковича, Юлії Тимошенко. Велика частина українців цим двом політикам продовжує довіряти. Але окреслюється тенденція до переформатування. Це не стосується виборців якоїсь конкретної політичної сили. Єдині стабільні, я думаю, тільки комуністи. Інші, і ліві, і праві, зараз дуже сильно міняються.
Тетяна Хмельницька: До нас приєднався директор української філії інституту країн СНД Володимир Корнілов, добрий вечір.
Володимир Корнілов: Добрый вечер.
Тетяна Хмельницька: Ми з паном Тарасом вже почали розмірковувати, чи дійсно українці хочуть дострокових президентських і парламентських виборів. За соціологічними дослідженнями, вони готові прийти на виборчі дільниці і віддати голоси за того чи іншого кандидата або ту чи іншу політичну силу. Чи відображають соціологічні дослідження реалії життя, на Вашу думку?
Володимир Корнілов: Предвыборная кампания началась и стали меняться настроения граждан относительно того, идти ли на избирательные участки. Идея обновления власти сейчас очень популярна, я не исключаю, что определенные настроения избирателей по поводу голосования есть.
Тетяна Хмельницька: Пан Тарас говорив про очікування змін, як на мене, віру у те, що дійсно щось зміниться. З 2006 року ми перезавантажуємося, віримо і очікуємо. Невже люди досі вірять, що “10-ть кроків назустріч людям” можуть стати не просто ефірною реальністю, а, дійсно, кроками?
Володимир Корнілов: Судя по социологии, пессимизм у избирателей очень большой. Все хотят каких-то изменений, но Украина абсолютный лидер по пессимистическим прогнозам в СНГ. Очень многие из тех, кто хочет изменений, зачастую не хотят новых лиц.Они верт, что если “их” кандидат победит “женщину с косой”, а, с другой стороны, человека, который всем мешает, тот, что сейчас сидит в президентском кресле… БЮТ строит свою кампанию на том, что они бы все изменили, но им палки в колеса ставят…
Тетяна Хмельницька: Підіб'ємо підсумки. Пане Тарасе, Ваші висновки, що люди дійсно очікують виборів і хочуть зробити свій вибір?
Тарас Березовець: Політична апатія стає нормою у українському суспільстві. Дається взнаки український консерватизм. З одного боку українці хочуть чогось нового, але думка про те, що нове може виявитися гіршим за старе, спонукає їх підтримувати старих лідерів.
Тетяна Хмельницька: Пане Володимире, Ваші висновки?
Володимир Корнілов: Я бы не сказал, что еть социальная апатия. Пессимизм — да. Случаи стихийных выступлений , особенно в промышленных регионах, участились. Чем тяжелее живется жителям Украины, тем больше протестных настроений. Этим может воспользоваться та или иная политическая сила.
Тетяна Хмельницька: Можливо, від українців і залежить, чи будуть одночасні президентські і парламентські вибори, але більше це залежить від політиків. Прокоментуйте таку можливість.
Тарас Березовець: На сьогодні є одна легітимна дата виборів, яка затверджена Верховною Радою, 25 жовтня. Залишимо її поза дискусією. Стосовно перевиборів дострокових Верховної Ради. Цей сценарій розглядається насамперед Секретаріатом Президента і Партією регіонів, але на заваді цьому є одна неприємна річ. Згідно зі статтею 56 Закону про вибори Президента, прямо забороняється одним кандидатам балотуватися і до Верховної Ради, і на Президента. Пряме протиріччя. Або треба міняти закон, або переносити дату.
Володимир Корнілов: В нашей стране поменять закон о выборах в предвыборную кампанию — святое дело. Не помню ни одной, в ходе которой не менялись законы о выборах.
Тетяна Хмельницька: Пане Володимире, реальність проведення виборів?
Володимир Корнілов: Реальность зависит от трех политических игроков. Мы видим, что два из них — Президент и Партия регионов, согласны. Вопрос в согласии третьего, а у него настроение может меняться постоянно. БЮТ и сама Тимошенко заявляли, что они поддержат идею одновременных досрочных выборов, так что завтра можем получить и их согласие. Если они все согласятся, никто помешать не сможет.
Тетяна Хмельницька: Назвіть мені, будь ласка, п'ятірку реальних претендентів на президентське крісло, хто подолає 7% бар'єр, наприклад.
Тарас Березовець: 7%, я думаю, подолають чотири кандидати — чинний Президент Ющенко, Віктор Янукович, Юлія Тимошенко і Арсеній Яценюк. Під питанням результат Володимира Литвина.
Тетяна Хмельницька: А про Черновецького ми не забули?
Тарас Березовець: Ви ж питали п'ятірку.
Тетяна Хмельницька: Пане Володимире, Ваша п'ятірка?
Володимир Корнілов: Думаю, реальных кандидатов два — Юлия Тимошенко и Виктор Янукович. Все остальные могут и до 7% не дотянуть. Думаю, у нас будет очень тяжелая гонка. Представляю борьбу Ющенко и Яценюка. Честно говоря, есть два кандидата, а будет человек тридцать.
Тетяна Хмельницька: Як у 2004. з якими гаслами вони підуть в умовах непростої економічної ситуації? Десять кроків назустріч людям ми вже “з'їли”. “Справедливість є і за неї варто боротися” та “Український прорив” — теж було, ні до чого не привели. Поки що залишилася “послідовність”, але відносна. З якими гаслами підуть політики до людей?
Володимир Корнілов: Политтехнолог, наверняка, составляет эти лозунги.
Тетяна Хмельницька: Пане Тарасе, відкривайте секрети. Що будемо змінювати — форму чи суть?
Тарас Березовець: І форму, і суть. Криза вимагає нових підходів і буде центральною темою виборчої кампанії. Одні будуть доводити, що чинна влада не впоралася, а ми знаємо як, інші говоритимуть, що зробили краще із можливого у важких умовах.
Тетяна Хмельницька: Але від цього нічого не змінюється. Януковича теж звинувачували, що він нічого не зробив, о ми прийдемо і все буде краще.
Тарас Березовець: Зараз інша ситуація. У світі зараз вже говорять про другу хвилю економічної кризи, яку очікують у червні-липні цього року. Це буде принципово інша кампанія, тому що зараз інші умови. Якщо прем'єр не доведе своєї ефективності, їй не буде з чим іти на виборчу кампанію. Досі їй вдається тримати ситуацію під контролем. Як будуть доводити її опоненти — питання до них. Треба відходити вд гасел до конкретних економічних програм. Подіваюся, що Партія регіонів та інші продемонструють, чи мають вони взагалі якусь антикризову програму, чи існує вона у природі.
Тетяна Хмельницька: Володимир Корнілов, будь ласка.
Володимир Корнілов: Я думаю, что все равно будут лозунги, будет суперпопулизм, ососбенно в опасных условиях кризиса. Практически все кандидаты, разве кроме “космически”, будут с какими-то практическими шагами выступать.
Тарас Березовець: Це Ви про київського мера?
Володимир Корнілов: Кто-то с подачами и подарками, но все будут говорить о кризисе. Страна разделена по ментальному, идеологическому принципам, все равно нуждается в “фишках”, отделяющих своего от чужого. Тот, кто поставит на антикризисные лозунги, проиграет, если четко не обозначит идеологию. На этих выборах идеологические лозунги будут играть не меньшую роль, чем на предыдущих. Не надо обольщаться, что народ думает только о еде. А само страшное, политики уже формируют штабы, есть разные подходы к кампании, но в этих выборах будет уделяться мало внимания лозунгам и тому, кто как будет голосовать. Все готовятся к победе в судах, идет борьба за контроль над судами. Результат, каков он будет, волнует меньше всего. В штабах заранее будут его рисовать.
Тетяна Хмельницька: Якщо ми згадали про ідеологію, я думаю, в Україні є дві політсили, які її мають — Комуністична партія і “Свобода” Тягнибока. На якій будемо базуватися?
Тарас Березовець: Думка дискусійна. Якщо говорити про сучасні умови, і в Росії, і в Євросоюзі, ідеологія сильно трансформувалася. Вона полягає у тому, що вона ліва чи права, вона полягає у тому, які цілі має та чи інша влада і на кого вона буде опиратися. Солідаризм спирається більше на людей працюючих, на середній клас спирається інша, яку сповідує небагато політсил.
Володимир Корнілов: Идеологические штампы используют все политсилы в той или иной степени. Беда многих — использование штампов, противоречащих друг другу, в зависимости от региона.
Тарас Березовець: Це нормально.
Володимир Корнілов: Это ненормально. Нигде в мире не увидите. Республиканская партия США не пойдет на предвыборную кампанию президента, в Техасе обещая запрет абортов, а в Аляске разрешая.
Тарас Березовець: Я з Вами не погоджуся.
Володимир Корнілов: Когда в Севастополе некий блок выступал радикальнее коммунистов, под лозунгом оставить Черноморский флот Росии после 2017 года, этот же блок в Тернополе выступал за реабилитацию УПА.Это полное противоречие идей и идеологии, а у самой партиии таких идей нет.
Тетяна Хмельницька: Ми зараз не можемо озвучувати майбутні гасла, я розумію. Але в основу лягає криза і ідеологія, економіка та політика. У передвибочих програмах 2007 року Партія регіонів каже, що Помаранчева революція провалилася, коаліція не працює. Що змінилося в риториці Партії регіонів?
Володимир Корнілов: Будут и эти лозунги. Будет еще более обостренная критика правительства Тимошенко, помаранчевой команды, в связи с кризисом, это нормально.
Тетяна Хмельницька: головними тезами передвиборчої кампанії БЮТ були успішна діяльність та видатні особисті якості Юлї Тимошенко, боротьба з корупцією, 12 пунктів “Українського прориву”.
Тарас Березовець: Буде певна трансформація, але основою кампанії, якщо Юлія Тимошенко на неї піде, а зараз немає на це впевненості, будуть підсумки її роботи на посаді прем'єра.
Тетяна Хмельницька: Перервемося на новини.
За 2-3 хвилини телефонуйте, будь ласка. Пане Тарасе, Ви сказали, що Тимошенко може не балотуватися. Чому?
Тарас Березовець: Юлія Володимирівна належить до числа людей, яких можна назвати не політиками, а державними діячами, це суб'єктивна думка. Черчілль казав, що політики думають лише про майбутні вибори, а державні діячі про країну. Враховуючи складну економічну ситуацію та те, що виборча кампанія забиратиме багато часу, Тимошенко може й не балотуватися.
Тетяна Хмельницька: Пане Володимире, за яких умов Тимошенко не балотуватиметься, на Вашу думку?
Володимир Корнілов: Только приодном условии, если президентское кресло не будет креслом первого человека в этой стране. Тимошенко даже обещала ходить в майке с надписью, что не будет баллотироваться, она много чего обещала. Она хочет стать первым человеком в стране, принимающим решения. Только если будет изменена Конституция и премъер станет канцлером, она не пойдет.
Тетяна Хмельницька: Але для цього треба домовитися із утримувачами “золотої акції”, з Партією регіонів, так?
Володимир Корнілов: Я в первый раз слышу, чтобы ее так называли, но, безусловно, надо будет договариваться с Партией регионов.
Тетяна Хмельницька: Повернемося у 2007, коли одним з гасел БЮТ була відмова від будь-якої коаліції з Партією регіонів, яку Тимошенко вважала структурою, що виражає інтереси регіонального фінансово-промислового клану. Як все змінюється у житті.
Володимир Корнілов: Одно из немногих обещаний, которое, на данный момент, БЮТ выполнил. Но все знают, что ПР и БЮТ с амого начала ведут переговоры, гипотетически коалиция возможна. Переговоры ведут все со всеми, БЮТ — не иключение. Не исключаю, что БЮТ и ПР “сольются” в коалицию потив Ющенко, в 2005 меня посчитали за это сумасшедшим.
Тетяна Хмельницька: Все-таки, чи будуть кандидати говорити про те, за скільки вони втілять свої обіцянки і гасла, яким чином зроблять і яку відповідальність понесуть у разі, якщо не зроблять?
Тарас Березовець: Це ідеальна картина. Третім елементом кампанії буде, чи зможуть кандидати показати наявну команду, як буде реалізовувати гасла. Ми маємо лише дві політичні команди в країні, у Януковича та Тимошенко, погоджуюся з паном Володимиром.
Тетяна Хмельницька: Пане Тарасе, Ви сказали, що невідомо, чи Юлія Тимошенко балотуватиметься і стане кандидатом на посаду глави держави. Чому так?
Тарас Березовець: Я висловлюю абсолютно суб'єктивну точку зору — Юлія Володимирівна належить до тих людей, яких можна назвати не політиками, а державними діячами. Ви пам'ятаєте висловлювання Черчіля, у чому полягає різниця між політиками і державними діячами: політики думають про наступні вибори, а державні діячі — про країну. Я думаю, що, зважаючи на складну економічну ситуацію і те, що виборча кампанія забиратиме багато часу, а можливості для того, щоб робити дві різні справи, не буде, Тимошенко, насправді, може ухвалити рішення, що вона не буде балотуватися.
Тетяна Хмельницька: Пане Володимире, продовжіть точку зору, за яких умов Тимошенко може дійсно не балотуватися?
Володимир Корнілов: Только при одном условии — если президентское кресло не будет креслом первого человека в этой стране. Вы помните, что одно время Тимошенко обещала даже в майке ходить “Я не буду балотироваться на выборах в 2009 году”… Она много чего обещала. Сейчас про это маечку никто даже не вспоминает, но еще раз говорю — Тимошенко считает, что она должна стать первым человеком в этой стране. На президентские выборы она не пойдет при одном условии — если будет кардинально изменена Конституция и премьер-министр станет, как она в своё время обещала, канцлером этой страны.
Тетяна Хмельницька: Пане Володимире, а для цього треба домовитися з політичною силою, яка на сьогодні має золоту акцію — це Партія регіонів. Я правильно розумію?
Володимир Корнілов: Ну я впервые слышу, что это “золотая акция”, но в любом случае любые изменения в Конституцию возможны только при одном условии — договоренности БЮТ и Партии регионов.
Тетяна Хмельницька: А тепер давайте знову повернемося у 2007 рік, де одним з гасел БЮТ була відмова від будь-якої широкої коаліції з Партією регіонів, яку Тимошенко вважала не політичною силою, навіть. А певною структурою, що виражає інтереси регіонально-фінансового клану. Як все змінюється в житті.
Володимир Корнілов: От ты, Господи! Да, действительно, это одно с немногих обещаний, которое БЮТ как раз выполнил. Но при этом мы все прекрасно знаем, что и Партия регионов и БЮТ с самого начала после выборов вели переговоры, ведут переговоры, которые не исключают в том числе возможного гиппотетического создания коалиции. Точно так же ведуть переговоры все со всеми, смею заметить. В этом плане БЮТ не исключение. Так что у нас возможны все виды коалиции.
Тетяна Хмельницька: Ще одне запитання — будуть гасла, які базуватимуться на кризі та ідеології. Мене цікавить, чи будуть депутати говорити про те, за скільки вони це зроблять, як вони це зроблять, і якщо вони цього не зроблять, яку понесуть відповідальність.
Тарас Березовець: Ви намалювали якусь ідеальну картину, я думаю, цього не буде. Сценарій цікавий, але не реалізований в Україні. Я думаю, що третім елементом виборчої кампанії буде те, чи зможуть кандидати показати, що у них є наявні команди, які будуть реалізовувати ті гасла, з якими ці люди на вибори підуть. Я тут абсолютно погоджуюся з Володимиром Володимировичем, що оскільки ми маємо двох кандидатів, так само ми маємо лише дві політичні команди в країні, які можуть реалізувати ці гасла — у Януковича і Тимошенко.
Володимир Корнілов: Тут поспорить не с чем. Я, продолжая ту же мысль, хочу сказать, что от соответственных договоренностей этих кандидатов зависит конфигурация. Если они когда-то придут к какому-то общему знаменателю, то мы можем получить резкое изменнение политической системы этой страны и никакие президенты не смогут быть помехой.
Тетяна Хмельницька: У нас є слухач, який бажає поставити запитання. Добрий вечір Вам.
Слухач: Добрий вечір! Лариса, Харків. Ви знаєте, коли я почула, що Тимошенко державний діяч — волосся стало добки. З 2005 року, коли зарплату вона підвищила, починаючи з себе до 50 тис. грн., 40 тис.грн депутатам і так далі. А завдяки Партії регіонів ми не в НАТО. Якщо у Партії регіонів буде 226, а то й 300 голосів, жити у цій країні стане можливим.
Тарас Березовець: Це тільки підтверджує ту думку, що ми казали, що у нас є два політики — або Янукович, або Тимошенко.
Слухач: Олександр, Черкаси. Запитання до обох гостей: чому на відмінну від колишніх соціалістичних країн Східної Європи, наприклад Угорщини, Словаччини, Чехії, у нас навіть серед колишніх радянських людей така недовіра до лівих і така довіра до лібералів — БЮТ, Партії регіонів — які кажуть ліві гасла і не виконують свої обіцянки? Друге запитання до пана Володимира: у Молдові вже протягом довгого часу при владі єврокомуністи, яких підтримала знову більшість. Які у них досягнення? Чи ставлять перед собою мету націоналізації всіх сфер виробництва і яка частина підприємств зараз у них у приватній власності?
Володимир Корнілов: То, что унас левые (коммунисты) както постепенно ушли с арены основных политических игроков. Виноваты сами левые и сами коммунисты. В свое время они отказались от введения пропорциальной системы. Если б они тогда прислушались к нашим советам и ввели пропорциональную систему в начале 90-х, то и сейчас они были бы у власти.
Тарас Березовець: Я думаю, що проблема лівих партій в Украні полягає у тому, що вони не прислухаються до наших думок, на наше велике щастя. Інакше ми би зараз також мали, як в Молдові, президента комуніста.
Тетяна Хмельницька: Я думаю, що Петро Симоненко не відмовиться у будь-якому разі висувати свою кандидатуру на посаду президента України.
Слухач: Людмила, Днпропетровськ. У мене питання до людей, які збираються голосувати за Партію регіонів: де вони булии, як Бог розум роздавав? Коли Партія регіонів 2006 року прийшли до влади, вони всі ринки України “поклали” під себе, щомісяця збирають по $200. Одного дня по $5000 з кожної людини взяли. І сьогодні там, коли хочуть прийняти, щоб 100 грн. додати, так вони випадають, що задавиться бізнес, а вони його давлять з першого дня, як Янукович і його партія прийшли до влади.
Володимир Корнілов: Я, чесно кажучи, здивований новиною про те, що регіонали всі під себе руки забрали. Я не знаю, як там у Дніпропетровську. Знаю, що там досі немало скандалів, пов'язаних з дивними приватизаціями, в тому числі, центральної площі міста саме депутатами від БЮТ. А яка ситуація з власністю ринків Дніпропетровська, не знаю, але до прикладу, в Харкові, наскільки мені відомо, основні ринки — саме у депутатів від Блоку Юлії Тимошенко. Може у 2006 році регіонали забрали, а згодом БЮТівці відбили їх.
Тетяна Хмельницька: Я розумію, що від “чорних” технологій на виборах ми не відмовляємося, і те, що зараз говорять люди — чим ближче до виборів — це все буде підніматися і кожна політична сила, окрім загальнонаціональних ідей, ще на місцевому рівні відбуватимуться суперечки. Пане Тарасе, підтвердіть, або заперечте.
Тарас Березовець: Ну вибачте, куди ж без “чорного” піару у виборчій компанії? Цей піар буде набагато гірший, ніж в 2004 році.
Тетяна Хмельницька: Ми говорили про кризу і ідеологію, а про фінансовий бік. Можливо передвиборна кампанія дещо стисне свої бюджети, чи можна на це розраховувати?
Володимир Корнілов: Все залежить від того, що стоятиме на кону. Якщо буде повноцінний пост Президента, у разі, якщо Конституцію не змінять, це дійсно буде боротьба за пост першої особи цієї країни, запевняю вас, що бюджети будуть не малими. Оскільки багато хто ж політиків України, бізнесменів, олігархів, розуміють, що це може бути їх останній вирішальний бій.
Тарас Березовець: Так, криза вплине на фінансування кампаній. Але я думаю, що той золотий дощ, який проллється, не буде таким рясним, як у 2004 році, але, враховуючи кризу і нестачу грошей, я думаю, що це буде позитивом: люди отримають хоча б частину того, що в них вкрадено.
Володимир Корнілов: Я вимушений не погодитися. Справа в тому, що багато хто вже розглядає цю президентську кампанію як старт своєї парламентської кампанії, тому я вважаю, що фінансові вклади будуть не лише у президентські вибори, а і у парламентські. Відповідно, загальні суми будуть сповна зіставними з 2004 роком, недивлячись навіть на фінансову кризу.
Тетяна Хмельницька: У нас є слухач, який бажає поставити запитання. Добрий вечір Вам.
Слухач: Євгеній, Київ. Я людина конкретна і заявляю наступне: я справжній патріот України і пропоную наступне: давайте ми оберемо двох президентів і одного прем'єра. І двох президентів не випускати з погоджувальної кімнати доти, доки не буде прийнято рішення на виконання прем'єром. А в цей час нехай прем'єр рулює.
Тарас Березовець: Я думаю, що в нас так і відбувається. Доки Президент і лідер опозиції радяться між собою, що їм робити, в цей час країною керує прем'єр-міністр і робить вона це на диво, прекрасно.
Володимир Корнілов: У цьому випадку, якщо цю формулу прийняти, то Юлія Тимошенко не піде на президентські вибори, а буде рулювати доки десь там хтось буде сидіти в закритому приміщенні і розказувати про трипільські горщики, чи ще про щось. Тут дійсно все можливо. Але при цьому ми з вами розуміємо, що випадки з двома президентами в сучасному світі є, в Боснії, наприклад, я вже не можу і порахувати, скільки цих президентів. Але, чесно кажучи, дуже не хочеться бути в позиції Боснії.
Тетяна Хмельницька: В нас залишається дуже мало часу. Стосовно телефонних дзвінків які підсумки? Ми з вами на початку програми заявляли про те, що є соціологічні дослідження, що люди очікують і вірять в те, що відбудуться зміни. Потім ми почули думки людей по телефону. Отже, які підсумки? Вірять вони у зміни, чи не вірять, очікують їх, чи ні?
Тарас Березовець: Судячи з того, що більшість питань стосуються економічної тематики, це підтверджує те, що все-таки питання економічні будуть центральною темою кампаній, на відміну від ідеологічних. Що стосується ідеологічної спорідненості, я хочу сказати Володимиру Володимировичу, що у нього з'явився помічник — конкурент Віктора Януковича Арсеній Яценюк, який нещодавно у Криму наобіцяв дуже багато: збереження Чорноморського флоту, введення посади віце-прем'єра з Криму.
Володимир Корнілов: Я ні в якому випадку не захищаю Арсенія Яценюка і сам скептично ставлюся до цього проекту. Все-таки для справедливості кажучи, я хочу повідомити, що я промоніторив його виступ у Криму, і про ніяке збереження Чорноморського флоту після 2017 року, він не говорив — лише до 2017 року. А стосовно громадської думки, то судячи з сьогоднішніх телефонних дзвінків, про економіку я сьогодні не чув. А чув про чіткий радикальний розподіл на “наши